Теми статей
Обрати теми

Єдиноподатник має намір виїхати з країни на рік: що робити?

Редакція ВД
Стаття

Єдиноподатник має намір виїхати з країни на рік: що робити?

 

Маємо таку ситуацію: підприємець працює на єдиному податку та використовує працю найманих працівників. У жовтні 2010 року йому необхідно виїхати за кордон орієнтовно на рік. Як краще діяти: призупинити діяльність (і при цьому перейти на загальну систему) або знятися з держреєстрації? Як правильно все оформити?

Зараз із цим і розберемося.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про пенсійне страхування

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон про держреєстрацію

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Порядок № 26-1

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 24.11.2009 р. № 26-1.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Порядок № 599

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Порядок № 80

— Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.

Порядок № 14-4

— Порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затверджений постановою правління ПФУ від 10.10.2006 р. № 14-4.

Інструкція № 339

— Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Інструкція № 36

— Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36.

 

Що краще?

Для того щоб з'ясувати, як вигідніше діяти: призупинити діяльність чи взагалі закритися, достатньо порівняти вигоди та недоліки обох варіантів. Тож розглянемо таблицю.

 

Вигоди та недоліки призупинення діяльності та її припинення

Призупинення діяльності

Закриття приватного підприємця

Вигода: після повернення в Україну не потрібно буде витрачати час і кошти для того, щоб відновити підприємницьку діяльність

Вигода: після зняття підприємця з держреєстрації у нього більше не буде жодних зобов'язань щодо сплати податків, зборів, внесків і щодо подання звітності

Недолік: деякі звіти подавати необхідно навіть тоді, коли діяльність не провадиться. Подання звітів можна доручити родичу, знайомому або спробувати надіслати їх із-за кордону. Щоправда, зовсім не всі звіти дозволено подавати, надсилаючи їх поштою, крім того, деякі держоргани відмовляються приймати їх від інших осіб, крім самого підприємця

Недоліки:

1) для того щоб відновити підприємницьку діяльність після повернення в Україну, потрібно буде заново зареєструвати підприємця;2) процедура зняття з реєстрації (закриття) є тривалою

 

Як бачимо, однозначний вибір може зробити лише підприємець з урахуванням своїх планів і можливостей. Тому розглянемо і те, як призупинити діяльність, і те, як правильно її припинити.

 

Призупинення діяльності

Якщо підприємець вирішив призупинити діяльність, то насамперед йому необхідно

перейти на загальну систему оподаткування. Це допоможе заощадити на податках, оскільки на спрощеній системі необхідно щомісячно сплачувати ставку єдиного податку, навіть якщо дохід дорівнює нулю, а на загальній системі при нульових доходах ні податок з доходів (ПДФО), ні внесок до Пенсійного фонду (ПФ) не сплачуються.

 

Перехід на загальну систему

Перехід на загальну систему відбувається автоматично після того, як підприємець відмовиться від єдиного податку. Для цього необхідно подати до податкової заяву про відмову від спрощеної системи за 15 календарних днів до початку того кварталу, в якому планується перехід. У нашому випадку

для того, щоб опинитися на загальній системі з 01.10.2010 р., заяву про відмову від спрощеної системи потрібно подати не пізніше 15 вересня 2010 року (уключно) (стаття 4 Указу № 746).

Далі

не пізніше 05.10.2010 р. слід подати до податкової:

— звіт єдиноподатника за III квартал 2010 року;

— Свідоцтво єдиноподатника на 2010 рік;

— довідки про трудові відносини з найманими працівниками

(пункт 9 Порядку № 599).

 

Звільнення працівників

Очевидно, що, виїжджаючи, підприємець повинен буде звільнити працівників (оскільки діяльність не провадитиметься). Для цього необхідно

розірвати трудові договори, відвідати з працівниками центр зайнятості та зняти розірвані договори з реєстрації.

 

Що робити з ПДВ

Якщо єдиноподатник був платником ПДВ, потрібно позбавитися цього статусу

. Однак здійснити це можна лише у тому випадку, коли виручка підприємця за останні 12 календарних місяців не перевищувала 300 тис. грн. Тоді можна:

— якщо єдиноподатник не був платником ПДВ,

не реєструватися ним;

— якщо єдиноподатник був платником ПДВ,

знятися з ПДВ-реєстрації, але за однієї умови: до того, як подати заяву про зняття з ПДВ-реєстрації, потрібно пробути платником ПДВ понад 24 місяців (уключаючи місяць реєстрації). Разом із заявою необхідно здати Свідоцтво платника ПДВ.

