Теми статей
Обрати теми

Юридична підтримка. Ринковий нагляд: хто, як і навіщо його здійснює

Редакція ВД
Стаття

Ринковий нагляд: хто, як і навіщо його здійснює

 

Один з напрямків державного нагляду — ринковий нагляд — стосується виготовлення та торгівлі нехарчовою продукцією.

Сьогодні поговоримо про його специфіку: види перевірок та інші методи контролю за ринком, права та обов’язки, а також відповідальність підприємців у межах ринкового нагляду.

Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

 

Що таке ринковий нагляд

Законодавча база, яка регулює порядок проведення ринкового нагляду, складається із:

Закону про ринковий нагляд;

Закону про безпечність продукції.

З точки зору «профільного» Закону про ринковий нагляд, державний ринковий нагляд (далі — ринковий нагляд) — діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Ринковий нагляд поширюється на торгівлю та виготовлення нехарчової продукції, що випливає із суті та повної назви зазначених вище законів.

Щоправда, зводити ринковий нагляд до контролю за якістю нехарчової продукції лише на ринках неправильно. Поняття ринкового нагляду є набагато ширшим.

 

Хто здійснює ринковий нагляд

Органи ринкового нагляду наведені в Переліку № 573. Ринковий нагляд здійснюють різні держоргани, залежно від групи нехарчової продукції:

— Держспоживінспекція перевіряє найбільшу кількість нехарчових товарів (холодильне, електричне та електронне устаткування, лампи побутові, текстильні вироби, водонагрівальні котли, мийні засоби, іграшки та багато іншого);

— Держархбудінспекція — будівельні матеріали та конструкції;

— Державна пробірна служба — дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з них (ювелірні та побутові вироби);

— інші держоргани.

Таким чином, представники всіх цих держорганів можуть приходити до підприємців для проведення різних заходів, пов’язаних з ринковим наглядом. Далі й поговоримо про види таких заходів.

 

Заходи ринкового нагляду

Основними заходами ринкового нагляду є (стаття 22 Закону про ринковий нагляд):

перевірки характеристик продукції (у тому числі відбір зразків та їх експертиза);

обмежувальні (корегувальні) заходи (обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції).

 

Види ринкового нагляду

Види ринкового нагляду наведемо в табл. 1.

 

Таблиця 1

Види ринкового нагляду

Види ринкового нагляду

Підстава

Важливі нюанси

1

2

3

Документальні перевірки характеристик продукції

Частина 1 статті 23 Закону про ринковий нагляд

Проводяться за наявності підстав, які свідчать, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає вимогам. Про види та процедуру перевірок детальніше поговоримо далі

Відбір зразків продукції*

Частина 1 статті 23 Закону про ринковий нагляд

Здійснюється на підставі письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.
Строк експертизи не повинен перевищувати 14 робочих днів з дня прийняття рішення про його проведення.

 

 

Тимчасово (на строк проведення експертизи) забороняється надання на ринку продукції, зразки якої відібрані на експертизу за рішенням органу ринкового нагляду

* Зверніть увагу! При відборі зразків продукції органи ринкового нагляду повинні повністю відшкодувати власнику вартість відібраної продукції (частина 1 статті 27 Закону про ринковий нагляд). При цьому витрати, пов’язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи, також оплачує орган ринкового нагляду, а не підприємець. Однак якщо експертиза встановить, що відібрана продукція є непридатною для використання, витрати на її експертизу відшкодовує підприємець.

Відвідування об’єктів

Пункт 2 частини 1 статті 15 Закону про ринковий нагляд

Посадові особи органів ринкового нагляду мають право безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об’єкта:
— торговельні та складські приміщення;
— місця використання продукції при її монтажі та/або введенні в експлуатацію (якщо відповідність продукції встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій);
— місця проведення ярмарків, виставок, показів і демонстрацій продукції;
— місця зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої припинено за результатами контролю продукції

Отримання документації

Пункт 3 частини 1 статті 15 Закону про ринковий нагляд

Підприємці повинні надавати посадовим особам ринкового нагляду для ознайомлення копії документів і матеріалів, які свідчать про факти порушення законодавства*

* Зверніть увагу! У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду підприємці зобов’язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

Отримання пояснень

Пункт 4 частини 1 статті 15 Закону про ринковий нагляд

Перевіряючі мають право вимагати від підприємця в погоджений з ним строк усні або письмові пояснення щодо питань, які виникають під час перевірок, і застосування обмежувальних (корегувальних) заходів

 

Звертаємо увагу на такий важливий момент: перевіряючі мають право вимагати від підприємця припинення дій, які перешкоджають заходам ринкового нагляду, а в разі відмови — звертатися до органів внутрішніх справ за допомогою (пункт 8 частини 1 статті 15 Закону про ринковий нагляд). Отже, якщо підприємець незаконно перешкоджає діям посадових осіб ринкового нагляду, це може «спровокувати» візит міліції до підприємця.

 

Особливості документальних перевірок характеристик продукції

Документальні перевірки можуть бути:

— плановими та позаплановими;

— виїзними та невиїзними (за місцем розташування органу ринкового нагляду).

При цьому у розповсюджувачів продукції проводяться як планові, так і позапланові перевірки, а у виробників — лише позапланові.

Документами, за наявності яких проводяться перевірки, є наказ і посвідчення (направлення) на проведення перевірки, які видаються та оформляються відповідно до Закону № 877.

Зверніть увагу! Під час будь-якого виду ринкового нагляду перевіряються характеристики лише того виду продукції, який є предметом перевірки, а не всієї продукції, яку виробляє або продає підприємець (частина 4 статті 23 Закону про ринковий нагляд).

Позапланові перевірки. Підставою для позапланової перевірки може стати (пункт 2 частини 1 статті 24 Закону про ринковий нагляд):

а) звернення споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), в яких міститься інформація про розповсюдження продукції, яка завдала шкоди суспільним інтересам або має недоліки, які можуть завдати таку шкоду, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції можна ідентифікувати, проте міститься інформація, за якою можна встановити розповсюджувача, в якого була придбана (виявлена) така продукція;

б) обґрунтування виробником під час перевірки характеристик продукції, що:

— він не вводив в обіг продукцію, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

— продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам унаслідок дій або бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У торговців під час позапланової перевірки перевіряючі обов’язково перевіряють:


— наявність Національного знака відповідності на товарі. Він має бути нанесений на товар відповідно до технічного регламенту;

— супровідні документи, які повинні додаватися до товару (наприклад, інструкція з використання);

— етикетки;

— маркування;

— декларацію відповідності, якщо вона передбачена, тощо;

— інші позначки та їх відповідність нормативним вимогам.


Після ознайомлення із зазначеними вище документами та позначеннями, якщо є підстави вважати, що товар є небезпечним і становить ризик, перевіряючі можуть приступити до обстеження зразків товару, ідентифікації виробника та відбору (експертизи) зразків товару.

Невиїзні перевірки. Під час невиїзної перевірки характеристик продукції перевіряються такі документи (їх копії) та інформація:

— декларація відповідності, якщо вона передбачена;

— супровідна документація (у тому числі інструкція з використання продукції);

— документи, що надають можливість відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

— повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом, тощо.

Виїзні перевірки. Під час виїзної перевірки характеристик продукції, крім перевірки того самого набору документації, перевіряючі також проводитимуть обстеження, відбір та експертизу (випробування) зразків продукції.

Строк проведення виїзних перевірок не може бути продовжений і не може перевищувати у розповсюджувача — 2 робочих днів, а у виробника — 3 робочих днів. Продовження строку виїзної перевірки не допускається.

Оформлення результатів перевірки. За результатами будь-якої перевірки складається акт відповідно до вимог Закону № 877.

Якщо перевірка показала, що товар становить ризик або небезпеку, то відповідний орган ринкового нагляду відстежуватиме походження товару, його подальший обіг і може прийти з перевірками до подальших і попередніх ланок у ланцюжку просування цього товару. Також у цьому випадку в акті зазначаються відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи.

 

Обмежувальні (корегувальні) заходи

За результатами перевірок орган ринкового нагляду може застосувати обмежувальні (корегувальні) заходи:


— привести продукцію у відповідність до вимог;

— вимагати від виробників та/або розповсюджувачів продукції попередити споживачів (користувачів) про ризики, які становить продукція;

— заборонити введення в обіг небезпечної продукції;

— вилучити з обігу небезпечну продукцію і попередити споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція;

— відкликати небезпечну продукцію з обігу та знищити її. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання або уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.


 

Права та обов’язки підприємців

Ми розглянули заходи ринкового нагляду і з’ясували, що повноваження держорганів, які здійснюють цей вид нагляду, досить широкі. При цьому для підприємців законодавчо також передбачено права та обов’язки в межах ринкового нагляду, про які потрібно знати (див. табл. 2).

 

Таблиця 2

Права та обов’язки підприємців у межах ринкового нагляду

Законодавча норма

Перелік прав/обов’язків підприємців

1

2

Права підприємців

Частина 1 статті 7 Закону про ринковий нагляд

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, додержання вимог законодавства. Тут мається на увазі, що підприємці мають право вимагати від посадових осіб виконання Закону про ринковий нагляд, Закону про безпечність продукції, а також Закону № 877 (під час перевірок та інших видів ринкового нагляду, про що поговоримо далі);

2) перевіряти у контролерів наявність службових посвідчень;

3) одержувати від перевіряючих копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до перевірок, якщо вони не надали копії таких документів*;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;

7) оскаржувати будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;

8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;

9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, установлених цим Законом та Законом про безпечність продукції

* Зверніть особливу увагу! Підприємці мають право не допускати перевіряючих до перевірки, якщо перевіряючі не надали копію посвідчення (направлення) на проведення перевірки.

Частина 1 статті 17 Закону про ринковий нагляд

Вимагати від перевіряючих:

1) дотримуватися ділової етики;

2) не перешкоджати провадженню госпдіяльності

Обов’язки підприємців

Стаття 8 Закону
про ринковий нагляд

1) негайно вжити необхідних заходів (наприклад, вилучення з обігу та/або відкликання), якщо виробники (імпортери) вважають, що продукція, яку вони ввели в обіг, не відповідає встановленим вимогам. Якщо зазначена продукція становить ризик, виробники (імпортери) зобов’язані:

негайно повідомити відповідний орган ринкового нагляду про цю продукцію;

— надати необхідні відомості щодо такої невідповідності та будь-яких вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів;

2) надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати будь-який суб’єкт господарювання:

— який поставив їм відповідну продукцію;

— якому вони поставили відповідну продукцію;

3) зберігати документацію* (див. пункт 2 на с. 43) протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено:

— виробник — протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг;

— уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач — протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції

* Зверніть увагу! Якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, тоді особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб’єкту господарювання цю продукцію.

Стаття 8 Закону про безпечність продукції

Виробники зобов’язані:

1) зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо;

2) проводити за власною ініціативою експертизу (випробування) зразків продукції, що введена в обіг під їхньою торговельною маркою;

3) розглядати звернення споживачів щодо безпечності продукції, введеної в обіг під їхньою торговельною маркою, вживати за результатами такого розгляду необхідних заходів та вести облік таких звернень;

4) надавати споживачам інформацію, яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом строку її використання;

5) з урахуванням характеристик продукції, яку вони постачають, вживати заходів щодо:

— інформування споживачів про ризики, які може становити ця продукція;

— уникнення ризиків, у тому числі вилучення продукції з обігу, попередження споживачів про ризики, які може становити продукція, відкликання продукції;

6) якщо їм стало відомо, що продукція, яку вони ввели в обіг, становить ризики
для споживачів, негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду, у тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції;

7) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що постачається ними

Стаття 9 Закону про безпечність продукції

Розповсюджувачі (ті, хто продає товари, а не виробляє) зобов’язані:

1) надавати споживачам, виробникам, розповсюджувачам інформацію про ризики, які становить відповідна продукція;

2) надавати відповідному органу державного ринкового нагляду інформацію про походження продукції;

3) співпрацювати з виробниками та органами державного ринкового нагляду щодо уникнення ризиків, які становить продукція;

4) сприяти виробникам у вжитті ними заходів щодо забезпечення безпечності продукції;

5) не постачати продукцію, якщо відомо, що продукція не відповідає вимогам безпечності;

6) якщо відомо, що продукція, яку вони розповсюдили, становить ризики для споживачів, негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду, в тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції;

7) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що постачається ними

 

На кого не поширюється ринковий нагляд

Ринковий нагляд не поширюється на (частина 5 статті 2 Закону про ринковий нагляд і частина 3 статті 2 Закону про безпечність продукції):

1) послуги та роботи;

2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів;

3) продукти тваринного походження;

4) корми, кормові добавки та премікси;

5) живі рослини і тварини;

6) продукція людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення;

7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби;

8) лікарські засоби та ветеринарні препарати;

9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори;

10) ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, інша продукція у сфері використання ядерної енергії;

11) вироби військового призначення;

12) об’єкти містобудування;

13) об’єкти авіаційної діяльності.

