Нове про чистий дохід та перенесення збитків до декларації загальносистемників
Останнім часом до редакції неодноразово надходили дзвінки та листи від читачів з проханням пояснити, як правильно підраховувати чистий дохід у 2011 році:
— які витрати враховувати при визначенні чистого доходу;
— чи визначати його суму щомісячно, окремо за кожний місяць (при цьому виникає запитання, чи можна переносити збитки минулих місяців до витрат наступних місяців, якщо наступні місяці — прибуткові);
— чи визначати розмір чистого доходу наростаючим підсумком, ураховуючи загальну суму річного доходу та загальну суму витрат звітного року.
Питання дуже цікаве — будемо розбиратися.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Порядок № 1025
— Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1025.
Усе, що відомо про чистий дохід на сьогодні
Наразі відповісти на запитання, що стосується підрахунку чистого доходу, не так просто. Річ у тім, що з 01.01.2011 р. набрали чинності нові правила оподаткування доходів, отриманих приватними підприємцями. Проте форму декларації про доходи досі не привели у відповідність до положень
Податкового кодексу. Зрозуміло, що немає і нового порядку заповнення декларації про доходи (з якого можна було б почерпнути інформацію про те, яких правил слід дотримуватися підприємцям протягом року та після його закінчення, проводячи розрахунок чистого доходу). Імовірно, податківці займуться цим лише наприкінці року.Відповідно доти, доки ці документи не з’являться хоча б у проекті, неможливо з визначеністю говорити про всі нюанси розрахунку чистого доходу.
Водночас з 06.08.2011 р. у
Податковому кодексі з’явилася нова норма, яка трохи відслонила завісу таємничості щодо того, як відбуватиметься розрахунок ПДФО та чистого доходу після закінчення року:«Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 цієї статті),
у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з <…> статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування» (пункт 167.1 Податкового кодексу).Виходячи з процитованої норми можна припустити, що підприємцям протягом року слід діяти так:
1) щомісячно розраховувати чистий дохід
— окремо за кожний місяць і, не виключено, що без урахування збитків минулих місяців (докладніше про збитки — у наступному розділі статті);2)
наприкінці року визначати ставку ПДФО, за якою слід оподатковувати підприємницький дохід, — 15 % або 17 % (а для цього, найімовірніше, доведеться скласти разом не лише підприємницькі доходи, а й зарплату, винагороду за цивільно-правовими договорами та інші доходи, що обкладаються ПДФО за ставкою 15 % або 17 %).Що ж, слід зауважити, що оновлений
пункт 167.1 Податкового кодексу породжує більше запитань, ніж дає відповідей.Насамперед у підприємців з’явиться новий обов’язок: після закінчення року розраховувати середньомісячний оподатковуваний дохід, щоб визначити ставку ПДФО довідка 1. Причому, як випливає з
пункту 167.1 Податкового кодексу, у розрахунку середньомісячного річного оподатковуваного доходу братимуть участь:—
доходи, отримані від підприємницької діяльності (тобто діяльності, зазначеної при держреєстрації);—
інші доходи, отримані фізособою, які обкладаються ПДФО за ставкою 15 % або 17 % (назвемо їх громадянські доходи), наприклад: зарплата, винагорода за цивільно-правовим договором, сума отриманої орендної плати тощо.Зверніть увагу:
доходи фізособи, що обкладаються ПДФО за іншими ставками, ніж 15/17 %, у розрахунку брати участь не повинні (наприклад, спадщина, виграші, дивіденди тощо).При цьому, якщо дотримуватися логіки законодавців, підприємцю нічого переплачувати не доведеться. У своїй підприємницькій декларації йому потрібно буде розрахувати та сплатити саме підприємницький ПДФО. А щодо громадянських доходів, то їх урахувати потрібно лише тому, що законодавці хочуть, щоб при визначенні ставки ПДФО з межею 10 мінзарплат (цього року — 9410 грн.) порівнювалися всі доходи, отримані фізособою: як громадянські, так і підприємницькі. Схематично покажемо це на рис. 1 і 2.
Отже, ми бачимо, що
пункт 167.1 Податкового кодексу не зобов’язує підприємця додатково сплачувати ПДФО ще й з громадянських доходів (адже ПДФО з таких доходів утримується податковим агентом). Щоправда, у тих окремих випадках, коли дохід надходить не від податкового агента, підприємцю все ж доведеться розрахувати та сплатити ПДФО самостійно. Проте такий розрахунок потрібно робити не в підприємницькій, а в «громадянській» декларації про доходи.У зв’язку з цим варто відзначити такий момент: у
пункті 177.11 Податкового кодексу зазначено, що підприємець у своїй декларації про доходи, крім підприємницьких доходів, повинен вказувати і доходи, отримані з будь-яких інших джерел (тобто ті ж громадянські доходи фізособи у вигляді зарплати, винагород за цивільно-правовими договорами тощо). Та все ж, незважаючи на це зауваження, ми наполягаємо на тому, що громадянські доходи підприємця (за їх наявності) наводяться в підприємницькій декларації тільки довідково. Щоб розрахувати з них ПДФО та сплатити його (за необхідності) обов’язково потрібно подати до податкової «громадянську» декларацію про доходи.Слід звернути увагу ще на один момент. У
підпункті 177.5.1 Податкового кодексу зазначено: «Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада)».Зазначена норма може викликати подив, мовляв, якщо підприємець після закінчення року порахує свій середньомісячний дохід, ураховуючи зарплату та інші громадянські доходи, то
сума авансових платежів з ПДФО на наступний рік буде невиправдано завищена. Насправді це не так. Річ у тім, що в підпункті 177.5.1 Податкового кодексу йдеться лише про підприємницький дохід та про ПДФО, сплачений з підприємницького доходу (адже власне стаття 177 Податкового кодексу присвячена оподаткуванню тільки тих доходів, які отримані від підприємницької діяльності). Крім того, у підприємницькій декларації про доходи, найімовірніше, теж вказуватиметься лише сума підприємницького ПДФО. Імовірно, саме від неї і відштовхуватимуться підприємці при визначенні суми авансових платежів з ПДФО на наступний рік.Сподіваємося, що до кінця року податківці прояснять цей момент у своїх роз’ясненнях.
Отже, ми визначилися з тим, що середньомісячний дохід для вибору ставки ПДФО розраховуватиметься сумарно за підприємницькими та громадянськими доходами фізособи. Далі при прочитанні
абзацу 3 пункту 167.1 Податкового кодексу слід звернути увагу ще на один нюанс. У цій нормі йдеться про те, що, розраховуючи середньомісячний оподатковуваний дохід, слід розділити загальну суму доходу на «кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році».Тут важливо пам’ятати таке:
оподатковуваним доходом для підприємця є чистий дохід (різниця між виручкою та витратами) — пункт 177.2 Податкового кодексу. Тому в пункті 167.1 Податкового кодексу під місяцями формально йому потрібно розуміти тільки ті місяці, за підсумками яких було отримано додатний чистий дохід (а не просто виручку).Простіше кажучи, якщо підприємець у будь-якому місяці отримав виручку, однак її сума була менше витрат або дорівнювала їм (тобто за підсумками місяця вийшов нульовий чистий дохід чи навіть збиток), такий місяць у розрахунку середньомісячного доходу участі не бере. Отже, чистий дохід підприємця «усереднюватиметься» тільки між прибутковими місяцями.
Однак тут слід зазначити проблему, що стосується громадянських доходів. Так, при розрахунку середньомісячного доходу незрозуміло, наприклад, як визначити кількість «прибуткових» місяців у випадку, якщо протягом року підприємець в одних місяцях отримував громадянські доходи, а в інших — підприємницькі. Найімовірніше, до розрахунку включатимуться всі місяці, в яких був хоча б якийсь дохід (не має значення: підприємницький чи громадянський). Хоча наразі напевно стверджувати це неможливо.
Таким чином, маючи на руках сьогоднішню декларацію про доходи, неможливо визначитися навіть приблизно з тим, як саме відбуватиметься розрахунок чистого доходу та ПДФО після закінчення 2011 року. Залишається тільки чекати новин від податківців.
Про збитки
Після того як ми розглянули правила визначення чистого доходу, саме час перейти до обліку збитків. Отже, протягом року у підприємця в окремих місяцях можуть виникати збитки. Таке відбувається, коли сума витрат конкретного місяця не покривається доходами такого місяця.
Причому підприємці звикли до того, що до 01.01.2011 р. у разі виникнення «надлишку» витрат, його можна було сміливо врахувати при підрахунку чистого доходу в наступних місяцях чи кварталах (у межах календарного року), тобто «внутрішньорічні» зайві витрати не «згорали».
З 01.01.2011 р. набрав чинності
Податковий кодекс. На наш погляд, він зберіг для підприємців колишню можливість ураховувати збитки. Так, у пункті 164.1 Податкового кодексу зазначено, що ПДФО сплачується з чистого річного доходу:«
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу».Цілком очевидно, що при розрахунку річного чистого доходу прибутки та збитки різних місяців мають «згортатися».
Крім того,
Податковим кодексом для підприємців було скасовано квартальні декларації про доходи, залишилася тільки річна декларація (пункт 177.11 Податкового кодексу). А це красномовно свідчить про те, що звітним періодом з ПДФО для підприємця є тільки рік (навіть не квартал, і тим більше не місяць). А отже, чистий дохід, з якого має розраховуватися підприємницький ПДФО, слід визначати наприкінці року, ураховуючи всі доходи та всі витрати звітного року. Інакше кажучи, теоретично податківці зобов’язані дозволити підприємцям ураховувати «внутрішньорічні» збитки.Проте на сьогодні позиція ДПАУ з цього питання, схоже, склалася не на користь підприємців. Так, на сайті ДПАУ (
http://www.sta.gov.ua) у розділі «Єдина база податкових знань» (ЄБПЗ) на запитання щодо збитків надано таку відповідь:| «Діє до 06.08.2011 р. Який алгоритм розрахунку ПДФО ФОП на загальній системі оподаткування при поданні річної декларації у разі, якщо протягом звітного періоду в різних місяцях виникали дохід та/або збиток? Згідно з п. 177.1 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) доходи фізичних осіб — підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Згідно з п. 167.1 ст. 167 розділу IV ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо одержаних доходів фізичною особою — підприємцем, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році перевищує 9410 грн.), ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення. Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. Для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік) фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування використовують дані Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть згідно з вимогами наказу ДПА України від 24.12.10 № 1025. При цьому, оскільки ставка податку на доходи фізичних осіб залежить від отриманих доходів фізичною особою — підприємцем у звітному місяці, то для правильного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, який необхідно сплатити підприємцю за результатами звітного року, необхідно в кінці кожного місяця підсумовувати чистий дохід (графа 12) у Книзі обліку доходів та витрат». |
У цій консультації слід звернути увагу на такі ключові моменти:
— по-перше,
чистий дохід потрібно розраховувати не наростаючим підсумком за рік, а окремо — за кожний місяць (незважаючи на те, що звітним періодом з ПДФО для підприємця є рік);— по-друге, формула, за якою визначається значення графи 12 Книги ОДВ, не передбачає врахування збитків минулих місяців. Це дає підстави вважати, що податківці не дозволяють підприємцям переносити збитки одних місяців на доходи наступних (навіть у межах одного звітного року);
— і нарешті, по-третє, зазначена консультація
діє до 06.08.2011 р., тобто до того, як пункт 167.1 Податкового кодексу було доповнено абзацом 3. Тому про середньомісячний дохід підприємця в ній не йдеться.Таким чином,
до кінця року ДПАУ повинна видати нове роз’яснення про те, чи можна враховувати збитки при підрахунку середньомісячного річного чистого доходу. Можливо, воно буде позитивним. Тут усе залежатиме від форми нової декларації про доходи:— якщо в ній виручка та витрати відображатимуться одним рядком (загальним підсумком за рік), то збитки врахувати буде цілком можливо;
— якщо ж виручка і витрати будуть деталізовані за місяцями, відстояти право на збитки буде складно.
Утім, як би не проводилися розрахунки середньомісячного доходу, остаточну суму ПДФО підприємці зобов’язані розраховувати в межах тих правил, які встановлено для них
Податковим кодексом, зокрема, пунктом 164.1 — тобто від річного чистого доходу. Тому ми сподіваємося, що збитки враховувати їм усе-таки дозволять.Проте поки що в різних консультаціях на форумах та інтернет-конференціях податківці дають стандартну відповідь: підприємець не має права на збиток (тобто в нього може бути тільки нульовий чистий дохід). При цьому прямо заборонити облік збитків податківці на місцях побоюються, але й дозволяти це теж не квапляться.
У будь-якому разі, як тільки з’являться будь-які офіційні роз’яснення з цього приводу, ми відразу повідомимо про це читачів.
Ну а поки що про всяк випадок рекомендуємо підраховувати у Книзі ОДВ два види підсумків за графою 12 «Чистий дохід»:
—
один — як того вимагають податківці — окремо за кожний місяць (без урахування збитків);—
другий — наростаючим підсумком, як це непрямо випливає з Порядку № 1025. Сума такого доходу стане у пригоді, якщо ДПАУ все ж дозволить підприємцям покривати збитки одних місяців доходом інших.
Про витрати, які «розминулися» з доходом
При нинішніх правилах оподаткування найбезпроблемнішим варіантом роботи підприємця є такий: купив товар — і в цьому ж місяці його продав. Але всім зрозуміло, що на практиці таке трапляється досить рідко. Набагато частіше купівля і продаж рознесені, як мінімум, на місяць (а іноді їх розділяє квартал, а то й рік). Як же розраховувати чистий дохід у такому разі?
Спершу нагадаємо два прості правила, якими слід користуватися при підрахунку чистого доходу (виходячи з норм
Порядку № 1025):— якщо ми маємо справу
з витратами на придбання ТМЦ (товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо), то такі витрати враховуються при обчисленні чистого доходу (у графі 6 Книги ОДВ) тільки після отримання пов’язаного з ними доходу (незалежно від дати коли ці витрати фактично було понесено, нехай навіть кілька років тому довідка 3);—
решта витрат (зарплата працівників, ЄСВ, вартість оренди, сплата податків, консультаційні послуги, будівельні роботи тощо) ураховується при підрахунку чистого доходу в тому місяці, в якому підприємець їх здійснив (сплатив гроші) довідка 4. Тобто ці витрати враховуються, «не очікуючи» доходу.А тепер поговоримо про кожний різновид витрат докладніше.
Витрати на придбання ТМЦ
Серед усього різноманіття розкиданих у часі доходів і витрат можна виділити два варіанти «розкиду»:
Варіант 1. Коли витрати випереджають дохід
(це допустимо). Щоб легше було зрозуміти, про що йдеться, розглянемо два приклади.| ПРИКЛАД 1 Припустимо, що підприємець придбав товар «N» у березні 2011 року, а продав його в червні 2011 року. Як правильно врахувати витрати на придбання товару при визначенні суми чистого доходу? Згідно з Порядком № 1025 у момент придбання товару його вартість відразу потрапляє до графи 5 Книги ОДВ «Загальна вартість придбаних ТМЦ». Однак при розрахунку чистого доходу дані графи 5 до уваги не беруться. Тому чистий дохід за березень розраховуватиметься без урахування витрат на придбання товару «N». Але як тільки підприємець отримає виручку від продажу товару «N», він зможе відразу записати витрати на його придбання до графи 6 Книги ОДВ (загальна вартість проданих товарів). Виходячи з нашого прикладу, такий запис відбудеться в червні. А оскільки суми, зазначені у графі 6 Книги ОДВ, ураховуються при визначенні чистого доходу, то чистий дохід за червень буде розраховано з урахуванням витрат на придбання товару «N». Зверніть увагу: щоб вартість товару «N» потрапила до графи 5 Книги ОДВ (а потім — і до графи 6), у підприємця має бути документ, що підтверджує придбання цього товару. |
| ПРИКЛАД 2 Підприємець купив товар «Y» у грудні 2010 року, а продав його в червні 2011 року. Як правильно врахувати витрати на купівлю товару при визначенні суми чистого доходу? У 2011 році підприємець мав завести Книгу ОДВ за новою формою. Товар, куплений до 2011 року та не проданий на той момент, слід було записати до цієї Книги (до графи 5). Але ми пам’ятаємо, що дані граф 2 і 5 Книги ОДВ не беруть участі в розрахунку чистого доходу. Далі, після отримання виручки від продажу товару «Y», підприємець має право записати вартість, за якою цей товар було придбано, до графи 6 Книги ОДВ. Виходячи з нашого прикладу, такий запис відбудеться в червні 2011 року. А оскільки суми, зазначені у графі 6 Книги ОДВ, ураховуються при визначенні чистого доходу, то чистий дохід за червень буде розраховано з урахуванням витрат на купівлю товару «Y». Той факт, що такий товар було куплено торік, значення не має. Зверніть увагу: щоб вартість товару «Y» потрапила до графи 5 Книги ОДВ (а потім — і до графи 6), у підприємця має бути документ, що підтверджує придбання цього товару. Із такою думкою погоджуються й податківці, судячи з їх роз’яснень в ЄБПЗ. |
Таким чином, якщо підприємець
спочатку поніс витрати на придбання ТМЦ (сплатив кошти), а через якийсь час (неважливо — місяць, квартал, рік чи декілька років) отримав дохід від їх продажу, йому побоюватися нема чого. Закупівельну вартість таких ТМЦ можна сміливо включати до витрат, незважаючи на кількість місяців або навіть років, які минули з моменту придбання ТМЦ до моменту їх продажу. Головне, щоб цей товар не було куплено у фізособи-єдиноподатника, адже підпунктом 139.1.12 Податкового кодексу заборонено включати до витрат вартість товарів, робіт, послуг, куплених у таких осіб.Тепер розглянемо інший випадок.
Варіант 2. Коли витрати запізнюються відносно доходу
(цього бажано не допускати, особливо якщо доходи та витрати розкидані по різних роках).Трапляється, що підприємець бере товар у постачальника на реалізацію, або просто відкладає момент розрахунку за товар доти, доки не продасть його. У такому разі в нього спочатку з’являється дохід від продажу товару і лише після цього він здійснює витрати (оплачує постачальнику вартість товару). Як бути в такому разі? Розберемося на прикладах.
| ПРИКЛАД 3 Підприємець отримав від постачальника товар «А» у червні 2011 року, продав його в липні, а оплату за нього перерахував постачальнику тільки в серпні. Як правильно врахувати витрати на придбання товару при визначенні суми чистого доходу? Згідно з Порядком № 1025 витрати на придбання товару відображаються у графі 5 Книги ОДВ тільки після того, як товар і отримано, й оплачено. Тому в червні жодних записів у Книзі ОДВ не буде довідка 5. У липні підприємець отримав дохід від продажу товару «А» та мав записати його до графи 3 Книги ОДВ «Розмір отриманих доходів від здійснення діяльності». При цьому за продані товари він з постачальником усе ще не розрахувався, тому врахувати їх вартість у витратах не може (оскільки в нього немає платіжного документа, що підтверджує факт здійснення витрат). І нарешті, у серпні підприємець перерахував постачальнику кошти в оплату товару «А» та в нього з’явився платіжний документ, що підтверджує витрати. Отже, тепер він може зробити запис у графі 5 Книги ОДВ та відразу ж продублювати його у графі 6, оскільки товар уже продано. А оскільки суми, зазначені у графі 6 Книги ОДВ, ураховуються при визначенні чистого доходу, то чистий дохід за серпень буде розраховано з урахуванням витрат на придбання товару «А». |
Зверніть увагу:
незважаючи на те що дохід від продажу товару «А» було отримано в липні, витрати на його придбання враховані при підрахунку чистого доходу за серпень (тобто серпневий дохід зменшено на витрати, пов’язані з липневим доходом). Відразу зауважимо, що не всі податківці на місцях можуть поділяти цю думку. Хоча позитивні роз’яснення з цього приводу все-таки є. Так, на сайті http://buhgalter.com.ua/dpa/theme.php?ID=144291 розміщено таку консультацію податківців, надану в межах проекту «Черговий по країні»:| «Дайте, будь ласка, відповідь на таке запитання: ФОП отримала дохід від продажу черевиків у липні, а сплатила за них постачальнику у серпні. Чи має право така ФОП при розрахунку чистого доходу за серпень врахувати витрати на придбання черевиків? <…> Понесені у серпні витрати Ви можете враховувати як витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу у липні. Слід враховувати, що ФОП на загальній системі оподаткування подає декларацію за рік протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року» |
Таким чином, для підприємця звітним періодом з ПДФО є рік. А отже,
якщо в межах одного календарного року він спочатку продасть ТМЦ, а потім заплатить за них постачальнику, то вартість таких ТМЦ можна буде включити до витрат (у місяці, в якому відбудеться розрахунок з постачальником).Тепер на с. 19 розглянемо схожий приклад, але в якому витрати відстають від доходів на рік.
| ПРИКЛАД 4 Підприємець отримав від постачальника товар «В» у листопаді 2010 року, продав його у грудні 2010 року, а оплату за нього перерахував постачальнику тільки в січні 2011 року. Як правильно врахувати витрати на придбання товару при визначенні суми чистого доходу? На жаль, витрати на придбання товару «В» урахувати не вийде взагалі. Річ у тім, що на момент його продажу (грудень 2010 року) у підприємця ще не було платіжного документа, що підтверджує факт витрат. Тому в грудні вартість товару «В» не можна було включити до витрат. Коли ж платіжний документ з’явився (січень 2011 року), вартість товару «В» неможливо було врахувати у витратах уже з іншої причини. Оскільки звітним періодом з ПДФО для підприємця є рік, то дохід нового 2011 року не можна зменшити на витрати, що стосуються торішнього доходу (адже дохід від продажу товару «В» було отримано в 2010 році). |
Отже, для підприємців висновок такий:
краще не відкладати розрахунки з постачальниками, особливо за товари, які вже продано. За всі такі товари потрібно розрахуватися до кінця року.
Решта витрат
З витратами, які не пов’язані з придбанням ТМЦ, проблем не було аж до 06.08.2011 р. Як випливає з
Порядку № 1025, їх можна врахувати при розрахунку чистого доходу в тому місяці, в якому вони здійснені (не звертаючи уваги на їх зв’язок з доходом) довідка 4.Однак з 06.08.2011 р. до
Податкового кодексу було внесено зміни. У результаті підприємцям залишили можливість ураховувати тільки операційні витрати, а решту платежів до витрат уключати тепер не можна.У зв’язку з цим з’явилися деякі непорозуміння стосовно того, які платежі включаються до операційних витрат (та враховуються підприємцем), а які — уключаються до інших витрат (і для підприємців — під забороною). Одним таким каменем спотикання став
пункт 140.1 Податкового кодексу.Згідно з
пунктом 138.1 Податкового кодексу витрати, перелічені в пункті 140.1 Податкового кодексу, не належать до операційних, а є іншими витратами. Отже, підприємці не можуть ураховувати їх при визначенні чистого доходу. Водночас чимало позицій витрат, згаданих у пункті 140.1 Податкового кодексу, зустрічаються й у списку операційних витрат, наприклад: витрати на рекламу, витрати на гарантійний ремонт, відрядження тощо. Чому так та як бути?Насправді, включення
пункту 140.1 Податкового кодексу до складу інших витрат — не зовсім правильний крок з боку законодавців. Адже в цій нормі наведено витрати подвійного призначення, тобто витрати, які за своєю суттю можуть бути як операційними (які дозволені для підприємців), так і іншими (які під забороною), та характеризуються лише деякими особливостями віднесення їх до складу витрат.Таким чином,
пункт 140.1 Податкового кодексу не слід сприймати як прямий перелік заборонених для підприємців витрат. Якщо якісь із витрат, зазначених у ньому, також згадані й у складі операційних витрат (пункти 138.4, 138.6 — 138.9, підпункти 138.10.2 — 138.10.4, пункт 138.11 Податкового кодексу), підприємець може сміливо вказувати їх у Книзі ОДВ та враховувати при розрахунку чистого доходу.А ті витрати, які в
пункті 140.1 Податкового кодексу зазначені, а у складі операційних витрат прямо не вказані, краще до появи роз’яснень від ДПАУ поки що до витрат не включати.
Висновки
Виходячи з наявної на сьогодні інформації підприємці на загальній системі повинні підраховувати чистий дохід щомісячно (не наростаючим підсумком). Причому
податківці натякають на те, що збитки минулого місяця не враховуються при підрахунку чистого доходу за наступний місяць.Можливо, до кінця року вони видадуть більш ліберальне роз’яснення та дозволять переносити між місяцями «надлишок» витрат, що виник у збиткових місяцях. Проте ми не дізнаємося про це доти, доки не приймуть нової форми декларації про доходи. Тому
зараз у Книзі ОДВ про всяк випадок краще підраховувати два показники чистого доходу:— щомісячно — чистий дохід за конкретний місяць, без урахування збитків;
— щоквартально — загальну суму чистого доходу з початку року, наростаючим підсумком з урахуванням збитків (на випадок, якщо податківці дозволять підприємцям ураховувати внутрішньорічні збитки)
.Довідкова інформація (довідка)
1 Нагадуємо, що до доходу, який не перевищує 9410 грн., застосовується ставка ПДФО 15 %, а до того, що перевищує, — 17 % (до суми перевищення) і 15 % (до суми, яка дорівнює 9410 грн.).
2 Такий розрахунок умовної суми ПДФОгд (не за документами про сплачений ПДФО від роботодавця або податкового агента), а як 15 % / 17 % від «грязної» суми доходу продиктовано декількома факторами.
По-перше, ДПАУ в
листі від 03.02.2011 р. № 2346/6/17-0715, № 2918/7/17-0717 роз’яснила таке:— для порівняння з межею 9410 грн. до уваги береться загальна сума нарахованої зарплати (тобто «грязна» зарплата, не зменшена на ЄСВ та ПСП);
— а от розрахунок ПДФО здійснюється вже від іншої суми, а саме: від зарплати за вирахуванням ЄСВ та ПСП (ця сума називається «база оподаткування»).
Виходить, що для визначення ставки ПДФО
при розрахунку середньомісячного доходу підприємець повинен враховувати «грязну» суму зарплати (та інших громадянських доходів). Однак, визначаючи підприємницький ПДФО, із доходу потрібно вичленити суми, з яких ПДФО не утримується (ЄСВ-утримання та ПСП).Зробити це безпосередньо неможливо, оскільки дохід усереднено (адже підприємець розрахував середньомісячний дохід).
Тоді залишається лише один варіант: від загальної суми ПДФО віднімати не фактично сплачений до бюджету ПДФО, а умовний ПДФО, нарахований саме на «грязний» громадянський дохід (тобто без зменшення доходу на ЄСВ-утримання та ПСП).
По-друге, спрощений розрахунок умовної суми ПДФОгд (від «грязного» доходу) дозволив би уникнути проблеми, пов’язаної зі
зміною фактично сплаченого ПДФО за підсумками річного перерахунку з ПДФО, який щорічно зобов’язані вздійснювати роботодавці відносно своїх найманих працівників.І по-третє, цей спосіб розрахунку дозволив би підприємцю не квапитися з поданням «громадянської» декларації (у разі потреби її подання), оскільки не прив’язаний до ПДФО, фактично сплаченого за такою декларацією.
Якщо ж учинити інакше, а саме:
при розрахунку середньомісячного доходу відразу враховувати дохід, що є базою оподаткування для ПДФО (наприклад, «зарплата - ЄСВ - ПСП», або «винагорода - ЄСВ»), то в такому разі при визначенні підприємницького доходу потрібно було б віднімати не умовний ПДФОгд, а фактичний ПДФО (сплачений до бюджету роботодавцем, податковим агентом або самим підприємцем на підставі «громадянської» декларації про доходи).Проте
такі дії поєднані з нерозв’язними проблемами в розрахунках і, крім того, можуть викликати претензії з боку податківців у плані того, що підприємець порівнює з межею в 9410 грн. неправильну суму середньомісячного доходу.3 Витрати можна врахувати тільки у випадку, якщо в підприємця збереглися
документи, що підтверджують факт сплати грошових коштів.4 При цьому слід пам’ятати про те, що сплачені аванси до витрат включати не можна (
підпункт 139.1.3 Податкового кодексу). Тому витрати на оплату робіт (послуг) ураховуються тільки після того, як вони оплачені й отримані (тобто в підприємця з’явився акт приймання-передачі таких робіт (послуг)).5 Щоб уникнути причіпок від податківців з приводу неоприбуткування товару, ми б рекомендували записувати вартість товару до графи 5 Книги ОДВ відразу після його отримання від постачальника. При цьому у графі 4 можна вказати реквізити ТТН або податкової накладної. А в подальшому (при оплаті товару) до графи 4 слід дописати реквізити відповідного платіжного документа.
