Якщо єдиноподатник групи 2 надав послуги неєдиноподатнику: наслідки
| ЗАПИТАННЯ. Які наслідки для ФОП — платника ЄП другої групи, яка надала послуги неплатнику ЄП? ВІДПОВІДЬ. Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), до платників єдиного податку, що входять до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи. Згідно з п.п. 4 п. 299.15 ст. 299 ПКУ свідоцтво платника єдиного податку анулюється органом державної податкової служби у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, зокрема, надання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи послуг, у тому числі побутових, неплатнику єдиного податку. При цьому п.п. 3 п. 293.5 ст. 293 ПКУ передбачено, що до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Зважаючи на викладене вище, якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи надала послуги неплатнику єдиного податку, тобто здійснила вид діяльності, що не дає право на застосування спрощеної системи оподаткування, то орган державної податкової служби має право анулювати свідоцтво платника єдиного податку і дохід, отриманий від такого виду діяльності, оподатковується за ставкою єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Роз’яснення з ЄБПЗ |
Коментар редакції
Згідно з пунктом 291.4 Податкового кодексу єдиноподатникам групи 2 дозволено надавати послуги тільки населенню та єдиноподатникам (підприємцям і юрособам). Тобто вони не мають права надавати послуги підприємцям, які працюють на загальній системі оподаткування або юрособам — платникам податку на прибуток.
Проте тут є два важливі нюанси, на які слід звернути особливу увагу:
1) формально можна говорити про те, що в Податковому кодексі не встановлено відповідальність за порушення цього обмеження. Підпункт 4 пункту 299.15 Податкового кодексу, на який посилаються податківці, насправді безпосередньо цієї ситуації не стосується. Адже в ньому йдеться про здійснення видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи. А такі види діяльності перелічено в пункті 291.5 Податкового кодексу, причому серед них не зазначено роботи (послуги), виконані для неєдиноподатників.
При такому буквальному прочитанні норм Податкового кодексу можна дійти висновку про те, що єдиноподатник групи 2, який виконав роботи (послуги) для неєдиноподатника, може залишатися на «спрощенці» доти, доки не допустить будь-яких інших порушень, що вимагають переходу на загальну систему.
Проте податківці, як бачимо, дотримуються протилежної думки, і боротися з ними в цьому питанні важко.
При цьому звертаємо увагу на такий важливий момент : як ми знаємо, Закон № 4834 «подарував» єдиноподатникам амністію щодо низки єдиноподаткових штрафних санкцій. Проте за діяльність, заборонену на єдиному податку, амністії щодо штрафів немає, а податківці розцінюють надання послуг у групі 2 неєдиноподатникам як діяльність, заборонену на єдиному податку. Тобто фактично за такого підходу єдиноподатника позбавляють можливості уникнути штрафів і повернутися на загальну систему;
2) якщо послуги були надані громадянину, який є відрядженою або підзвітною особою неєдиноподатника, але не заявив про це.
Щодо надання готельних послуг відрядженому слід зазначити, що за формальними ознаками той, хто відряджається, діє від імені особи, яка направила його у відрядження, у зв’язку з чим, якщо така особа не є платником єдиного податку, єдиноподатники 2 групи не мають права надавати йому послуги. При цьому в такому випадку виникає проблема з підтвердженням податкового статусу особи, від імені якої виступає відряджений.
У той же час зараз щодо цього питання є досить ліберальне роз’яснення в Єдиній базі податкових знань (розділ 230.12). У ньому податківці дійшли висновку: якщо надані послуги особа, яка відряджається, оплачує особисто (на нашу думку, не має значення — за рахунок власних коштів, які надалі відшкодовуються, чи коштів, отриманих під звіт), то порушення єдиноподаткових умов не відбувається. У свою чергу, якщо оплата надходить безпосередньо від юрособи, то має місце порушення. Незважаючи на те що в цілому висновок ДПСУ позитивний, він заслуговує на кілька зауважень.
По-перше , висновки ДПСУ не ґрунтуються на законодавстві, у зв’язку з чим для їх реалізації все ж таки безпечніше подбати про індивідуальну податкову консультацію.
По-друге, якщо оплата проводиться готівковими коштами або з картки працівника, то проблем не виникає (у такому разі, на нашу думку, можна говорити про «особисту» оплату послуг). У той же час якщо працівник, який відряджається, розраховується за готельну послугу за допомогою корпоративної платіжної картки, то оплата надійде безпосередньо з рахунку підприємства. У такому разі на єдиноподатника можуть чекати негативні наслідки.