 

Крім того, положення Закону про безпечність продукції не поширюються на вживану продукцію, антикваріат, продукцію, яка підлягає ремонту або відновленню перед її використанням (за умови, що постачальник надає інформацію про це покупцю).

 

Відповідальність

І Закон про ринковий нагляд, і Закон про безпечність продукції встановлюють низку фінансових санкцій. Розміри штрафів за порушення у сфері виробництва та торгівлі нехарчовими товарами досить значні (див. табл. 3).

 

Таблиця 3

Відповідальність підприємців у межах ринкового нагляду

Порушення

Фінансова санкція

1

2

Введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик

Від 25500 до 51000 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 34000 до 85000 грн.

Введення в обіг небезпечної продукції

Від 25500 до 51000 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 42500 до 85000 грн.

Введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, яка не відповідає вимогам технічних регламентів

Від 8500 до 25500 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 17000 до 51000 грн.

Розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції

Від 2550 до 4250 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 3400 до 5100 грн.

Розповсюдження продукції, щодо якої неналежним чином застосований Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, яка не відповідає вимогам технічних регламентів)

Від 1275 до 2550 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 1700 до 4250 грн.

Розповсюдження продукції без декларації відповідності, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією

Від 2550 до 4250 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 3400 до 59500 грн.

Недотримання умов зберігання продукції, яка розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам

Від 4250 до 17000 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення, за яке вже застосовувався штраф, — від 8500 до 25500 грн.

Невиконання або неповне виконання вимог рішення про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів у вигляді вилучення продукції з обігу та/або її відкликання чи заборони надання такої продукції на ринку

Від 42500 до 85000 грн. — для осіб, які ввели продукцію в обіг,

від 8500 до 25500 грн. — для розповсюджувачів

Невиконання або неповне виконання вимог рішення про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів у вигляді приведення такої продукції у відповідність до встановлених вимог

Від 25500 до 51000 грн. — для осіб, які ввели продукцію в обіг,

від 5100 до 17000 грн. — для розповсюджувачів

Невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо надання за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам

Від 4250 до 8500 грн.,

за невиконання рішення про негайне припинення надання продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб — від 17000 до 34000 грн.

Невиконання вимог щодо надання (у межах своєї діяльності) споживачам (користувачам) інформації, яка надає їм можливість оцінювати ризики, властиві продукції, протягом звичайного або обґрунтовано передбаченого строку її використання, якщо такі ризики не є очевидними, без належних попереджень, і яка надає можливість споживачам (користувачам) вжити заходів щодо запобігання таких ризиків

Від 12750 до 25500 грн.,

за повторне протягом 3 років вчинення аналогічного порушення особою, на яку вже було накладено штраф, — від 25500 до 51000 грн.

 

Штрафи, зазначені в табл. 3, за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, тому строк їх застосування є обмеженим — протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня вчинення порушення (статті 238, 250 ГКУ).

Підприємець, який розповсюджуватиме продукцію кінцевому споживачу, в разі порушення вимог Закону про захист прав споживачів, крім розглянутих вище санкцій, може понести відповідальність і згідно з нормами зазначеного Закону.

Зверніть увагу! Законодавчо передбачено підстави для звільнення підприємців від відповідальності (стаття 16 Закону про безпечність продукції, стаття 45 Закону про ринковий нагляд). Такими підставами будуть докази того, що порушення відбулося не з його вини (наприклад, він не вводив продукцію в обіг, продукція стала небезпечною внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи обставин непереборної сили тощо).


Документи консультації

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про ринковий нагляд  — Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. № 2735-VI.

Закон про безпечність продукції  — Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. № 2736-VI.

Закон про захист прав споживачів  — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХI.

Закон № 877  — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Перелік № 573 — Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, затверджений постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 573.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі