Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Юридична підтримка. Про особливості проведення фактичних перевірок у підприємців

Редакція ВД
Власне Діло Березень, 2013/№ 5
Друк
Стаття

Про особливості проведення фактичних перевірок у підприємців

 

Ситуація. Приводом для написання цієї статті є випадок, що стався з нашим читачем.

До підприємця (єдиний податок, група 2) прийшли податківці з фактичною перевіркою за скаргою покупця. Стали вимагати документи, що засвідчують особу (паспорти) співробітників, а також примірники трудових договорів, що належать найманим працівникам, яких у них на руках не виявилося. Податківці стали стверджувати, що це — порушення.

Далі перевіряючі розпочали перерахунок товару на складі та склали акт про невідповідність залишків.

Підприємець відмовився підписувати акт фактичної перевірки.

Які повноваження податківців при фактичних перевірках? Які документи потрібно їм пред’являти? Чи мають вони право вимагати паспорти і трудові договори найманих працівників? Чи має право підприємець не допустити податківців до інвентаризації? Чим загрожує підприємцю непідписання акта перевірки?

Повноваження податківців, процедуру, порядок, підстави фактичної перевірки та наслідки непідписання акта перевірки розглянемо в цій статті.

Ганна КАЛИНОВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про звернення громадян — Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

Порядок № 1236 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом ДПСУ від 28.11.2012 р. № 1236.

Лист № 2337 — лист ДПАУ «Про окремі питання проведення фактичних перевірок» від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125.

 

Суть фактичної перевірки

Згідно з підпунктом 75.1.3 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (най­маними особами).

Як бачимо, фактичну перевірку суб’єктів господарювання, у тому числі підприємців, податківці проводять з таких неподаткових питань:

— регулювання обігу готівки;

— здійснення розрахункових операцій;

— ведення касових операцій;

— наявність документів, що підтверджують держреєстрацію підприємців, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;

— дотримання роботодавцем законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками.

 

Підстави для фактичних перевірок

Фактичну перевірку може бути проведено за наявності хоча б однієї з таких підстав (див. таблицю).

 

Підстави для проведення фактичної перевірки

№ з/п

Підстава для проведення фактичної перевірки

Норма ПКУ

Примітки

1

2

3

4

1

Виявлення за результатами перевірок інших платників фактів, що свідчать про можливі порушення законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа про держреєстрацію, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на податкові органи

Підпункт 80.2.1

Із розпоряджень ПКУ не зрозуміло, чи повинні перевіряючі надати підприємцю відомості про те, які саме факти було виявлено та розцінено як підставу для перевірки, і під час перевірки якого саме платника податків.

На нашу думку, якщо в підприємця є підстави сумніватися в наявності таких фактів, він може не допустити перевіряючих до перевірки. Але при цьому слід бути готовим до того, що правомірність такої відмови доведеться відстоювати в суді. Водночас загрози застосування адміністративного арешту активів, як при відмові від документальної виїзної перевірки,
не буде

2

Отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку інформації, що свідчить про можливі порушення виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа про держреєстрацію, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на податкові органи

Підпункт 80.2.2

На нашу думку, така інформація має бути відкрита для ознайомлення підприємцю, до якого прийшли з фактичною перевіркою. Причому перевіряючі на вимогу підприємця повинні надати відомості про те, за інформацією якого державного органу або органу місцевого самоврядування та на підставі яких фактів проводиться фактична перевірка. Підприємець може також до початку перевірки звернутися за підтвердженням до податкового органу вищого рівня (про це поговоримо детальніше далі)

3

Письмове звернення покупця (споживача) про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування

Підпункт 80.2.3

Під письмовим зверненням покупця (споживача), оформленим відповідно до закону, слід розуміти скаргу, складену з дотриманням вимог Закону про звернення громадян.

Судячи з усього, ідеться про скарги саме з боку фізичних осіб. При цьому скарга не має бути анонімною, інакше вона не може стати підставою для проведення фактичної перевірки.

Слід зазначити, що на практиці покупець (споживач), як правило, спочатку скаржиться до управління із захисту прав споживачів.
Це управління спочатку може саме прийти на перевірку і під час своєї перевірки виявити такі порушення, робота з якими перебуває в компетенції податківців. І тоді податківці прийдуть на фактичну перевірку на підставі, зазначеній у пункті 2 цієї таблиці.

Якщо ж спочатку факти, викладені у скарзі покупця (споживача), надісланій до управління із захисту прав споживачів, перебувають у компетенції податківців, то таку скаргу буде передано до податкового органу й вона одразу стане підставою для фактичної перевірки

4

Неподання підприємцем обов’язкової звітності про використання РРО, розрахункових книжок і КОРО, подання їх з нульовими показниками

Підпункт 80.2.4

1. Нагадаємо, що з 01.01.2013 р. підприємці повинні подавати до податкових органів (провідними або безпровідними каналами зв’язку):

а) при використанні РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, — копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або приєднаних до них модемів;

б) при використанні РРО, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді (за винятком ЕККР), — інформацію про обсяги розрахункових операцій у готівковій/безготівковій формі (про обсяги операцій з купівлі-продажу інвалюти), що міститься у фіскальній пам’яті.

Подання цієї інформації до органів ДПС позбавляє їх необхідності щомісячного подання звіту за формою № ЗВР-1.

Проте якщо підприємці не перейшли на використання зазначених РРО, подавати звіт за формою № 1-ЗВР потрібно.

2. Підприємці, яким не потрібно подавати інформацію до органів ДПС провідними та безпровідними каналами зв’язку (наприклад, при використанні КОРО і РК), як і раніше, повинні подавати звіт за формою № 1-ЗВР

5

Отримання інформації про порушення підприємцем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів і цільового використання спирту

Підпункт 80.2.5

У цій частині ПКУ не конкретизує, якими суб’єктами може бути надана відповідна інформація та в якому порядку

6

Виявлення порушень за результатами попередньої перевірки *

Підпункт 80.2.6

Якщо під час попередньої фактичної перевірки було виявлено порушення, то це автоматично є підставою для повторної перевірки, яка може здійснюватися однократно протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки

* Зверніть увагу! Відповідно до пункту 80.3 ПКУ цей вид перевірки може проводитися одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

7

Отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплату роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без держреєстрації *

Підпункт 80.2.7

Джерела такої інформації можуть бути будь-якими — ПКУ їх не обмежує. Це можуть бути скарги фізичних та юридичних осіб, інформація від органів держвлади, у тому числі інших контролюючих органів або органів місцевого самоврядування

* Зверніть увагу! Згідно з пунктом 80.6 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що засвідчують особу, або інші документи, що дають можливість її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

 

Як бачимо, підстави для фактичної перевірки описано в ПКУ досить не чітко, тому обґрунтувати правомірність проведення фактичної перевірки податківцям буде не важко.

При цьому звертаємо увагу, що мораторій на фактичні перевірки єдиноподатників не діє. У «ВД», 2012, № 21, с. 18, ми детально розповідали про мораторій на перевірки єдиноподатників. Серед «перевірочних» заходів, під час яких не варто розраховувати на мораторій на перевірки, ми виділили такі види контролю:

— за дотриманням бюджетного та податкового законодавства і касових операцій;

— за дотриманням порядку проведення розрахунків: під ці перевірки, зокрема, потрапляють фактичні перевірки розрахунків, що проводяться за допомогою РРО;

— за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

А це, по суті, і є підстави для фактичних перевірок податківців. Саме тому, на нашу думку, мораторій не поширюється на фактичні перевірки єдиноподатників.

 

Відмітні особливості фактичних перевірок

Фактичні перевірки проводяться не за місцем перебування платника податків та не у приміщенні податкового органу, а за місцем фактичного здійснення діяльності підприємця, розміщення господарських чи інших об’єктів його права власності.

Ще одна відмітна риса — це предмет фактичних перевірок. Вони проводяться з метою контролю податковими органами дотримання неподаткового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, перевірки у сфері трудових відносин).

Також варто враховувати, що згідно з пунктом 80.1 ПКУ фактична перевірка проводиться без попередження підприємця. Мається на увазі попередження заздалегідь, як наприклад, при плановій виїзній перевірці повідомлення висилається за 10 днів.

 

Яка податкова приходить на фактичну перевірку

Відповідь на це запитання знаходимо в листі № 2337, де зазначено, що фактична перевірка проводиться податковим органом за місцем знаходження об’єкта, що перевіряється, цим самим податковим органом складається акт перевірки, що надсилається до податкового органу за місцем реєстрації підприємця. І вже останній за необхідності виносить податкове повідомлення-рішення (про податкові повідомлення-рішення детально поговоримо нижче).

 

Тривалість фактичної перевірки

Тривалість фактичної перевірки встановлено статтею 82 ПКУ. Вона не повинна перевищувати 10 діб.

У податківців є право продовження такої перевірки на строк до 5 діб за підставами, визначеними підпунктами 82.3.1 і 82.3.2 ПКУ, а саме:

1) за заявою суб’єкта господарювання у разі потреби подання ним документів, що стосуються питань перевірки;

2) при змінному режимі роботи об’єкта перевірки або підсумованому обліку робочого часу найманих працівників підприємця.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника податкового органу.

Звертаємо увагу на те, що тривалість фактичних перевірок установлено в добі, тоді як щодо всіх інших видів перевірок тривалість установлено в робочих днях. Так, якщо підприємець працює цілодобово, то, схоже, перевірити, наприклад, дотримання законодавства про застосування РРО під час фактичної перевірки податківці зможуть у будь-який час доби.

Право припиняти фактичну перевірку, на відміну від інших видів виїзних перевірок, ПКУ не передбачено.

 

Допуск до перевірки

Умови допуску перевіряючих до фактичної перевірки передбачено пунктом 81.1 ПКУ. Відповідно до нього посадові особи податкового органу мають право розпочинати проведення фактичної перевірки за:

1) наявності підстав, зазначених у ПКУ (див. вище);

2) пред’явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення, службового посвідчення перевіряючих осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Направлення на перевірку. У направленні на перевірку мають бути заповнені такі обов’язкові реквізити:

— дата видачі;

— найменування органу державної податкової служби;

— реквізити наказу про проведення фактичної перевірки;

— найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця, яка перевіряється);

— мета, вид (фактична), підстави перевірки. Зверніть увагу! Саме посилання на одну з підстав, а точніше на пункт ПКУ, має міститися в наказі та направленні на проведення перевірки, щоб вважати їх належним чином оформленими. Річ у тім, що податкові органи стверджують, що мають право не повідомляти платника, за інформацією якого органу проводиться фактична перевірка (див. лист ДПАУ від 01.06.2011 р. № 5283/К/23-7014/624; лист Мінекономіки від 05.05.2011 р. № 3105-24/254);

— дата початку та тривалість перевірки (зверніть увагу: саме тривалість, а не дата початку і дата закінчення перевірки, оскільки перевірка може бути припинена або продовжена);

— посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;

— підпис керівника органу державної податкової служби або його заступника, завірена печаткою органу державної податкової служби.

Звертаємо вашу увагу на такий нюанс. Із запитання читача видно, що податківці прийшли до нього на фактичну перевірку за скаргою покупця, тобто на підставі підпункту 80.2.3 ПКУ. Так, у листі ДПАУ від 01.06.2011 р. № 5283/К/23-7014/624 податківці радили таке:

«У випадку якщо суб’єкт господарювання має сумніви щодо правомірності проведення на його господарському об’єкті фактичної перевірки, він може звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня. Крім того, платник податків для захисту своїх прав у передбаченому законодавством України порядку може звернутися до суду».

Тому в разі сумніву можна порекомендувати підприємцям попросити ознайомитися з письмовим зверненням (скаргою) покупця до того, як перевіряючі розпочнуть фактичну перевірку або звернутися за підтвердженням до податкового органу вищого рівня. Це допоможе переконатися в наявності/відсутності підстави для фактичної перевірки. Зрозуміло, що суд — це крайній захід захисту своїх прав, хоча і про нього також в екстрених випадках забувати не варто.

І ще один важливий нюанс. Перевіряючі попросять підприємця або особу, яка здійснює розрахункові операції, розписатися в направленні на перевірку із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення.

Наказ про проведення фактичної перевірки. Наказ складається окремо на кожного суб’єкта господарювання із зазначенням посад і прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку (див. лист № 2337).

У цьому наказі податківці рекомендують відображати всі обов’язкові реквізити, передбачені для направлення на перевірку. Свої рекомендації вони виклали в листі № 2337, хоча це прямо не зазначено в ПКУ.

Копію наказу про призначення фактичної перевірки має бути вручено під підпис до початку проведення фактичної перевірки (пункт 80.2 ПКУ):

— підприємцю

або

— особі, яка здійснює розрахункові операції, у разі перевірки РРО.

Якщо немає на місці підприємця та особи, яка здійснює розрахунки. Слід зазначити, що ПКУ прямо не обумовлює ситуації, як повинні повестися перевіряючі в разі відсутності на місці:

— самого підприємця

та

— особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, якщо предмет перевірки — дотримання законодавства про використання РРО.

При цьому, як ми зазначали вище, підприємцю або особі, яка здійснює розрахункові операції, необхідно розписатися в направленні на перевірку із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення.

Тому якщо податківці прийшли на фактичну перевірку, а на місці є підприємець, то він розписується в направленні і, відповідно, з цього моменту починається фактична перевірка.

Якщо на місці є тільки особа, яка здійснює розрахунки, але немає підприємця, а перевірка стосується саме розрахункових операцій, то тоді така особа має розписатися в направленні на перевірку.

Якщо ж перевіряючі прийшли на фактичну перевірку, а на місці немає ані підприємця, ані особи, яка здійснює розрахункові операції, то вважатиметься, що:

— направлення на перевірку не пред’явлено;

— перевірка в умовах відсутності таких осіб початися не може.

Про перенесення строків початку перевірки в ПКУ теж нічого не зазначено. Під підстави продовження строків перевірки така ситуація теж не підходить. Судячи з усього, на практиці або виписується нове направлення на перевірку на підставі нового наказу, або перевіряючі прагнуть максимально використовувати час, що залишився на перевірку.

Недопуск перевіряючих до перевірки. Підставою для недопуску перевіряючих до проведення фактичної перевірки (пункт 81.1 ПКУ) є:

непред’явлення перевіряючими направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення, службового посвідчення перевіряючих осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки;

пред’явлення зазначених документів, оформлених з порушеннями.

Відмовляти в допуску до проведення перевірки з інших причин заборонено.

У разі відмови підприємця або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, розписатися в направленні на перевірку, перевіряючі складають акт, що засвідчує факт відмови (пункт 81.2 ПКУ). І тоді вже акт про відмову від підпису в направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (абзац восьмий пункту 81.1 ПКУ). Як бачимо, по суті, виходить замкнуте коло. Відмова розписатися в направленні на перевірку стає новою підставою для її проведення.

Крім того, недопуск перевіряючих до перевірки без законних підстав загрожує підприємцю адміністративним арештом майна (підпункт 94.2.3 ПКУ).

При цьому адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити перевіряючих до фактичної перевірки на підставах, зазначених у пункті 81.1 ПКУ. Зверніть увагу! Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (пункт 94.10 ПКУ).

 

Повноваження податківців при проведенні фактичної перевірки

Неприємний для підприємців нюанс пов’язаний з правом перевіряючих при фактичних перевірках на такі спеціальні заходи:

— контрольна розрахункова операція (проводиться перед початком перевірки)

або

хронометраж (проводиться під час перевірки).

Контрольні розрахункові операції. Такі операції здійснюються до початку перевірки і тільки в разі, якщо предметом перевірки є дотримання порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО. Товари, які були отримані службовими (посадовими) особами органів ДПС під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню підприємцю в неушкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару йому повинні відшкодувати витрати відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів, яке, у свою чергу, відсилає до порядку, затвердженого Кабміном. Проте наразі такого порядку не існує.

Хронометраж. Відповідно до пункту 80.8 ПКУ під час проведення фактичної перевірки податківці можуть проводити хронометраж господарських операцій. У свою чергу, згідно з підпунктом 14.1.264 ПКУ хронометраж є процесом спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час фактичних перевірок і застосовується органами державної податкової служби в цілях установлення реальних показників діяльності платника податків, здійснюваної на відповідному місці її проведення.

За його результатами податківці мають складати довідку відповідної форми, яку повинні підписувати не тільки вони самі, підприємець, а й особи, які безпосередньо здійснюють господарські операції.

Інвентаризація. Підпункт 20.1.5 ПКУ передбачає право податкових органів вимагати від підприємців під час їх перевірки провести інвентаризацію основ­них фондів, товарно-матеріальних цінностей, засобів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

При цьому ПКУ не передбачає, в яких випадках та в які строки підприємець зобов’язаний провести інвентаризацію на вимогу перевіряючих.

Зверніть увагу! Підпункт 20.1.5 ПКУ приписує, що інвентаризацію проводить підприємець (або особа, яка фактично здійснює розрахункові операції), а не самі перевіряючі. Податківці просто присутні при інвентаризації, яку проводить підприємець або його співробітник. Причому підприємці не ведуть бухоблік і, отже, звірка залишків ТМЦ може мати тільки формальний характер, оскільки звіряти їх просто ні з чим (обліку як такого немає).

 

Пояснення з «трудового» питання читача

Тепер розглянемо детальніше, чи мають право перевіряючі вимагати від найманих працівників паспорти та їх особисті примірники трудових договорів.

Згідно з пунктом 80.6 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), у тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин із працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Отже, вимоги податківців надати паспорти працівників цілком законні, з точки зору ПКУ.

Що стосується трудових договорів, то один примірник трудового договору залишається у підприємця, другий у працівника, третій — у центрі зайнятості. Як видно із запитання, з наявністю та оформленням примірника трудового договору, що зберігається в підприємця, усе гаразд (це означає, що він підписаний підприємцем, самим найманим працівником, працівником центру зайнятості і завірений печаткою центру зайнятості). Інакше працівник центру зайнятості просто не підписав би його та не поставив би печатку центру зайнятості. При цьому за зберігання того примірника трудового договору, що належить найманому працівнику, підприємець відповідальності не несе. Тому в цій частині питання в перевіряючих до підприємця претензій бути не повинно, а якщо претензії є, то вони безпідставні.

 

Оформлення результатів фактичної перевірки

Підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки. За результатами фактичної перевірки оформляється (пункт 86.5 ПКУ):

акт, якщо було виявлено порушення;

довідка, якщо порушень не було.

Згідно з пунктом 86.5 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, і підписується:

посадовими особами податкових органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки;

— самим підприємцем та/або особою, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Підприємець може підписати акт (довідку):

за місцем проведення перевірки

або

у приміщенні податкового органу.

Як видно із запитання, наш читач відмовився від підписання акта перевірки. У цьому випадку посадові особи податкового органу складають акт, що засвідчує факт такої відмови, яка:

не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу;

— не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику чи особі, яка здійснювала розрахункові операції;

— надсилається поштою з повідомленням про вручення, якщо підприємець не може або з якихось інших причин відмовляється отримати акт (пункт 58.3 ПКУ). При цьому податковий орган складає відповідний акт або робить відмітку в акті чи довідці про результати перевірки.

Відмова від підписання акта перевірки підприємцем не перешкоджає подальшим діям податківців — накладенню санкцій на підприємця. Причому сам акт перевірки оскаржити не можна. Він просто фіксує факти, пов’язані з реальним або уявним порушенням закону. Оскарженню підлягає податкове повідомлення-рішення, яке за фактом перевірки випише податковий орган.

Тому якщо підприємець вважає, що факти, відображені в акті, викривлені, ми рекомендуємо все ж таки підписати акт перевірки, але із запереченнями. Не обов’язково тут викладати і свої заперечення, достатньо поставити поряд із підписом позначку: «З висновками акта не погоджуюсь. Заперечення додаються (будуть подані в установлений законом строк)».

Заперечення до акта перевірки. Заперечення до акта в разі їх подання є невід’ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Заперечення мають бути подані протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом ДПС протягом 5 робочих днів, наступних за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та вказані в зауваженнях), і платнику податків вручається особисто або надсилається за адресою з повідомленням про вручення відповідь на його заперечення.

Зверніть увагу! Підприємець (його уповноважена особа та представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що зазначає в запереченнях. Тобто підприємцю потрібно повідомити в запереченнях про своє бажання взяти участь у слуханнях.

Якщо підприємець висловив бажання взяти участь у розгляді своїх заперечень до акта перевірки, податковий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце та час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду.

Податкове повідомлення-рішення. В актах перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника податків (пункт 86.10 ПКУ).

Якщо під час перевірки виявлено факти заниження або завищення суми податкових зобов’язань, податковий орган складає податкове повідомлення-рішення, що згідно з пунктом 58.2 ПКУ надсилається за кожним окремим податком, збором або разом зі штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення має бути прий­няте:

— або протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платникові податків акта перевірки;

— або якщо до акта перевірки подається заперечення, протягом 3 робочих днів з дня їх розгляду та надання письмової відповіді платнику.

Форми податкових повідомлень-рішень наводяться в додатку до Порядку № 1236. Відповідно до пункту 2.2 цього Порядку при застосуванні штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм неподаткового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, податківці виписують податкове повідомлення-рішення за формою «С» (додаток 10 до Порядку).

Насамкінець нагадаємо, що штрафні санкції, визначені в податковому повідомленні-рішенні, у разі їх несплати також можуть отримати статус податкового боргу з нарахуванням пені на такі суми.

 

Висновки

Фактичні перевірки підприємців проводяться з метою контролю податковими органами дотримання неподаткового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, перевірки у сфері трудових відносин).

Про фактичну перевірку податківці підприємця заздалегідь не попереджають.

Мораторій на фактичні перевірки єдиноподатників не діє.

Тривалість такої перевірки не повинна перевищувати 10 діб.

Податківці мають право розпочати фактичну перевірку за:

— наявності підстав, зазначених у статті 80 ПКУ;

— пред’явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення, службового посвідчення перевіряючих осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Вимоги податківців при фактичній перевірці надати паспорти працівників є законними, з точки зору ПКУ.

За результатами фактичної перевірки оформляється:

акт, якщо було виявлено порушення;

довідка, якщо порушень не було.

Якщо підприємець вважає, що факти, відображені в акті, спотворені, ми рекомендуємо підписати акт перевірки із запереченнями.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць