Коли загальна система є вигіднішою, ніж єдиний податок
У зв'язку із запровадженням нових правил оподаткування багатьом єдиноподатникам сьогодні доводиться переходити на загальну систему. Тому в цій статті ми з'ясуємо:
— чим відрізняється спрощена система від загальної;
— коли працювати на загальній системі оподаткування вигідніше, ніж на спрощеній;
— як мінімізувати податкове навантаження на загальній системі, якщо підприємцю не вдалося залишитися єдиноподатником.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.Закон про заборону грального бізнесу
— Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI.Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Закон № 535
— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату» від 22.12.2006 р. № 535-V.Закон про ліцензування
— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (у редакції від 16.11.2010 р.).Закон про дорогоцінні метали та каміння
— Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР.Закон про Держбюджет на 2011 рік
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI.Закон про рекламу
— Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/ 96-ВР.УКТ ЗЕД
— Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затверджена Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Ліцензійні умови № 82/350
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 26.12.2000 р. № 82/350.Ліцензійні умови № 128/1037
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12.12.2002 р. № 128/1037.ДСТУ 4303-2004
— ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».ДСТУ 3297:95
— ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять».
Порівняльна характеристика
Почнемо з того, що
діяльність на загальній системі оподаткування практично нічим не обмежено : можна мати дохід будь-якого розміру, необмежену кількість найманих працівників, займатися будь-якими видами діяльності (зрозуміло, крім тих, які прямо заборонено законодавством для будь-яких суб'єктів господарювання та фізичних осіб — підприємців).Спрощена ж система щодо цього є набагато вимогливішовою. Так, для того, щоб повноправно працювати
на єдиному податку, підприємець зобов'язаний дотримуватись таких умов: його річна виручка не повинна перевищувала 500 тис. грн., а кількість найманих працівників (уключаючи членів сім'ї, які йому допомагають) — 10 осіб. Крім того, є безліч обмежень щодо видів діяльності. Детальніше про заборонені до продажу товари або заборонені для єдиноподатників види діяльності йдеться далі в табл. 1 і 2.
Таблиця 1. Товари, якими не можна торгувати на єдиному податку
| № з/п | Товар | Опт | Роздріб | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Алкогольні напої, що належать до лікеро-горілчаних (алкогольні напої міцністю від 1,2 до 60 %, виготовлені шляхом змішування спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичені або ненасичені діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв). Зокрема, це: лікери, лікери емульсійні, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, десертні напої, джин, віскі, ром, напої слабоалкогольні (наприклад, джин-тонік, бренді-кола тощо), а також горілка | не можна | не можна | стаття 7 Указу № 746, ДСТУ 3297:95 |
| 2 | Алкогольні напої, що не належать до лікеро-горілчаних: вино, вермут, шампанське, коньяк, бренді | не можна | можна | лист «Укрспирту» від 19.01.2000 р. № 22-10-1/5, лист Держкомпідприємництва від 30.10.2002 р. № 5-532/5791 |
| 3 | Пиво (не алкогольний напій у розумінні Закону № 481, але підакцизний товар) | не можна | можна | пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505, пункт 215.1 Податкового кодексу |
| 4 | Тютюнові вироби (сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також трубковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну або його замінників для куріння, нюхання, смоктання або жування). Отже, сюди ж входять розкурювання кальяну в кафе, ритуальне куріння тощо | не можна | не можна | стаття 7 Указу № 746, стаття 1 Закону № 481, «Вісник податкової служби України», 2005 р. № 47 (377), с. 49 |
| 5 | ПММ (паливо, мастила, масла тощо): паливо — загальне поняття, яким позначають матеріали, що використовуються як джерело енергії. Паливо (пальне) використовують для двигунів внутрішнього згорання. Мастило — пластичний матеріал, який є структуроване загусником маслом, що застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації тріщин. У законодавстві конкретизації терміна «ПММ» ніде не немає. У свою чергу, контролюючі органи схильні сюди відносити продукти нафтопереробки, які використовуються як паливо (пальне), а також деякі хімічні речовини у вигляді мастил (коди за УКТ ЗЕД): | не можна | не можна | стаття 7 Указу № 746, лист Держкомпідприємництва від 06.02.2007 р. № 850, лист ДПАУ від 10.02.2005 р. № 819/Д/31-0015 |
|
| — 2710: бензини, газойлі, мазут, масла моторні, рідини для гідравлічних передач, білі масла, вазелінове масло, масла трансмісійні та редукторні; |
|
|
|
| 6 | «Тосол» (він же антифриз), мастило «Літол» (належать до ПММ) | не можна | не можна | лист Держкомпідприємництва від 21.06.2004 р. № 4123 |
| 7 | Використання масла СТО під час надання послуг технічного обслуговування автомобіля (зокрема, заміна масла) | можна | можна | «Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 51; лист ДПАУ від 15.12.2003 р. № 6295/Л/17-0515 |
| 8 | Уайт-спірит (не належить до ПММ, оскільки застосовується як розчинник, а не як паливо; однак є підакцизним товаром) | не можна | можна | лист Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики від 21.01.2002 р. № 18/7-207, підпункт 215.3.4 Податкового кодексу |
| 9 | Скраплений газ у балонах для побутового використання (використовується не як паливо, однак є підакцизним товаром) | не можна | можна | пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505, підпункт 215.3.4 Податкового кодексу |
| 10 | Автомобілі для перевезення людей: легкові (кількість місць для сидіння не більше 9, уключаючи водія), вантажопасажирські, фургони, гоночні. Підакцизні товари | не можна | можна | стаття 7 Указу № 746, підпункт 215.3.5 Податкового кодексу |
| 11 | Транспортні засоби, призначені для переміщення по снігу; мотоцикли (у тому числі з коляскою), мопеди, велосипеди з мотором, коляски; причепи та напівпричепи масою понад 3,5 т, крім тих, які складаються; кузови | не можна | можна | стаття 7 Указу № 746, підпункти 215.3.6 — 215.3.8 Податкового кодексу |
| 12 | Автомобілі моторні, призначені для перевезення | можна | можна | підпункт 215.3.5 Податкового кодексу |
| 13 | Промислові вироби з дорогоцінних металів і каміння (дріт, пластини, фільєри тощо). Торгівля ними вже не підлягає ліцензуванню, хоча відповідні зміни поки що не внесено до Ліцензійних умов № 82/350 | можна | можна | пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505, пункти 4 і 27 статті 9 Закону про ліцензування |
| 14 | Ювелірні вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння | можна | можна | телеграма ДПАУ від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017 |
| 15 | Побутові вироби з дорогоцінних металів і каміння, у тому числі корпуси годинників | можна | можна | телеграма ДПАУ від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017 |
| 16 | Обмін брухту дорогоцінних металів на ювелірні вироби | можна | можна | пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505 обмежень не встановлює |
| 17 | Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння | можна | можна | пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 2505 обмежень не встановлює |
| 18 | Перепродаж предметів мистецтва, колекціонування | не можна | не можна | пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535, пункт 210.2 Податкового кодексу, позиції 9701-9706 УКТ ЗЕД |
| 19 | Організація торгів (аукціонів) предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату | не можна | не можна | пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535 |
| 20 | Продаж власних культурних цінностей | можна | можна | пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 535 обмежень не встановлює |
| 21 | Решта товарів | можна | можна | обмежень немає |
Примітки: оптова торгівля
— це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами постачання партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого застосування та надання пов'язаних з цим послуг (ДСТУ 4303:2004). Договір постачання є договором купівлі-продажу, укладений лише між суб'єктами господарювання (стаття 712 ЦКУ).Роздрібна торгівля
— це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг (ДСТУ 4303:2004).Обсяг партії товару не має значення
, тобто продаж навіть 1 штуки товару суб'єкту господарювання розцінюється як оптова торгівля, і навпаки: продаж великої партії товару пересічному громадянину (непідприємцю) залишається все тією ж роздрібною торгівлею.