Якщо ж

виручка підприємця за попередні 12 календарних місяців перевищила 300 тис. грн., то при переході на загальну систему оподаткування обов'язково необхідно стати платником ПДВ (підпункт 2.3.1 Закону про ПДВ). Заява про реєстрацію подається протягом 20 календарних днів після переходу на загальну систему (пункт 11 Положення № 79).

Утім,

навіть якщо підприємець, який зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ, не зробить цього, і при цьому призупинить діяльність, жодні штрафи йому не загрожуватимуть. З цим згодні й податківці. Отже:

— штраф за неподання ПДВ-декларації не накладуть, оскільки підприємець не є платником ПДВ

(листи ДПАУ від 30.04.2010 р. № 8758/7/16-1517-16, від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08);

— штраф за несплату ПДВ дорівнює нулю, оскільки об'єкт для нарахування штрафу дорівнює нулю (за відсутності діяльності податкові зобов'язання з ПДВ не виникають). Детальніше про це див. «ВД», 2010, № 15, с. 44.

Закриття поточного рахунка або відмова від процентів

Існує такий нюанс:

якщо підприємець має поточний рахунок (підприємницький), то потрібно або закрити його, або внести зміни до договору так, щоб банк не нараховував проценти на залишок коштів на поточному рахунку. Річ у тім, що банківські проценти — це дохід підприємця, а оскільки так, то з нього потрібно сплачувати ПДФО, і що ще гірше — сплачувати внески до ПФ довідка 1.

 

Обов'язки підприємця в період призупинення діяльності

Таким чином,

з 01.10.2010 р. підприємець опиниться на загальній системі оподаткування без найманих працівників і, найімовірніше, не буде платником ПДВ. Якими є його обов'язки (з урахуванням того, що діяльність не провадитиметься і дохід дорівнюватиме нулю)? При роботі на загальній системі необхідно:

1) подавати декларацію про доходи

. Декларація подається щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом. Уперше її потрібно буде подати за підсумками 2010 року, тобто не пізніше 09.02.2011 р. Оскільки підприємець діяльність призупинив, у декларації потрібно буде зазначати «0,00» у графах доходів, витрат і чистого доходу, а також «0,00» у графі оціночного доходу. Оскільки оціночний дохід нульовий, податківці не повинні розраховувати підприємцю суму авансових платежів з ПДФО;

2)

після закінчення 2010 року (до 01.04.2011 р.) потрібно здати до ПФ звіт щодо персоніфікації (за формою додатка 5 до Порядку № 26-1);

3) за всі періоди 2010 року (I квартал, півріччя, 9 місяців і рік) необхідно подавати звіти до фондів соціального страхування

(незважаючи на те, що працівників, щодо яких подаються ці звіти, звільнено ще з вересня, звіти все одно потрібно подавати до кінця року, оскільки вони складаються наростаючим підсумком):

Розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків — до Фонду «безробіття»;

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП — до Фонду «непрацездатності»;

Розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків — до Фонду «нещасного випадку».

У звітах за рік потрібно продублювати дані за 9 місяців 2010 року;

4) якщо підприємцю не вдасться позбавитися статусу платника ПДВ, необхідно буде до всього іншого щомісяця (або щокварталу) подавати декларацію

з ПДВ з прокресленнями (нулями).

 

Як подавати звіти під час перебування за кордоном

Оскільки підприємець перебуватиме за межами України цілий рік, він повинен завчасно подумати про те, хто подасть за нього декларації та звіти. У цій ситуації можна використовувати

два шляхи:

1) подати звіти після повернення із-за кордону (із запізненням)

. За це можливі такі санкції:

— адмінштраф за

статтею 1641 КУпАП за неподання (несвоєчасне подання) декларації про доходи у розмірі 51 — 136 грн. (причому цей штраф на підставі статті 36 КУпАП повинен накладатися сукупно за всі неподані декларації про доходи, а не за кожну окремо);

— штраф за неподання (несвоєчасне подання) звіту щодо персоніфікації в мінімальному розмірі (

