Замовник не оплачує послуги: як підготувати і подати позов до суду
Ситуація
. Підприємець надає автопослуги юридичним та фізичним особам за договорами. Як правильно оформити позовну заяву на замовника, якщо мав місце факт несплати грошових коштів за надані йому послуги? До якого суду подавати заяву, якщо підприємець планує судитися із замовниками — фізичними особами, якщо боржник — юридична особа? Які документи потрібно подавати до суду разом із позовною заявою?
Куди подавати позов
Почнемо з відповіді на запитання, до
якого суду звертатися підприємцю при спорах з різними клієнтами.Отже, якщо йдеться про
спір між двома суб’єктами господарювання, тобто якщо підприємець подає позов до відповідача — юридичної особи або підприємця, такий спір розглядається господарським судом. Якщо ж, наприклад, у підприємця виник спір із фізичною особою — непідприємцем, то такий спір розглядається загальним неспеціалізованим судом (див. постанови Верховного Суду України від 13.07.2004 р. і від 15.03.2005 р.).Також залежно від того, до кого подається позов — до суб’єкта підприємництва або звичайної фізичної особи, визначають, нормами якого з процесуальних кодексів потрібно керуватися при складанні та поданні позову. Правило тут таке: для відповідачів-юросіб та підприємців —
ГПКУ, фізичних осіб — ЦПКУ.Тепер розберемося з підсудністю, тобто з тим, до якого саме господарського або загального неспеціалізованого суду подається позов.
Відповідач — фізична особа
. Згідно зі статтею 109 ЦПКУ позови до фізичної особи пред’являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його перебування.Відповідач — юридична особа або підприємець
. За загальним правилом господарські спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача (частини 1 і 2 статті 15 ГПКУ), а за наявності декількох відповідачів — за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина 3 статті 15 ГПКУ).Основні правила визначення підсудності наведено в таблиці.
| Категорія спору | Правило щодо розгляду |
| Справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними | Розглядаються за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь іншої сторони певні дії, як-от: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо |
| Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів | Розглядаються за місцезнаходженням відповідача |
| Справи у спорах, в яких беруть участь декілька відповідачів | Розглядаються за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача |
| Винятки | |
| Справи у спорах, що виникають із договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту (наприклад, відповідна залізниця) | Розглядаються за місцезнаходженням цього органу |
| Справи у спорах про право власності на майно, або про витребування майна з чужого незаконного володіння, або про усунення перешкод у користуванні майном | Розглядаються за місцезнаходженням майна |
Зауважимо: якщо, на думку суду, позивач помилився з
підвідомчістю спору, суд виносить ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви (стаття 62 ГПКУ, стаття 122 ЦПКУ), що надсилається позивачу.Крім того, перш ніж розпочати підготовку до подання позову до суду, суб’єкт господарювання проходить такі стадії:
— надсилання претензії контрагенту (це
необов’язкова стадія), отримання відмови в задоволенні претензії або її неповне задоволення чи ненадання відповіді контрагентом у встановлений для цього строк;— прийняття рішення про передачу спору на судовий розгляд;
— визначення підвідомчості спору;
— визначення територіальної підсудності;
—
підготовка та подання позову.
Визначення позовних вимог
До передачі спору на вирішення до суду необхідно провести підготовчу роботу і зібрати певний пакет документів, що підтверджують позовні вимоги. Окремо варто зупинитися на такому етапі підготовки до пред’явлення позову, як
визначення способу захисту порушених прав. Від цього залежатиме формулювання позовних вимог.Важливо пам’ятати, що вибирати спосіб захисту порушеного права потрібно з тих варіантів, які передбачено законом або договором. На це не раз звертали увагу вищі судові інстанції. Як зазначено в одній із постанов ВГСУ, предметом позову може бути майново-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача і не можуть бути обставини, що є доказами у справі, зокрема підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів (
постанови ВГСУ від 26.02.2009 р. № 37/365 і від 05.03.2009 р. № 37/223).Тому якщо позовна заява міститиме не передбачений договором або законом спосіб захисту, то суд візьме його до розгляду, однак у задоволенні позовних вимог відмовить (якщо позивач не уточнить або не змінить свої позовні вимоги), мотивуючи відмову саме тим, що цей спосіб захисту права не передбачено ні договором, ні законом.
Якщо жоден з наведених у
ЦКУ та ГКУ способів захисту права не підходить для формулювання своїх позовних вимог, можна також використовувати способи захисту права, передбачені договором або законами України. Таку можливість прямо зазначено в абзаці другому частини 2 статті 16 ЦКУ. Та й ВГСУ відзначає, що наведений у статті 16 ЦКУ перелік способів захисту порушеного права не є вичерпним (Рекомендації № 04).Однак суб’єктам господарювання, які мають намір подавати позов до суду, усе-таки доцільно орієнтуватися на способи захисту права, прямо названі в
ГКУ і ХКУ, а також в інших актах законодавства. Серед них:1)
визнання права — наприклад, вимога визнати за суб’єктом господарювання право на використання майна;2)
визнання правочину (договору) недійсним — до цього способу захисту можна вдатися тільки за наявності однієї з названих у ЦКУ чи в інших законодавчих актах підстав для визнання правочину (договору) недійсним;3)
припинення дії, що порушує право. Так, до суду можна звернутися з вимогою зобов’язати відповідача звільнити самочинно зайняту земельну ділянку;4)
відновлення стану, що існував до порушення;5)
примусове виконання обов’язку в натурі — це спосіб захисту своїх прав, що найчастіше використовується, зокрема в позовах з вимогами зобов’язати виконати умови договору — виплатити заборгованість за договором, передати результати робіт тощо;6)
установлення, зміна і припинення правовідносин — цей спосіб захисту використовується, наприклад, у випадках, якщо одна зі сторін договору хоче розірвати договір в односторонньому порядку через суд або внести до нього зміни або, наприклад, зобов’язати інше підприємство (підприємця) до укладення договору;7)
відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди — спосіб захисту, що часто використовується суб’єктами господарювання, який вимагає обґрунтування розміру збитків, причинного зв’язку між фактом їх заподіяння та винними діями (бездіяльністю) контрагента;8)
відшкодування моральної (немайнової) шкоди — цей спосіб захисту своїх прав використовується, як правило, якщо шкоди завдано діловій репутації; однак застосувати його можна лише в тому випадку, якщо шкоду заподіяно поза межами договірних відносин, — саме такої позиції дотримуються судові інстанції;9)
застосування штрафних санкцій — до цього способу захисту можна вдатися в тому випадку, якщо законом або (так буває набагато частіше) договором передбачено відповідальність сторін договору за невиконання його умов, а також розмір та порядок застосування штрафу чи пені.
Приклад.
Підприємець надавав юридичній особі послуги відповідно до умов договору. Однак із початку січня 2011 року юридична особа перестала виконувати свої договірні зобов’язання з оплати отриманих послуг, унаслідок чого в неї утворилася заборгованість перед підприємцем. У такій ситуації підприємець може використовувати одночасно декілька способів захисту свого права:— примусове виконання обов’язку в натурі — підприємець може вимагати зобов’язати юридичну особу виплатити заборгованість за договором;
— відшкодування збитків — підприємець може пред’явити юридичній особі вимогу відшкодувати збитки, заподіяні несвоєчасною оплатою наданих послуг, якщо зможе довести розмір таких збитків, провину юридичної особи та причинно-наслідковий зв’язок між завданими збитками та невиконанням юридичною особою своїх договірних зобов’язань;
— застосування штрафних санкцій — якщо договором між підприємцем та юридичною особою було передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором у вигляді пені за кожен день прострочення або штрафу.
Вибравши спосіб захисту порушеного права та визначившись із підвідомчістю та підсудністю спору, можна розпочати безпосереднє складання позову.
Складання позову
| Суб’єкту підприємництва | Звичайній фізичній особі |
| У позовній заяві обов’язково вказуються: | |
| — найменування господарського суду, до якого подається позовна заява; | — найменування суду, до якого подається заява; |
| У позовній заяві також можуть зазначатися й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору | |
Визначення ціни позову
Наступний важливий процедурний момент, що викликає труднощі на практиці, —
визначення ціни позову. Відповідно до статті 55 ГПКУ і статті 80 ЦПКУ ціна позову залежатиме від характеру позовних вимог.
| Характер позовних вимог | Чим визначається ціна позову |
| Позов про стягнення грошових сум | Стягуваною сумою або сумою, що оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення здійснюється в безспірному (безакцептному) порядку |
| Позов про витребування майна (визнання права власності) | Вартістю майна, що витребується |
| Позов, що складається з декількох самостійних вимог | Загальною сумою всіх вимог |
Ціну позову вказує позивач, а у випадках неправильного зазначення ціни позову або коли вона явно не відповідає дійсній вартості майна, ціна позову визначається суддею, про що він приймає відповідну ухвалу. З цією метою суд може витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників судового процесу, так і в інших підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі, а за потреби — призначити відповідну судову експертизу.
Позивач під час пред’явлення позову до госпсуду зобов’язаний надіслати іншим сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів
, якщо цих документів у сторін немає. Якщо позивач не виконає цієї умови, суд поверне позов без розгляду. Після того як позивач виправить допущене порушення, він знову може подати позов до суду з додаванням доказів того, що копія позовної заяви й документи, що додаються до неї, було надіслано відповідачу.
Документи, які необхідно додати до позову до господарського суду
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують
:— вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених
статтею 5 ГПКУ (тобто коли необхідність досудового врегулювання була передбачена домовленістю сторін), з кожним з відповідачів (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, додаються відповідно проект договору, договір, лист, що містить вимогу про укладення, зміну або розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони та розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, додаються копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);— відправлення кожному відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;
— сплату до 01.11.2011 р. державного мита у встановлених порядку і розмірі та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
— сплату з 01.11.2011 р. судового збору;
— обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність
чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.До позовної заяви додаються або оригінали документів, або їх копії
, належним чином засвідчені, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, то подається засвідчена виписка з нього (частина 2 статті 36 ГПКУ). Копії документів засвідчуються за правилами діловодства, зокрема у верхньому правому куті документа проставляється напис або штамп «Копія», а внизу документа проставляється напис або штамп зі змістом «Копія відповідає оригіналу» із зазначенням посади та П. І. Б. особи, яка засвідчує копію. Цей напис засвідчується підписом цієї особи та печаткою (за її наявності).Оригінали документів подаються в разі, коли обставини справи відповідно до чинного законодавства мають підтверджуватися лише оригіналами документів, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (
частина 3 статті 36 ГПКУ).Позовну заяву і додані до неї документи краще надіслати до господарського суду цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення поштового відправлення або здати до канцелярії суду
з отриманням на своєму примірнику позовної заяви відповідної позначки, засвідченої печаткою (штампом) господарського суду.Також копії позовної заяви і доданих документів потрібно відправити відповідачам листом з описом вкладення (
стаття 56 ГПКУ).Поштова квитанція та опис вкладення
, що підтверджують відправлення відповідачу (відповідачам) копії позовної заяви і доданих до неї документів, додаються до позовної заяви в оригіналі.Оригінал платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору, додається до позовної заяви
.
Витрати на судовий процес
Як уже зазначалося,
перед надсиланням (поданням) позовної заяви до господарського суду позивач має завчасно відправити кожному відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, здійснити з 01.11.2011 р. сплату судового збору довідка 1, оскільки документи, що підтверджують виконання цих дій, необхідно додати до позовної заяви.Згідно зі
статтею 1 Закону про судовий збір судовий збір — це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, і включається до складу судових витрат.Зокрема, він справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розмір ставок судового збору
Закон про судовий збір ставить у залежність від розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), установленого законом на 1 січня календарного року (для 2011 року — 941,00 грн.), у співвідношенні з ціною позову, у фіксованому розмірі.Статтею 5 Закону про судовий збір
для деяких категорій позивачів передбачено пільгу — звільнення від сплати судового збору. При цьому згідно з роз’ясненням Вищого Господарського Суду України, яке він надав в Інформаційному листі від 25.08.2011 р. № 01-06175/2011, пільги щодо звільнення від сплати судового збору, передбачені для інвалідів Великої Вітчизняної війни та сімей воїнів (партизан), загиблих або зниклих безвісти, інвалідів I та II груп, законних представників дітей-інвалідів та недієздатних інвалідів I та II груп, громадян, віднесених до 1-ї та 2-ї категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, застосовуються і в тих випадках, коли ці особи мають статус суб’єктів підприємницької діяльності та звертаються до господарського суду із зазначенням такого свого статусу.Наведемо в таблиці суми судового збору за деякі види позовів, що діятимуть з 01.11.2011 р.
| Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір | Ставка судового збору |
| 1 | 2 |
| 1. За подання до суду: | |
| 1) позовної заяви майнового характеру | 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (МЗП) та не більше 3 МЗП (від 188,2 |
| 2) заяви про перегляд заочного рішення | 0,1 розміру МЗП (94,1 грн.) |
| 3) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду | 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми |
| 4) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду | 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми |
| 5) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами | 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми |
| 6) заяви про забезпечення доказів або позову | 0,1 розміру МЗП (94, 1 грн.) |
| 7) апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду | 0,1 розміру МЗП (94, 1 грн.) |
| 2. За подання до господарського суду: | |
| 1) позовної заяви майнового характеру | 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру МЗП та не більше 60 розмірів МЗП (від 1411,5 до 56460 грн.) |
| 2) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову | 1,5 розміру МЗП (1411,5 грн.) |
| 3) апеляційної скарги на рішення суду | 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми |
| 4) касаційної скарги на рішення суду | 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми |
| 5) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами | 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми |
| 6) апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду | 0,5 розміру МЗП (470,5 грн.) |
Подання позовної заяви
Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею господарського суду, до якого її надіслано для розгляду (
статті 61, 62, 63 ГПКУ).Суддя на цьому етапі може прийняти
одне з трьох можливих рішень:1) прийняти позов до розгляду і відкрити провадження у справі;
2) повернути позов для усунення недоліків;
3) відмовити у прийнятті позовної заяви.
Якщо немає підстав для відмови у прийнятті позовної заяви або для її повернення, суддя господарського суду
приймає позовну заяву і не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить ухвалу про порушення провадження у справі, після чого надсилає її сторонам та прокурору (лише в тому випадку, якщо останній є заявником). В ухвалі вказується, що позовну заяву прийнято, справу призначено до розгляду, також зазначаються час і місце проведення засідання суду (сторони про його дату мають повідомлятися повісткою). Ухвала може також містити інформацію про необхідні дії з підготовки справи до розгляду в засіданні (частина 1 статті 64 ГПКУ, частина 4 статті 122 ЦПКУ).Відповідач
, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, має право надіслати до господарського суду відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі, — копію відзиву (частина 1 статті 59 ГПКУ).Відповідач — звичайна фізична особа може надіслати свої заперечення до позову. Крім того, згідно зі
статтею 130 ЦПКУ за позовом може бути призначено попереднє судове засідання з метою досудового врегулювання спору та забезпечення правильного і швидкого вирішення справи.Як бачимо, відправлення відзиву (заперечень) на позовну заяву є правом відповідача, однак на практиці судді господарських судів в ухвалах про відкриття провадження у справі зазвичай вимагають від відповідачів надати суду відзив на позов.
Відповідач має право до початку розгляду справи пред’явити позивачу зустрічний позов за умови, що він взаємопов’язаний з первісним (основним) позовом
. Зустрічний позов пред’являється за загальними правилами пред’явлення позовів та розглядається разом з первісним (основним) позовом.Наостанок хочемо застерегти: подаючи позов до суду, підприємець починає доволі тривалу й витратну процедуру судового розгляду спору. Тому, як нам здається, безпосередньому поданню позову має передувати ще одна не обов’язкова з правової точки зору стадія — спроба вирішити спірну ситуацію з контрагентом поза залом судового засідання. При вмілому веденні переговорів це допоможе заощадити і час, і гроші.
Матеріал підготувала Ольга Діденко,
консультант газети «Власне Діло»
Довідкова інформація (довідка)
1
До 01.11.2011 р. при поданні до судів позовних та інших заяв сплачується (сплачувалось) державне мито та оплачувалися витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зокрема, при поданні заяв майнового характеру до господарського суду стягується держмито в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 нмдг і не більше 1500 нмдг (тобто не менше 102 грн. і не більше 25500 грн.); до загального суду — 1 % ціни позову, але не менше 3 нмдг і не більше 100 нмдг (не менше 51 грн. і не більше 1700 грн.).Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу для господарських справ становить 236 грн., для цивільних майнового характеру — 120 грн.
Документи консультації
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.ГПКУ
— Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.ЦПКУ
— Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV.Закон про судовий збір
— Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.Інформаційний лист № 01
— Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 р. № 01-8/211.Рекомендації № 04 — Рекомендації Президії ВГСУ «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 27.06.2007 р. № 04-5/120.