Таблиця 2. Види діяльності, займатися якими на єдиному податку (не) заборонено
| № з/п | Вид діяльності | Чи можна займатися | Норма, якою встановлено заборону | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Алкоголь і тютюн | ||||
| 1 | Діяльність з торгівлі лікеро-горілчаними виробами (оптом або вроздріб) | ні | стаття 7 | див. пункт 1 табл. 1 |
| 2 | Діяльність з продажу пива та алкогольних напоїв, які не належать до лікеро-горілчаної продукції (оптом) | ні | пункт 4 | Не можна з урахуванням заборони на оптову торгівлю підакцизними товарами (див. пункт 20 цієї таблиці) |
| 3 | Діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які не належать до лікеро-горілчаної продукції, а також пивом | так | — | див. пункти 2 — 3 табл. 1 |
| 4 | Діяльність з торгівлі (оптом або вроздріб) тютюновими виробами | ні | стаття 7 | див. пункт 4 табл. 1 |
| 5 | Діяльність з реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів | так | — | Рекламувати заборонену продукцію єдиноподатники можуть. Однак слід мати на увазі, що у статті 8 Закону про рекламу зазначено: рекламувати продукцію, продаж якої підлягає ліцензуванню, може лише той суб'єкт, який має ліцензію на торгівлю цією продукцією |
| ПММ | ||||
| 6 | Діяльність з торгівлі (оптом або вроздріб) паливно-мастильними матеріалами (ПММ) | ні | стаття 7 | див. пункти 5 — 9 табл. 1 |
| 7 | Діяльність СТО з техобслуговування автомобілів, уключаючи заміну масла | так | — | див. пункт 7 табл. 1 |
| Ігри-розваги, лотереї та розіграші | ||||
| 8 | Діяльність у сфері грального бізнесу | ні | пункт 4 | З 25.06.2009 р. гральний бізнес в Україні заборонено для всіх суб'єктів господарювання — стаття 2 Закону про заборону грального бізнесу |
| 9 | Організація ігор в кеглі (кегельбан, боулінг)* | так | пункт 4 | Організація боулінгу, більярду та інших ігор, які проводяться без отримання гравцем виграшу, не є гральним бізнесом (стаття 1 Закону про заборону грального бізнесу) |
| 10 | Надання послуг гри в більярд* | |||
| *Примітка: податківці проти провадження такої діяльності на єдиному податку. Нещодавно цю позицію підтримав і ВАСУ, зокрема щодо кегельбану (рішення від 02.09.2008 р. у справі № А-5/2659-2/419, | ||||
| 11 | Використання гральних автоматів з грошовим виграшем | ні | пункт 4 | Гральний автомат, який дозволяє отримувати грошовий виграш, належить до азартних ігор, а отже, є забороненим (статті 1 і 2 Закону про заборону грального бізнесу) |
| 12 | Діяльність з утримання гральних автоматів з речовим або майновим виграшем | ні | пункт 4 | Якщо гра на автоматі є платною, а результат її визначається випадковістю, то автомат з речовим виграшем також належить до грального бізнесу. Проводити таку діяльність в Україні не можна нікому (стаття 1 Закону про заборону грального бізнесу) |
| 13 | Використання автомата типу «кран-машина» | ні | пункт 4 | Цей гральний автомат не належить до азартних ігор і грального бізнесу (стаття 1 Закону про заборону грального бізнесу). Однак усе ж таки краще таку діяльність на єдиному податку не провадити через пряму заборону на використання гральних автоматів, встановлену Законом № 2505 |
| 14 | Комп'ютерний клуб | так | пункт 4 | По-перше, гра на комп'ютерах не відповідає визначенню азартної гри (відсутній виграш, крім того, результат комп'ютерних ігор залежить не від випадковості, а від уміння гравців). |
| 15 | Діяльність з випуску та проведення лотерей (у тому числі державних) | ні | пункт 4 | Випуск і проведення лотерей — господарська діяльність операторів, яка включає: приймання оплати участі в лотереї, проведення розіграшів, виплату призів (виграшів) та інші господарські операції, які прямо або опосередковано забезпечують проведення лотереї, і здійснюється на підставі ліцензії (пункт 1.2 Ліцензійних умов № 128/1037) |
| 16 | Розповсюдження (продаж) | так | — | Розповсюджувачі лотерейних квитків — особи, які на підставі укладеного з оператором договору здійснюють розповсюдження квитків лотереї та/або приймання оплати участі в лотереї, яка проводиться оператором, а також здійснюють виплату переможцям лотереї виграшів (призів) — пункт 1.2 Ліцензійних умов № 128/1037. Таким чином, розповсюджувачі не провадять діяльності з проведення розіграшів (лотерей), а отже, можуть працювати на єдиному податку |
| 17 | Діяльність з проведення рекламних розіграшів з видачею грошових виграшів в готівковій або майновій формі, на безоплатній основі (участь гравців — безоплатна) | так/ні | пункт 4 | Якщо розіграш провадиться на безоплатній основі в рекламною метою, то він не є гральним бізнесом. Однак податківці можуть стверджувати, що навіть такі розіграші позбавляють підприємця права працювати на спрощеній системі. Тому в цій ситуації слід діяти вкрай обережно: — уникати всіляких рекламних акцій, які передбачають розіграш призів (їх краще замінити подарунками покупцям); |
| 18 | Проведення конкурсів (ігор, вікторин) з розіграшем, умови яких передбачають безоплатну участь і отримання виграшів тим учасником, який проявив кращі особисті знання | так | пункт 4 | Така діяльність не належить до азартних ігор (пункт 2 статті 1 Закону про заборону грального бізнесу), тому її не можна відносити до грального бізнесу. А отже, єдиноподатникам вона не заборонена |
| 19 | Безкоштовні розіграші для розважальних, добродійних або пізнавальних цілей | |||
| Підакцизні товари | ||||
| 20 | Операції з підакцизними товарами: | ні | пункт 4 | Підакцизні товари на сьогодні — це: |
| Дорогоцінні метали та каміння, ювелірні прикраси, антикваріат | ||||
| 21 | Операції з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення: | ні | пункт 4 | Дорогоцінні метали — золото, срібло, платина та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). |
| — виготовлення; | так |
| Торгувати, ввозити або вивозити дорогоцінні метали або каміння, а також обмінювати на них ювелірні вироби на спрощеній системі можна. | |
| 22 | Оптова або роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, які підлягають ліцензуванню | так | пункт 4 | Цей вид діяльності вже не підлягає ліцензуванню (пункти 4 і 27 статті 9 Закону про ліцензування), тому єдиноподатники можуть ним займатися |
| 23 | Оптова або роздрібна торгівля ювелірними виробами або побутовими виробами, які містять дорогоцінні метали/каміння | так | — | див. пункт 14 табл. 1 |
| 24 | Операції з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і каміння, які підлягають ліцензуванню (ювелірні, побутові вироби, зубні протези, інструменти, державні нагороди, монети) | так | — | Заборону не встановлено |
| 25 | Операції з предметами мистецтва, колекціонування | ні | пункт 2 | Що належить до заборонених культурних цінностей, див. у пунктах 18 — 20 табл. 1 |
| — продаж власних культурних цінностей; | так | |||
| 26 | Діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату | ні | пункт 2 | |
| Інша діяльність | ||||
| 27 | Бартерні операції, у тому числі отримання векселя | так | стаття 1 | Заборону встановлено лише для юридичних осіб. При цьому вексель не є виручкою, оскільки: |
| 28 | Надання в оренду нерухомого майна | так | пункт 4 | Заборона діяла до 03.06.2005 р., сьогодні провадити ці види діяльності на єдиному податку можна |
| 29 | Ріелтерська діяльність | |||
| 30 | Торгівля лікарськими препаратами та виробами медичного призначення | |||
| 31 | Діяльність у сфері архітектури | |||
| 32 | Надання консультацій і роз'яснень з юридичних питань та аудиту | |||
| 33 | Торгівля забороненими видами товарів як посередник | так | усі заборони | Найімовірніше, можна за договором доручення (не від свого імені, а від імені поручителя). Аргументи: |
| ні | Навряд чи вийде за договором комісії та іншими договорами, в яких посередник-єдиноподатник укладатиме правочини від свого імені | |||
| 34 | Зайняття видом діяльності, щодо якої прямої заборони немає, однак у місцевому переліку видів діяльності та ставок єдиного податку його немає | так | — | Якщо в місцевому переліку видів діяльності і ставок єдиного податку є позиція «інші види діяльності», то зазначивши її у Свідоцтві про єдиний податок, можна спокійно працювати |
| ні | — | Якщо в місцевому переліку видів діяльності і ставок єдиного податку немає позиції «інші види діяльності», займатися обраним видом діяльності, на жаль, не вийде, навіть якщо законодавством його прямо не заборонено (лист Держкомпідприємництва від 22.04.2008 р. № 3528) | ||
Як бачимо, обмежень — безліч. Однак, незважаючи на це,
спрощена система завжди приваблювала багатьох підприємців завдяки малому податковому навантаженню. Утім, з 01.01.2011 р. дещо змінилося в питанні оподаткування підприємців, які працюють на загальній і спрощеній системах. Розберемося детально.
Особливості оподаткування
З 01.01.2011 р. єдиноподатники зобов'язані дотримуватися таких правил:
—
єдиний податок тепер сплачується в розмірі 43 % віддіючої ставки за себе і 50 % від цієї суми за кожного найманого працівника;
— крім єдиного податку, за себе єдиноподатники зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок
(ЄСВ) — щомісяця як мінімум 34,7 % від мінімальної зарплати (незалежно від наявності чи відсутності виручки).У свою чергу, підприємці на загальній системі керуються такими правилами:
— сплачують за себе
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 15 % від суми місячного чистого доходу, що не перевищує 10 мінімальних зарплат, і 17 % від суми перевищення;— крім ПДФО, сплачують
за себе ЄСВ лише за ті місяці, протягом яких отримано хоча б 1 коп. чистого доходу (якщо чистого доходу немає, ЄСВ = 0).Розглянемо подробиці в табл. 3.
Таблиця 3. Податкове навантаження на загальній і спрощеній системах оподаткування
| Критерії податкового навантаження | Спрощена система | Загальна система оподаткування |
| Податок (єдиний | Єдиний податок — 43 % від ставки (максимальна ставка — 200 грн. на місяць) | ПДФО — 15 % від місячного чистого доходу, що не перевищує 10 мінімальних зарплат, плюс 17 % від суми перевищення |
| ЄСВ | 34,7 % від мінімальної зарплати щомісяця | 34,7 % від місячного чистого доходу, але: |
| Платежі за працівників | 1) 50 % від 43 % ставки єдиного податку; | Лише нарахування ЄСВ на зарплату найманих працівників (від 36,76 до 49,7 % від фонду оплати праці) |
Отже, з особливостями оподаткування та соціального страхування на загальній і спрощеній системах розібралися. Тепер можна приступати до розрахунків. Розглянемо на прикладах, коли підприємцю вигідно працювати на спрощеній системі, а в яких випадках краще надати перевагу загальній системі оподаткування.
Порівняння на прикладах
Перш ніж приступити безпосередньо до прикладів, нагадаємо один важливий нюанс: оскільки підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, не зобов'язані сплачувати ЄСВ за ті місяці, в яких їх чистий дохід дорівнював нулю, вони мають можливість оптимізувати його сплату. Так, «
скинувши» весь квартальний чистий дохід на один місяць, а в решті місяців зазначивши нулі, підприємець може зменшити суму ЄСВ, що підлягає сплаті до ПФ, якщо він має великий дохід. Оскільки максимальна сума ЄСВ за будь-який місяць не може перевищувати 34,7 % від 15 прожиткових мінімумів довідка 1, то на надлишок доходу ЄСВ не нараховується. Детальніше про оптимізацію сплати ЄСВ ми писали у «ВД», 2010, № 22, с. 10.Ураховуючи це, розглянемо спочатку приклад роботи на різних системах оподаткування для тих підприємців, в яких рівень доходів не найнижчий.
ПРИКЛАД 1. Чистий дохід підприємця перевищує 2550,00 грн. на квартал
Припустимо, що в I кварталі 2011 року підприємець отримав чистий дохід (виручка за вирахуванням витрат) у сумі 25000,00 грн. При цьому в нього значиться п'ять найманих працівників і він торгує продуктами харчування на території трьох областей. На якій системі оподаткування йому вигідно працювати: загальній чи спрощеній?
Оскільки діяльність підприємця вписується в межі єдиного податку, він може обирати між загальною системою та спрощеною. При цьому зауважимо: якщо він вирішить стати єдиноподатником, то ставка єдиного податку для нього буде максимальною (200,00 грн. на місяць), оскільки діяльність провадиться на всій території України.
Отже, порівнюючи, необхідно оцінити два моменти: по-перше, як відрізнятимуться
щоквартальні платежі до бюджету за себе для підприємців на загальній і на спрощеній системах, а по-друге, наскільки відрізнятимуться платежі за найманих працівників. Для розрахунків використовуємо таблицю.
Витрати за I квартал 2011 року
| Спрощена система (єдиний податок) | Загальна система | ||
| Статті витрат, відмінні | Сума, | Статті витрат, відмінні від єдиного податку | Сума, |
| Єдиний податок за себе | 258,00 | ПДФО за себе (вважаємо, що в січні та лютому чистий дохід дорівнював 0,00 грн., а в березні — 25000,00 грн.): 0,00 + 0,00 + 0,15 х 9410,00 + 0,17 х (25000,00 - 9410,00) | 4061,80 |
| ЄСВ за себе (мінімальний розмір): 3 х 34,7 % х 941,00 грн. | 979,58 | ЄСВ за себе (з урахуванням оптимізації) | 4897,91 |
| Єдиноподатників звільнено від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності | — | Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (максимальна сума — 0,4 мінімальної зарплати, підпункт 267.3.2 Податкового кодексу) | 376,40 |
| Доплата єдиного податку за найманих працівників | 645,00 | Підприємці на загальній системі не здійснюють жодних доплат за працівників | — |
| Разом | 1882,58 |
| 9336,11 |
*
Примітка: нарахування ЄСВ на зарплату найманих працівників не порівнюємо, оскільки і на загальній системі, і на єдиному податку ця сума розраховується однаково, а отже, не має значення при порівнянні.
Як бачимо, маючи великі доходи, дійсно, краще (вигідніше) працювати на спрощеній системі оподаткування.
Тепер перейдемо до прикладу роботи на різних системах оподаткування для тих підприємців, в яких рівень доходів низький.
ПРИКЛАД 2. Низький рівень доходів (чистий дохід менше 2550,00 грн. на квартал)
Припустимо, що в I кварталі 2011 року підприємець отримав чистий дохід у сумі 1500,00 грн. При цьому в нього значиться один найманий працівник, а вид діяльності — торгівля продуктами харчування через кіоск, розташований у сільській місцевості. На якій системі оподаткування йому вигідніше працювати: загальній чи спрощеній?
Визначимо, якими є
щоквартальні платежі до бюджету такого підприємця за себе та за найманого працівника залежно від системи оподаткування.Зауважимо, що в Харківській області при торгівлі в кіоску ставка єдиного податку встановлюється в максимальному розмірі — 200,00 грн. на місяць.
Витрати за I квартал 2011 року
| Спрощена система (єдиний податок) | Загальна система | ||
| Статті витрат, відмінні від загальної системи | Сума, | Статті витрат, відмінні від єдиного податку | Сума, |
| Єдиний податок за себе (за 3 місяці: 3 х 43 % х 200,00 грн. | 258,00 | ПДФО за себе (вважаємо, що в січні та лютому чистий дохід дорівнював 0,00 грн., а в березні — 1500,00 грн.): 0,00 + 0,00 + 0,15 х 1500,00 | 225,00 |
| ЄСВ за себе (мінімальний розмір): 3 х 34,7 % х 941,00 грн. | 979,58 | ЄСВ за себе (з урахуванням оптимізації) 0,00 + 0,00 + 34,7 % х 1500,00 | 520,50 |
| Єдиноподатників звільнено від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності | — | Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (на території сільської місцевості максимальна сума — 0,1 мінімальної зарплати, підпункт 267.3.2 Податкового кодексу) | 94,10 |
| Доплата єдиного податку за найманих працівників | 129,00 | Підприємці на загальній системі не здійснюють жодних доплат за працівників | — |
| Разом | 1366,58 |
| 839,60 |
*
Примітка: нарахування ЄСВ на зарплату найманих працівників не порівнюємо, оскільки і на загальній системі, і на єдиному податку ця сума розраховується однаково, а отже, не має значення при порівнянні.
Як не дивно, але з проведених розрахунків наочно видно, що при малих доходах підприємцю вигідніше працювати на загальній системі оподаткування.
Таким чином,
тим підприємцям, в яких чистий дохід великий, є сенс працювати на спрощеній системі оподаткування. Тим же, хто отримує невеликі доходи, краще обрати загальну систему оподаткування (тим більше якщо є можливість «накрутити» витрати та таким чином мінімізувати чистий дохід — див. «ВД», 2009, № 4, с. 11).Якщо ж підприємця не влаштовують якісь обмеження, що діють для єдиноподатників (заборонений вид діяльності, неможливість бути платником ПДВ тощо), то йому не залишається нічого іншого, як перейти на загальну систему оподаткування. При цьому можна хоча б частково зменшити податкове навантаження, використовуючи оптимізацію при сплаті ЄСВ.
Висновки
Діяльність на єдиному податку на сьогодні залишається вигіднішою у плані економії на платежах до бюджету та фондів. Однак
якщо підприємець отримує невеликі доходи (орієнтування до 2550 грн. чистого доходу на квартал), немає сенсу залишатися єдиноподатником, оскільки податкове навантаження на загальній системі може бути навіть меншим, ніж на спрощеній.А у тому разі коли перехід на загальну систему є неминучим, підприємець може хоча б частково зменшити податкове навантаження, використовуючи оптимізацію при сплаті ЄСВ.
Довідкова інформація (довідка)
1 Прожитковий мінімум в 2011 році становить для періодів:
—
січень — березень — 941,00 грн.;—
квітень — червень — 960,00 грн.;—
липень — вересень — 985,00 грн.;— жовтень — грудень — 1004,00 грн. (стаття 21 Закону про Держбюджет на 2011 рік).