170 грн.), оскільки до ПФ підприємець не зобов'язаний сплачувати внески в період бездіяльності (стаття 106 Закону про пенсійне страхування);

— штраф за неподання (несвоєчасне подання) звітів до фондів соцстраху встановлений лише для звіту, що подається до Фонду «нещасного випадку». Його розмір:

136 — 255 грн. (стаття 1654 КУпАП);

— штраф за неподання декларації з

ПДВ — 170 грн. за кожний неподаний звіт (підпункт 17.1.1 Закону № 2181). Однак, знову ж таки, якщо підприємець повинен був зареєструватися, але не зареєструвався платником ПДВ, цей штраф на нього не накладається (листи ДПАУ від 30.04.2010 р. № 8758/7/16-1517-16, від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08);

2) заповнити готові звіти заздалегідь і попросити довірену особу періодично відносити їх до податкової, ПФ та інших фондів

соціального страхування (краще виписати довіреність на надання звітності). До речі, декларацію про доходи можна надіслати до податкової поштою, а ось подання за допомогою пошти звітності щодо персоніфікації Порядком № 26-1 не передбачено.

Зверніть увагу:

не слід будь-кому доручати підписувати звіти (навіть за наявності довіреності), оскільки такі дії не передбачені українським законодавством України. Отже, стороння особа може скласти звіт для підприємця, однак звіт має бути підписано самим підприємцем, а не сторонньою особою (детальніше про це див. «ВД», 2009, № 21, с. 13).

Після повернення із-за кордону підприємець зможе відновити свою діяльність. Якщо він побажає стати єдиноподатником, то повинен подати

Заяву про застосування спрощеної системи за 15 календарних днів до початку кварталу.

 

Ліквідація підприємця

Ця процедура передбачає необхідність пройти декілька кроків і є досить тривалою.

 

Організаційні питання

Перш ніж приступити до закриття, підприємцю спочатку потрібно:

— звільнити найманих працівників (про це див. раніше);

— закрити поточний рахунок;

— розірвати договори оренди приміщень (якщо такі було укладено від імені підприємця);

— здати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі;

— розрахуватися з контрагентами тощо.

У цьому випадку переходити на загальну систему оподаткування не потрібно.

 

Перше відвідування держреєстратора

Після того як підприємець вирішить організаційні моменти, можна приступати до самої процедури припинення діяльності. Починається вона

з подання держреєстратору таких документів:

— заяви про припинення підприємницької діяльності;

— документа про сплату вартості опублікування оголошення про припинення підприємцем діяльності

(стаття 47 Закону про держреєстрацію).

Під час подання зазначених документів необхідно мати при собі паспорт.

Держреєстратор не пізніше наступного дня внесе до Держреєстру запис про рішення підприємця припинити діяльність і повідомить про це податкову, ПФ та інші фонди соціального страхування.

 

Відвідування податкової

Після того як держреєстратор унесе до Держреєстру запис про намір підприємця припинити діяльність, підприємець

зобов'язаний протягом 3-х днів подати до податкової такі документи:

— заяву про припинення платника податків (за формою № 8-ОПП);

— оригінали всіх отриманих у податковій документів: Свідоцтва про сплату єдиного податку, довідок про трудові відносини з найманими працівниками, Свідоцтва платника ПДВ (за наявності) тощо.

Протягом місяця

після отримання зазначених документів податківці зобов'язані почати перевірку підприємця (пункти 8.2 і 8.9 Порядку № 80). Коли перевірку буде завершено, підприємцеві видадуть акт перевірки, на підставі якого потрібно буде остаточно розрахуватися за податками та отримати в податковій довідку про відсутність заборгованості (за формою № 22-ОПП).

 

Перевірки підприємця працівниками ПФ і фондів соціального страхування

Крім податківців,

підприємця перевірятимуть ПФ та інші фонди соціального страхування (окремо повідомляти їх про припинення діяльності не обов'язково):

ПФ повинен провести перевірку протягом 10 днів після отримання від держреєстратора відомостей про припинення діяльності підприємця. Після перевірки та остаточного розрахунку з ПФ підприємцю видадуть довідку про відсутність заборгованості перед ПФ (пункт 6.1 Порядку № 14-4);

Фонд «безробіття» повинен провести перевірку протягом 10 днів після отримання від держреєстратора відомостей про припинення діяльності підприємця. Для того щоб отримати в цьому Фонді довідку про відсутність заборгованості, необхідно зняти з реєстрації в центрі зайнятості всі договори з працівниками, пройти перевірку та остаточно розрахуватися з Фондом (пункт 3.8 Інструкції № 339);

Фонд «непрацездатності» повинен провести перевірку протягом 15 днів після отримання від держреєстратора відомостей про припинення діяльності підприємця. Розрахувавшись остаточно з цим Фондом і подавши заяву в довільній формі, підприємець зможе отримати від нього довідку про відсутність заборгованості (пункти 2.15 і 4.8 Інструкції № 16);

Фонд «нещасного випадку» також проведе документальну перевірку після отримання від держреєстратора відомостей про припинення діяльності підприємця. Щоправда, конкретного строку її проведення не встановлено. Після остаточного розрахунку з Фондом підприємцю надішлють довідку про відсутність заборгованості (пункт 3.13 Інструкції № 36).

Природно, що

у процесі зняття з обліку необхідно буде подати до фондів усі належні звіти за вересень або 9 місяців 2010 року:

— звіт щодо персоніфікації за себе за 2010 рік — до ПФ;

додаток 4 за працівників за вересень 2010 року — до ПФ;

Розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків за 9 місяців 2010 року — до Фонду «безробіття»;

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року — до Фонду «непрацездатності»;

Розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків за 9 місяців 2010 року — до Фонду «нещасного випадку».

 

Друге відвідування держреєстратора

Завершальний етап — це відвідування знову держреєстратора та подання йому

таких документів (з собою слід мати паспорт):

— заповненої реєстраційної картки на проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності;

— оригіналу Свідоцтва про держреєстрацію підприємця;

— довідки з податкової про відсутність заборгованості з податків;

— довідки з ПФ про відсутність заборгованості;

— довідок з фондів «безробіття», «тимчасової непрацездатності» і «нещасного випадку» про відсутність заборгованості перед ними.

Протягом двох днів держреєстратор внесе до Держреєстру запис про здійснення держреєстрації припинення підприємницької діяльності, а ще через день

видасть підприємцю копію Свідоцтва про держреєстрацію зі спеціальною позначкою про припинення підприємницької діяльності (стаття 47 Закону про держреєстрацію).

Якщо після повернення із-за кордону з'явиться необхідність відновити підприємницьку діяльність, потрібно буде зареєструвати підприємця з нуля.

 

Висновки

Підприємець, який має намір виїхати за кордон на тривалий строк, повинен визначитися,

буде він надалі провадити господарську діяльність чи ні.

Якщо буде, то має сенс перейти на загальну систему та призупинити діяльність.

При цьому можна заготовити заздалегідь заповнені декларації про доходи та звітність щодо персоніфікації в ПФ (з прокресленнями), попросивши довірену особу періодично подавати їх до податкової або до ПФ. Можна діяти інакше — подати звіти після повернення із-за кордону, сплативши штрафи.

Якщо ж підприємець не впевнений у тому, що він продовжуватиме діяльність, або виїжджає на досить тривалий строк, краще знятися з реєстрації

(хто ж знає, як за декілька років може змінитися вітчизняне законодавство). Проте слід ураховувати, що завершення діяльності потребує багато часу та загрожує перевірками з боку податківців і всіх фондів.

Отже, якщо підприємець не має часу, нічого не залишається, як скористатися першим варіантом (призупинення діяльності після переходу на загальну систему).


Довідкова інформація (довідка)

1 Особливості роботи на загальній системі оподаткування такі, що

підприємець, який отримав протягом місяця хоча б копійку чистого доходу, зобов'язаний сплачувати за цей місяць до ПФ внесок не менше мінімального розміру (33,2 % від мінзарплати) — підпункт 5.3.2 Інструкції № 21-1. Тому дуже важливо позбавитися будь-яких підприємницьких доходів. Однак доходи, які не стосуються підприємницької діяльності, громадянин отримувати може (наприклад, якщо підприємець відкрив депозит, виступаючи як фізична особа — громадянин, проценти за таким депозитом не включаються до його підприємницького доходу і не відображаються в підприємницькій декларації про доходи).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі