Розрахунковий документ на прохання покупця: яким він має бути в єдиноподатників
З 01.01.2011 р. підприємці — єдиноподатники і фікспатентники можуть провадити будь-яку дозволену для них діяльність, не застосовуючи РРО. Усе було б добре, але деякі покупці звертаються з проханням видати їм розрахунковий документ, що підтверджує сплату коштів за товари (роботи, послуги). Чи дійсно єдиноподатник (або фікспатентник) зобов'язаний видавати такий документ? І якщо так, то як цей документ має виглядати?
Давайте розбиратися.
Інеса МОКРОНІС, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Положення № 614
— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Положення № 88
— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.
Навіщо покупцям розрахунковий документ
Найчастіше розрахунковий документ просять оформити суб'єкти господарювання, тобто підприємці або юридичні особи. Рідше з таким проханням до продавця можуть звернутися громадяни. Для чого ж їм потрібен розрахунковий документ?
Підприємцям та юридичним особам, які працюють на загальній системі оподаткування, розрахунковий документ особливо потрібен для підтвердження своїх витрат. Адже згідно з
підпунктом 139.1.9 Податкового кодексу, до витрат не включаються суми платежів, не підтверджені «відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».Тому при купівлі товарів (робіт, послуг) загальносистемники (підприємці та юридичні особи) обов'язково просять надати розрахунковий документ. Водночас
з 01.04.2011 р. набула чинності заборона на включення до витрат вартості товарів, робіт, послуг, придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників, незалежно від того, є документи на такий товар чи ні (підпункт 139.1.12 Податкового кодексу). Проте розрахунковий документ суб'єктам господарювання все одно потрібний:—
підприємцям — на виконання вимог пункту 177.10 Податкового кодексу, згідно з яким: «Фізичні особи — підприємці зобов'язані… мати підтверджуючі документи щодо походження товару». Такими підтверджуючими документами, до речі, можуть бути договори або ТТН, однак якщо під час купівлі вони не оформляються, єдиним документом на товар буде розрахунковий документ;—
юридичним особам — для забезпечення записів у бухгалтерському обліку (оскільки будь-який бухгалтерський запис обов'язково має бути підтверджено відповідним первинним документом, до яких належить і розрахунковий документ).У свою чергу,
громадяни можуть попросити у продавця первинний документ для того, щоб мати можливість повернути покупку, якщо товар їм не підійде. Хоча заради справедливості слід зазначити, що громадяни досить рідко просять видати їм розрахунковий документ.Зрозуміло, якби у підприємця був РРО, він би автоматично роздрукував покупцю фіскальний чек. Але який же розрахунковий документ може видати покупцю єдиноподатник або підприємець на фікспатенті, якщо він не має РРО?
Для того щоб відповісти на це запитання, спочатку розберемося, що взагалі являє собою розрахунковий документ.
Що таке розрахунковий документ
Термін «розрахунковий документ» неодноразово згадується в нормативно-правових актах, і означає таке:
«розрахунковий документ — документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну» (пункт 1.2 Положення № 637).Отже, розрахунковий документ, як бачимо, стосується РРО. Тому виникає запитання: якщо РРО в підприємця немає, чи потрібно взагалі виписувати будь-який розрахунковий документ? Давайте розберемося.
Чи обов'язково видавати розрахунковий документ
Насамперед зауважимо, що
при безготівкових розрахунках:1) РРО не застосовується;
2) документом, що підтверджує здійснення платежу, є платіжне доручення, яке складає сам покупець.
Тому запитання про те: чи зобов'язаний продавець видавати розрахунковий документ при безготівкових розрахунках, не виникає. Зрозуміло, що
видавати його не потрібно.Якщо ж ідеться про
готівкові розрахунки , то тут ситуація взагалі особлива.З одного боку, у
Законі про РРО зазначено, що розрахунковий документ потрібно видавати лише якщо покупець його вимагає (частина 15 статті 3).З іншого —
Законом про захист прав споживачів установлено, що розрахунковий документ потрібно видавати завжди (частина 11 статті 8).Як діяти в такій ситуації? Очевидно, що
ідеальний підприємець видаватиме розрахунковий документ кожному покупцю (тим більше, якщо він працює переважно з суб'єктами господарювання, які все одно такий документ вимагають).А ось
сміливий продавець, клієнти якого переважно є громадянами-непідприємцями (які не вимагають розрахунковий документ), може спробувати покластися на норми Закону про РРО та видавати документ лише тим покупцям, які його вимагатимуть. Податківці, до речі, не заперечують, судячи з листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 і з роз'яснення, наведеного на офіційному сайті ДПАУ http://www.sta.gov.ua у розділі «Єдина база податкових знань»:
«ЗАПИТАННЯ.
Які документи повинна надавати ФОП — платник ЄП на вимогу покупців за надані послуги (при продажу товарів) та яка передбачена відповідальність у разі невидачі відповідних документів?ВІДПОВІДЬ.
Діє з 01.01.2011. Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Разом з тим, згідно із п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі — Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.Таким чином, фізична особа — підприємець —
платник єдиного податку зобов'язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця. У разі невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023».
Таким чином, виходить, що здебільшого при здійсненні готівкових розрахунків видавати розрахунковий документ доведеться. Якої ж він має бути форми?
Якою бачать форму розрахункового документа податківці
Закон про РРО
зазначає види розрахункових документів, які можна видавати на виконання Закону про захист прав споживачів (зрозуміло, якщо не використовується РРО): чек, квитанція, товарний чек або інший письмовий документ, що підтверджує передачу права власності на товар від продавця покупцю.Як бачимо, перелік не є вичерпним (можливі інші документи, крім чека та квитанції). Це по-перше. По друге, форму документів, які необхідно видавати, якщо немає РРО, також чітко не встановлено. Отже, фактично розрахунковий документ у цьому випадку
може мати довільну форму .Податківці, погоджуючись з цим, усе ж
вимагали від «безРРОшних» підприємців при продажу товарів видавати товарний чек, схожий на чек РРО (тобто такий, що відповідає вимогам пункту 3.2 Положення № 614), — лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.З часу надання цього роз'яснення минуло вже два роки, однак думка податківців, скоріш за все, не змінилася. Так, в ЄБПЗ на сьогодні містяться такі консультації:
— 1 —
«ЗАПИТАННЯ.
Чи передбачено при проведені розрахунків із споживачами видавати розрахунковий документ не встановленої форми?ВІДПОВІДЬ.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Форму та зміст розрахункових документів затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296».
— 2 —
«ЗАПИТАННЯ.
Що таке товарний чек та які обов’язкові реквізити він повинен містити?ВІДПОВІДЬ.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну. В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця. Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним. Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. Разом з тим, виходячи із змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису «Фіскальний чек».
Щоравда, в деяких випадках податківці все ж погоджуються з тим, що
розрахунковий документ може мати не лише ту форму, яка застосовується для чеків РРО. Про це йдеться, наприклад, у такій консультації:
«ЗАПИТАННЯ.
Чи мають право ФОП платники ЄП, які надають побутові послуги в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, користування холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефоні переговори) при розрахунках із споживачами застосовувати форми документів, затверджені наказом Укрсоюзсервіс «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання» <…>?ВІДПОВІДЬ.
<…> Згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця. Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. При цьому, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють оформлення замовлень на виконання побутових послуг (робіт) та проводять розрахунки із споживачами мають право застосовувати документи суворої звітності, які затвердженні наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29 вересня 1995 року № 8 «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання» (далі — Наказ). Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Інструкції по використанню форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затвердженої наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29 вересня 1995 року № 8, форми документів суворої звітності є обов'язковими для застосування незалежно від місця оформлення замовлення усіма господарюючими суб'єктами — підприємствами, організаціями всіх форм власності, підприємцями-громадянами, що надають побутові послуги населенню на території України. Враховуючи те, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку звільняються від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, то з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» вони мають право виписувати та видавати документи суворої звітності, які передбачені Наказом та підтверджують факт надання побутових послуг <…>».
На нашу думку, єдиноподатник і фікспатентник мають повне право виписати розрахунковий документ (у тому числі й товарний чек) у довільній формі.
Оскільки якщо вже підприємець звільнений від використання РРО, то з якого дива йому, виписуючи товарний чек, дотримуватись вимог до зовнішнього вигляду чека РРО (а в Положенні № 614, на яке посилається ДПАУ, зазначено саме вимоги до чека РРО)?Якщо ж сперечатися з податківцями підприємець не хоче, доведеться виписувати товарний чек так, як вони бажають. Судячи з
листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (пункт 2.3.2), податківці все ж дещо спростили його порівняно з фіскальним чеком РРО та встановили таку його форму (рис. 1 на с. 8):
Рис. 1.
Форма товарного чека на думку податківців
Примітка: якщо підприємець не є платником ПДВ, то «ПДВшні» рядки ним не заповнюються.
Крім товарного чека, можна видати
квитанцію, яка свідчить про приймання оплати та передачу товару покупцю. Квитанція, складена з дотриманням рекомендацій податківців (схожа на розрахункову квитанцію до КОРО), має форму, зазначену на рис. 2.
Рис. 2.
Форма квитанції на думку податківців
Примітка: порожні рядки в корінці розрахункової квитанції призначено для запису найменування та вартості товарів (послуг).
Форми документів, зазначені на рис. 1 і 2, можна видавати всім без винятку покупцям, незалежно від їх статусу: юридичним особам, підприємцям або громадянам.
Але якщо продавець не бажає керуватися рекомендаціями податківців,
чи може він виписати документ так, як йому це зручно (у довільній формі)? Так, може. Тим паче, що доти, доки існує заборона на витрати від єдиноподатників, розрахунковий документ, отриманий від них, потрібний лише для «галочки» (юридичним особам — для запису в бухобліку, підприємцям — для дотримання вимоги про наявність документів на товар). А оскільки витрат за таким документом не відобразиш, абсолютно не має значення, яка думка податківців з приводу його форми (тобто якщо покупець матиме розрахунковий документ іншої форми, ніж бажають податківці, покарати його за це вони ніяк не зможуть).Інша річ — розрахунковий документ від фікспатентника
: оскільки суми, сплачені за таким документом, можна включати до витрат, його краще складати саме так, як того вимагають податківці (щоб не давати їм привід зайвий раз чіплятися до покупця та виключити з витрат ту чи іншу суму, сплачену фікспатентнику).Однак повернемося до довільної форми розрахункового документа. Складаючи його, єдиноподатнику слід ураховувати деякі нюанси щодо форми розрахункового документа. Так, покупців — суб'єктів господарювання не влаштує дуже простий розрахунковий документ, а покупцю-громадянину не потрібний документ громіздкий з безліччю реквізитів, важливих для суб'єктів господарювання. Тому розглянемо окремо:
— розрахунковий документ, який підійде покупцям — суб'єктам господарювання (підприємцям або юридичним особам);
— розрахунковий документ, який підійде покупцям — фізичним особам (непідприємцям).
Оптовий продаж (покупець — юридична особа або підприємець)
У тому випадку, коли
покупцем є підприємство (юридична особа), при видачі йому розрахункового документа довільної форми (не тієї, яку рекомендує ДПАУ) слід дотримуватись вимог Положення № 88, а саме — зазначити обов'язкові реквізити первинного документа: П. І. Б. підприємця — продавця, назву документа, дату та місце довідка 1 складання, зміст господарської операції та її обсяг, одиницю виміру (у натуральному та/або вартісному виразі), посаду, прізвище та підпис особи, відповідальної за складання документа (пункт 2.4 Положення № 88).Якщо ж
покупцем є підприємець, то в розрахунковому документі доцільно відобразити два факти:1) оплату за товар прийнято;
2) товар продано підприємцем, а не громадянином довідка 2 (як обґрунтування того факту, що з продавця не утримано податок на доходи).
Інакше кажучи, розрахунковий документ повинен містити: П. І. Б. підприємця-продавця, його реєстраційний номер облікової справи, номер і дату його виписки з ЄДР (а також Свідоцтва про сплату єдиного податку або фікспатенту — за наявності), найменування та вартість проданого товару, підпис продавця про отримання оплати та дату покупки.
Об'єднавши вимоги до розрахункового документа, що видається юридичним особам та підприємцям, отримаємо єдиний
розрахунковий документ для покупця — суб'єкта господарювання. Орієнтовно він має таку форму (рис. 3):
Рис. 3.
Розрахунковий документ довільної форми для покупців —суб'єктів господарювання
Роздрібний продаж (покупець — звичайна фізична особа)
Продавець, який займається роздрібною торгівлею, здебільшого має справу зі звичайними фізичними особами (непідприємцями). Такі клієнти придбавають товар виключно для задоволення особистих потреб, тому розрахунковий документ, що видається їм, може мати зовсім простий вигляд, головне — зазначити в ньому дату продажу товару
(частина 11 статті 8 Закону про захист прав споживачів) (рис. 4):
Рис. 4.
Розрахунковий документ довільної форми для покупців-громадян
Висновки
При здійсненні безготівкових розрахунків видавати розрахунковий документ покупцю не потрібно.
У разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку видавати розрахунковий документ необхідно на вимогу покупця.
При цьому суб'єкти господарювання (підприємці та юридичні особи) документ такий точно вимагатимуть, оскільки він їм потрібний для ведення податкового та/або бухгалтерського обліку. А ось громадянам-покупцям розрахунковий документ (якщо вони його не вимагають) можна не видавати.
Форму розрахункового документа чітко не встановлено, тому підприємець може складати його в
довільному вигляді. Однак податківці вимагають, щоб розрахунковий документ (товарний чек) відповідав формі фіскального чека РРО.Довідкова інформація (довідка)
1 Такий реквізит, як «
місце складання документа» на практиці не завжди зазначено в первинних бухгалтерських документах. Тому його в розрахунковому документі ми не наводили. Однак обережні підприємці можуть передбачити спеціальне поле: «Місце купівлі», в якому зазначати: «м. Харків», «м. Київ» тощо.2
Для неутримання ПДФО у продавця-єдиноподатника покупець зобов'язаний отримати від нього копію його виписки або витягу з ЄДР, а також копію Свідоцтва про сплату єдиного податку (у фікспатентника потрібно взяти копію чинного фікспатенту).
