Які документи потрібні для неутримання ПДФО та ЄСВ у підприємця
Приводом для написання цієї статті стали свіжі роз’яснення від податківців і ПФ: лист ПФ від 06.01.2011 р. № 167/03-30 і лист ДПАУ від 03.02.2011 р. № 1085/К/17-0714. Обидва листи стосуються одного й того самого запитання: які документи, крім Свідоцтва про держреєстрацію, повинен мати підприємець (за умовчанням мається на увазі той підприємець, який працює на загальній системі оподаткування), щоб контрагенти під час виплати йому доходу не утримували з нього ПДФО та ЄСВ.
Як не дивно, ПФ і ДПАУ пропонують для цього використовувати зовсім різні документи. Що ж робити підприємцям? Саме з цим і розбиратимемося.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ЄСВ
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Порядок № 39
— Порядок оформлення бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.04.2004 р. № 39.Положення № 97
— Положення про порядок надання відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджене наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005 р. № 97.Наказ № 99
— наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про розмір та порядок внесення плати, що справляється за одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 20.10.2005 р. № 99.
Кого стосується ця тема
Сьогоднішня розмова, насамперед, зацікавить тих підприємців, які
співпрацюють з іншими підприємцями та юридичними особами, зокрема, отримують від них дохід (за продукцію, товари, роботи або послуги). І здебільшого ця проблема стосується загальносистемників.Що ж до
єдиноподатників, то наприкінці статті вони знайдуть корисну для себе інформацію в однойменному розділі (див. розділ «Єдиноподатники» на с. 22 цього номера).Якщо підприємці
продають товари, надають послуги або виконують роботи виключно для громадян (фізичних осіб — непідприємців), то проблема документів для неутримання ПДФО та ЄСВ для них є неактуальною, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони працюють. Річ у тім, що громадяни не можуть виступати як податкові агенти, а отже, вони в будь-якому разі не утримуватимуть з підприємницького доходу ПДФО або ЄСВ (незважаючи на те, має підприємець якісь документи, що підтверджують види його діяльності, чи ні).
Дещо з історії
Підприємці, які до 01.01.2011 р. уже працювали на загальній системі оподаткування, пам’ятають, що ДПАУ завжди жорстко займала таку позицію: підприємець, який отримує дохід від іншого підприємця або юридичної особи, зобов’язаний надати йому копії:
1) загальносистемник
— Свідоцтва про держреєстрацію та платіжки про сплату ПДФО за той квартал, в якому підприємцю виплачується дохід;2) єдиноподатник
— Свідоцтва про держреєстрацію, Свідоцтва єдиноподатника та платіжки про сплату єдиного податку за той місяць, в якому підприємцю виплачується дохід;3) фікспатентник
— Свідоцтва про держреєстрацію та діючого фікспатенту.Лише за наявності таких документів податківці дозволяли особам, які виплачують підприємцю дохід, не утримувати з нього ПДФО (
листи ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716 і від 10.08.2007 р. № 3990/C/07115). І це притому, що в жодному нормативно-правовому акті подібні вимоги не містилися.Лише наприкінці минулого року податківці послабили свої вимоги та дозволили не утримувати ПДФО за умови, що підприємець, який отримує оплату, надасть лише копію свого Свідоцтва про держреєстрацію (
листи ДПАУ від 23.11.2009 р. № 12004/6/17-0716 і від 25.10.2010 р. № 11157/6/17-0716).Однак з прийняттям
Податкового кодексу і Закону про ЄСВ ситуація знову ускладнилася.
З 01.01.2011 р. для неутримання ПДФО та ЄСВ потрібні документи, що підтверджують вид діяльності
У
Податковому кодексі та в Законі про ЄСВ є норми, суть яких зводиться до такого: підприємці та юридичні особи, які виплачують доходи приватному підприємцю, мають право не утримувати з нього ПДФО та ЄСВ лише в тому разі, якщо він отримав цей дохід, діючи в межах своєї підприємницької діяльності. Тож розглянемо, що це за норми та як їх роз’яснюють профільні органи.Довідка від податківців для неутримання ПДФО
Отже,
пункт 177.8 Податкового кодексу дозволяє не утримувати ПДФО після того, як підприємець, якому виплачується дохід, надасть покупцю (замовнику) копію свого Свідоцтва про держреєстрацію: «Під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності».Водночас у наведеній цитаті є «підводне каміння». Так, з неї випливає, що однієї лише копії Свідоцтва про держреєстрацію недостатньо для того, щоб з усією впевненістю не утримувати з підприємця ПДФО. Законодавець закцентував увагу на такому: суб’єкт господарювання, який виплачує дохід, має бути впевненим у тому, що операції, за які він розплачується, належать до підприємницької діяльності його партнера.
І хоча в
Податковому кодексі прямо не йдеться про наявність будь-якого документального підтвердження обізнаності в цьому покупця (замовника), ДПАУ видала згаданий у преамбулі лист від 03.02.2011 р. № 1085/К/17-0714, в якому роз’яснила таке: «…з метою уникнення порушень норм чинного законодавства рекомендуємо як юридичним особам, так і фізичним особам — підприємцям, які мають господарські відносини з іншою фізичною особою — підприємцем, крім копії документа, підтверджуючого, що він зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності (свідоцтва про державну реєстрацію), отримувати від такої особи довідку (яка надається на письмову заяву платника податковим органом, в якому він знаходиться на податковому обліку), в якій зазначається перелік видів діяльності відповідно до реєстраційної картки та обрана система оподаткування доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності».Судячи з усього, обережні платники податків дотримуватимуться цих рекомендацій ДПАУ. А це означає, що
вже незабаром усі без винятку покупці (замовники) почнуть вимагати від підприємців згадану довідку під час купівлі в них товарів, робіт або послуг. Інакше (якщо довідку їм не надати), вони або перестануть співпрацювати з підприємцем, або утримуватимуть з нього ПДФО як з громадянина (на підставі пункту 177.6 Податкового кодексу), а саме:— розрахують ПДФО за ставкою
15 % (17 %) від оплати, передбаченої договором (тобто від виручки підприємця без зменшення її на суму його витрат);—
утримають ПДФО та перерахують його до бюджету (тобто підприємець недоотримає на руки оплату від покупця/замовника в сумі утриманого з нього ПДФО).Надалі, до речі, такий «громадянський» ПДФО не враховуватиметься під час розрахунку «підприємницького» ПДФО (тобто
все, що утримано податковим агентом, спрямовуватиметься до бюджету безповоротно та не зарахується наприкінці року при перерахунку ПДФО, як це було раніше).Тому підприємцям, які отримують доходи від суб’єктів господарювання, дуже важливо якомога швидше обзавестися згаданою довідкою. Що ж вона являє собою?
На це запитання важко відповісти навіть податківцям. Так, більшість інспекторів на місцях про цю довідку або не знають, або мають невиразну уяву та видавати її не збираються (утім, жодні нормативно-правові акти їх до цього поки що не зобов’язують, оскільки на сьогодні не затверджено ні форми довідки, ні механізму її видачі). І лише деякі з них довідку таку видають (на фірмовому бланку із зазначенням системи оподаткування та виду діяльності, але без коду КВЕД) або хоча б обіцяють видати найближчим часом.
Оскільки практику видачі довідок уже започатковано, радимо підприємцю найближчим часом подати до податкової (до канцелярії) заяву на такий зразок:
Заява подається у двох примірниках, на яких канцелярія проставляє дату її приймання. Один примірник повертається підприємцю. На таку заяву податківці зобов’язані прореагувати письмово. Якою б не була відповідь, її слід зберігати для пред’явлення при подальших податкових перевірках.
Отже, якщо податківці все ж таки видадуть підприємцю потрібну довідку, то під час її отримання у них слід запитати, як правильно нею користуватися:
1) надавати контрагентам копію чи оригінал?
Звичайно, керуючись здоровим глуздом, підприємець повинен надавати саме копію довідки (інакше йому доведеться просто бомбити податкову заявами на видачу такої довідки, щоб кожному покупцю/замовнику надати її оригінал), однак у листі ДПАУ від 03.02.2011 р. № 1085/К/17-0714 про копію не йдеться, тому деякі партнери можуть вимагати від підприємця й оригінал;2) який строк дії довідки?
Очевидно, що довідка не може бути безстроковою, отже з часом підприємець може змінювати (скорочувати/доповнювати) види своєї діяльності та, урешті-решт, може навіть змінити систему оподаткування. Тому виникає запитання: з якою періодичністю слід оновлювати довідку: раз на місяць, раз на квартал, раз на рік, після зміни виду діяльності або системи оподаткування чи якось інакше.На жаль, на сьогодні ці запитання поки що залишаються без відповіді. Водночас уже самий факт того, що в деяких податкових органах усе ж таки видають зазначені довідки, налаштовує на думку про швидке поширення подібної практики в усіх ДПІ. Очевидно, мине не так багато часу і ДПАУ прийме документ, який зобов’язуватиме податківців видавати такі довідки та визначить їх форму. Імовірно, саме тоді ми й довідаємося про строк дії довідок і порядок їх надання контрагентам.
Ну а
якщо підприємцю зустрінуться на шляху необізнані податківці, які про довідку навіть не чули та видавати її не збираються, доведеться деякий час використовувати замість неї іншу довідку — ту, про яку зазначає ПФ у своєму листі.Довідка від держреєстратора для неутримання ЄСВ
У
статті 4 Закону про ЄСВ зазначено, що платниками ЄСВ є також «підприємства, установи та організації, інші юридичні особи… фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця)».Простіше кажучи, ця норма зобов’язала юридичних осіб і підприємців, які уклали договір на виконання робіт (послуг) з фізичною особою — підприємцем, під час оплати отриманих від нього робіт (послуг):
— утримувати ЄСВ, якщо роботи (послуги), що оплачуються, не відповідають видам підприємницької діяльності виконавця;
— не утримувати ЄСВ, якщо роботи (послуги), що оплачуються, відповідають підприємницькій діяльності виконавця.
До речі,
зверніть увагу на таке: проблема підтвердження видів діяльності для неутримання ЄСВ стосується лише тих підприємців, які отримують дохід (від юридичних осіб і підприємців) за виконані роботи (послуги). Отже, торговців ця проблема не торкнеться (на відміну від ПДФО, який можуть утримати навіть з торговця, якщо торгівлю не включено до списку його видів діяльності).Тепер детальніше. Якщо ми звернемося до процитованої вище
статті 4 Закону про ЄСВ, то побачимо, що в ній прямо зазначено: роботи (послуги), виконані підприємцем, повинні відповідати видам діяльності, зазначеним у його Свідоцтві про держреєстрацію. Все було б просто, коли б не той факт, що у Свідоцтві про держреєстрацію підприємця його види діяльності взагалі не зазначаються (додаток 3 до Порядку № 39). Що ж робити?ПФ звернув увагу на цю помилку в
Законі про ЄСВ і у своєму листі від 06.01.2011 р. № 167/03-30 роз’яснив таке: у цій нормі мався на увазі обов’язок утримувати ЄСВ з тих підприємців, які виконали роботи (послуги), що не відповідають видам діяльності, зазначеним ними при держреєстрації.Ну а оскільки види діяльності зазначаються лише в реєстраційній картці підприємця (яка знаходиться у держреєстратора), ПФ радить звертатися до держреєстратора.
Однак, на відміну від податківців, які приписують підприємцям самостійно отримати в податковій довідку про види діяльності та надавати її контрагентам,
ПФ рекомендує самим контрагентам, які виплачують дохід підприємцю, звертатися до держреєстратора з метою отримати від нього інформацію про види діяльності підприємця, який виконав для них роботи (надав послуги). Таким документом є витяг з ЄДР, отримання якого є платним (пункт 2.5 Положення № 97).Однак на практиці не всі клієнти завдаватимуть собі клопоту зверненням до держреєстратора, адже багатьом простіше змінити постачальника/підрядника (тобто відмовитися від роботи з підприємцем).
Тому з метою збереження зацікавленості клієнтів у співробітництві насамперед сам підприємець — виконавець робіт (послуг) подбає про оформлення згаданого витягу з ЄДР (і надаватиме його замовникам безоплатно).
Для того щоб отримати цей витяг, достатньо подати держреєстратору запит за формою
додатка 4 до Положення № 97 (причому в розділі «До витягу вносяться (необхідне відмітити)» слід поставити галочку в полі «основні види діяльності»). Запит подається особисто підприємцем, із собою необхідно мати паспорт (пункт 2.3 Положення № 97).Протягом двох днів з дня подання запиту держреєстратор видасть підприємцю довідку, в якій буде зазначено вартість витягу з ЄДР. Визначити її можна так:
51,00 грн. плюс 3,40 грн. за кожний аркуш витягу (пункт 1 наказу № 99).Не пізніше наступного робочого дня після того, як підприємець сплатить зазначену суму і надасть держреєстратору квитанцію про таку оплату, він отримає необхідний витяг на спеціальному бланку суворої звітності із серією та номером.
Але, знову ж таки, з цим витягом така сама ситуація, що і з довідкою від податківців. Так, наприклад, незрозуміло:
1) який строк дії витягу з ЄДР?
У Положенні № 97 його не зазначено і це зрозуміло, адже витяг фіксує види діяльності підприємця на певну дату (дату його видачі). Теоретично вже наступного дня після отримання витягу з ЄДР підприємець може внести до ЄДР зміни, додавши/вилучивши якісь види діяльності. Тому склалася практика використовувати цей документ відразу після його отримання, деколи навіть установлюється строк його дії — 1 день. Ураховуючи таку ситуацію, деякі підприємці для підстраховки отримують ще й довідку з органів статистики із зазначенням видів діяльності (витяг з ЄДРПОУ);2) потрібно надавати замовникам оригінал витягу або достатньо лише його копії?
Звичайно, розумно було б обмежитися копією, адже видавати кожному клієнту окремий витяг нереально. По-перше, це додаткові витрати на кожного клієнта в розмірі як мінімум 54,40 грн., а по-друге, це ж скільки запитів доведеться опрацьовувати держреєстратору, якщо кожний підприємець вимагатиме у нього оригінал витягу для кожного свого клієнта довідка 1?! Водночас у листі ПФ від 06.01.2011 р. № 167/03-30 нічого не зазначено про можливість використовувати копії витягу.Та все ж слід зазначити такий момент: ПФ у своєму
листі від 06.01.2011 р. № 167/03-30 не наполягає на тому, що витяг, отриманий у держреєстратора, є єдиним документом, яким можна підтвердити види діяльності підприємця для неутримання з нього ЄСВ. У згаданому листі ПФ усього лише пропонує скористатися витягом.Тому, якщо підприємець має на руках
довідку від податківців про види діяльності або довідку з органів статистики із зазначенням видів діяльності відповідно до КВЕД, можна користуватися ними (надавати їх копії клієнтам) і не звертатися до держреєстратора за витягом з ЄДР.
Єдиноподатники
На сьогодні єдиноподатники можуть надавати контрагентам
копії Свідоцтва про держреєстрацію і Свідоцтва про сплату єдиного податку. Поки що цих документів вистачає для того, щоб юридичні особи та підприємці, які виплачують єдиноподатнику дохід, могли переконатися в тому, що він є дійсно підприємцем, і довідатися, які види діяльності він провадить.Водночас
податківці:— по-перше, наполягають на тому, щоб
діяльність, зазначену у Свідоцтві про сплату єдиного податку, обов’язково було внесено й до реєстраційної картки підприємця;— по-друге,
не виключають можливість для «спрощених» підприємців отримати в податковій довідку з видами діяльності та системою оподаткування (про цю довідку йшлося в розділі «Довідка від податківців для неутримання ПДФО» цієї статті).Що ж до
ЄСВ, то оскільки єдиноподатник може підтвердити види своєї діяльності копією Свідоцтва про сплату єдиного податку, на нашу думку, йому необов’язково отримувати в держреєстратора витяг з ЄДР про види діяльності.Таким чином, сьогодні єдиноподатникам не слід поспішати з отриманням довідки в податковій або витягу з ЄДР у держреєстратора. Для підтвердження видів діяльності вони можуть, як і раніше, надавати партнерам копії Свідоцтва про сплату єдиного податку. Однак у майбутньому, коли ситуація з податковою довідкою вирішиться, для підстраховки можна оформити і її (на той випадок, якщо з’явиться якийсь дуже обережний клієнт і вимагатиме від єдиноподатника таку довідку).
Що буде, коли деякий час довідок (витягів) у підприємця не було
Як відомо,
Податковий кодекс і Закон про ЄСВ набули чинності з 01.01.2011 р. Однак проблемою підтвердження видів діяльності підприємницький загал став перейматися лише через місяць (а то й пізніше). Тому виникає логічне запитання: що загрожує за той період, коли у підприємця не було ні довідки від податківців, ні витягу з ЄДР, ні навіть довідки з органів статистики?На щастя,
підприємцю, який отримував дохід, нічого не загрожуватиме. Адже за відсутності зазначених документів ПДФО з нього зобов’язані були утримати податкові агенти (юридичні особи та підприємці, які виплатили йому грошові кошти). На підставі статті 127 Податкового кодексу особа, яка отримала доходи, звільняється від відповідальності за те, що податковий агент не утримав з нього ПДФО.Що ж до
податкового агента, то йому можуть донарахувати зобов’язання з ПДФО. А ось штраф за несплату ПДФО до 30.06.2011 р. передбачено символічний — 1 грн. (пункт 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).Що стосується ЄСВ, його також зобов’язаний був нарахувати та утримати суб’єкт господарювання, який виплатив підприємцю дохід. Тому підприємця, який отримав кошти, ніхто не покарає. А ось його партнерів можуть оштрафувати — донарахувати ЄСВ і застосувати штраф за його несплату в розмірі 10 % своєчасно несплачених сум
(частина 6 пункту 11 статті 25 Закону про ЄСВ).Утім, сподіваємося, що за перші місяці роботи за новими правилами (січень — березень 2011 року) податківці та працівники ПФ не штрафуватимуть підприємців, адже й самі через сум’яття ніяк не дійдуть спільної думки. Водночас
краще, якщо підприємці, які отримали від своїх партнерів доходи, все ж таки нададуть їм копію податкової довідки або витяг з ЄДР (нехай навіть такий документ буде оформлено після здійснення операції).
Висновки
Єдиноподатники
поки що можуть отримувати дохід від юридичних осіб і підприємців без утримання ПДФО та ЄСВ. Для цього їм потрібно провадити діяльність, зазначену у Свідоцтві про сплату єдиного податку, і надавати покупцю (замовнику) копії Свідоцтва про держреєстрацію і Свідоцтва про сплату єдиного податку.Імовірно, підприємці, які працюють на фікспатенті, за аналогією з єдиноподатниками повинні надавати своїм покупцям копії Свідоцтва про держреєстрацію та діючого фікспатенту (для того, щоб з них не утримували ПДФО та ЄСВ).
Підприємці
на загальній системі оподаткування формально можуть провадити будь-який вид діяльності, не заборонений законодавством. Однак податківці та працівники ПФ роз’яснили таке:— якщо підприємець отримує дохід від діяльності,
зазначеної в його реєстраційній картці, податковий агент не утримує з нього ПДФО та ЄСВ. Для цього підприємець зобов’язаний надати йому копію свого Свідоцтва про держреєстрацію, довідку з податкової та/або витяг з ЄДР (та/або хоча б довідку з органів статистики з видами діяльності);— якщо підприємець отримує дохід від діяльності,
не зазначеної в його реєстраційній картці, підприємець або юридична особа , яка виплачує йому дохід, зобов’язані утримати з його доходу ПДФО та ЄСВ.Довідкова інформація (довідка)
1 Ситуація не покращає навіть тоді, коли витяг оформлятимуть не самі підприємці, а їх клієнти. У такому разі держреєстратора «завалять» запитами все ті ж юридичні особи та підприємці, які придбавають роботи (послуги) у фізичних осіб — підприємців.
