Як перевірити контрагента
Стовідсоткову впевненість щодо добросовісності партнера підприємець може мати, лише укладаючи договори з постійними та перевіреними постачальниками (підрядниками, виконавцями). А ось на початковому етапі роботи з новими контрагентами завжди є ризик зустрічі з «сірою» фірмою або з підприємцем, який оформляє «липові» документи.
Небезпека роботи з ними полягає в тому, що, виявивши такий правочин, податківці запідозрять у недобросовісності покупця. Крім того, може існувати низка господарсько-правових нюансів, коли контрагент, який зник, просто не виконає свої обіцянки.
Детальніше про те, як переконатися в доброчесності нового партнера, ми поговоримо в цій публікації.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон про держреєстрацію
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.Положення № 97
— Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджене наказом Держкомпідприємництва від 20.10.2005 р. № 97. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Чому варто перевірити постачальника
Підприємцям украй важливо убезпечити себе від можливих негативних юридичних наслідків, пов'язаних з поставкою товарів (робіт, послуг) від неблагонадійного постачальника, оскільки під загрозою може опинитися податковий кредит з ПДВ, витрати, а в гіршому випадку можуть вилучити все отримане за правочином (через суд). При цьому доводити свою непричетність до «темних» справ партнера підприємцю доведеться під час судових розглядів.
Прикладом жорсткого ставлення податківців і відстоювання інтересів у суді може бути
ухвала ВАСУ від 29.07.2009 р. № К-8877/06. У ній розглядалася касаційна скарга підприємства на рішення, винесені місцевими судами.Предметом судових спорів стало донарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Причиною донарахування було виключення з податкового кредиту підприємства сум, заснованих на податкових накладних, отриманих від особи,
установчі документи якої згодом було визнано недійсними.Позиція податківців була такою: підприємство неправомірно сформувало податковий кредит, оскільки здійснювало операції з постачальником, реєстрацію якого згодом було скасовано, а установчі документи та свідоцтво платника ПДВ визнані недійсними. У зв'язку з цим податкові накладні, отримані підприємством-покупцем від такого контрагента, податківці також визнали недійсними, а отже, право на податковий кредит за ними у платника податків відсутнє. У результаті суму ПДВ за ними було виключено з податкового кредиту, а підприємству донараховано податкові зобов'язання з ПДВ.
На щастя платника податків, у цілому ВАСУ його підтримав. Так, одним з аргументів на захист було те, що визнана згодом недійсність установчих документів
не може бути підставою для недійсності податкових накладних, виданих таким контрагентом під час здійснення господарської операції.Однак у кожному конкретному випадку платнику в такій ситуації доведеться захищатися в суді, а це, як відомо, час, гроші та нерви.
Слід також зазначити, що наявність інформації про перебування суб'єкта господарювання у взаємовідносинах із суб'єктами, реєстрацію яких скасовано, або інших даних, що свідчать про можливе заниження податкових зобов'язань, є підставою для включення такого суб'єкта господарювання до плану-графіка податкових перевірок.
Перевірка нового контрагента
Отже, поговоримо про інформацію, яку бажано отримувати платникам податків від своїх контрагентів на етапі укладення правочину.
Забігаючи наперед, зазначимо, що підприємцям не обов'язково вимагати від контрагентів усі зазначені далі документи або їх копії. Достатньо отримати дані реєстраційних документів і скористатися для їх перевірки базами на інтернет-сайті ДПАУ. Таким чином підприємець зможе переконатися в існуванні зареєстрованого суб'єкта підприємництва з певним найменуванням та реквізитами та довідатися, чи не перебуває він у стадії банкрутства та чи є добросовісним платником податків.
Отже, пильні підприємці можуть повністю або вибірково скористатися наведеним переліком джерел інформації і, як мовиться, спати спокійно.
1. Копії реєстраційних документів
. Перше, що можна зробити, перевіряючи постачальника, це перевірити факт державної реєстрації, а також узяття на облік у податковому органі. Для цього підприємець повинен витребувати посвідчені копії Свідоцтва про держреєстрацію, Довідки податкового органу про взяття на облік, Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ.Далі, не виходячи з офісу та не відриваючись від власного комп'ютера, підприємець може зайти на сайт ДПАУ в мережі Інтернет (www.sta.gov.ua).
На сторінці головного податкового відомства можна знайти банери, які мають такі заголовки:
— «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» (рис. 1);
Рис. 1
— «Державне підприємство Інформаційно-ресурсний центр» (рис. 2);
Рис. 2
а також посилання на розділ «Бази даних ДПС платників ПДВ» цього сайта (рис. 1).
Натискуючи на зазначені вище посилання, підприємець відкриває бази даних. На цих сторінках вводяться реквізити контрагента та, у свою чергу, формуються необхідні відомості. Щоб отримати інформацію про контрагента, достатньо набрати його ідентифікаційний код (номер) або ж найменування у відповідних полях інтернет-сторінки.
Наприклад, вводимо найменування юридичної особи «Видавничий будинок «Фактор» (рис. 3).
Рис. 3
Отримані дані звіряємо з інформацією, що міститься в наданих копіях (рис. 4).
Рис. 4
Додамо, що метою розділу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» є надання можливості у відкритому доступі оцінити податкові ризики діяльності свого бізнес-партнера, який, можливо, не належить до платників ПДВ, є банкрутом або відсутній за зазначеною в установчих документах адресою.
Тут також вводяться дані про контрагента, а при натисканні на «Пошук» система повинна дати відповідь з текстом зеленого або червоного кольору з позначеннями «добросовісний платник» і «особливий податковий контроль» відповідно.
Особливий податковий контроль застосовується до суб'єкта:
— який перебуває у стадії провадження процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
— щодо якого згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру відсутнє підтвердження відомостей про нього самого, його становище або ж є запис про його відсутність за місцем знаходження;
— в якого припинена державна реєстрація.
2. Отримання посвідчених копій установчих документів.
Постачальник не з «липовими» документами не заперечуватиме проти прохання надати такі копії.
Які установчі документи повинні мати підприємства різних форм
| Організаційно-правова форма | Установчі документи |
| Приватне підприємство | Статут |
| Колективне підприємство | Статут |
| Акціонерне товариство (АТ), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) | Статут |
| Повне товариство, командитне товариство | Установчий договір |
Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про:
— вид товариства;
— предмет та ціль його діяльності;
— склад засновників та учасників;
— склад і компетенцію органів управління та порядок прийняття ними рішень, уключаючи перелік питань, щодо яких рішення необхідно приймати одноголосно або кваліфікованою більшістю голосів.
Установчий договір повного та командитного товариства повинен також відображати частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок унесення ними вкладів.
Також зазначаються:
— порядок загальної діяльності щодо його створення;
— умови передачі йому свого майна;
— порядок розподілу прибутків і збитків;
— управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників;
— порядок виходу зі складу засновників, а також уключення до їх складу нових засновників;
— інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації згідно із законом.
Статут АТ, ТОВ, ТДВ повинен містити відомості про:
— його найменування;
— ціль та предмет діяльності;
— розмір і порядок створення статутного та інших фондів;
— порядок розподілу прибутків і збитків;
— органи управління та контролю, їх компетенцію;
— умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання;
— інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.
Статут АТ повинен також містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що придбаваються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань щодо викупу акцій.
Статут ТОВ повинен також містити відомості про розмір частки кожного з учасників, розмір, склад і порядок унесення ними вкладів. У статуті ТОВ обов'язково зазначається юридична адреса засновників, для засновників — фізичних осіб — адреса прописки (якщо прописки немає, то остання адреса прописки). Без цих даних статут не реєструється держреєстратором.
3. Запит офіційних відомостей з Єдиного державного реєстру.
Цим способом перевірки можуть скористатися найнедовірливіші підприємці.
Згідно з
Положенням № 97 відомості про юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців видаються у вигляді:— виписки з Єдиного державного реєстру;
— довідки з Єдиного державного реєстру;
— витягу з Єдиного державного реєстру.
Забігаючи наперед зазначимо, що із згаданих вище документів з інформацією про іншу особу підприємець може отримати лише довідку або витяг. Однак він може попросити в контрагента копію виписки, яку той може отримати щодо власних даних у Держреєстрі.
Згідно зі
статтею 21 Закону про держреєстрацію виписка з Єдиного державного реєстру видається за письмовим запитом суб'єкта підприємництва протягом 2 робочих днів з дати подання цього запиту.Виписка оформляється на бланку встановленого зразка, має облікову серію і номер та є документом суворої звітності.
У виписці зазначаються:
— найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи — підприємця;
— ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — підприємця — платника податків;
— місце знаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи — підприємця;
—
прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи або від імені фізичної особи — підприємця без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб — платників податків;— наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи — підприємця;
— дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;
— дата видачі виписки.
Виписка з Єдиного державного реєстру підписується державним реєстратором та посвідчується його печаткою.
Якщо юридична особа або фізична особа — підприємець перебуває у процесі припинення підприємницької діяльності, у виписці робиться відповідний запис. За отримання виписки з Єдиного державного реєстру справляється плата у розмірі 17 грн. (1 нмдг).
Довідка або витяг також оформляються на бланках суворої звітності, які мають облікову серію та номер, підписуються державним реєстратором і посвідчуються його печаткою.
Довідка
— це документ, що містить відомості про наявність чи відсутність у Держреєстрі інформації про реєстраційні дії щодо юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців за критерієм пошуку, обраним у запиті.Для отримання довідки запит можна направити будь-якому держреєстратору незалежно від місця знаходження або адреси проживання запитувача, довідка видається протягом п'яти робочих днів з моменту надходження запиту.
Плата за отримання довідки становить 17 грн. (1 нмдг) плюс за кожний аркуш інформації на бланку передбачено плату в розмірі 3 грн. 40 коп.
Витяг
— це документ, що містить детальну інформацію про юридичну особу або фізичну особу — підприємця за критерієм пошуку, обраним у запиті. За вибором запитувача до витягу може бути внесено дані, які його цікавлять (зокрема, про серію та номер свідоцтва юридичної особи або фізичної особи — підприємця, засновників підприємства, види діяльності, що провадяться, тощо).Для отримання витягу запит можна направити будь-якому держреєстратору незалежно від місця знаходження або адреси проживання запитувача, вартість послуг з надання інформації становить 51 грн. (3 нмдг), плюс за кожний аркуш інформації на бланку передбачено плату в розмірі 3 грн. 40 коп.
4.
Отримання посвідчених копій документів, що підтверджують повноваження керівника та головного бухгалтера. Такими документами можуть бути:— протокол про обрання керівника;
— накази про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера (із підписами зазначених осіб про ознайомлення).
У разі якщо договір, первинні документи, рахунки-фактури від імені контрагента підписуватимуться іншими особами, платнику податків відповідно необхідно отримати також посвідчені копії належним чином оформлених довіреностей цих осіб.
Усе зазначене потребується для підтвердження факту підписання документів від імені контрагента уповноваженими особами.
5.
Отримання посвідченої копії ліцензії контрагента, якщо діяльність підлягає ліцензуванню.Ліцензія є необхідним документом, який підтверджує, що правочин, учинений з уповноваженим господарюючим суб'єктом, який має право провадити діяльність за правочином.
6.
Отримання загальної інформації про реальну комерційну діяльність контрагента.Для цього достатньо попросити надати візитки, буклети, інші
рекламні матеріали та цінові пропозиції контрагента; роздруківки сайта контрагента тощо.Ця інформація підтвердить розумну обачність платника податків у виборі контрагента та оцінці його комерційних здібностей.
7.
Отримання інформації про наявні на праві власності та на праві оренди виробничі та торговельні об'єкти. Надійний партнер матиме обладнання, складські та виробничі приміщення, транспорт тощо.Також можна поцікавитися чисельністю його працівників, особливо зайнятих у сферах діяльності, безпосередньо пов'язаних з виконанням правочину.
Зазначена довідка, безумовно, не є абсолютним підтвердженням комерційної «спроможності» контрагента та його здатності самостійно вчинити правочин (тим більше, що нікому не заборонено залучати для вчинення правочину третіх осіб), однак уносить лепту до формування загального враження про нового партнера.
Нюанси укладення договору
Додатково поговоримо про важливі моменти, які слід урахувати на етапі підготовки до укладення договорів.
Договір — це угода двох і більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Слід пам'ятати, що умови договору поділяються на:
1) істотні — ті, що визнано такими згідно із законом, які обов'язкові для договору того чи іншого виду, або ті, які бажає погодити та зазначити в договорі одна зі сторін. Для кожного конкретного виду договору слід керуватися нормами
ЦКУ;2) неістотні — умови, які можна включити до договору, а можна й не включати.
При укладенні договору краще довіритися досвідченому юристу, щоб бути впевненими в захисті власних інтересів. Підписувати договори варто лише при особистій зустрічі з партнерами, а не обмежуватися відправленням тексту договору електронною або звичайною поштою чи факсом, сподіваючись на обов'язковість своїх контрагентів.
У результаті порушення цих простих правил часто виникають ситуації, коли недобросовісний партнер або не поверне один примірник договору, або підпис на ньому належатиме не тій особі тощо.
Також потрібно перевірити правоспроможність особи підписувати цей договір (директора чи іншої уповноваженої особи), про що зазначалося вище. Якщо контрагентом є філія підприємства (без права юридичної особи), договір усе одно повинен укладатися з головним підприємством. Якщо такий договір підписує директор філії, у нього має бути довіреність, в якій було б спеціально застережено його право підписувати договори.
Знову ж таки, за бажання можна зробити запит держреєстратору про види діяльності, які може провадити підприємство або підприємець. Якщо види діяльності контрагента потребують отримання ліцензії, то бажано довідатися у нього, чи отримано ліцензію та чи не минув строк її дії.
Підписання договору з юрособами скріплюється печаткою. Печатка, якою посвідчується підписаний договір, має бути круглою, містити найменування підприємства та його реєстраційний номер, а не написи «бухгалтерія», «відділ збуту» тощо.
Крім того, дуже важливо заздалегідь довідатися, чи потребує цей вид договору нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Висновки
Робота з недобросовісними контрагентами загрожує підприємцям не лише визнанням недійсними правочинів з можливими фінансовими втратами, а й податковими наслідками у плані виключення сум з витрат, донарахування податкових зобов'язань з ПДВ тощо.
Пильну увагу в цьому питанні має бути приділено новим партнерам.
Найпростіший спосіб перевірити контрагента — попросити копії реєстраційних документів, довідки про взяття на облік у податковому органі, Свідоцтва платника ПДВ.
Дані цих документів можна внести до пошукових систем спеціальних інформаційних баз, посилання на які розміщено на офіційному сайті ДПАУ.
Найприскіпливіші підприємці можуть звернутися за довідками до держреєстратора, вимагати копії установчих документів, накази про призначення посадових осіб, навести дані, ґрунтуючись на рекламній та іншій інформації про контрагента.
Ще один важливий етап — укладення договорів. Тут також слід бути обережним, чітко дотримуватися норм ЦКУ щодо форми договору та його істотних умов.
