Помилки щодо податку з доходів працівників: яка відповідальність
ЗАПИТАННЯ. Підприємець виявив у себе помилки щодо податку з доходів працівників:
— було несвоєчасно сплачено податок з доходів із заробітної плати працівника за червень 2010 року;
— не було утримано податок з доходів із заробітної плати за травень з працівника, який звільнився.
Які штрафні санкції загрожують підприємцю? Потрібно доплачувати суму податку з доходів за липень (стосовно працівника, який звільнився) або достатньо його нарахувати та відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, якщо підприємець має переплати з цього податку за минулі періоди?
ВІДПОВІДЬ. Спочатку поговоримо про відповідальність за прострочення сплати податку з доходів. Строки сплати податку з доходів, у тому числі під час виплати заробітної плати працівникам, установлено
Законом про податок з доходів. Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону про податок з доходів розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законодавством, яке регулює ці питання, якщо інше не встановлено самим Законом про податок з доходів.У цьому випадку орієнтуватися щодо питання відповідальності потрібно на
Закон № 2181 і КУпАП, якими встановлено відповідальність за порушення порядку сплати податків.Так, у загальному випадку за несплату (недоплату) податку з доходів із зарплати працівників підприємцю загрожують такі штрафні санкції:
— штраф, передбачений
підпунктом 17.1.9 Закону № 2181 (у подвійному розмірі від суми зобов'язання за таким податком);— адмінштраф згідно зі
статтею 1634 КУпАП за неперерахування податку з доходів під час виплати доходів у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 34 до 51 грн. (від 2 до 3 нмдг), а в разі повторного порушення протягом року — від 51 до 85 грн. (від 3 до 5 нмдг).У деяких роз'ясненнях, зокрема в
листі ДПАУ від 10.06.2008 р. № 11856/7/17-0717, податківці нагадують, що в разі несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів податковий орган нараховує податковому агенту пеню на підставі підпункту 16.1.2 Закону № 2181. Ми з цим не згодні, оскільки пеня нараховується лише в разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, а в цьому випадку узгодженого зобов'язання немає, оскільки Податковий розрахунок за формою № 1ДФ не є податковою декларацією.В одному зі своїх листів
(від 15.11.2005 р. № 11069/6/17-2116) ДПАУ зазначає: якщо суб'єкт підприємництва самостійно виявить помилку, яка призвела до недоплати податку з доходів, а потім сам цю помилку виправить (доплатить до перевірки податок до бюджету), то до такого суб'єкта ніякі штрафи не застосовуються.Зокрема,
не повинні в цьому випадку застосовуватися ні штраф, передбачений підпунктом 17.1.9 Закону № 2181, ні адміністративний штраф.Крім того, зазначимо, що штраф за
підпунктом 17.1.9 Закону № 2181 узагалі не повинен застосовуватися в тому випадку, якщо податок було утримано (нараховано), але не сплачено або сплачено несвоєчасно. Це пояснюється тим, що він накладається під час перевірки лише тоді, коли податковий агент здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку.Як ми вже зазначали, пеня не нараховується, оскільки в ситуації з утриманням податку з доходів немає податкового зобов'язання в розумінні
Закону № 2181.Тепер щодо випадку, коли податок з доходів не було утримано та сплачено, а підприємець виявив цю помилку самостійно. Як уже згадувалося, згідно з роз'ясненням у
листі ДПАУ від 15.11.2005 р. № 11069/6/17-2116 у цьому разі штрафи до підприємця не застосовуються.Причому це стосується як випадку, коли роботодавець має переплату з податку з доходів, так і випадку, коли її немає.
Таким чином,
єдині витрати підприємця, який виявить недоплату ПДФО та сам виправить помилку, — це витрати на сплату до бюджету суми такої недоплати.Водночас у
підпункті 20.3.2 Закону про податок з доходів зазначено: якщо податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) податку з доходів, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку — одержувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.З цієї норми випливає таке:
якщо підприємець неправомірно не утримав (або недоутримав) податок з доходів з фізичної особи, то доплачувати податок підприємець повинен за рахунок власних коштів.Якщо підприємець має переплату з податку з доходів до бюджету, то він може доплатити лише суму, яка не покриває таку переплату.
Зверніть увагу: надміру виплачена працівнику (недоутримана) сума податку з доходів фактично є додатковим чистим прибутком. Такий дохід можна розцінювати як додаткове благо від роботодавця. Відповідно для розрахунку «грязної» суми виплаченого оподатковуваного доходу необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт (1,176471). Наприклад, підприємець недоутримав у працівника податок у сумі 100 грн., отже, працівник отримав додатковий чистий прибуток у цій сумі. Виявивши цей факт, роботодавець повинен:
а) за свій рахунок доплатити 100 грн. і тим самим виправити помилку з податку з доходів попереднього періоду;
б) доплатити податок з доходів з суми додаткового чистого прибутку 100 грн.
Визначаємо «грязний» дохід: 100 х 1, 176471 = 117,65 грн., розраховуємо суму податку: 117,65 х 15 : 100 = 17,65 грн.
Однак на практиці нормою
підпункту 20.3.2 Закону про податок з доходів роботодавці керуються, лише тоді, коли працівник припинив трудові відносини та надалі на цьому місці йому не виплачуватиметься дохід. Якщо ж найманий працівник продовжує працювати у підприємця, то роботодавець може доутримати ПДФО з його подальших доходів (категоричних заперечень з цього приводу з боку контролюючих органів доки немає).Додамо, що підприємець також повинен подати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, в якому зробити відповідні коригування в установленому порядку.
Помилка підприємця стосується заробітної плати працівника за травень і була виявлена в серпні. У цьому випадку йому доведеться подати форму № 1ДФ з позначкою «Уточнюючий», який може подаватися за будь-який з попередніх звітних періодів.
Нагадаємо, що правила подання розрахунку за формою № 1ДФ, в якій виправляються дані, такі.
Якщо коригування раніше поданої звітності за формою № 1ДФ здійснюється до закінчення граничного строку, установленого для подання розрахунку (нагадаємо, що розрахунок подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), до податкового органу подається форма № 1ДФ з позначкою «Новий звітний».
Якщо коригування раніше поданої форми № 1ДФ здійснюється після закінчення граничного строку її подання
, то Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається з позначкою «Уточнюючий».Для заміни одного помилкового рядка на інший слід вилучити помилкову інформацію та ввести правильну, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити дані всіх граф такого рядка і в графі 9 зазначити «1» — рядок на виключення.
Для введення нового або пропущеного рядка слід повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» — рядок на введення.
Помилки незалежно від того, до чого вони призвели, повинні виправлятися в тому місяці, в якому їх виявлено.
Покажемо на умовному прикладі як у цьому разі виправити помилку у формі № 1ДФ. Припустимо, у серпні 2010 року було виявлено помилку, якої підприємець допустився під час виплати зарплати за травень 2010 року. Працівника Іваненка І. І. було прийнято на роботу 03.05.2010 р., а звільнився він 31.05.2010 р. Із зарплати цього працівника не було утримано податок з доходів.
Цей податок мав бути розрахований так: (1000 - (20 + 10 + 6)) х 15 : 100 = 144,60 грн.
У поданій формі № 1ДФ за II квартал 2010 року інформацію щодо зарплати зазначеного працівника не було наведено.
Виходить, що у травні 2010 року працівник, який звільнився, отримав 144,60 грн. додаткового прибутку (у сумі неутриманого податку з доходів).
Тому підприємець повинен обкласти цю суму податком з доходів за ставкою 15 %, застосувавши «натуральний» коефіцієнт (1,176471):
1) 144,6 х 1,176471 = 170,12 грн.;
2) 170,12 х 15 : 100 = 25,52 грн.
Уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ за II квартал 2010 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| 1 | 3444444444 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 144 | 60 | 00 | 00 | 01 | 03.05.2010 | 31.05.2010 | — | 0 |
| 1 | 3444444444 | 170 | 12 | 170 | 12 | 25 | 52 | 00 | 00 | 09 | 03.05.2010 | 31.05.2010 | — | 0 |
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за III квартал 2010 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| 1 | 3444444444 | 00 | 00 | 00 | 00 | 00 | 00 | 144 | 60 | 01 | — | — | — | — |
| 1 | 3444444444 | 00 | 00 | 00 | 00 | 00 | 00 | 25 | 52 | 09 | — | — | — | — |
Документи консультації
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про податок з доходів — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
