Нарахування та виплата зарплати у 2011 році: найважливіше
З 1 січня 2011 року заробітна плата найманих працівників обкладається єдиним соціальним внеском і податком на доходи фізичних осіб. У цілому зберігся старий порядок оподаткування, який діяв до 01.01.2011 р., однак деякі новації заслуговують на особливу увагу. Звичайно ж, досвідченим роботодавцям не важко буде звикнути до нових правил, ну а тим, хто використовує найману працю нещодавно або має намір наймати працівників, ми в доступній формі і на прикладах розповімо про нарахування й виплату зарплати та її оподаткування з 01.01.2011 р.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ЄСВ
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Закон про оплату праці
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Перелік № 1170
— Перелік видів виплат, здійснюваних за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.Порядок № 22-2
— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.Інструкція № 21-5
— Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.
Як нараховується та виплачується зарплата працівникам
Заробітна плата
— це винагорода, яка, як правило, розраховується в грошовому виразі і виплачується за трудовим договором роботодавцем найманому працівнику (стаття 1 Закону про оплату праці). Її може бути встановлено у вигляді твердого окладу за місяць, визначено за відрядними розцінками залежно від кількості виготовлених деталей (продукції) або іншими способами.Для підприємців під
нарахуванням заробітної плати за місяць розуміється визначення її розміру (розрахунок) «грязної» зарплати працівника.1. У загальному випадку після закінчення місяця береться:
— або місячний оклад, який установлено працівнику;
— або зарплата, розрахована залежно від відрядних розцінок та обсягу виробітку, годинної (денної) ставки та кількості відпрацьованих годин (днів), тощо (про форми оплати праці ми писали у «ВД», 2010, № 11, с. 23).
2. Слід визначити, чи підлягає зарплата конкретного працівника індексації, якщо так, то розрахувати її суму та додати до «грязної» зарплати. Зауважимо, що нашим читачам у питаннях індексації допомагає інформація, яка щомісяця наводиться в рубриці «На замітку», наприклад, у «ВД», 2011, № 3, с. 6 — «Індексуємо зарплату за лютий».
3. Якщо працівник хворів або йде у відпустку, то йому потрібно розрахувати та нарахувати лікарняні (за рахунок роботодавця та Фонду «тимчасової непрацездатності») або відпускні. При цьому зарплату за місяць також має бути скориговано (зменшено) на кількість відпрацьованих днів.
Тепер щодо
виплати заробітної плати. Згідно зі статтею 24 Закону про оплату праці вона повинна виплачуватися регулярно, не менше двох разів на місяць у вигляді авансу (за першу половину місяця) — не пізніше 22 числа поточного місяця та зарплати за другу половину місяця — не пізніше 7 числа наступного місяця (проміжок не повинен перевищувати 16 календарних днів).Зарплату отримують у робочі дні, тому якщо встановлений для її виплати день (певне число місяця) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то вона виплачується напередодні.
Сума авансу має бути
не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, згідно з роз'ясненням Мінпраці — не менше 50 % розміру заробітної плати за місяць (тарифної ставки), за умови, що за графіком відпрацьовано всі робочі дні за період з 1 по 15 число місяця, за який виплачується зарплата. Для відрядників він має бути не менше суми, заробленої ними згідно з нарядами (іншими документами) за першу половину місяця. Розмір авансу, наприклад 55 % місячного окладу, установлюється в спеціальному документі — Положенні про оплату праці, який затверджується роботодавцем після погодження з працівниками (див. «ВД», 2010, № 23, с. 16).При визначенні розміру авансу виходять з нарахованої («грязної») заробітної плати. Водночас правила оподаткування вимагають, щоб при виплаті авансу утримувався податок на доходи, тому ми також відрізнятимемо нараховану («грязну») і виплачену («чисту») суму авансу (зарплати за першу половину місяця).
Після закінчення місяця нараховується заробітна плата
за весь місяць у порядку, який ми навели вище. Потім потрібно виплатити зарплату за другу половину місяця в «чистій» сумі. Для цього нарахована («грязна») сума зарплати за місяць зменшується на суму утримань («знизу») і суму авансу («чистими» грошима, які працівник отримав на руки). У кінці статті ми на прикладі продемонструємо нарахування та виплату заробітної плати.При цьому
дуже важливо пам’ятати про правила оподаткування заробітної плати, правильно розрахувати та своєчасно перерахувати обов'язкові «зарплатні» платежі «зверху» і «знизу», які ми також детально розглянемо далі.Також нагадаємо, що працівникам установлюється місячна заробітна плата в розмірі не нижче мінімальної (у I кварталі 2011 року —
941 грн.), якщо розмір мінімальної зарплати збільшується, то підприємці автоматично підвищують її працівникам без унесення коректив до трудового договору. Однак якщо працівник працював у режимі неповного робочого часу, не відпрацював повний місяць тощо, то зарплату може бути виплачено в меншій сумі.Додамо, що існують граничні строки і для інших виплат працівникам, крім заробітної плати. Так, відпускні потрібно виплатити не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (зазвичай у відповідний для триденної межі день виплати зарплати або авансу).
З 01.01.2011 р. дещо
змінився порядок виплати звичайних і декретних лікарняних. Як і раніше, вони нараховуються після того, як працівник надасть листок непрацездатності та уповноважений із соцстрахування прийме рішення про нарахування.Якщо йдеться про звичайний лікарняний, то в найближчий день, установлений для виплати заробітної плати (авансу), підприємець повинен оплатити перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (за свій рахунок). Що стосується решти суми звичайного лікарняного, яка виплачується за рахунок Фонду «тимчасової непрацездатності» або суми декретних лікарняних, то роботодавець нараховує (розраховує) ці суми та оформляє
заяву-розрахунок у двох примірниках. Один із них разом з наданими працівниками документами зберігається у страхувальника, а другий подається до Фонду для отримання фінансування (коштів на виплату на спеціальний рахунок у банку).Фінансування страхувальників здійснюється
протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку. У свою чергу, роботодавець повинен виплатити допомогу після надходження коштів на його рахунок у найближчий день, установлений для виплати заробітної плати після отримання коштів від Фонду.
Оподаткування заробітної плати та деяких інших виплат працівникам
Отже, коли йдеться про оподаткування заробітної плати, то тут головне врахувати такі моменти:
1) оподаткування нарахованої зарплати тепер є однаковим для підприємців-роботодавців і
на загальній системі, і на єдиному податку;2) «зарплатні» платежі бувають у вигляді нарахувань «зверху», які стягуються за рахунок підприємця-роботодавця, і у вигляді утримань «знизу» з доходу працівника;
3) розраховувати та перераховувати всі «зарплатні» платежі повинен підприємець-роботодавець;
4) з 1 січня 2011 року із заробітної плати справляється
два види обов'язкових платежів:—
податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) у вигляді утримань «знизу» (відповідно до ПКУ);—
єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) у частині нарахувань «зверху» і в частині утримань «знизу» (згідно із Законом про ЄСВ).Для досвідчених роботодавців новацією у правилах справляння ПДФО стало застосування двох ставок залежно від величини заробітної плати (доходів) — 15 % і 17 %. ЄСВ, по суті, замінив собою «зарплатні» внески до Пенсійного та трьох інших соціальних фондів, хоча принцип справляння залишився таким самим.
4. Крім заробітної плати, працівники можуть отримувати премії, звичайні та декретні лікарняні, відпускні, вихідну допомогу, систематичну або одноразову матеріальну допомогу тощо.
Для одних виплат передбачено окремий порядок оподаткування, інші оподатковуються за тими самими правилами, що й нарахована заробітна плата, оскільки згідно з
Інструкцією № 5 довідка 1 включаються до фонду оплати праці.Далі ми розповімо про правила справляння ПДФО та ЄСВ з 1 січня 2011 року.
ПДФО: база, ставки, строки сплати, звітність
Отже, найманий працівник є платником ПДФО, однак утримати та перерахувати податок зобов'язаний податковий агент — роботодавець. Згідно з
пунктом 164.2 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО (працівника) уключаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) йому відповідно до умов трудового найму.Згідно з
підпунктом 14.1.48 ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Детальний перелік таких виплат міститься в згаданій вище Інструкції № 5, яка є єдиним документом, розробленим відповідно до Закону про оплату праці.Водночас до поняття «заробітна плата» для обкладення ПДФО входять не лише ті виплати, які належать до фонду оплати праці згідно з
Інструкцією № 5. Зокрема, до заробітної плати в розумінні ПКУ прирівнюються звичайні лікарняні.Тепер розглянемо стягнення ПДФО за складовими.
1. База оподаткування.
Згідно з пунктом 164.6 ПКУ при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати база обкладення ПДФО визначається як нарахована заробітна плата довідка 2, зменшена на суму ЄСВ та податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) за її наявності.Таким чином, для розрахунку ПДФО підприємець бере не всю суму заробітної плати, а спочатку зменшує її на суму ЄСВ «знизу» і ПСП, якщо працівник має на неї право.
2. Ставки.
Ставки ПДФО для оподаткування заробітної плати визначено пунктом 167.1 ПКУ:— якщо сума зарплати
не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.), застосовується ставка 15 %;— якщо ж сума зарплати перевищує 9410 грн., то до її частини, що не перевищує цю величину, застосовується ставка 15 %, а до частини, що перевищує 9410 грн., —
17 %.
Приклад 1
. Заробітна плата, нарахована працівнику за лютий 2011 року, становить 10500 грн. Визначимо суму ПДФО.Нарахована сума зарплати перевищує межу в розмірі 9410 грн., тому зарплата працівника оподатковується за двома ставками — 15 і 17 %.
Визначимо базу оподаткування зарплати, яка обкладається за ставкою 15 % (ставка ЄСВ у частині утримань «знизу» для заробітної плати — 3,6 %):
9410 - 9410 х 3,6 % : 100 = 9071,24 (грн.).
Сума зарплати, що перевищує 9410 грн., становить:
10500 - 9410 = 1090 (грн.).
Визначимо базу оподаткування зарплати, яка обкладається за ставкою 17 %:
1090 - 1090 х 3,6 % = 1050,76 (грн.).
Розрахуємо суму ПДФО:
9071,24 х 15 % : 100 + 1050,76 х 17 % : 100 = 1539,32 (грн.).
Забігаючи наперед, зазначимо, що ЄСВ справляється в межах граничної суми 14115 грн., це впливає і на базу обкладання ПДФО.
Приклад 2
. Заробітна плата, нарахована працівнику за лютий 2011 року, становить 15000,00 грн. Визначимо суму ПДФО.Нарахована сума зарплати перевищує межу в розмірі 9410 грн., тому зарплата працівника оподатковується за двома ставками — 15 і 17 %.
Визначимо базу оподаткування зарплати, яка обкладається за ставкою 15 % (ставка ЄСВ у частині утримань «знизу» для заробітної плати — 3,6 %):
9410 - 9410 х 3,6 % : 100 = 9071,24 (грн.).
Визначимо базу оподаткування зарплати, яка обкладається за ставкою 17 %:
(15000 - 9410) - (14115 - 9410) х 3,6 % : 100 = 5590 - 169,38 = 5420,62 (грн.).
Розрахуємо суму ПДФО:
9071,24 х 15 % : 100 + 5420,62 х 17 % : 100 = 1360,69 + 921,51 = 2282,20 (грн.).
Якщо нараховується декілька видів доходів, то для застосування ставок, передбачених
пунктом 167.1 ПКУ, роботодавець повинен при порівнянні з межею у 9410 грн.:1) підсумовувати всі оподатковувані доходи, нараховані працівнику, у тому числі у вигляді заробітної плати;
2) «перехідні» виплати (відпускні та лікарняні) відносити до відповідних місяців, за які їх нараховано (це випливає з положень
абзацу 3 підпункту 169.4.1 ПКУ).Зауважимо, що на сьогодні порядок обкладення ПДФО доходу, який складається з різних видів виплат і перевищує 9410 грн., викликає безліч запитань. Переважно вони пов’язані з тим, що перед оподаткуванням «зарплатні» доходи зменшуються на ЄСВ у частині утримань, тому потрібно визначити, яка база підпадає під ставку 15 %, а яка — під 17 %. Поки що, ураховуючи неофіційні консультації податківців і висновки з
листа ДПАУ від 03.02.2011 р. № 2346/6/17-0715; № 2918/7/17-0717, спочатку береться заробітна плата, а потім до неї додаються інші виплати у хронологічному порядку.3. Строки сплати ПДФО.
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету в день виплати зарплати (підпункт 168.1.2 ПКУ). При виплаті зарплати готівкою з каси (з виручки), податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 ПКУ), детальніше див. «ВД», 2011, № 3, с. 11.4. Звітність з ПДФО. Податковий агент зобов'язаний подавати
(пункт 176.2 ПКУ):—
Податковий розрахунок сум нарахованого (виплаченого) доходу на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок). Цей Розрахунок подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Важливий момент: Податковий розрахунок має статус податкової декларації, з 1 квітня 2011 року діятиме форма, затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 ;—
Податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий звітний період (далі — Податкова декларація ). У цій декларації зазначатиметься загальна сума нарахованого (виплаченого) доходу платникам податків, загальна сума утриманого та перерахованого до бюджету ПДФО за підсумками звітного місяця. Форма цієї декларації затверджена наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 58. Податкова декларація подаватиметься щомісяця протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця.І
Податковий розрахунок, і Податкову декларацію податковий агент повинен подавати в установлені строки незалежно від того, виплачував він у звітному періоді доходи фізичним особам чи ні.
Основні правила застосування ПСП
Правом на ПСП у 2011 році можуть скористатися працівники підприємця, чия
заробітна плата не перевищує 1320 грн. Здебільшого працівники мають право на звичайну ПСП (підпункт 169.1.1 ПКУ), у 2011 році її розмір становить 470,50 грн. або звичайну ПСП на дітей (підпункт 169.1.2 ПКУ) — 470,50 грн. на кожну дитину для батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років. Граничний розмір доходу одному з них визначається кратно кількості дітей (для іншого — на загальних підставах). Існують і категорії громадян, які мають право на ПСП у підвищеному розмірі, зокрема ПСП для одинокої матері — 705,75 грн. з розрахунку на кожну дитину.При визначенні права на ПСП для порівняння з граничним розміром доходу враховуються всі виплати, які підпадають під поняття «заробітна плата» для цілей оподаткування. Існує низка основних правил застосування ПСП:
1) ПСП може застосовуватися
лише за одним місцем роботи, яке платник податків визначає самостійно;2)
ПСП застосовується до заробітної плати, нарахованої за місяць. Аванс (зарплата за першу половину місяця) при обкладанні ПДФО на ПСП не зменшується;3)
якщо платник податків має право на ПСП за декількома підставами, то застосовується одна ПСП, яка має найбільший розмір. Винятком є випадок, коли працівник має двох і більше дітей, одна з яких є інвалідом. У такому разі працівнику одночасно надаються дві ПСП (підпункт 169.3.1 ПКУ);4)
суми лікарняних і відпускних для порівняння з граничним доходом, що надає право на ПСП, розподіляються за місяцями, на дні яких припадає хвороба (відпустка) (підпункт 169.4.1 ПКУ);5)
платник податків сам обирає місце роботи, де він користуватиметься ПСП. Для цього він подає роботодавцю за цим місцем роботи заяву;6)
ПСП починає надаватися з дня отримання заяви від працівника. На сьогодні нову форму заяви не затверджено ДПСУ, тому поки що, на наш погляд, можна користуватися старою формою, до якої можна внести корективи. У 2011 році всі працівники, які користуються правом на ПСП, повинні заново подати роботодавцю заяву , в якій буде наведено посилання на відповідні норми ПКУ;7)
ПСП не може бути застосовано до (підпункт 169.2.3 ПКУ):— доходів платника податку інших, ніж зарплата;
— зарплати, яку платник податків протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендій, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, які виплачуються з бюджету;
— доходів самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної діяльності;
8)
ПСП припиняє надаватися з місяця, в якому працівник подає заяву про відмову від її застосування. Надання підвищеної ПСП припиняється у зв'язку з втратою працівником відповідного статусу з моменту, визначеного ПКУ;9)
ПСП надається з урахуванням останнього місячного оподатковуваного доходу, в якому платник податків помер або оголошений судом померлим чи таким, що зник безвісти, або втрачає статус резидента, або був звільнений з роботи. ПСП тепер можна надавати в місяці звільнення працівника (підпункт 169.3.4 ПКУ);10)
ПСП тепер можна застосовувати до зарплати працівника, який одночасно є приватним підприємцем, займається незалежною професійною діяльністю (підпункт 169.2.3 ПКУ);11)
при наданні ПСП на дітей додаткова ПСП на себе тепер не надається. Єдиний виняток — наявність двох і більш дітей до 18 років, одна з яких є інвалідом. У такому разі ПСП на підставі пункту «б» підпункту 169.1.3 ПКУ додається до ПСП на підставі підпункту 169.1.2 ПКУ.Приклад заяви про застосування ПСП, наданої працівником, який претендує на «звичайну» ПСП (у 2011 році — 470,50 грн.), наводимо далі.
Перерахунок ПДФО
З 1 січня 2011 року
до обов'язків роботодавця входить проведення перерахунку сум доходів, нарахованих у вигляді заробітної плати, наданих ПСП і утриманого ПДФО всім працівникам у таких випадках (підпункт 169.4.2 ПКУ):— за результатами кожного звітного податкового року
під час нарахування зарплати за останній місяць звітного року. Отже, річний перерахунок ПДФО за підсумками 2011 року потрібно буде здійснити під час нарахування зарплати за грудень з відповідним відображенням результатів перерахунку цього місяця;— під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її надання за самостійним рішенням або у випадках, передбачених
підпунктом 169.2.3 ПКУ (наприклад, якщо працівник-студент почав отримувати стипендію з бюджету, одинока мати взяла шлюб);— під час проведення остаточного розрахунку з платником податків, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Крім того, згідно з
підпунктом 169.4.3 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснити перерахунок суми нарахованих доходів, утриманого з них податку в будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, має платник податків право на ПСП чи ні. Якщо в результаті перерахунку виникає недоплата ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців до повного погашення суми такої недоплати.
ЄСВ: база, ставки, строки сплати, звітність
1. База нарахування.
До бази для справляння ЄСВ заробітна плата включається за видами виплат, до складу яких входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, склад яких визначається Інструкцією № 5 (підпункт 4.3.5 Інструкції № 21-5). До бази для нарахування та утримання ЄСВ уключаються також лікарняні та винагороди за договорами цивільно-правового характеру.Не включаються до бази для нарахування та утримання ЄСВ виплати
, які зазначені в Переліку № 1170.2. Ставки. Для роботодавців розмір ЄСВ
у частині нарахувань «зверху» на заробітну плату залежить від класу професійного ризику виробництва, до яких платники належать залежно від виду економічної діяльності. При цьому мінімальна ставка ЄСВ у частині нарахувань для них становить 36,76 %, максимальна — 49,7 % (таблицю з розмірами ставок ЄСВ у частині нарахувань див. у «ВД», 2011, № 3, с. 12).Для працівників-інвалідів, які працюють у підприємців, пільгових ставок ЄСВ у частині нарахувань «зверху» не передбачено.
Для
найманих працівників — застрахованих осіб розмір ставки ЄСВ у частині утримань «знизу» становить 3,6 %.На суми
звичайних лікарняних ЄСВ нараховується за ставкою 33,2 %. Розмір ставки внеску в частині утримань із сум лікарняних становить 2 %.3. Порядок нарахування. Нарахування ЄСВ
здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску — 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (далі — ПМПО). У 2011 році розмір цього показника становить: у січні — березні — 14115 грн., у квітні — вересні — 14400 грн., у жовтні — листопаді — 14775 грн., у грудні — 15060 грн.При нарахуванні ЄСВ на
суми лікарняних, відпускних, період яких перевищує один місяць, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць.У разі якщо у звітному місяці працівнику нараховані заробітна плата, лікарняні та винагорода за цивільно-правовим договором, то згідно з
підпунктом 4.3.2 Інструкції № 21-5 при визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ ці виплати враховуються в такій послідовності:1) сума нарахованої заробітної плати;
2) сума винагород за договорами цивільно-правового характеру;
3) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
При цьому ставки ЄСВ застосовуються до кожного виду виплат окремо.
Приклад 3.
У лютому 2011 року працівнику нараховано такі виплати:— заробітна плата за
лютий 2011 року в розмірі 11000 грн.;—
лікарняні за дні хвороби в січні 2011 року в сумі 3000 грн.;—
лікарняні за дні хвороби в лютому 2011 року в сумі 5000 грн.Заробітна плата працівника за
січень 2011 року становила 9000 грн.Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 36,8 % (клас професійного ризику — 5).
Загальна сума доходу працівника за лютий 2011 року становить 16000 грн. (11000 + 5000). Максимальна величина доходу для справляння ЄСВ — 14115 грн. Оскільки загальна сума доходу за лютий 2011 року перевищує 14115 грн., то сума перевищення в розмірі 1885 грн. (16000 - 14115) до бази для нарахування ЄСВ не включається. Таким чином, сума лікарняних, на яку нараховується та з якої справляється ЄСВ, становить: 5000 - 1885 = 3115 (грн.).
Загальна сума доходу працівника за січень 2011 року становитиме 12000 грн. (9000 + 3000), отже ЄСВ обкладається вся сума заробітної плати та лікарняних за січень 2011 року.
Сума ЄСВ, яка стягується в лютому з лікарняних за січень і лютий 2011 року, становитиме:
— у частині нарахувань: 3115 х 33,2 % : 100 + 3000 х 33,2 % : 100 = 1034,18 + 996 = 2030,18 (грн.);
— у частині утримань: 3115 х 2 % : 100 + 3000 х 2 % : 100 = 62,30 + 60 = 122,30 (грн.).
Сума ЄСВ, яка стягується із заробітної плати за лютий 2011 року, становитиме:
— у частині нарахувань: 11000 х 36,8 % : 100 = 4048 (грн.);
— у частині утримань: 11000 х 3,6 % : 100 = 396 (грн.).
4. Строки сплати.
Відповідно до пункту 4.3.7 Інструкції страхувальники-роботодавці сплачують ЄСВ у частині нарахувань під час кожної виплати заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум. Виняток становлять такі випадки:1)
ЄСВ, нарахований на зазначені виплати, уже сплачений не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;2)
за результатами звірки платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнано переплату з ЄСВ, сума якої перевищує суму ЄСВ, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.Суми ЄСВ перераховуються
одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається:— отримання відповідних сум готівкою;
— зарахування зарплати (доходу, грошового забезпечення) на рахунок одержувача;
— перерахування за дорученням одержувача зарплати (доходу, грошового забезпечення) на будь-які цілі;
— отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зарплати (доходу);
— фактичне здійснення із зарплати (доходу, грошового забезпечення) відрахувань згідно із законодавством чи виконавчими документами або будь-яких інших відрахувань.
У разі якщо
заробітну плату (дохід) нараховано, але не виплачено своєчасно, суми ЄСВ у частині нарахувань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.Згідно з
підпунктами 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5 суми ЄСВ у частині утримань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.5. Звітність з ЄСВ за працівників.
Підприємці-роботодавці повинні звітувати щодо сум нарахованого ЄСВ за виплатами працівникам згідно з Порядком № 22-2. До цього нормативного документа затверджено 6 додатків. У додатку 1 наведено Довідник категорій страхувальників, які сплачують ЄСВ, у додатку 2 — Таблиця відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування та розмірів ставок ЄСВ, у додатку 3 — Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.Додатки 4 — 6
— це звіти, які зобов'язані подавати різні категорії страхувальників до органів Пенсійного фонду.Так, роботодавці (страхувальники) щомісяця подають
Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України» у строк не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.
Правила оподаткування та індексації окремих видів виплат
Для зручності наших читачів наведемо в таблиці правила оподаткування та індексації окремих видів виплат. Їх наведено в
Інструкції № 5 і Переліку № 1170, звідки можна зробити висновок, чи потрібно виплати обкладати «зарплатними» платежами або індексувати.
| Вид виплат | ПДФО | ЄСВ | Індексація |
| Заробітна плата за виконану роботу згідно з установленими нормами праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітникам і посадовими окладами керівникам, фахівцям, технічним службовцям, уключаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво | + | + | + |
| Оплата праці за час перебування у відрядженні (крім відшкодування | + | + | — * |
| Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, які не мають одноразового характеру | + | + | + |
| Премії та винагороди, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування | + | + | + |
| Процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу), які не мають одноразового характеру | + | + | + |
| Оплата роботи в наднормовий час і у святкові та неробочі дні, у розмірах і за розцінками, установленим чинним законодавством | + | + | — |
| Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників | + | + | — |
| оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, а також суми грошових компенсацій у разі їх невикористання | + | + | — * |
| одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам'ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі) | + | + | — ** |
| Допомоги та інші виплати, здійснювані за рахунок коштів фондів державного соціального страхування: |
|
|
|
| — допомога по тимчасовій непрацездатності | + | + | — |
| — допомога по вагітності та пологах | — | — | — |
| Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця | + | + | — |
| Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору | + | — | — |
| Витрати на відрядження: |
|
|
|
| — добові в межах норм, вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, а також компенсаційні виплати та добові, які виплачуються у разі переїзду на роботу до іншої місцевості згідно з чинним законодавством | — | — | — |
| — добові понад установлені норми | + | — | — |
| * Виплати, які розраховуються виходячи з середньої заробітної плати, індексації не підлягають (див. лист | |||
Податковий облік
Заробітна плата та суми ЄСВ «зверху» уключаються до складу витрат підприємця. Незважаючи на те, що при виплаті авансу підприємець має право відобразити його суму у витратах, ми вважаємо, що краще відобразити всю суму зарплати за місяць («грязну») у тому місяці, коли буде виплачено зарплату за його другу половину (зарплату за лютий буде віднесено до витрат у березні, коли виплачується зарплата за другу половину лютого). Те саме стосується і віднесення до витрат сум ЄСВ у частині нарахувань («зверху»).
Підприємці на загальній системі відображають ці витрати у Книзі обліку доходів і витрат у графі 9. Підтверджуючими документами будуть «зарплатні» відомості з підписами працівників про отримання коштів на руки, а також платіжні документи про перерахування ЄСВ у частині нарахувань.
До 01.04.2011 р. заробітна плата включається до складу витрат підприємця на загальній системі на підставі
підпункту 5.6.1 Закону про податок на прибуток, нараховані на зарплату суми ЄСВ — на підставі підпункту 5.7.1 цього ж Закону. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності включається до складу витрат на підставі підпункту 5.6.2 Закону про податок на прибуток, суми нарахованого на лікарняні ЄСВ — на підставі підпункту 5.7.1 цього ж Закону.З 01.04.2011 р. заробітна плата включатиметься до витрат на підставі
підпунктів 138.10.1 — 138.10.3 і пункту 142.1 ПКУ. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності включатиметься до складу витрат на підставі підпунктів 138.10.1 — 138.10.3 і пункту 142.2 ПКУ, суми нарахованого на лікарняні ЄСВ — на підставі підпункту 138.10.4 і пункту 143.1 ПКУ.
Документи, пов'язані з виплатою заробітної плати
Підприємець сам вирішує, в якій формі, крім трудового договору, йому вести документи, пов'язані з оформленням трудових відносин з найманими працівниками та нарахуванням (виплатою) їм заробітної плати та обов'язкових платежів.
Однак для відома підприємців-роботодавців наведемо перелік затверджених форм документів, на які вони можуть орієнтуватися у своїй діяльності.
| Назва форми | Примітка |
| Наказ (розпорядження) про надання відпустки, типова ф. № П-3* | Бажано складати, оскільки він допоможе уникнути конфліктних ситуацій у разі виникнення спорів з приводу надання відпусток |
| Табель обліку використання робочого часу, типова ф. № П-5* | Доцільно вести, якщо розмір зарплати залежить від відпрацьованого часу, а також для обліку робочого часу, що може знадобитися в разі подальшого розрахунку окремих виплат, розмір яких визначають з урахуванням раніше відпрацьованого часу |
| Розрахунково-платіжна відомість працівника, типова ф. № П-6* | Бажано складати, оскільки вона підтверджує розмір нарахованої працівнику зарплати та здійснених з неї утримань |
| Відомість на виплату грошей (додаток 1 до Положення № 637) | Вести необхідно, оскільки вона підтверджує виплату зарплати працівнику |
| * Затверджено наказом Мінстату від 05.12.2008 р. № 489. У пункті 1 наказу зазначено про обов'язкове складання цих форм лише юридичними особами. | |
Приклад нарахування заробітної плати
Умова прикладу.
У трудових відносинах з підприємцем ФОП Іваненком І. І. перебуває 3 найманих працівники:1) менеджера Чернова А. А. прийнято на роботу 1 вересня 2009 року, востаннє його заробітна плата за місяць підвищувалася в жовтні 2010 року і у лютому 2011 року становить 3000,00 грн.;
2) вантажника Петрова Б. Б. прийнято на роботу 1 грудня 2010 року, його заробітна плата за місяць — 2000,00 грн., яка з моменту початку його роботи не підвищувалася;
3) комірника Сидорова В. В. прийнято на роботу 10 січня 2011 року, його заробітна плата за місяць — 1200,00 грн., яка також не підвищувалася. 1 лютого 2011 року працівник подав заяву на застосування звичайної ПСП — 470,50 грн.
Цю інформацію підприємець узагальнив та затвердив у штатному розписі.
Згідно з
Положенням про оплату праці ФОП Іваненка І. І. від 01.11.2010 р.:— строк виплати заробітної плати за першу половину місяця (авансу) — 19 число поточного місяця, заробітної плати за другу половину місяця — 4 число наступного місяця. У разі якщо ці дні припадають на вихідний або святковий і неробочий день, зарплата виплачується напередодні в робочий день;
— розмір авансу становить 55 % від установленого місячного окладу працівника.
Менеджер Чернов А. А. з 17 по 23 лютого 2011 року хворів, 24 лютого він вийшов на роботу і надав листок непрацездатності. 25 лютого уповноважений із соціального страхування (Сидоров В. В.) прийняв рішення про оплату йому перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок фонду.
Страховий стаж Чернова А. А. — 6 років, отже лікарняні розраховуються виходячи з 80-відсоткової середньоденної заробітної плати, розмір якої становить 134,90 грн. (умовно в нашому прикладі).
Вантажник Петров Б. Б. з 9 по 11 березня 2011 року йде у щорічну відпустку, отже йому мають бути наперед виплачені відпускні, підприємцю зручно це зробити в день виплати заробітної плати — 4 березня 2011 року.
Для розрахунку середньої заробітної плати за один календарний день, на підставі якої розраховуються відпускні, береться нарахована заробітна плата за грудень — лютий 2011 року: 2000,00 х 3 = = 6000,00 (грн.). Кількість календарних днів у цьому періоді: 31 + 31 + 28 = 90 (календ. дн.), кількість святкових і неробочих днів — 2. Таким чином, середня заробітна плата за один календарний день: 6000,00 : 88 = 68,18 (грн.) (див. «ВД», 2010, № 10, с. 20).
Аванс виплачується 18 лютого 2011 року, оскільки 19 лютого 2011 року припадає на суботу.
Нарахована «грязна» сума авансу кожного працівника становитиме:
1) Чернов А. А. — 1650,00 грн.;
2) Петров Б. Б. — 1100,00 грн.;
3) Сидоров В. В. — 660,00 грн.
За лютий індексації на 1,1 % у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (941 грн.) підлягає зарплата Чернова А. А. (див. у «ВД», 2011, № 3, с. 7 індекс для зарплати, яка востаннє підвищувалася в жовтні 2010 року).
Ставка ЄСВ на зарплату в частині нарахувань «зверху» —
36,8 % (умовно візьмемо ставку для 5 класу ризику).
Отже, підприємцем буде здійснено такі операції та проведені розрахунки:
1. Виплата авансу за лютий 2011 року,
розрахунок і перерахування обов'язкових платежів
| № з/п | Дата | Зміст | Розрахунок | Сума, |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | 18.02.2011 р. | Нараховано суму авансу працівників | 1650,00 + 1100,00 + 660,00 | 3410,00 |
| 2 | 18.02.2011 р. | Розраховано суму ЄСВ у частині нарахувань «зверху» | 3410,00 х 36,8 % : 100 | 1254,88 |
| 3 | 18.02.2011 р. | Розраховано суму ПДФО*: |
|
|
| Чернову А. А. | 1650,00 х 15 % : 100 | 247,50 | ||
| Петрову Б. Б. | 1100,00 х 15 % : 100 | 165,00 | ||
| Сидорову В. В. | 660,00 х 15 % : 100 | 99,00 | ||
| *Ми не зменшуємо суму нарахованого авансу на суму ЄСВ у частині утримань, оскільки її розрахуємо | ||||
| 4 | 18.02.2011 р. | Перераховано суму ЄСВ у частині нарахувань «зверху» | — | 1254,88 |
| 5 | 18.02.2011 р. | Перераховано суму ПДФО | 247,50 + 165,00 + 99,00 | 511,50 |
| 6 | 18.02.2011 р. | Виплачено аванс у «чистій» сумі: |
|
|
| Чернову А. А.** | 1650,00 - 247,50 | 1402,50 | ||
| Петрову Б. Б. | 1100,00 – 165,00 | 935,00 | ||
| Сидорову В. В. | 660,00 – 99,00 | 561,00 | ||
| ** Оскільки Чернов А. А. 18.02.2011 р. перебував на лікарняному, то його аванс отримав Петров Б. Б. за довіреністю. | ||||
| 2. Нарахування заробітної плати за лютий та виплата зарплати за другу половину місяця, | ||||
| № з/п | Дата | Зміст | Розрахунок | Сума, |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | 28.02.2011 р. | Нараховано |
|
|
| Чернову А. А.: |
|
| ||
| — заробітну плату за 15 робочих днів і суму індексації (індекс 1,1 %) | 3000,00 : 20 х 15 + 941 х 1,1 % : 100 = 2250 + 10,35 | 2260,35 | ||
| — оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок | 134,90 х 80 % : 100 х 3* | 323,76 | ||
| — допомогу по тимчасовій непрацездатності | 134,90 х 80 % : 100 х 2 | 215,84 | ||
| * Робочі дні, які припадають на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності. | ||||
|
|
| Петрову Б. Б. |
|
|
| — заробітна плата | — | 2000,00 | ||
| — відпускні за березень | 68,18 х 3 | 204,54 | ||
| Сидорову В. В. заробітна плата | — | 1200,00 | ||
| 2 | 28.02.2011 р. | Розраховано суму ЄСВ у частині нарахувань «зверху» (36,8 %) з |
|
|
| — зарплати за лютий | (2260,35 + 2000,00 + 1200,00) х 36,8 % : 100 | 2009,41 | ||
| — відпускних за березень | 204,54** х 36,8 % : 100 | 75,27 | ||
| — оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця | 323,76 х 33,2 % : 100 | 107,49 | ||
| — допомоги по тимчасовій непрацездатності | 215,84 х 33,2 % : 100 | 71,66 | ||
| ** Сума відпускних за березень разом із зарплатою за березень порівнюватиметься з 10-кратним розміром мінзарплати для обкладення ПДФО (9410 грн.) і 15 ПМПО (14115 грн.) для ЄСВ. | ||||
| 3
| 28.02.2011 р.
| Розраховано суму ЄСВ у частині утримань «знизу» |
|
|
| Чернову А. А. з: |
|
| ||
| — зарплати | 2260,35 х 3,6 % : 100 | 81,37 | ||
| — оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця | 323,76 х 2 % : 100 | 6,48 | ||
| — допомоги по тимчасовій непрацездатності | 215,84 х 2 % : 100 | 4,32 | ||
| Петрову Б. Б. з: |
|
| ||
| — зарплати | 2000,00 х 3,6 % : 100 | 72,00 | ||
| — відпускних за березень | 204,54 х 3,6 % : 100 | 7,36 | ||
| Сидорову В. В. із заробітної плати | 1200,00 х 3,6 % : 100 | 43,20 | ||
| 4 | 28.02.2011 р. | Розраховано суму ПДФО |
|
|
| Чернову А. А. з: |
|
| ||
| — зарплати | (2260,35 - 81,37) х 15 % : : 100 | 326,85 | ||
| — оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця | (323,76 - 6,48) х 15 % : 100 | 47,59 | ||
| — допомоги по тимчасовій непрацездатності | (215,84 - 4,32) х 15 % : 100 | 31,73 | ||
| Петрову Б. Б. з |
|
| ||
| — заробітної плати | (2000,00 – 72,00) х 15 % : : 100 | 289,20 | ||
| — відпускних за березень | (204,54 - 7,36) х 15 % : 100 | 29,58 | ||
| Сидорову В. В. із заробітної плати | (1200 - 43,2 - 470,5) х | 102,95 | ||
| 5 | 04.03.2011 р. | Перераховано: |
|
|
| — ЄСВ із заробітної плати працівників і відпускних за березень *** |
|
| ||
| — у частині нарахувань «зверху» | 2009,41 + 75,27 - 1254,88 | 829,80 | ||
| — у частині утримань «знизу» | 81,37 + 72,00 + 7,36 + 43,2 | 203,93 | ||
| ЄСВ у частині нарахувань «зверху» | 107,49 + 71,66 | 179,15 | ||
| ЄСВ у частині утримань «знизу» з оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця | — | 6,48 | ||
| — ПДФО, крім ПДФО з допомоги по тимчасовій непрацездатності
| 326,85 + 47,59 + 289,2 + 29,58 + 102,95 - 511,50 | 284,67 | ||
| *** Строк сплати ЄСВ у частині утримань з відпускних за березень — до 20 квітня, однак у нашому прикладі ми здійснимо їх оподаткування разом з оподаткуванням заробітної плати. | ||||
| Сума виплаченої («чистої») зарплати = Сума нарахованої («грязної») зарплати - | ||||
| 6
| 04.03.2011 р.
| Виплачено: |
|
|
| Чернову А. А. |
|
| ||
| — зарплату | 2260,35 - 1402,50 - 81,37 - 326,85 | 449,63 | ||
| — оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця | 323,76 - 6,48 - 47,59 | 269,69 | ||
| Петрову Б. Б. |
|
| ||
| — заробітну плату | 2000,00 – 935,00 – 72,00 - 289,20 | 703,80 | ||
| — відпускні за березень | 204,54 - 7,36 - 29,58 | 167,60 | ||
| Сидорову В. В. заробітну плату | 1200,00 – 561,00 - 43,20 - 102,95 | 492,85 | ||
| 7 | 18.03.2011 р.**** | Чернову А. А. допомогу по тимчасовій непрацездатності (за рахунок Фонду) | 215,84 - 4,32 - 31,73 | 179,79 |
| 8 | 18.03.2011 р. | Перераховано*****: |
|
|
| — ЄСВ у частині утримань «знизу» з допомоги по тимчасовій непрацездатності | — | 4,32 | ||
| — ПДФО з допомоги по тимчасовій непрацездатності | — | 31,73 | ||
| **** 18.03.2011 р. працівникам також виплачується аванс за березень, його оподаткування таке саме, як і авансу за лютий. ***** ЄСВ у частині утримань з допомоги по тимчасовій непрацездатності має бути перераховано не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який його нараховано, незалежно від того, буде виплачено допомогу чи ні. Строки сплати ПДФО за нарахованими, але невиплаченими доходами, у ПКУ не зазначено, найімовірніше, його слід сплатити протягом 10 днів після граничного строку подання податкової декларації. | ||||
Довідкова інформація (довідка)
1 Незважаючи на те, що цей документ затверджено для юридичних осіб, на нього слід орієнтуватися і підприємцям при оподаткуванні тих чи інших виплат.
2 При нарахуванні доходу у вигляді заробітної плати
в негрошовій формі слід також ураховувати норми пункту 164.5 ПКУ, згідно з яким базою обкладення ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що обчислюється за такою формулою:К = 100 : (100 - Сп)
,де К — коефіцієнт,
Сп — ставка податку, установлена для таких доходів на момент нарахування.
