Експорт поштою: як правильно
Напевно кожний підприємець, який щось виробляє, прагне, щоб його товар мав попит не лише в межах нашої країни, а й за кордоном. Водночас часто незнання експортних формальностей змушує багатьох відмовитися від привабливої ідеї відправляти свій товар на експорт.
Для тих підприємців, які виробляють (перепродають) досить компактний, не дуже дорогий і не дуже важкий товар, наприклад, диски, книги, біжутерію, іграшки, картини, шкатулки, вишиванки тощо, є можливість максимально спростити експортні формальності, пересилаючи такий товар як поштові відправлення. Про те, як це зробити правильно та як «провести» оплату від іноземного покупця, ми розповімо в наведеній публікації.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ККУ
— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.МКУ
— Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.Закон № 2953
— Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17.01.2002 р. № 2953-III.Закон № 185
— Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.Закон № 249
— Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. № 249-IV.Закон про банки
— Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.Закон про ЗЕД
— Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.УКТ ЗЕД
— Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затверджена Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 13-92
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.Постанова № 65
— постанова КМУ «Про ставки митних зборів» від 27.01.97 р. № 65.Порядок митного контролю поштових відправлень
— Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, затверджений постановою КМУ від 25.12.2002 р. № 1948.Порядок митного контролю експрес-відправлень
— Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджені постановою КМУ від 25.12.2002 р. № 1948.Положення № 574
— Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою КМУ від 09.06.97 р. № 574.Перелік № 1911
— Перелік товарів промислового призначення, вивезення яких громадянами України, іноземцями та особами без громадянства за межі митної території України не допускається, затверджений постановою КМУ від 13.12.2002 р. № 1911.Правила № 270
— Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.Постанова № 215
— постанова КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1948» від 01.03.2010 р. № 215.Інструкція № 148
— Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.05.2008 р. № 148.Інструкція № 492
— Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.Інструкція № 258
— Інструкція про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 р. № 258.Положення № 201
— Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.Порядок № 211
— Порядок пересилання поштових відправлень, затверджений наказом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» від 12.05.2006 р. № 211.
Пошта чи кур’єр
Перш ніж відправити посилку за кордон, підприємець повинен обрати, чиїми послугами він користуватиметься для її доставки — «
Укрпошти» чи експрес-перевізників. Перевага перевізників (експрес-доставки) — надійність і висока швидкість доставки, однак їх недолік — дуже висока ціна послуг (пересилання може обійтися у декілька разів дорожче за вартість самої посилки). Водночас на звичайній пошті посилка може «застрягнути» на місяць, а то й більше. Щоб цього уникнути, можна відправити її прискореним поштовим відправленням (EMS), що буде дешевше, ніж послуги перевізника, та швидше, ніж послуги «Укрпошти».
Громадянин чи підприємець
Друге питання, яке слід вирішити: підприємець
займатиметься експортом офіційно, виступаючи як підприємець, чи відправлятиме посилки не як підприємець, а як пересічний громадянин (той факт, що фізична особа зареєстрована підприємцем, не позбавляє її права виступати як громадянин). Другий варіант, звичайно, простіше стосовно оформлення товарів. Але його можна використовувати не завжди, а лише в тому випадку, коли протягом року посилки відправляються досить рідко.Якщо ж експорт у посилках планується поставити на потік, то відправляти їх у статусі громадянина дуже ризиковано. Адже за приховування валютної виручки передбачено відповідальність аж до кримінальної (
штраф від 10200 до 17000 грн. чи позбавлення волі на строк до 3-х років, щоправда, це в тому випадку, якщо буде порушено кримінальну справу — стаття 207 ККУ; детальніше про це див. «ВД», 2009, № 21, с. 38).Вирішуючи це питання, слід також мати на увазі, що
громадянин має право переслати товари за кордон, не сплачуючи митні збори, якщо їх вартість не перевищує еквівалент 200 євро в одноразовій посилці (стаття 250 МКУ). Інакше доведеться оформляти товар так само, як це роблять юридичні особи та підприємці (тобто через митницю) довідка 1. Однак оскільки ми розглядаємо дрібний експорт, то таких проблем виникати не повинно.Ідемо далі. Стосовно громадян є й інші обмеження щодо експорту. Наприклад,
громадянам заборонено вивозити (а отже, і пересилати) такі товари (рис. 1) — стаття 251 МКУ.
Рис. 1. Товари, які громадянин не має права пересилати за кордон
Зазначені товари (крім банківських металів і монет)
можна відправити лише виступаючи як підприємець.Далі ми розглянемо обидва варіанти (експорт у посилках від імені громадянина та експорт у посилках від імені підприємця), щоб кожний, залежно від обставин, міг обрати для себе оптимальний варіант дій.
Що відправляти не можна
Тепер розглянемо єдиний перелік товарів, переслати які за кордон у посилках не вдасться ні громадянину, ні підприємцю, оскільки їх
узагалі заборонено до відправлення (рис. 2) — пункт 37 Правил № 270.
Рис. 2. Товари, які заборонено вкладати в посилку, призначену для відправлення за кордон
(незалежно від того, хто відправляє посилку: громадянин чи підприємець)
Крім того, деякі країни встановлюють додаткові обмеження, тобто не приймають із-за кордону певні товари (наприклад, до Франції не можна відправити тканину, однак можна надіслати одяг тощо). Тому перш ніж
їхати на пошту та відправляти посилку, спочатку зателефонуйте до довідкового відділу «Укрпошти» та довідайтеся, чи можна конкретний товар надіслати до конкретної країни (така консультація — безоплатна, причому можна вирішити й інші питання щодо відправлення посилок за кордон, наприклад, у Харкові — за тел. 732-15-55).
Як укласти товари в посилку
Отже, ми з’ясували, що існують товари, які відправити за кордон у посилці неможливо. При цьому пересилати заборонені товари, приховавши їх серед/усередині дозволених, ми б не радили, оскільки:
—
по-перше, громадянин зобов’язаний подати посилку поштовому оператору обов’язково у відкритому вигляді (працівник пошти перевіряє, чи вкладені товари дозволено до відправлення, та контролює, щоб громадянин зазначив їх у декларації, що заповнюється на пошті) — пункт 69 Правил № 270;—
по-друге, посилку можуть повернути з митниці, якщо раптом виявлять у ній незадекларовані товари, а тим більше, товари, заборонені до пересилання.Підприємці мають право подати посилку на пошту вже запаковану. Однак проблема полягає в тому, що свої товари вони повинні заздалегідь оформити та упакувати на митниці (а там уже точно подивляться, що міститься у посилці).
Посилкою, бандероллю чи ще якось
Припустимо, товари в посилці всі дозволено для відправлення, вона сформована та готова до пересилання. Як її переслати? Не багатьом відомо, що залежно від характеристик продукції її можна надіслати за кордон не лише в посилці, але й іншими, дешевшими способами. Наведемо їх у таблиці (відповідно до
Правил № 270).
Пересилка товарів за кордон через «Укрпошту»
| Відправлення
Опис | Бандероль
| Відправлення з оголошеною цінністю | Дрібні пакети | Мішки «М» | Посилки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Характер вкладення | Друкована продукція (бланки, брошури, плакати), фотографії, альбоми, друковані ЗМІ, зошити, блокноти, ділові папери, художня та інша література, друкована рекламна інформація | Цінні папери (крім заборонених до пересилання), національна валюта як продукція нумізматики (боністична), іноземна валюта, платіжні документи та банківські платіжні картки міжнародних платіжних систем | Зразки товарів, дрібні предмети подарункового та іншого характеру | Спеціальний мішок з вкладенням друкованих видань (книжок, газет, журналів тощо) для їх пересилання одним відправником на адресу одного одержувача за одним місцем призначення | Предмети культурно-побутового та іншого призначення, не заборонені законодавством до пересилання |
| Максимальний розмір | Сума довжини, ширини та товщини не повинна перевищувати 90,00 см, а найбільший вимір — 60,00 см. Для рулонів — сума довжини та подвійного діаметру рулонів — не більше 1,04 м (найбільший вимір не повинен перевищувати 90,00 см) | Сума довжини, ширини та товщини не повинна перевищувати 90,00 см, а найбільший вимір — 60,00 см. Для рулонів — сума довжини та подвійного діаметру рулонів — не більше 1,04 м (найбільший вимір не повинен перевищувати 90,00 см) | Сума довжини та подвійного діаметру рулонів — не більше 17,00 см (найбільший вимір не повинен перевищувати 10,00 см) | — | Будь-який вимір не повинен перевищувати 1,05 м. Сума довжини та найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 2,00м. Для громіздких посилок: будь-який вимір — не більше 2,00 м, а сума довжини та найбільшого периметра — не більше 3,00 м |
| Мінімальний розмір | 9,00 х 14,00 см | — | 9,00 см х 14,00 см х 5,00 см | ||
| Маса | До 5 кг | До 2 кг | До 2 кг | До 30 кг | До 30 кг |
| Документи, що додаються | — | У разі пересилання валюти України, іноземної валюти (навіть у сумі до 100 дол. США), платіжних документів і карток у межах установлених норм відправник зобов’язаний надати заповнену митну декларацію CN 23 | При відправленні необхідно заповнити митну декларацію CN 22 з описом вкладення і зазначенням його вартості | Відправник зобов’язаний заповнити декларацію CN 22, а також адресний ярлик | На кожну посилку відправник заповнює бланк СР 71 або бланк-пачку СР 72, а також митну декларацію CN 23 (не менше 3-х примірників) |
| Порядок відправлення | Подають до відділення поштового зв’язку або кидають у поштову скриньку (в останньому випадку на лицьовому боці бандеролі в лівому верхньому куті бажано написати «Imprimes») | Подають до відділення поштового зв’язку. Відправнику видається розрахунковий документ, що підтверджує приймання відправлення | Подають до відділення поштового зв’язку. Відправнику видається розрахунковий документ, що підтверджує приймання відправлення | Подають до відділення поштового зв’язку. Відправнику видається квитанція | Подають до відділення поштового зв’язку у відкритому вигляді з перевіркою вкладення |
| Порядок вручення одержувачу | Прості бандеролі доставляються за зазначеною відправником адресою в поштову абонентську або абонементну скриньку; рекомендовані бандеролі вручаються одержувачу під підпис | Доставляються адресату під підпис | Доставляються адресату під підпис | Доставляються адресату під підпис | Доставляються адресату під підпис |
| Примітки | У разі відправлення до Канади та Ірландії маса не повинна перевищувати 2 кг | Дозволяється пересилати готівкову валюту в сумі, що не перевищує еквівалент 300 євро (пункт 3 Інструкції № 148)
| — | Рекомендовані мішки не дозволяється пересилати до США та Канади | Посилки з крихким вкладенням або вагою понад 20 кг приймаються не до всіх країн |
Як видно з таблиці, здебільшого відправлення відрізняються продукцією, яку вкладено, і, звичайно ж, ціною пересилання. Найдорожчим є відправлення посилок, тому за можливості вигідно оформляти відправлення як бандероль (до того ж менше проблем з документами). Для того щоб визначитися з ціною на пересилання товару «Укрпоштою», досить звернутися до довідника на с. 42 — 45 цього номера.
Але якою б не була ціна, найпопулярнішими все ж є посилки. Це й зрозуміло — асортимент вкладеного товару досить значний, допуск за габаритами та масою — максимальний. Тому розглянемо найскладніший момент, який доведеться подолати при відправленні посилки за кордон, а саме: заповнення документів.
Документи, що додаються громадянином до посилки
Отже, громадянин приходить на пошту з товаром. Оператор видає йому документи, які обов’язково потрібно заповнити. Як правило, це два бланки: поштовий СР 71 і митна декларація CN 23. Розглянемо, як їх заповнити (у принципі, якщо щось незрозуміло, можна уточнити у працівника пошти).
СР 71
Бланк CP 71 заповнюється
в одному примірнику латинськими літерами (українське звучання) та арабськими цифрами.Адреса відправника
зазначається або українськими літерами, або латинськими, а цифри використовуються лише арабські. При цьому, якщо адресу написано українськими літерами, то назву населеного пункту та країни все одно потрібно продублювати латинськими. Таблицю транслітерації (латинські літери, що відповідають українським) наведено в довіднику на с. 45 — 47 цього номера.
ПРИКЛАД 1
Громадянин зареєстрований за такою адресою: м. Харків, вул. Селянська, 34, кв. 98. Зазначити цю адресу в бланку СР 71 можна одним із двох способів:
1) Селянська, 34, кв. 98; 61157 Харків, Україна (Kharkiv, Ukraina);
2) Selianska, 34, app. 98; 61157 Kharkiv, Ukraina.
На міжнародних поштових відправленнях, які пересилаються
до країн СНД, можна заповнювати адреси відправника та одержувача російською мовою.Адреса одержувача
може заповнюватися або на мові країни призначення, або латинськими літерами. Зауважимо, що в особи, яка відправляє посилку як громадянин (непідприємець), можуть виникнути проблеми при відправленні посилки на ім’я іноземної фірми (юридичної особи). Тому, щоб уникнути непорозумінь на пошті та, можливо, на митниці, краще діяти так: вписати адресу фірми, не зазначаючи її назви, а одержувачем зазначити фізичну особу, яка працює в цій компанії.Не дозволяється заповнення бланка СР 71 олівцем (крім хімічного). Адреси відправника та одержувача, зазначені на бланку СР 71, повинні повністю збігатися з адресами, зазначеними на посилці.
Приклад заповнення цього документа наведено в
Порядку № 211 (рис. 3 на с. 31).
Рис. 3. Зразок заповнення поштового бланка СР 71
У правому нижньому прямокутнику («Інструкції відправника на випадок невидачі») відправник визначає, що робити з посилкою, якщо адресат її не отримає. Позначка «Х» ставиться у відповідні поля:
— повернути відправнику після закінчення ___ днів (наземним транспортом або авіатранспортом);
— дослати одержувачу за адресою: ______________;
— повернути відправнику відразу (наземним транспортом чи авіатранспортом);
— обробляти як при відмові.
Наклейка зі штрих-кодом приклеюється на пошті та є реєстраційним номером посилки. Під цим номером вона і надсилатиметься до адресата.
CN 23
Митна декларація CN 23 заповнюється на пошті в момент упаковки посилки
як мінімум у трьох примірниках (російською або українською мовою). Для країн, які заявили про необхідність складання митних декларацій іншими мовами, назва товарів повинна дублюватися українською або російською мовою (підрядковим перекладом). У принципі, навіть якщо для цих країн заповнити CN 23 російською або українською мовою, посилку все одно повинні прийняти (підпункт 4.4.1.1 Порядку № 211).У митній декларації CN 23 зазначаються
: найменування та повна адреса відправника, найменування та повна адреса одержувача (так само, як і в бланку СР 71), детальний перелік вкладення (його кількість, маса кожного предмета і вартість у національній валюті). Будь-яким чином узагальнювати предмети при записі їх до митної декларації не дозволяється.Зразок заповнення CN 23 наведено в
Порядку № 211 (рис. 4 на с. 32).
Рис. 4. Зразок заповнення митної декларації CN 23
CN 23 і документи, що додаються до неї, бажано вкласти у прозорий конверт (декларацію має бути добре видно). Інструкції щодо заповнення реквізитів цього бланка містяться на його зворотному боці. Основні з них наведемо в таблиці на с. 31 — 32.
Правила заповнення митної декларації CN 23
| Номер реквізиту | Що зазначати |
| 1 | 2 |
| Реквізит (1) | Необхідно детально описати кожний предмет, що міститься в посилці (наприклад: «чоловічі сорочки з бавовни», «светр жіночий», «куртка дитяча», «іграшка пластмасова»). Не можна узагальнювати назви (наприклад: «запасні деталі», «зразки», «одяг», «речі, що були в ужитку», «сувенір», «подарунок» тощо) |
| Реквізит (2) | Зазначається кількість, за необхідності — одиниця виміру товарів, що відправляються |
| Реквізити (3) і (4) | Зазначаються чиста вага кожного предмета (кг) і загальна вага відправлення з упаковкою (кг), визначає її оператор поштового зв’язку, зважуючи товари, що підлягають відправленню |
| Реквізити (5) і (6) | Зазначаються вартість кожного предмета та загальна вартість посилки у відповідній валюті (бажано мати чек на придбання товарів, що відправляються) |
| Реквізити (7) і (8) | Обов’язково лише у разі відправлення посилки підприємцем, а пересічний громадянин може зазначити хіба що країну походження товарів, тобто країну, в якій їх було вироблено, виготовлено або укомплектовано |
| Реквізит (9) | Сума тарифу, сплаченого за відправлення на пошті. Окремо тут можна зазначити будь-які інші збори (наприклад, страховий збір) |
| Реквізит (10) | Ставиться позначка «Х» біля відповідного виду відправлення (подарунок, документ, комерційний зразок, повернення товару тощо). При цьому під комерційним відправленням мається на увазі будь-який товар, що експортується в межах будь-якої операції, незалежно від того, продається він за якусь суму або обмінюється без грошей (комерційне відправлення, природно, може бути надіслано лише підприємцем) |
| Реквізит (11) | Заповнюється, якщо товар підлягає карантину або підпадає під інші обмеження (наприклад, продукти тваринного, рослинного походження, харчові продукти тощо) |
| Реквізити (12), (13) і (14) | Позначка «Х» ставиться в тому випадку, якщо разом із товаром пересилається ліцензія або сертифікат, при цьому зазначається номер такого документа. До всіх комерційних відправлень додається рахунок (зрозуміло, громадяни комерційні посилки не відправляють, це можуть робити лише підприємці) |
| Реквізит (15) | Підпис відправника та дата |
Додаткові документи
При відправленні деяких товарів у працівників пошти можуть виникати сумніви, чи не є цей товар забороненим до відправлення. Зокрема, так відбувається в разі пересилання сувенірів, картин та іншої продукції, яка теоретично може бути культурною цінністю (а такі товари, як ми з’ясували, не можна вивозити — рис. 2 на с. 27).
Тому у спірних випадках необхідно до посилки додати деякі додаткові документи, які підтверджують законність пересилання товарів.
Такі документи можуть вимагати як від громадянина, так і від підприємця. Наведемо їх у таблиці на с. 33.
Документи, які необхідно додати до посилки при відправленні деяких товарів
| Товар | Документ | Нормативно-правовий акт |
| 1 | 2 | 3 |
| Значки, настільні медалі, ювілейні та пам’ятні монети і банкноти, які вже не є засобом платежу (крім державних та іноземних банкнот і монет, датованих 1960 роком і раніше) | Офіційний дозвіл на вивезення культурних цінностей не потрібний, однак краще звернутися до Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей та отримати висновок про те, що ці товари не мають культурної або історичної цінності | Додаток 1 до пункту 1.5 Інструкції № 258 |
| Сучасні картини, сувеніри, статуетки, придбані на виставках, у магазинах | Чек або квитанція про купівлю, які підтверджують, що такі товари є сучасними. При купівлі картини художники на прохання покупця видають довідку (для вивезення за кордон), яка підтверджує, що картина не є культурною цінністю | Додаток 1 до пункту 1.5 Інструкції № 258 |
| Ікони | Якщо ікону виготовлено друкованим способом, можна не додавати жодних документів (однак краще, якщо буде чек на її купівлю).Якщо ікони старовинні, краще звернутися до Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей та отримати дозвіл на вивезення або підтвердження того факту, що ікона не має культурної цінності | Додаток 1 до пункту 1.5 Інструкції № 258 |
| Монети та банкноти, випущені до 1960 року (включно) | Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей | Пункт 1.6 Інструкції № 258 |
| Годинники (наручні, підлогові, настінні) | Чек, квитанція, а також документ (паспорт), який підтверджує, що годинники виготовлено після 1950 року* | Додаток 1 до пункту 1.5 Інструкції № 258 |
| Музичні інструменти | Фабричний паспорт, або квитанція, або чек, або ярлик на інструменті тощо, які підтверджують, що інструмент виготовлено після 1950 року* | Додаток 1 до пункту 1.5 Інструкції № 258 |
| Килими фабричного або ручного виготовлення, килимові та текстильні вироби | Документ, що підтверджує їх купівлю, а також той факт, що вони є предметами масового виробництва та виготовлені після 1950 року* | |
| Посуд та інші побутові предмети зі скла, кришталю, фарфору, фаянсу, кераміки, майоліки, дерева, пап’є-маше тощо | ||
| Ювелірні вироби серійного виробництва з недорогоцінних або напівдорогоцінних металів | ||
| Іграшки з каміння, соломи, металу, пластмаси | ||
| DVD-диски: | — ліцензія на такий вид діяльності, як «експорт дисків для лазерних систем зчитування»; — спеціальні ідентифікаційні коди на диски (СIД-коди) | Пункти 2 і 5 статті 5 Закону № 2953 |
| 1) продаж дисків за кордон підприємцем | ||
| 2) відправлення дисків за кордон підприємцем у поштових або експрес-відправленнях не на продаж або розповсюдження | — | Стаття 2 закону № 2953 |
| 3) відправлення дисків за кордон громадянином — фізичною особою в поштових або експрес-відправленнях у кількості не більше 20 штук (щоб не було проблем з трактуванням норми, краще відправляти по 19 штук) | — |
|
| 4) відправлення обладнання разом із дисками та технічною документацією | — | |
| * Якщо таких документів немає, потрібно отримати в Державній службі контролю за переміщенням культурних цінностей висновок про те, що товари не мають культурної цінності або дозвіл на їх вивезення. | ||
Адреси та телефони територіальних органів Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей наведено в довіднику на с. 47 цього номера.
Після того як усі необхідні документи заповнено та подано, посилка приймається до відправлення. Самому громадянину-відправнику на митницю йти не потрібно — пошта самостійно здійснить митне оформлення посилки.
Зауважимо, що до 30.04.2010 р. безпосередньо на пошті (без відвідання митниці) громадянин міг оформити лише ті посилки, вартість яких не перевищувала еквівалент 200 євро
(пункти 3 і 7 Порядку митного контролю поштових відправлень) . А от з 30.04.2010 р. без відвідання митниці вже можна оформляти та відправляти посилки вартістю не більше 1000 євро та вагою не більше 100 кг (постанова № 215).При цьому слід мати на увазі, що
митні збори не сплачуються лише в тому разі, коли вартість посилки не перевищує 200 євро (пункт 36 Правил № 270, стаття 250 МКУ, підпункт 4.4.1.3 Порядку № 211).
Як простежити за посилкою, поки вона в дорозі
Під час оформлення посилки слід акуратно зібрати і зберегти у себе всі квитанції, чеки, а також зробити копії заповнених документів (СР 71, CN 23). Ці документи згодяться, якщо з посилкою щось станеться та доведеться вимагати відшкодування її вартості.
Крім того, у кожному з цих документів зазначено єдиний реєстраційний номер посилки (в «Укрпошті» він називається
ідентифікатор міжнародного поштового відправлення). Знати його дуже важливо, оскільки під ним посилка прямує до адресата і її шлях можна відстежувати на сайті «Укрпошти» (http://www.ukrposhta.com) у розділі «On-line сервіси → Відстеження пересилання поштових відправлень» .Як знайти реєстраційний номер у документах? На бланках СР 71, CN 23 це штрих-код, біля якого зазначено 13-символьний літерно-цифровий номер посилки (рис. 5).
Рис. 5. Ідентифікатор посилки (для відстеження її шляху)
(1) — дві літери, (2) — дев’ять цифр; (3) — дві літери, які відповідають коду країни відправника (якщо посилка відправляється з України, то це літери UA).
ПРИКЛАД 2
На рис. 3 та 4 ідентифікатор міжнародного поштового відправлення — CV 010000186 UA.
Як отримати оплату від клієнтів
Існує декілька способів отримати гроші від іноземного клієнта, виступаючи як громадянин. При цьому слід пам’ятати, що такі кошти повинні надходити (неначебто) не від підприємницької діяльності. Отже, використовувати можна:
1) валютний рахунок громадянина
, на який може зараховуватися валюта в такому вигляді:— валюта, отримана із-за кордону від юридичної особи — нерезидента у вигляді заробітної плати, премії, призу, авторського гонорару, відшкодування завданої шкоди, страхового відшкодування, аліментів;
— валюта, отримана як спадщина;
— валюта, отримана
як фінансова допомога ;— валюта з інших джерел, що не підходять для отримання грошей за посилку
(пункт 7.12 Інструкції № 492).Для того щоб банк не повідомив податківців про надходження на рахунок громадянина — фізичної особи грошей, які мають характер підприємницької виручки
, слід бути обережним і знати, що банки повідомляють податківцям про свої операції лише якщо:— одноразова сума платежу, отримана на рахунок, перевищує 80000 грн. (для інвалюти — еквівалент 80000 грн.), за неофіційними даними —
якщо перевищує 50000 грн.;— грошові кошти надійшли із-за кордону
з анонімного рахунка;— кошти надійшли від фізичних осіб, які проживають у країнах, які не беруть участі в міжнародному співробітництві щодо запобігання відмиванню грошей тощо
(статті 11 і 12 Закону № 249).У решті випадків податківці навряд чи довідаються про використання «непідприємницького» рахунка для отримання грошей за посилки, оскільки операції за рахунками клієнтів є банківською таємницею та не підлягають розголошенню
(стаття 60 Закону про банки);2) перекази за системою Western Union
. Їх перевага — швидкість, недолік — дуже висока комісія. При цьому іноземний клієнт, надсилаючи гроші, обов’язково повинен зазначити, що переказ не пов’язаний з провадженням комерційної діяльності (інакше цей переказ за кордоном просто не відправлять);3) перекази за системою MoneyGram
. Це аналог Western Union, що відокремився від неї свого часу і став самостійним брендом. У цьому випадку застосовуються ті самі принципи роботи, що й у Western Union: висока швидкість переказу, не потрібно відкривати рахунок, однак переказ може отримати лише фізична особа (тобто переказ не може бути пов’язаний з підприємницькою діяльністю). Комісія MoneyGram дещо нижча, ніж у Western Union, що робить цю систему привабливішою.Крім Western Union і MoneyGram, існують менш популярні, однак дешевші системи міжнародних переказів, орієнтовані як на далеке зарубіжжя, так і на країни СНД. Детальніше про них див. «ВД», 2009, № 9, с. 46;
4) WebMoney
— електронні гроші, ними можна розраховуватися через Інтернет. Перевести в готівку WebMoney можна через спеціальні обмінники, переказом на банківські рахунки (для цього потрібно спочатку відкрити в банку поточний або картковий рахунок), просто обмінявшись зі знайомими, яким потрібні WebMoney (детальніше про переведення в готівку електронних грошей можна довідатися на самому сайті WebMoney — http://www.webmoney.ru/rus/withdrawfunds/wmz/index.shtml);5) іменний чек
— при цьому варіанті іноземний клієнт виписує чек на ім’я фізичної особи та надсилає його поштою в Україну. Перевага використання чеків — не потрібно відкривати банківський рахунок, перевести в готівку чек можна в будь-якому банку — достатньо подати його до каси та отримати готівку. Однак його недолік — тривале переведення в готівку, оскільки сам чек ітиме в Україну певний час (навіть тиждень), а потім банк дуже довго його оброблятиме (як правило, це триває від 1 до 3 місяців).
Отже, ми розібралися, як відправити посилку «Укрпоштою», виступаючи як громадянин — фізична особа. Тепер розглянемо, чим відрізнятимуться в цьому самому випадку дії підприємця.
Що потрібно підприємцю, щоб відправити посилку
Якщо підприємець вирішив діяти офіційно та не приховувати свій підприємницький статус при експорті товару (навіть якщо експорт відбуватиметься у вигляді посилок), йому доведеться пройти як мінімум 4 обов’язкових кроки:
—
крок 1 — відкрити валютний рахунок;—
крок 2 — зареєструватися на митниці;—
крок 3 — укласти письмові договори з покупцями;—
крок 4 — перед відправленням посилок за кордон — відвідати митницю та оформити там товар на експорт, і лише після цього відправляти посилку.Тепер детальніше.
Валютний підприємницький рахунок
Валютний рахунок потрібен підприємцю з двох причин: по-перше, на нього має надходити виручка від іноземних клієнтів, а по-друге, він згодиться для проходження акредитації на митниці.
Валютний рахунок відкривається або в одній валюті (євро, або долар, або рублі тощо), або мультивалютний (що припускає зарахування на нього різних валют).
Якщо в підприємця жодного рахунка в банку не було взагалі, він подає
заяву про відкриття поточного рахунка в інвалюті, а також посвідчені нотаріально копії таких документів:—
свідоцтва про держреєстрацію;— документа, що підтверджує
взяття на облік у податковому органі;— документа, що підтверджує
реєстрацію в Пенсійному фонді;—
картку зі зразками підписів підприємця і його довірених осіб (якщо є печатка, то і з відбитком печатки), причому картку можна посвідчити нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку);— документа, що підтверджує
реєстрацію у Фонді соціального страхування від нещасних випадків (такий документ потрібний лише тоді, коли підприємець використовує найману працю), — підпункт 3.4 Інструкції № 492.Крім того,
при собі потрібно мати паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.Якщо ж у цьому банку підприємцю вже було відкрито рахунок (наприклад, гривнєвий), то для відкриття валютного рахунка можна обмежитися лише заявою та карткою зі зразками підписів
(підпункт 3.9 Інструкції № 492).Здійснюючи експорт, важливо дотримуватися такого правила:
оплата за відвантажений товар повинна надійти в повній сумі не пізніше ніж через 180 днів після оформлення товару на експорт (180 днів відраховуються з дати оформлення експортної вантажної митної декларації — ВМД). Інакше підприємцю нарахують пеню в розмірі 0,3 % від недоотриманої виручки за кожний день прострочення її отримання довідка 3 (стаття 1 Закону № 185).Що стосується використання виручки, отриманої із-за кордону на валютний рахунок, то тут виникають деякі незручності. Кошти з валютного рахунка можна використовувати лише так:
— оплатити товари/послуги нерезидентам;
— покласти на депозитний рахунок;
— погасити валютний кредит (однак лише в тому випадку, якщо кредит було оформлено на фізичну особу — підприємця, а не на громадянина);
— видати працівнику як аванс на відрядження за кордон.
А ось
зняти готівкову валюту безпосередньо з валютного рахунка не можна (пункти 5.4 і 5.6 Інструкції № 492). Єдиним законним способом отримати її на руки є продаж валюти банком на міжбанківському ринку та зарахування виручених гривень на поточний рахунок підприємця. Гривні можна знімати та використовувати як завгодно без будь-яких обмежень (у тому числі за них можна знову придбати валюту, при цьому не уникнути подвійної втрати на курсі).
Акредитація на митниці
Отже, валютний рахунок відкрито. Однак, перш ніж зайнятися пересиланням товару, потрібно стати на облік на митниці як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Ця процедура називається «Пройти акредитацію на митниці». Про те, як вона відбувається, ми писали у «ВД», 2008, № 15, с. 17. Відтоді нічого не змінилося. Нагадаємо головне.
Для акредитації
потрібно заповнити на митниці облікову картку суб’єкта ЗЕД (на комп’ютері або друкарській машинці у 2-х примірниках), а також надати копії деяких документів:— свідоцтва про держреєстрацію;
— довідки про наявність поточного гривнєвого та валютного рахунка (завіряється самим банком);
— паспорта, а також зразків підписів підприємця та його найманих працівників, відповідальних за роботу з митницею (за наявності печатки — зразок її відбитка).
Після подання документів підприємцю
видадуть картку суб’єкта ЗЕД (орієнтовно протягом 15 днів).Зареєструватися на митниці можна також за допомогою спеціальних фірм, які беруть на себе всі турботи, пов’язані з акредитацією довідка 4.
Договір (контракт)
Відносини між суб’єктами ЗЕД обов’язково оформляються письмовим договором (контрактом)
— стаття 6 Закону про ЗЕД.Для того щоб спростити іноземним клієнтам процес ознайомлення з контрактом, його потрібно надати їм їхньою мовою (іноземною) в електронному вигляді. Водночас наше законодавство вимагає наявності української копії (посвідченої нотаріально). Щоб уникнути подвійної роботи, радимо скласти текст контракту українською мовою та паралельно мовою іноземного клієнта (у дві колонки).
Зміст ЗЕД-договору не може бути довільним, його жорстко прописано в
Положенні № 201. Відповідно до цього документа контракт повинен як мінімум містити таку інформацію:— назву контракту (наприклад, договір купівлі-продажу, договір поставки);
— номер контракту (довільний набір літер і цифр);
— дату укладення і місце укладення контракту (наприклад, Liege — Харків, однак краще зазначати лише іноземну адресу);
— ціну товару та загальну суму контракту (і валюту);
— валюту платежу (зазвичай збігається з валютою загальної суми);
— кількість та якість товару, предмета продажу;
— упаковку і маркування товару;
— зазначається, яким чином та в які строки надходитиме оплата за товар;
— умови здавання і приймання товару (у нашому випадку — поштовим відправленням) і базисні умови поставки відповідно до правил ІНКОТЕРМС довідка 5;
— санкції за порушення умов контракту;
— претензії;
— форс-мажор;
— порядок урегулювання сорів;
— реквізити кожної зі сторін (назва компанії, її статус, поштова адреса, країна);
— банківські реквізити кожної зі сторін.
Договір вважатиметься дійсним за наявності на ньому двох підписів: підприємця та клієнта.
Для цього зручно діяти так:дія 1 — договір надсилається клієнту (наприклад, e-mail);
дія 2 — клієнт підписує договір і ставить печатку (якщо вона є; про те, що робити, якщо її немає, ітиметься далі), сканує його та повертає підприємцю;
дія 3 — підприємець роздруковує договір, підписує його і ставить печатку (у принципі, наявність печатки у підприємця не є обов’язковою, однак деякі банки її вимагають).
При цьому краще включити до тексту договору пункт про те, що копія договору (контракту), передана факсом або е-mail, прирівнюється до оригіналу.
Тепер про печатку. У тому випадку, коли
український підприємець укладає договір з іноземною юридичною особою (підприємством), печатки клієнта на договорі може й не бути. Водночас митники часто відмовляють в оформленні товару, якщо на ЗЕД-договорі немає печатки, хоча вони не мають права так діяти. Аргументи проти цих дій такі:1) якщо місцем укладення договору є Україна
, то працює українське законодавство. Отже, фізична особа — підприємець може не використовувати печатку при укладенні договорів (лист Мін’юсту від 14.04.2004 р. № 19-5-381), а ось печатка юридичної особи — клієнта (незважаючи на те, що клієнт — іноземна юридична особа) на ЗЕД-договорі потрібна. Однак, якщо навіть клієнт свою печатку не поставив — це не привід визнати договір з ним недійсним (лист Мінекономіки від 30.03.2005 р. № 83-24/217, фрагмент листа див. у кінці статті);2) якщо місцем укладення договору є закордонний пункт
(вище ми радили зазначати саме його), діє іноземне законодавство (тобто українське законодавство на такий ЗЕД-договір не поширюється). Тому в цьому випадку іноземні клієнти не зобов’язані посвідчувати договір печаткою, якщо цього не вимагає законодавство їх країни (до речі, печатки в них може взагалі не бути, оскільки іноземне законодавство часто дозволяє своїм підприємствам обходитися без печатки, наприклад, законодавство США).
Документи на пересилання товарів
На відміну від громадян,
підприємці зобов’язані самостійно оформляти товар, призначений для міжнародної посилки, на митниці. Тому для того, щоб відправити міжнародну посилку, їм доведеться оформити документи у двох інстанціях: і на митниці, і на пошті (рис. 6).
Рис. 6. Документальне оформлення посилки, що відправляється за кордон підприємцем
Тепер розглянемо детальніше документи, необхідні для відправлення посилки за кордон. Про картку суб’єкта ЗЕД і про ЗЕД-договір ми вже говорили.
Рахунок, виписаний покупцю (інвойс)
, заповнюється в декількох примірниках з урахуванням таких нюансів:— для кожного найменування товару потрібно заповнювати окремий рядок;
— в описі товару не можна використовувати загальні формулювання (наприклад, «подарунок», «допомога» тощо), необхідно максимально детально зазначити найменування товару (бажано, щоб воно відповідало
УКТ ЗЕД), назву моделі, номери частин і серійні номери (якщо вони є), матеріал, з якого виготовлено товар, код УКТ ЗЕД (якщо він відомий) тощо;— щодо кожного товару, які містяться в посилці, має бути зазначено його ціну, кількість, одиницю виміру та загальну вартість;
— у реквізитах платежу бажано зазначити номер та дату контракту, щоб не було проблем з отриманням оплати;
— в інвойсі слід зазначити умови поставки товару, застережені в контракті відповідно до правил ІНКОТЕРМС довідка 5.
Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна береться в податковому органі за місцем проживання підприємця
(спільний лист НБУ, ДПАУ і ДМСУ від 09.01.98 р. № 13-226/53-188|206/10/22-0117|11/3-247).Поштова форма СР 71 і митна декларація CN 23 заповнюються в тому самому порядку, який передбачено для громадян (див. вище). Після їх заповнення працівник митниці
на формі CN 23 проставляє відмітку «Під митним контролем, експорт» і вказує номер ВМД у графі «Примітки». Наявність відмітки та штампа є підставою для приймання посилки на пошті.ВМД
оформляється в тому випадку, якщо митна вартість товарів, вкладених до посилки, перевищує еквівалент 100 євро (пункт 11 Положення № 574). Для розрахунку вартості товару використовується курс НБУ на дату відправлення.Лист-повідомлення
складається, якщо митна вартість товарів, вкладених до посилки, дорівнює 100 євро або менше. Він роздруковується у спеціальній програмі.Теоретично і ВМД, і лист
можна заповнювати самостійно, однак на практиці для цього потрібні спеціальні знання. Тому, як правило, суб’єкти ЗЕД звертаються за допомогою при складанні таких документів до митних брокерів. По-перше, це дозволяє заощадити час на вивченні всіх правил заповнення ВМД (а заповнити її не так і просто) чи листа-повідомлення. По-друге, брокери через специфіку своєї роботи мають налагоджені особисті контакти з митниками, що значно спрощує процедуру митного оформлення товару.Якщо товар, що надсилається, вимагає додання певних додаткових документів (див. таблицю «Документи, які необхідно додати до посилки при відправленні деяких товарів» на с. 33), їх також краще взяти з собою.
Уточнити для себе конкретні питання, пов’язані з експортним оформленням товарів можна, зателефонуваши до регіонального відділення своєї митниці (наприклад, у Харкові за тел. 712-39-14).
Як тільки документи на митниці буде оформлено, підприємець може йти на пошту та відправляти посилку. На пошті йому доведеться заповнити ще один документ — форму 103, незалежно від того, скільки посилок він відправляє (одну чи декілька). Зразок заповнення цієї форми наведено в
Порядку № 211, він має такий вигляд, як показано на рис. 7 (див. с. 39).
Рис. 7. Зразок заповнення списку поштових відправлень (форма 103)
При заповненні форми 103 важливо відстежити, щоб підписи, зазначені на ній, відповідали підписам у CN 23 (тобто обидва документи повинна заповнювати одна й та сама особа: або підприємець, або його працівник, відповідальний за митне оформлення посилок).
Відстежити шлях відправленої посилки можна за реєстраційним номером (див. розділ «Як простежити за посилкою, поки вона в дорозі»).
Митні платежі
При експорті підприємці сплачують лише митний збір (ПДВ не сплачується, а митний збір сплачується лише в окремих випадках).
Однак навіть
митний збір можна не сплачувати, якщо вартість посилки менше 100 дол. США (постанова № 65).А ось за товар вартістю від 100 1000 дол. США доведеться сплатити митний збір у розмірі 5 дол. США. Тому
найвигідніше відправляти за кордон дрібні посилки, вартість яких не перевищує 100 дол. США (і оформити простіше, і платити на митниці доведеться менше).
Як відобразити валютну виручку у Книзі за формою № 10
Валютна виручка у Книзі за формою № 10 відображається у гривнях
за курсом НБУ, що діє на момент її зарахування на валютний рахунок (про гривнєвий еквівалент отриманої валюти зручно довідатися з виписки банку). Той факт, що валюта, перш ніж потрапити на валютний рахунок, спочатку зараховується на розподільчий, підприємця турбувати не повинен. ДПАУ вважає, що виручка повинна розраховуватися за курсом, що діє на момент її зарахування саме на поточний (валютний) рахунок, а не на розподільчий (лист від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417, і хоча це роз’яснення податківців стосується юридичних осіб, на наш погляд, наведені в ньому міркування рівною мірою стосуються й підприємців).Однак це ще не все. Припустимо,
валюту продано на міжбанківському ринку (для того щоб отримати гривні та вільно їх використовувати), у результаті на гривнєвий рахунок надходить деяка сума від продажу валюти. Чи потрібно її відображати у Книзі за формою № 10? На наш погляд, ні.Річ у тому, що відображати доходи та витрати при продажі валюти вимагає лише
стаття 7 Закону про податок на прибуток. Однак її дія поширюється виключно на юридичних осіб. Фізичні особи — підприємці, навіть працюючи на загальній системі оподаткування, керуватися цією нормою не зобов’язані, оскільки із Закону про податок на прибуток використовують лише статті 5 і 8, і то для формування своїх витрат, а не доходу (стаття 13 Декрету № 13-92).Що стосується фізичних осіб — єдиноподатників, то вони вимоги
статті 7 Закону про податок на прибуток не зобов’язані застосовувати й поготів. Крім того, кошти, отримані ними від продажу валюти, не є виручкою в розумінні Указу № 746, оскільки надходять не від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), як того вимагає стаття 1 цього Указу , а від продажу валюти.
Посилки прискореної пошти
Для того щоб швидко доставити посилку в будь-яку точку світу, підприємці та громадяни можуть звернутися до послуг професійних перевізників і надіслати через них товар у вигляді експрес-відправлення (DHL, UPS, FedEx, TNT тощо.). Однак цей спосіб коштуватиме набагато дорожче поштових відправлень. Причому, якщо ми говоримо про дрібний експорт, то діяти так невигідно через те, що вартість самої посилки може бути в декілька разів менше, ніж вартість її доставки.
Деякий компроміс між швидкістю та ціною надає міжнародна прискорена пошта EMS (тобто прискорене поштове відправлення). В Україні такі послуги надає Державне підприємство спеціального зв’язку «EMS Ukraine».
У посилках EMS пересилаються ті самі товари, що дозволені для пересилання у звичайних поштових посилках
(тобто діють ті самі заборони та вимоги). Обмеження за розміром посилок EMS такі: будь-який розмір не повинен перевищувати 1,50 м; сума довжини та найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 3,00 м.Приймання посилок для відправлення міжнародною прискореною поштою здійснюється або у відповідному поштовому відділенні, або за допомогою кур’єра, якого можна викликати додому за телефоном (телефони вузлів спеціального зв’язку «EMS Ukraine» див. в довіднику на с. 48 цього номера).
Посилки від громадян — фізичних осіб приймаються у відкритому вигляді, а від підприємців — у закритому, після оформлення на митниці. Порядок документального оформлення такий самий, як і при відправленні посилок звичайною поштою (хіба що замість поштових бланків СР 71 і форми 103 для заповнення видадуть аналогічні бланки-EMS, а що стосується CN 23, то вона заповнюється на звичайному бланку).
Строк доставки відправлення застерігається індивідуально з клієнтом і переважно становить 4 — 7 днів.
Крім того, можна за додаткову плату замовити доставку посилки у зазначений відправником день, або на другий, третій чи сьомий день після відправлення (для порівняння — звичайною поштою посилка доставляється в середньому протягом місяця).Залежно від ваги посилки та країни, в якій знаходиться одержувач, а також від строків доставки визначається вартість пересилання. Про максимальний розмір вартості послуг «EMS Ukraine» можна довідатися на сайті (http://www.emsukraine.com.ua) в розділі «Тарифи» — «на послуги EMS».
Висновки
Для максимального спрощення експортних формальностей можна надіслати товар за кордон, скориставшись
послугами пошти або прискореної міжнародної пошти (EMS). У першому випадку менша ціна, у другому — більша швидкість і надійність.Відправляючи посилку за кордон,
фізична особа може виступати:1) як пересічний громадянин
(товар оформляється безпосередньо на пошті, відвідувати митницю та сплачувати митні збори не потрібно, якщо вартість товару не перевищує еквівалент 200,00 євро);2) як підприємець
(товар, призначений для вкладення в посилку, оформляється безпосередньо на митниці; причому до його відправлення необхідно зареєструватися на митниці, відкрити валютний рахунок та укласти письмовий контракт з клієнтом; митний збір сплачується, якщо вартість посилки перевищує еквівалент 100 дол. США).Звичайно, займатися експортом у статусі підприємця набагато складніше, ніж робити це від імені громадянина. Однак слід мати на увазі, що другий варіант більш ризикований (аж до кримінальної відповідальності), особливо, якщо на рахунок фізичної особи із-за кордону досить часто надходитимуть великі суми грошових коштів. Тому відповідь на запитання: як краще організувати дрібний експорт, залежить від ситуації та переваг самого підприємця.
Довідкова інформація (довідка)
1 З 30.04.2010 р. відповідно до
пунктів 3 і 7 Порядку митного контролю поштових відправлень оформляти товари на митниці та заповнювати ВМД громадянам доведеться лише в тому випадку, якщо вартість товарів, вкладених до поштової посилки, перевищує еквівалент 1000 євро, а вага перевищує 100 кг.2 З 30.04.2010 р. відповідно до
пункту 28 Порядку митного контролю експрес-відправлень такі товари можна пересилати в міжнародних експрес-відправленнях (через перевізника), якщо їх вартість не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг (крім вогнепальної зброї всіх видів та боєприпасів до неї, холодної зброї та інших предметів, спеціально призначених для нападу або оборони, лікарських засобів, радіоактивних речовин).3 Виходить, що постраждала сторона (підприємець, який не отримав своєчасно виручку) ще й карається (на нього накладається пеня). Тому краще отримувати плату за товари наперед, і вже потім відправляти їх посилкою за кордон. Переважно при дрібному експорті (особливо через інтернет-магазини) так і відбувається.
4 Наприклад, ПП «Харків-термінал» пропонує провести акредитацію за 240,00 грн. (http://kharkov-terminal.com.ua/price.php).
5 Міжнародні правила ІНКОТЕРМС визначають, хто нестиме витрати з доставки товару: продавець чи покупець. При відправленні товарів поштою логічно передбачити умову поставки
DAF або FCA (місце знаходження покупця). Ознайомитися з ними детальніше можна в довіднику на с. 48 цього номера.
Про обов’язковість печатки на договорі з нерезидентом
Лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 30.03.2005 р. № 83-24/217
(витяг)
<…>
Відповідно до
частини першої статті 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.Частиною другою пункту 2 статті 207 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV
встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.Статтею 6 Закону України від 16.04.91 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»
визначено, що форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.Таким чином
, законодавством України не встановлено чіткої вимоги щодо обов’язковості відтиску печатки юридичної особи — нерезидента на зовнішньоекономічному договорі, який укладається за кордоном, якщо така вимога не передбачена правом місця його укладання.<…>
| Заступник міністра | Д. Білокуров |
