Теми статей
Обрати теми

На замітку. Індексуємо зарплату за березень 2013 року

Редакція ВД
Коментар

На замітку

 

КВЕД-2005 діятиме до кінця 2013 року

Наказ Мінекономрозвитку від 07.02.2013 р. № 113

 

Протягом усього 2012 року діяли два варіанти КВЕД (КВЕД-2005 і КВЕД-2010), і суб’єкти господарювання мали можливість поступово здійснювати перекодування видів діяльності згідно з новим класифікатором КВЕД-2010.

З 01.01.2013 р. КВЕД-2005 втратив чинність, повною мірою поступившись місцем КВЕД-2010.

Здавалося б, «подвійному» життю КВЕД покладено край.

Однак за традицією виявилось, що ті, хто стояв у чергах, щоб устигнути змінити коди у строк, виявилися, скажімо так, «не розумнішими» за тих, хто всю цю «змінну» ініціативу просто проігнорував.

Спочатку ДПСУ оприлюднила свою ліберальну думку, мовляв, життя за старими кодами єдиноподатникам нічим поганим не загрожує. А тепер Мін­економрозвитку зробило взагалі несподіваний хід — видало наказ про поновлення дії КВЕД-2005 на період до 31.12.2013 р. (наказ від 07.02.2013 р. № 113).

Фахівці Мінекономрозвитку запевнили: мета «реанімації» КВЕД-2005 — продовжити перехідний період і дати можливість тим, хто не встиг у 2012 році, здійснити перекодування. З іншого боку, не слід ігнорувати також ту обставину, що в чинних нормативно-правових актах усе ще міститься посилання на КВЕД-2005 (наприклад, у ПКУ). Тобто «руку допомоги» подали в тому числі й нерозторопним нормотворцям.

У будь-якому разі з урахуванням цього нововведення у 2013 році повторюється минулорічна ситуація: КВЕД-2005 і КВЕД-2010 діють паралельно.

Для тих суб’єктів, які успішно перейшли на КВЕД-2010, рішення Мінекономрозвитку до жодних наслідків не призведе — вони продовжують використовувати КВЕД-2010 (причому, очевидно, навіть у тих випадках, коли в законодавстві ще не встигли поновити старі посилання на старий КВЕД-2005).

А ось суб’єкти, що «залишилися» з кодами за КВЕД-2005, отримали фору ще на один рік, однак у їх же інтересах — не зволікати з переходом на КВЕД-2010, оскільки рано чи пізно перейти на новий КВЕД-2010 усе одно доведеться (про те, як здійснити перекодування, див. у «ВД», 2012, № 14, с. 14).

 

Новий Реєстр виданих та отриманих податкових накладних і Порядок його ведення

Наказ Мінфіну від 17.12.2012 р. № 1340

 

Тією самою датою, що й наказ № 1342 про затвердження нової форми та порядку складання декларації з ПДВ (див. «ВД», 2013, № 4, с. 2), Мінфін затвердив форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі —Реєстр) і Порядок його ведення (далі — Порядок). «Старий» наказ ДПАУ від 02.12.2010 р. № 1002 відповідно втратить чинність.

Новий Реєстр слід заповнювати з 1 березня 2013 року. Відповідно вперше за новою формою Реєстр потрібно буде подати лише у квітні.

Порядок ведення Реєстру містить 5 розділів. Перезатверджуючи Порядок, Мінфін скористався можливістю та додав до нього конкретики, яку сьогодні можна знайти в консультаціях у розділі 130.23 ЄБПЗ:

1. Усі графи Реєстру, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками.

2. Якщо особа реєструється платником ПДВ у середині місяця, то першим звітним періодом у неї є період з дня реєстрації до останнього дня наступного (повного) місяця. Однак у такому разі потрібно надати до органу ДПС окремо копії записів Реєстру за місяць реєстрації (у 20-денний строк) і окремо за наступний місяць (також у 20-денний строк).

3. Стандарт порції в Реєстрі становить не більше 20 тисяч записів.

4. Нумерують записи зручним способом: з першого номера кожного звітного податкового періоду (місяця, кварталу) або наростаючим підсумком з початку року.

5. Якщо платник ПДВ виписує податкові накладні (далі — ПН), у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця)» яких проставляються нулі (наприклад, у разі умовного постачання — пункт 8.3 Порядку № 1379), то й у графі 6 розділу І Реєстру також ставиться нуль.

6. При занесенні до Реєстру ПН та/або РК, які зареєстровані в ЄРПН і видані покупцю в місяці, наступному за місяцем їх складання, зазначається фактична дата їх отримання незалежно від періоду їх включення до податкового кредиту. З цією нормою Мінфін забарився, адже сьогодні такої проблеми вже не існує. Завдяки Закону № 4834 продавці складають і видають ПН у момент виникнення податкових зобов’язань, а потім уже реєструють її в ЄРПН протягом 15 днів (абзац другий пункту 201.10 ПКУ). При цьому, як і раніше, у Реєстрі зазначається дата складання (отримання) ПН.

7. Якщо загальна сума отриманих товарів/послуг з касового чека перевищує 200 грн., платник податків не може віднести до складу податкового кредиту ні всю суму сплаченого ПДВ, ні її частину. У такому разі у графі 5 розділу II Реєстру проставляють позначення «ЧК» (касовий чек) і запов­нюють графи 13 і 14 розділу II Реєстру.

Тепер поговоримо про зміни у формі Реєстру.

 

Форма Реєстру

1. Розділ I Реєстру доповнений новою графою 13 «Постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України». Таким чином, з березня до Реєстру доведеться включати, у тому числі, постачання послуг, місце постачання яких згідно з пунктами 186.2 — 186.3 ПКУ розташоване за межами митної території України. Нагадаємо, що до цього моменту їх доводилося включати до загальної графи 11, призначеної для необ’єктних постачань. Тим самим нова форма Реєстру спрощує заповнення рядка 4 декларації з ПДВ, який спеціально призначений для відображення таких послуг.

Водночас, на жаль, слід зауважити, що до Порядку ведення Реєстру цю графу додати забули: так, у пункті 2.7 цього Порядку зазначено, що інформація про постачання товарів/послуг відображається лише у графах 7 — 12 (хоча до будь-яких наслідків це упущення не призведе).

2. У розділах I і II Реєстру посилання на експорт/імпорт товарів було замінено відповідно на вивезення і ввезення, що, найімовірніше, зумовлено змінами, унесеними до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо погодження їх окремих норм» від 07.06.2012 р. № 4915-VI.

3. У заголовній частині Реєстру підкориговано поле для зазначення типу декларації з ПДВ, що відповідає останнім змінам у формі декларації з ПДВ.

4. Унесено зміни до найменування деяких полів і граф (у частині найменування платника, поля для зазначення квартального звітного періоду, порядкового номера, дати виписки податкової накладної або іншого документа, ставки податку тощо).

 

Порядок ведення Реєстру

Основні зміни в Порядку ведення Реєстру можна згрупувати так:

1. Новий Порядок ведення Реєстру передбачає дещо змінені правила для відображення ПН, за якими здійснюється розподіл податкового кредиту. У загальному випадку такі ПН повинні заноситися до розділу II Реєстру вже з урахуванням розподілу: при цьому у графах 9 і 10 (купівлі з метою здійснення постачань, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності) зазначається частка операції, що включається до податкового кредиту, а у графах 11 і 12 (купівлі з метою здійснення пільгових та/або неоподатковуваних постачань) — частка, яка до нього не потрапляє.

У свою чергу, як установлено пунктом 2.10 Порядку ведення Реєстру, платники, які не мали неоподатковуваних постачань у попередньому році, а також новостворені платники повинні здійснювати такий розподіл в останній день звітного (податкового) періоду — за допомогою підсумкового запису із заповненням граф 9 і 10 зі знаком «-» і одночасним заповненням граф 11 і 12 зі знаком «+» (при цьому до позначення виду документів, за якими здійснюється розподіл, слід додавати літеру «Р», наприклад «ПНПР» або «ПНЕР»). Таким чином, у такому випадку розподіл ПДВ здійснюється за правилами, що діяли до сьогодні.

Що стосується перерахунку податкового кредиту за підсумками року, то в пункті 2.10 Порядку ведення Реєстру встановлено, що він повинен здійснюватися на підставі бухгалтерської довідки. Причому при її включенні до розділу II Реєстру в його графах слід указувати:

1) у графі 2 — дату останнього звітного періоду календарного року (очевидно, що таким є грудень або IV квартал року);

2) у графі 3 — дату складання бухгалтерської довідки;

3) у графі 5 — «БО»;

4) у графі 10 — суму коригування ПДВ згідно з додатком 7 до декларації з ПДВ зі знаком «+» або «-».

У цілому, схожий порядок річного перерахунку слід було застосовувати і раніше, навіть незважаючи на те, що законодавством він не передбачався, а ґрунтувався на роз’ясненнях в ЄБПЗ.

2. Новий Порядок ведення Реєстру передбачає єдину можливість його подання до органів ДПС — за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування. У свою чергу, про надання Реєстру на дискетах і флешках, імовірно, доведеться забути. Звичайно, можна заперечити, що оновлене правило суперечить пункту 201.10 ПКУ, в якому в цій частині нічого не змінилося, однак сумніваємося, що цей аргумент вплине на думку податківців.

3. Вид деяких документів у графі 4 розділу I і графі 5 розділу II Реєстру доведеться зазначати з урахуванням їх форми: паперової або електронної. При цьому ця вимога стосується лише:

1) податкових накладних: «ПНП» (паперова форма), «ПНЕ» (електронна форма);

2) розрахунків коригування: «РКП» (паперова форма), «РКЕ» (електронна форма);

3) митних декларацій: «МДП» (паперова форма), «МДЕ» (електронна форма).

4. Установлено, що підставою для заповнення розділу II Реєстру може бути і бухгалтерська довідка (у такому разі у графі 5 розділу II Реєстру проставляється «БО»), однак лише у випадках:

1) коригування у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг (а також, очевидно, необоротних активів, хоча в цій частині Порядку про них чомусь не згадали) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях за останній податковий період календарного року (також див. далі);

2) якщо до податкового кредиту включено суми ПДВ, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, які не були включені до складу податкового кредиту під час їх купівлі або виготовлення, та/або щодо яких здійснювалося умовне постачання згідно з пунктом 198.5 ПКУ (якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності, у тому числі при переведенні невиробничих необоротних активів до складу виробничих);

3) коригування в результаті часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського і переробного виробництва;

4) коригування щодо постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства в митному режимі експорту.

 

Виправлення помилок у Реєстрі

Як і раніше, помилки, допущені в Реєстрах за попередні періоди (у вже поданих до органів ДПС), слід виправляти методом «сторно» за правилами бухобліку на момент виявлення помилки (абзац третій пункту 1 розділу І Порядку). Складати нові (уточнюючі) Реєстри не потрібно.

Згідно з пунктом 2 розділу 5 нового Порядку при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру за той період, в якому виявлено помилку, одночасно вносяться два записи: помилковий запис зі знаком «і правильний запис зі знаком «+». У новому Порядку більш детально розписано алгоритм таких дій:

— у графі 1 розділів I та/або II зазначається порядковий номер запису (у Реєстрі за поточний місяць);

— у графах 2 — 6 розділу I та/або графах 2 — 7 розділу II дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються;

— у графах 7 — 12 розділу I та/або графах 8 — 16 розділу II кількісні показники відображаються з відповідним знаком «-» (у разі сторнування помилкового запису) або «+» (при внесенні правильного запису). Тут знову немає згадки про графу 13 розділу І Реєстру.

При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ, то до умовного позначення виду документа додається літера «У», наприклад «ПНПУ» — паперова ПН, уключена до уточнюючого розрахунку. Крім того, запис про включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

Підіб’ємо підсумок. Будь-яких кардинальних змін нова форма Реєстру і Порядок його ведення не містять: перед нами знайомий документ, однак з новою графою в розділі I, перейменованими реквізитами, а також декількома змінами в порядку його ведення, розібратися з якими не буде складно.

 

Податкова накладна: нюанси виписки та заповнення

Листи ДПСУ від 21.12.2012 р. № 3531/0/141-12/Я/15-3116 і від 28.12.2012 р. № 7786/0/51-12/15-3114

 

1. У разі якщо протягом одного дня за одним договором надходить оплата від покупця у декілька етапів частинами, виникає запитання: скільки податкових накладних (ПН) виписувати — на кожну часткову передоплату або ж одну за день (на загальну суму). Це запитання, нагадаємо, є цікавим у контексті реєстрації ПН в Єдиному реєстрі ПН.

У цьому випадку податківці поставилися до відповіді досить ліберально, вказавши, що не вважатиметься помилкою, якщо постачальником буде виписана одна ПН на загальну суму таких авансових платежів. А оскільки так, то отже, можна й потрібно ПН виписувати на кожну часткову передоплату.

2. Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення ПН реквізити заголовної частини ПН вирівнюються за правим краєм поля.

Цю норму було запроваджено для врегулювання ситуації, коли кількість знаків реквізиту менше кількості передбачених клітинок.

Таким чином, за правим краєм поля вирівнюються такі «клітинкові» реквізити ПН: порядковий номер, індивідуальний податковий номер продавця та покупця, номери телефонів продавця та покупця, номери свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця та покупця.

Зазначене не стосується заповнення полів дати виписки ПН і дати укладення договору (виписки рахунку-фактури тощо) — вони заповнюються у форматі ДДММРРРР без розділових знаків.

Що стосується питання вибору мови заповнення ПН, то тут ДПСУ, як і раніше, залишається непохитною — допускається використовувати лише українську мову.

 

Отримання послуг від нерезидента: ПДВ-особливості

Лист ДПСУ від 25.12.2012 р. б/н

 

Правила оподаткування послуг, що надаються нерезидентами — неплатниками ПДВ, місце постачання яких розташовано на митній території України, визначено статтею 208 ПКУ.

Ключовим при цьому є податковий статус отримувача послуг: зареєстрований він платником ПДВ чи ні.

Якщо отримувач послуг зареєстрований як платник ПДВ, то він:

— за першою подією виписує самому собі податкову накладну в одному примірнику (абзац третій пункту 208.2 ПКУ). Додамо, що в такій податковій накладній зазначається тип причини «14». У полі «Індивідуальний податковий номер продавця» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «300000000000», а якщо придбані послуги не призначені для використання в госпдіяльності або придбані для їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається згідно з пунктом 186.3 ПКУ, — «200000000000». У рядку «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» проставляється нуль;

— на підставі складеної податкової накладної суму нарахованого ПДВ включає до складу податкових зобов’язань поточного звітного періоду (рядок 7 декларації з ПДВ, абзац третій пункту 187.8 ПКУ), а в наступному звітному періоді має право віднести її до податкового кредиту (рядок 12.4 декларацій з ПДВ або інші рядки — залежно від мети придбання послуг, пункт 198.2 ПКУ).

Якщо ж отримувач послуг не зареєстрований як платник ПДВ, то він прирівнюється до платника ПДВ.

Йому необхідно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця отримання послуг від нерезидента, подати до ДПІ Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (наказ Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492), і протягом наступних 10 календарних днів сплатити податок. Податкова накладна при цьому не складається. Розрахунок подається лише за ті календарні місяці, в яких було отримано послуги.

 

У порожніх клітинках декларації відсутні прокреслення — не підстава відмовляти в її прийнятті

Постанова ВАСУ від 30.01.2013 р. № К/9991/4374/11

 

Причиною звернення до суду стало неприйняття податковим органом декларацій з ПДВ з посиланням на відсутність обов’язкових реквізитів — прокреслень у значеннях показників, які не запов­нюються через відсутність інформації, та індивідуального податкового номера контрагента в додатку 1 до декларації.

Посилаючись на Методрекомендацїї з прийняття податкових декларацій (наказ ДПАУ від 31.12.2008 р. № 827; втратив чинність з 14.06.2012 р.), що діяли на той час, ВАСУ дійшов висновку, що такі дефекти звіту не можуть спричинити втрату статусу податкової декларації. Отже, відсутність зазначених вище прокреслень та номера контрагента не могло бути підставою для присвоєння декларації статусу «не визнано як податкова декларація».

Таким чином, ВАСУ постановив, що «спірні» декларації слід вважати поданими. А моментом подання оскаржуваних декларацій вважається дата їх фактичного отримання органом ДПС.

Нагадаємо, що на сьогодні перелік обов’язкових реквізитів податкової декларації наведено в пунктах 48.3 і 48.4 ПКУ, а Довідник причин, через які податкова звітність не вважається податковою декларацією, затверджено наказом ДПСУ від 14.06.2012 р. № 516 (див. «ВД», 2012, № 18, с. 24).

ВАСУ в інформаційному листі від 15.06.2012 р. № 1503/12/13-12 зазначав, що єдиною причиною неприйняття податкової декларації може бути відсутність та/або недостовірність обов’язкових реквізитів декларації, визначених пунктами 48.3 і 48.4 ПКУ. Якщо всі обов’язкові реквізити заповнені без помилок, податковий орган зобов’язаний прий­няти та зареєструвати декларацію в день її отримання. Інакше орган ДПС повинен надати платникові письмове повідомлення про відмову у прийнятті декларації із зазначенням причин такої відмови.

Причому, якщо платником у звітному періоді госпдіяльність не провадилася і декларація подається з прокресленнями, то цей факт не може бути підставою для відмови в її прийнятті.

 

Січневий індекс — 100,2 %. Індексуємо зарплату за березень 2013 року

(Повідомлення Держстату України // «Урядовий кур’єр» від 08.02.2013 р. № 26)

 

За повідомленням Держстату України, загальний індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні 2013 року становив 100,2 %. З урахуванням цього наведемо в таблиці індекси, які необхідно використовувати для індексації заробітної плати найманих працівників підприємця за березень 2013 року (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у березні — 1147 грн.).

Для визначення індексу діємо за таким алгоритмом: дивимося, за який місяць працівнику востаннє підвищувалася заробітна плата або в якому місяці його було прийнято на роботу, якщо з цього моменту його заробітна плата не підвищувалася. У першому випадку беремо з наведеної далі таблиці індекс для відповідного місяця, у другому — спочатку дивимося дату прийняття на роботу. Якщо працівника було прийнято до 21.06.2012 р., то беремо місяць прийняття на роботу, якщо після цієї дати, то орієнтуємося на місяць, що передує прийняттю на роботу до підприємця.

 

Місяць підвищення заробітної плати

Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (%)

2007 рік

Січень

84,1

Лютий

82,9

Березень

82,6

Квітень

82,6

Травень

81,5

Червень

77,6

Липень

75,2

Серпень

74,1

Вересень

70,4

Жовтень

65,6

Листопад

62,0

Грудень

58,7

2008 рік

Січень

54,2

Лютий

50,2

Березень

44,7

Квітень

40,3

Травень

38,5

Червень

37,4

Липень

38,1

Серпень

38,2

Вересень

36,7

Жовтень

34,5

Листопад

32,5

Грудень

29,7

2009 рік

Січень

26,1

Лютий

24,2

Березень

22,5

Квітень

21,4

Травень

20,8

Червень

19,5

Липень

19,6

Серпень

19,9

Вересень

18,9

Жовтень

17,9

Листопад

16,6

Грудень

15,5

2010 рік

Січень

13,5

Лютий

11,4

Березень

10,4

Квітень

10,7

Травень

11,4

Червень

11,8

Липень

12,1

Серпень

10,7

Вересень

7,6

Жовтень

7,1

Листопад

6,8

Грудень

5,9

2011 рік

Січень

4,9

Лютий

4,0

Березень

2,5

Квітень

1,2

Травень

Не індексується

Червень

Не індексується

Липень

Не індексується

Серпень

1,1

Вересень

Не індексується

Жовтень

Не індексується

Листопад

Не індексується

Грудень

Не індексується

2012 рік

Січень

Не індексується

Лютий

Не індексується

Березень

Не індексується

Квітень

Не індексується

Травень

Не індексується

Червень

Не індексується

Липень

Не індексується

Серпень

Не індексується

Вересень

Не індексується

Жовтень

Не індексується

Листопад

Не індексується

Грудень

Не індексується

2013 рік

Січень

Не індексується

Лютий

Не індексується

Березень

Не індексується

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі