Теми статей
Обрати теми

Наймані працівники у підприємців: трудові договори, трудові книжки, лікарняні, оплата праці та інші питання

Редакція ВД
Стаття

Наймані працівники у підприємців: трудові договори, трудові книжки, лікарняні, оплата праці та інші питання

 

У підприємців, які використовують найману працю або планують прийняти найманих працівників, дуже часто виникають запитання щодо укладення трудового договору, нарахування заробітної плати, складання документації, оподаткування та інших моментів. Деякі з них були задані під час присвяченої цій темі веб-конференції, яку проводила наша редакція, на порталі www.buhgalter.com.ua. Ознайомитися з поставленими запитаннями та відповідями на них можна в цій публікації.

 

ЗАПИТАННЯ

ВІДПОВІДЬ

1

2

Якщо працівник приймається зі строком випробування, то якою має бути його тривалість? Чи обов’язково реєструвати в цьому випадку трудовий договір? Як звільнити працівника, якщо він не підійде?

Якщо працівник приймається на роботу зі строком випробування, то реєстрація трудового договору на цей період є обов’язковою. Він може тривати не більше одного місяця для працівників і не більше трьох місяців для решти працівників.

Зверніть увагу, що для деяких працівників він узагалі не встановлюється згідно зі статтею 26 КЗпП, зокрема:
— осіб до 18 років;
— працівників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
— молодих фахівців після закінчення вищих навчальних закладів;
— осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної служби;
— інвалідів, направлених на роботу за рекомендацією МСЕК;
— і в деяких інших випадках, установлених законодавством (наприклад, для сезонних працівників).

Для того щоб строк випробування було встановлено законно, згадка про нього повинна міститися в першу чергу у трудовому договорі.

Якщо протягом строку випробування підприємець зрозуміє, що працівник не підійшов, то достатньо видати розпорядження про його звільнення з цієї причини, зробити посилання на статтю 28 КЗпП і зняти з реєстрації договір у центрі зайнятості. Якщо при прийомі заповнювалася трудова книжка (основне місце роботи), то підстава звільнення формулюється так: звільнений у зв’язку з установленням невідповідності посади під час строку випробування, стаття 28 КЗпП

Підприємець прописаний у Харкові, але живе та займається бізнесом у Києві. Де йому реєструвати трудовий договір з працівником?

Трудовий договір реєструється в тижневий строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи в центрі зайнятості за місцем проживання підприємця. На сьогодні для державних органів місце проживання визначається за пропискою або реєстрацією, а, отже, для підприємця це буде місто Харків.

Водночас Порядок № 260 дає можливість реєструвати трудовий договір без присутності працівника і навіть без роботодавця, якщо замість нього до центру зайнятості прийде довірена особа.

На представника має бути оформлено завірене в нотаріуса доручення, а згода працівника згідно з пунктом 4 Порядку № 260 має підтверджуватися його підписом на договорі, завіреним у нотаріуса.

Проте на практиці в роботодавців може виникнути складність такого роду. Нотаріуси відмовляються завіряти підпис на трудовому договорі, вважаючи, що це за рамками їх повноважень. Тому велика ймовірність, що працівнику все одно доведеться їхати до міста, де прописаний його роботодавець

Працівник працює у підприємця за сумісництвом та за основним місцем на підприємстві. Він попросив зробити йому запис до трудової книжки про роботу. Чи може підприємець його здійснити, що він повинен записати, чи потрібно йти до центру зайнятості?

Запис у трудовій книжці про роботу за сумісництвом робиться за основним місцем роботи, причому після того, як працівник звільниться з місця сумісництва (пункти 1.1, 2.14 Інструкції № 58). Підприємець-роботодавець для внесення цього запису повинен видати працівнику довідку із зазначенням періоду роботи та посади.

Запис про сумісництво вноситиметься так, як це практикує кадрова служба підприємства

Чи потрібно підприємцю на єдиному податку окремо повідомляти податкову про те, що він прийняв нового працівника?

Ні, не потрібно, оскільки з 01.01.2012 р. підприємцям-єдиноподатникам не потрібно отримувати трудові довідки на працівників у своїй ДПІ та робити за них 50 % доплати єдиного податку. Нормами інших законів спеціальне повідомлення ДПІ також не передбачено. Крім того, після реєстрації трудового договору центр зайнятості передасть необхідні відомості до податкового органу, Пенсійного та соціального фондів

Працівниця надала підприємцю 2 лікарняних. Перший лікарняний з обласної лікарні про проведення операції з 24.09.2012 р. по 08.10.2012 р. і другий — з районної поліклініки про амбулаторне лікування з 09.10.2012 р. по 23.10.2012 р., другий є продовженням першого. Як визначається розрахунковий період для нарахування лікарняного і скільки днів доведеться оплатити роботодавцю за свій рахунок?

Якщо працівниця принесла два лікарняні листки і другий листок — це продовження першого, тобто на ньому зроблено відповідну помітку «продовження листка №___», то в такому разі обидва періоди розглядаються як один страховий випадок. Він оплачується за однією середньою зарплатою, розрахованою для першого листка непрацездатності.

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності за першим листком непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а решта днів першого лікарняного та всі дні за другим листком непрацездатності оплачуються за рахунок коштів Фонду.

Зазначимо, якби працівниця принесла два «окремих» лікарняних, то розраховувати середню зарплату потрібно було б окремо для кожного страхового випадку. І також оплачувати робочі дні перших 5 днів хвороби за рахунок роботодавця за першим листком непрацездатності та за другим (абзац четвертий пункту 6 Порядку № 1266)

Коли потрібно виплатити лікарняний? Як отримати від Фонду «тимчасової непрацездатності» кошти на виплату лікарняних за період хвороби
більше 5 днів?

Лікарняний виплачується в найближчий день для виплати зарплати (авансу) після того, як працівниця принесе листки непрацездатності та уповноважений із соцстраху видасть розпорядження.

Щоб виплатити лікарняні за рахунок Фонду «тимчасової непрацездатності», роботодавець повинен спочатку їх отримати. Для цього йому доведеться відкрити спеціальний рахунок у банку, що слугуватиме тільки для отримання коштів від Фонду «тимчасової непрацездатності». Також йому потрібно скласти у двох примірниках заяву-розрахунок за формою, затвердженою в додатку до Порядку № 26. Один з них подається до Фонду «тимчасової непрацездатності». Фонд повинен перерахувати на спецрахунок кошти на виплату лікарняних протягом 10 робочих днів після отримання заяви-розрахунку.

Лікарняні перераховуються в нарахованій «грязній» сумі, тому зі спеціального рахунка підприємець-роботодавець повинен перерахувати ЄСВ «знизу» (2 %) і ПДФО (15 %, 17 %) (також лікарняні обкладаються ЄСВ «зверху» за ставкою 33,2 %)

Чи обов’язково використовувати зразок форми трудового договору, який є в наказі від 08.06.2001 р. № 260, чи можна її змінювати?

У листах Мінпраці від 09.10.2001 р. № 06/2-4/133 та Держкомпідприємництва від 25.04.2002 р. № 1-311/2337 зазначено, що Форма договору є зразком, тому сторони, які укладають трудовий договір, можуть вносити до зазначеної форми зміни та доповнення, за умови, що такі зміни та доповнення не погіршуватимуть положення працівників порівняно із законодавством України

Чи потрібен у відомості із заробітної плати підпис працівника про отримання заробітної плати? Чи обов’язково її складати, якщо виплачується аванс?

Так, підпис у зарплатній відомості обов’язковий, він підтверджує те, що заробітну плату виплачено працівнику на руки. При виплаті авансу також потрібно оформити відомість

Працівник працює на 0,5 ставки (від мінімальної заробітної плати). Якщо йому виплачувати аванс, то доводиться утримувати ПДФО, хоча потім, за підсумком місяця, коли застосовується ПСП, виходить, що нічого утримувати не потрібно. Чи можна не утримувати ПДФО з авансу або його не виплачувати? Чи потрібно в цьому випадку подавати форму № 1ДФ?

Зарплату необхідно виплачувати двічі на місяць. Не пізніше 22 числа (аванс) і 7 числа (зарплата за другу половину місяця) щомісяця (стаття 115 КЗпП). Розмір авансу (зарплати за першу половину місяця) має бути не менше 50 % місячної зарплати, за умови, що в першій половині місяця було відпрацьовано всі робочі дні за графіком.

Дійсно, у разі маленької заробітної плати з’являється проблема, коли при виплаті авансу потрібно утримати ПДФО, хоча за підсумком місяця він дорівнює нулю. Ураховуючи положення ПКУ про те, що ПСП застосовується тільки до зарплати за місяць, представники податкового органу не дозволяють застосовувати її до авансу. Тому переплати можна позбутися єдиним способом — зарахувати її суму із зобов’язаннями з ПДФО майбутніх періодів. Зокрема, ПДФО, який потрібно утримувати при виплаті авансу в наступному місяці, можна не перераховувати в повній сумі. Переплату з ПДФО відображають у гр. 4 форми № 1ДФ (у гр. 4а буде нуль). Далі форму № 1ДФ подавати обов’язково, навіть якщо ПДФО не перераховувався (у гр. 4а і 4 ставляться нулі або менша сума). Детальніше про це див. також на с. 28 цього номера

Чи потрібно складати наказ про прийняття на роботу?

Трудове законодавство не зобов’язало підприємців вести кадрову документацію, у тому числі видавати накази (розпорядження) про прийняття на роботу, головне — правильно скласти трудовий договір. Проте ви можете видати його на власний розсуд, уточнити будь-які умови праці

Працівникам установлено мінімальну заробітну плату, її суму на момент прийняття працівників записано в договорі. Чи доведеться вносити зміни через те, що вона збільшуватиметься протягом року?

Якщо працівнику встановлено мінзарплату, то при укладенні трудового договору в пункті 3 потрібно зазначити її в розмірі, що діє на момент укладення договору.

При цьому в договорі потрібно зробити застереження, що відповідний розмір зарплати нараховуватиметься при виконанні відповідної норми виробітку, часу тощо.

Якщо розмір мінзарплати змінюється, то підприємцям необов’язково щоразу при підвищенні вносити зміни до трудового договору, оскільки розбіжність суми місячної заробітної плати, зазначеної в пункті 3 трудового договору, та виплаченої заробітної плати не може розцінюватися як порушення трудового законодавства.

Також рекомендуємо при укладенні договору (або в додатковій угоді до нього) зазначати причини та підстави для зміни заробітної плати вашого найманого працівника, наприклад зробити застереження, що з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінзарплати до відповідного рівня автоматично підвищується й реальний розмір зарплати

Підприємцю потрібно, щоб працівник працював декілька годин на день і сплачувати йому зарплату, що дорівнює 0,25 ставки, якщо ставка за місяць дорівнює мінзарплаті.
Чи можна так написати у трудовому договорі,
чи зареєструють його?
Чи не буде проблем з податковою або ПФУ?

Працівника можна оформити на неповний робочий день і при цьому сплачувати 0,25 ставки. Як правило, так приймають на роботу сумісників. При цьому в трудовому договорі потрібно чітко зазначити, що працівник працює у режимі неповного робочого часу (2 години (з ___ по ___) при повному робочому дні 8 годин). І отримує заробітну плату 0,25 ставки (зазначити її розмір на момент укладення трудового договору), при тому що ставка для працівників, які працюють повний робочий день, дорівнює мінімальній заробітній платі.

Що стосується податкової та ПФУ, то з їх боку не повинно бути претензій, якщо підприємець правильно розраховує та вчасно перераховує ПДФО і ЄСВ. Відмови приймати звітність у цьому випадку з боку податківців або представників ПФУ не мають законодавчих підстав

На роботу до підприємця влаштовується випускник вищого навчального закладу, він вимагає зробити у трудовій книжці запис про його навчання,
чи має підприємець на це право?

Якщо у працівника немає на руках трудової книжки, то її потрібно завести. Такий запис дійсно робить перший роботодавець, до якого оформляється випускник на основне місце роботи. Проте у випадку з підприємцями-роботодавцями одне велике але… Вони не можуть заводити трудову книжку, оскільки це право їм не дає спеціальна Інструкція № 58. Такий працівник зможе підтвердити надалі трудовий стаж примірником трудового договору або повинен спробувати знайти, скажімо так, дружнє підприємство, де йому заведуть трудову книжку (заповнять титульний аркуш до прийняття на роботу до підприємця)

Працівниця була у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Після виходу з неї вона відпрацювала в підприємця 9 місяців. На скільки днів працівниця може піти у відпустку? Яким має бути розрахунковий період?

У цілому тут діють загальні правила розрахунку, проте потрібно врахувати, чи використала ця працівниця дні щорічної відпустки, що залишилися, до відпустки для догляду за дитиною. Якщо ні, то вони залишилися у неї у «скарбничці». При цьому врахуйте, що періоди відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і щорічної відпустки включаються до стажу, що дає право на щорічну відпустку (за них теж накопичуються дні). А ось відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується (пункт 3 частини 1 статті 9 Закону про відпустки). Це означає, що в цей період дні відпустки не накопичувалися, і якщо ці дні потрапляють до розрахункового періоду, то вони від нього віднімаються.

Наприклад, працівниця вийшла з відпустки 12.03.2012 р., а з 19.11.2012 р. вона хоче піти у відпустку. Якщо працівниця пропрацювала більше року, то за загальним правилом розрахунковий період становить 12 повних календарних місяців, що передують листопаду (листопад 2011 року — жовтень 2012 року). Проте з 01.11.2011 р. по 11.03.2012 р. у неї не було заробітку і ці дні періоду не враховуються до розрахункового періоду (132 календарні дні). Також від 366 днів розрахункового періоду потрібно відняти святкові та неробочі дні, що припадають на період з 12.03.2012 р. по 31.10.2012 р.

Зазначимо, що працівниця може піти у відпустку повної тривалості (24 календарні дні), тобто навіть використати деякі дні наперед

Підприємець на єдиному податку групи 3 займається туристичним бізнесом (турагент). Він хоче взяти на роботу двох працівників менеджерами з продажів. Але спочатку він планує декілька місяців їх навчати через відсутність досвіду роботи в туризмі. Чи можна оформити з ними трудові відносини на цей період так, щоб мінімізувати витрати. Чи можна відобразити в договорі, що зарплата почне виплачуватися, коли вони почнуть самостійно здійснювати продажі, наприклад, як відсоток від продажу, без фіксованої ставки?

У будь-якому разі якщо підприємець укладе трудовий договір, то він буде зобов’язаний реєструвати його в центрі зайнятості, виплачувати заробітну плату, нараховувати та утримувати ПДФО та ЄСВ. Щоб мінімізувати витрати, можна оформити працівників на неповний робочий день (0,25 ставки).
Як варіант, можна укласти договір на надання ним консультаційних послуг за символічну плату.

Про те, чи можна зазначити в трудовому договорі заробітну плату у вигляді відсотка від продажу, зазначимо таке. На сьогодні головне обмеження, установлене трудовим законодавством, полягає в тому, що заробітна плата повинна виплачуватися в розмірі не нижче мінімального (при повному дні).

Прямої заборони нараховувати заробітну плату у вигляді відсотка від продажів у трудовому законодавстві немає, фактично це буде різновидом відрядної форми оплати праці. Проте на практиці посадові особи центру зайнятості вимагають, щоб у договорі зазначався твердий розмір заробітної плати (не нижче мінімального). Тому якщо підприємцю вдасться чітко описати принципи розрахунку заробітної плати працівників, додавши, що в будь-якому разі її місячний розмір буде не нижче мінімальної, то, можливо, представники центру зайнятості не сперечатимуться та зареєструють договір. Інакше йому доведеться зазначити заробітну плату у твердому розмірі (наприклад, у мінімальному), зареєструвати трудовий договір та видати розпорядження,
де знову ж таки зазначити принципи розрахунку заробітної плати

 

Документи консультації

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. 2755-VI.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 260 Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, що використовує найману працю, затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 26 — Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 26.

Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.

 

Матеріал підготувала Оксана Піроженко,
консультант газети «Власне Діло»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі