Підприємницький та особистий рахунки: тест на сумісність

Підприємницький та особистий рахунки: тест на сумісність

Щодо використання підприємницького рахунка для власних цілей і особистого рахунка для підприємницьких цілей виникає багато запитань. На деякі, найцікавіші з них, ми й відповімо в цій статті.

Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Указ № 436/95 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Узагальнююча консультація № 1183 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання — фізичних осіб — платників єдиного податку, затверджена наказом ДПСУ від 24.12.2012 р. № 1183.

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Чи можна сплатити податки з особистого рахунка, якщо на підприємницькому коштів немає

Знайома багатьом підприємцям ситуація, коли настав час сплачувати податки, щоб спати спокійно, а на підприємницькому рахунку або немає, або бракує коштів. При цьому підприємець має особистий рахунок, тобто відкритий ним як простою фізичною особою, і на ньому є вільні кошти в достатній сумі. Виникає запитання: чи можна сплатити податки з особистого рахунка?

Пункт 87.1 ПКУ дозволяє сплачувати будь-які податки (у тому числі «підприємницькі») будь-якими власними коштами фізичної особи, у тому числі й коштами з її особистого рахунка. Причому це стосується як єдиноподатників, так і загальносистемників.

У розділі 020.04 ЄБПЗ також є консультація, що надає ствердну відповідь на це запитання.

ЗАПИТАННЯ. Чи може підприємець сплатити грошове зобов’язання або податковий борг не через поточний рахунок, а власними коштами як фізособа, наприклад через Ощадбанк?

ВІДПОВІДЬ. Відповідно до пункту 15.1 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти та нерезиденти України), юридичні особи (резиденти та нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 36.1 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 87.1 ПКУ передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених статтею 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків — фізичної особи — приватного підприємця є будь-які власні кошти.

Однак проблема полягає в тому, що можливості сплатити «підприємницькі» податки з особистого рахунка практично немає. У банкоматах і платіжних терміналах немає такої опції, як сплата податків, тому через них податки сплатити не можна.

Сплата податків через інтернет-банкінг залежить від того, як налагоджена програма (у різних банків по-різному), тобто чи пропустить інтернет-банкінг такий платіж. У більшості українських банків програма не пропустить сплату з особистого рахунка таких податків, як ПДВ, єдиний, «підприємницький» ПДФО (у загальносистемників), унаслідок того, що рахунок не є підприємницьким, а підпункт 7.7 Інструкції № 492 не дозволяє використання коштів на особистому рахунку для підприємницьких цілей. Однак підприємцю краще додатково уточнити цей момент в обслуговуючому банку (є банки, чий інтернет-банкінг пропустить таку оплату).

Тому, по суті, більшості підприємців залишається лише зняти готівку з особистого рахунка та через касу будь-якого комерційного банку або Ощадбанк платіжкою сплатити податки. У платіжці потрібно зазначити реквізити підприємця, а не простої фізичної особи.

Чи можна кошти з підприємницького рахунка використовувати для оплати особистих потреб і поповнення особистого рахунка

Згідно зі статтею 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається в підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Тобто всі грошові кошти, які залишилися у підприємця на підприємницькому рахунку після сплати податків, є його власністю і можуть бути використані для його потреб як простої фізичної особи.

Із посиланням на ту саму статтю 44 ГКУ це підтверджують і податківці в ЄБПЗ:

— у розділі 230.04 — для єдиноподатників;

— у розділі 180.04 — для загальносистемників.

Запитання і для загальносистемників, і для єдиноподатників в ЄБПЗ було таким: «Чи може ФОП використовувати кошти з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?». І у розділі 180.04, і в розділі 230.04 відповідь на нього була однаковою.

ВІДПОВІДЬ. Згідно зі статтею 42 ГКУ підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Ураховуючи вищевикладене, фізична особа — підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Тут лише застережемо загальносистемників: оплачені з підприємницького рахунка власні потреби (так само як і поповнен­ня з підприємницького рахунка особистого рахунка):

— не потраплять до підприємницьких витрат;

— не можуть бути відображені у Книзі доходів і витрат;

— відповідно не зменшать чистий дохід для обкладення ПДФО.

Детальніше про те, які витрати загальносистемників обліковуються у складі витрат при розрахунку чистого доходу, ми розповідали у «ВД», 2013, № 2, с. 34.

Перерахування грошових коштів з особистого рахунка на підприємницький

Іноді суми, що знаходиться на підприємницькому рахунку, бракує для здійснення будь-яких витратних операцій. Здавалося б, цілком логічно поповнити підприємницький рахунок з особистого рахунка, щоб не відмовлятися від правочину і не створювати в діяльності простоїв.

Для загальносистемників не існує проблеми поповнення підприємницького рахунка з особистого рахунка. Податківці в розділі 180.03 ЄБПЗ однозначно висловлювалися за те, що власні кошти (а на особистому рахунку можуть знаходитися лише особисті кошти) не вважаються оподатковуваним доходом загальносистемника.

ЗАПИТАННЯ. Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат власні кошти ФОП, унесені на розрахунковий рахунок, згідно з нормами ПКУ?

ВІДПОВІДЬ. Відповідно до пункту 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Ураховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

— виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (у тому числі проценти банку);

— виручка в натуральній (негрошовій формі);

— суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа — підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Отже, якщо загальносистемнику необхідно поповнити підприємницький рахунок з особистого рахунка, то податківці це не вважатимуть оподатковуваним доходом, чого не можна сказати про єдиноподатників.

Податківці наполягають на необхідності включення до доходу єдиноподатника грошових коштів, які він уносить на свій підприємницький рахунок, що закріплено в Узагальнюючій консультації № 1183 (детальніше див. «ВД», 2013, № 2, с. 3).

Єдине, що ДПСУ не ставить під сумнів, так це той факт, що до доходу не повинна потрапляти готівкова виручка, яка вноситься на рахунок єдиноподатника. В Узагальнюючій консультації № 1183 податківці зазначили таке: якщо єдиноподатник уносить на свій підприємницький рахунок готівку, яка вже була за фактом надходження відображена у Книзі обліку доходів (і витрат), і у платіжному дорученні зазначається призначення платежу — виручка за такий-то період, то в цьому випадку така виручка повторно до доходу не включається. Отже, стосовно ситуації, яка розглядається, перерахування грошових коштів з особистого рахунка на підприємницький не вважатиметься доходом, якщо підприємець:

— отримав готівкову або безготівкову (на особистий рахунок ^{довідка 1} виручку;

— відобразив її у відповідній Книзі;

— отримав готівкову виручку та вніс її на особистий рахунок (на що він має право згідно зі статтею 44 ГКУ — цитату див. на с. 9);

— перерахував потім цю виручку з особистого рахунка на підприємницький з призначенням платежу: «Виручка за такий-то період».

При цьому кошти, які перераховуються з особистого рахунка на підприємницький як виручка, не повинні перевищувати суму доходу, відображену у Книзі за відповідний період. Причому, на нашу думку, те, за який саме період уноситься виручка до банку (минулий тиждень або позаминулий місяць), не повинно мати значення, адже строків унесення готівки на рахунок для підприємців Положенням № 637 не встановлено.

Готівку знято з підприємницького рахунка як дохід, а витрачено на виплату зарплати: чи загрожують за це якісь штрафні санкції

Тепер розглянемо таку ситуацію. Підприємець знімав готівку з підприємницького рахунка як дохід, а витратив її на виплату заробітної плати найманих працівників. Чи можуть у цьому випадку бути нараховані штрафні санкції за нецільове використання готівки?

Положення № 637 не містить вимоги, яка зобов’язувала б підприємців використовувати готівкові кошти, отримані з підприємницького рахунка за чеком, виключно за цільовим призначенням. Таким чином, незважаючи на те, що в чеку потрібно вказувати ціль отримання готівки з рахунка (а в нашому випадку — це підприємницький дохід), фактично підприємець може знімати з рахунка дохід і самостійно визначати напрямки його використання (стаття 44 ГКУ — цитату див. на с. 9).

І хоча згідно з Указом № 436/95 за нецільове використання готівкових коштів, знятих з рахунка в банку, передбачено штраф у розмірі витраченої не за призначенням готівки, на підприємців у цьому випадку цей штраф не поширюється, оскільки ані Положенням № 637, ані іншим законодавчим актом для них не передбачено обов’язку цільового використання готівки.

Тут ще важливо пам’ятати, що, виплачуючи зарплату працівникам, необхідно сплатити «зар­платні» ПДФО та ЄСВ. А їх можна буде сплатити в один із способів:

— з того самого підприємницького рахунка, на якому на момент виплати зарплати повинні знаходитися грошові кошти в достатній для цього кількості

або

— готівкою через касу банку або Ощадбанк (див. відповідь на перше запитання на с. 8 — 9).

Розрахунок за продукцію з особистого рахунка

Чи може підприємець розрахуватися за продукцію з особистого рахунка, а продукцію використовувати для підприємницьких цілей?

У цьому випадку відповідь є однозначною: може. Аргумент такий. Згідно зі статтею 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для провадження господарської діяльності. Як бачимо, пряма норма чинного законодавства дозволяє підприємцю для провадження господарської діяльності використовувати майно, що належить йому на праві власності, яким є і гроші з особистого рахунка, і продукція, придбана на них.

Поповнення з підприємницького рахунка особистого рахунка іншої фізичної особи

Підприємець зі свого підприємницького рахунка перерахував гроші на особистий рахунок іншої фізичної особи (громадянина) з призначенням платежу: «Поповнення картрахунка». Які наслідки такого перерахування: чи потрібно подавати форму № 1ДФ, сплачувати ПДФО? Чи є варіанти «безподаткового» перерахування коштів з підприємницького рахунка на особистий рахунок іншої фізичної особи?

У цьому випадку підприємець вже здійснив перерахування грошей зі свого підприємницького рахунка на особистий рахунок іншої фізичної особи — громадянина. З точки зору підпункту 164.2.10 ПКУ таке перерахування грошей вважатиметься подарунком фізичній особі — громадянину.

Подарунки обкладаються ПДФО в порядку, установленому пунктом 174.6 ПКУ (див. таблицю).

Плюс до цього підприємець повинен як податковий агент:

— перерахувати нарахований ПДФО (за осіб із пункту 3 таблиці) на вартість подарунка;

— відобразити у формі № 1ДФ вартість подарунка (для осіб з пунктів 1 — 3 таблиці) і суму нарахованого (сплаченого) ПДФО (для осіб з пункту 3 таблиці).

Але! Щоб уникнути сплати ПДФО, можна порадити підприємцю такий варіант: оформити це перерахування як нецільову благодійну допомогу. Далі розповімо, як його оформити.

Відповідно до підпункту 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, яка надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПКУ, установленого на 1 січня такого року.

У 2013 році розмір нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО, становить 1610 грн.

З 01.01.2011 р. будь-який платник ПДФО має право на невключення до оподатковуваного доходу нецільової благодійної допомоги, якщо виконуються такі умови:

— вона надається підприємцем — резидентом України. Причому нецільову благодійну допомогу може бути отримано і не від роботодавця (як у випадку, що розглядається);

— сума такої неоподатковуваної допомоги одній фізичній особі —громадянину сукупно за рік не повинна перевищувати 1610 грн.

Для надання зазначеної допомоги фізична особа — громадянин, якій перераховано гроші, повинна подати на ім’я підприємця заяву (дата в заяві повинна бути більш ранньою, ніж дата перерахування грошей), де зазначити:

— що вона просить надати саме нецільову благодійну допомогу (наприклад, у зв’язку із сімейними обставинами);

— свій ІПН (ІПН потрібен підприємцю для відображення такої допомоги у формі № 1ДФ, про яку йтиметься далі).

Така заява буде підставою для її необкладення ПДФО за дотримання перелічених вище умов.

Якщо розмір наданої допомоги перевищує встановлену межу (1610 грн.), то сума допомоги, що перевищує таку межу, обкладається ПДФО за ставками, передбаченими пунктом 167.1 ПКУ (15 % і 17 %).

Як неоподатковувана, так і оподатковувана частина нецільової благодійної допомоги не обкладається ЄСВ.

Фізична особа — громадянин зі свого боку зобов’язана конт­ролювати загальну суму отриманої нею нецільової благодійної допомоги від благодійників (юридичних і фізичних осіб), і в разі якщо загальна сума отриманої протягом звітного податкового року такої допомоги перевищить граничний розмір (у 2013 ро­ці — 1610 грн.) — подати річну декларацію про доходи.

Форма № 1ДФ. В обох варіантах (і в разі подарунка, і в разі нецільової благодійної допомоги простій фізичній особі) підприємець як податковий агент повинен подати форму № 1ДФ, в якій відобразити:

— дохід, отриманий простою фізичною особою;

— ПДФО, якщо поповнення картрахунка — це, по суті, подарунок фізичній особі.

Якщо виплату оформлено як нецільову благодійну допомогу (тобто підприємець має відповідну заяву), то у формі № 1ДФ підприємець повинен зазначити:

— неоподатковувану частину нецільової благодійної допомоги (1610 грн. або менше) з ознакою доходу «169»;

— оподатковувану частину — з ознакою доходу «126».

Якщо перерахування на картрахунок відбулося після 01.01.2013 р., то строк подання форми № 1ДФ за I квартал 2013 року — до 10 травня 2013 року, тому у підприємця достатньо часу, щоб його скласти та подати.

Якщо ж таке перерахування відбулося до 01.01.2013 р., то сьогодні підприємцю потрібно подати уточнюючу форму № 1ДФ. А якщо така операція тлумачиться як подарунок, і потрібно було у момент перерахування сплатити 5 % ПДФО, то до подання уточнюючої форми № 1ДФ потрібно сплатити:

— ПДФО;

— штраф у розмірі 3 % від неперерахованого у строк ПДФО;

— пеню (як розрахувати пеню, ми детально розповідали у «ВД», 2012, № 19, с. 30).

Крім того, після подання уточнюючої форми № 1ДФ податківці надішлють податкове повідомлення-рішення з нарахованим штрафом у сумі 510 грн. згідно з пунктом 119.2 ПКУ.

Причому навіть якщо попов­нен­ня картрахунка громадянина здійснив підприємець, в якого, припустимо, немає най­маних працівників, і він узагалі не повинен був за період до 01.01.2013 р. подавати форму № 1ДФ, йому все одно доведеться подати саме уточнюючу форму за період до 01.01.2013 р. з усіма переліченими вище штрафними санкціями.

Порада на майбутнє. Якщо підприємцю потрібно перерахувати гроші іншій фізичній особі — громадянину, при цьому підприємець має особистий рахунок (як у фізичної особи — громадянина), то краще:

— спочатку перерахувати гроші на особистий рахунок,

— а вже з особистого — на особистий рахунок іншої фізичної особи як поповнення картрахунка.

Це пов’язано з тим, що на сьогодні особисті рахунки громадян не перебувають під пильною увагою контролюючих органів, якщо на громадянина не відкрито якусь кримінальну справу.

Підприємницька оренда та амортизація основних засобів

Підприємець-загальносистемник має намір надати в оренду приміщення (квартиру) як підприємець. Також він хоче придбати для оснащення цієї квартири пральну машину, електрочайник та іншу техніку. Чи можливе таке придбання з оплатою через підприємницький рахунок? Чи потраплять такі покупки до підприємницьких витрат через амортизацію?

Відповідаємо спочатку на перше запитання: так, можна оплатити з підприємницького рахунка будь-яку покупку на підставі статті 44 ГКУ (див. відповідь на запитання на с. 9).

А ось відповідь на друге запитання: чи потраплять такі покупки до витрат загальносистемника, є дещо неоднозначною. Будь-яка побутова техніка — це:

— основний засіб (вартістю понад 2500 грн. без ПДВ)

або

— малоцінний необоротний матеріальний актив (вартістю менше 2500 грн. без ПДВ, однак зі строком служби більше одного року).

Їх придбання має потрапляти до витрат загальносистемника через амортизацію (підпункти 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 і 138.10.4 ПКУ). Проте податківці протягом багатьох років наполягають на тому, що загальносистемники не мають права нараховувати амортизацію, а отже, не мають права відображати такі витрати. Ми не поділяємо таку позицію податківців. Однак переважна більшість підприємців побоюються включати до витрат вартість придбаних основних засобів, оскільки інакше не уникнути судових тяжб із податківцями.

Лише дуже сміливі підприємці вирішують судитися, виборюючи своє право на амортизацію.

Щоб уникнути судових тяжб, у цьому випадку пропонуємо діяти так: оплатити побутову техніку з підприємницького рахунка (при цьому до витрат не включати та амортизацію не нараховувати), вважаючи такі витрати, по суті, особистими (про те, що особисті витрати можна оплачувати з підприємницького рахунка, ми говорили вище).

Для тих загальносистемників, хто хоче зберегти витрати, можна піти далі і:

— подарувати придбану техніку іншій простій фізичній особі. При цьому дарувальник і обдарований виступають як прості фізичні особи (про те, як і навіщо це робити, ми розповідали у «ВД», 2013, № 4, с. 10);

— укласти з обдарованим договір оренди побутової техніки

— і вже орендні платежі за договором оренди відображати в підприємницьких витратах, оскільки проти орендних платежів податківці не заперечують. Детальніше про те, як «замінити» амортизацію на орендні платежі, ми розповідали у «ВД», 2012, № 11, с. 23.

Довідкова інформація (довідка)

¹ В Узагальнюючій консультації № 1183 ішлося лише про готівкову виручку, отриману підприємцем. Проте ми вважаємо, що могла бути ситуація, коли підприємницька виручка відразу надійшла на особистий рахунок (а по суті, «безготівково»). І якщо така виручка була відображена у Книзі обліку доходів (і витрат), то її перерахування з особистого рахунка на підприємницький також не має вважатися доходом. Причому аргументувати відсутність доходу можна також із посиланням на Узагальнюючу консультацію № 1183.