Інтернет-магазин підприємця: актуальні запитання і відповіді

Запитання

Відповідь

1

2

Якими нормативними документами регулюється організація інтернет-магазинів?

На сьогодні діяльність інтернет-магазинів не регулюється спеціальним законодавством. Мінекономрозвитку у своєму листі роз’яснив: незважаючи на те, що ні в одному нормативно-правовому акті термін «інтернет-магазин» не розшифровується, за своєю суттю продаж товарів через Інтернет є продажем товарів на замовлення. Тому якщо підприємець через Інтернет торгує товарами для кінцевих споживачів (у роздріб), то така торгівля повинна здійснюватися згідно з Правилами № 103. Відповідно до цього документа споживач укладає договір купівлі-продажу товарів з продавцем на відстані за допомогою засобів дистанційного зв’язку, зокрема Інтернету.

Причому для здійснення інтернет-торгівлі неодмінно мати стаціонарне приміщення (офіс або склад) інтернет-магазину зовсім не обов’язково — жодних законодавчих вимог із цього приводу на сьогодні немає. А оскільки інтернет-торгівля, по суті, є різновидом торговельної діяльності, то суб’єктові господарювання при її здійсненні, крім Правил № 103, потрібно керуватися загальним «торговельним» законодавством і, зокрема, дотримуватися вимог Закону про захист прав споживачів, Закону про РРО, «торговельного» Порядку № 833, а також інших нормативних документів, що стосуються торгівлі, зокрема правил торгівлі, встановлених для окремих видів товарів (продовольчих, непродовольчих тощо).

Зауважимо, що для дотримання деяких правил торгівлі підприємцю все-таки знадобляться приміщення, наприклад склади з холодильним обладнанням тощо.

Крім того, підприємцю потрібно буде мати документи на товар, передбачені законодавством, їх приблизний перелік ми наводили у «ВД» , 2012, № 5, с. 19

Чи потрібно підприємцю — власнику інтернет-магазину отримувати згоду на обробку персональних даних і реєструвати базу персональних даних клієнтів (БПД)?

Що стосується інтернет-магазинів, які збирають достовірні дані про клієнтів, то Державна служба з питань захисту персональних даних рекомендує на сайті (мається на увазі на сайті самого інтернет-магазину) розробити певний вид повідомлення (наприклад, віконце), в якому буде перелічено всю інформацію, необхідну для отримання згоди на обробку даних від фізичних осіб — клієнтів. Фізична особа, наприклад, натискуючи «ОК», дає свою згоду на обробку її персональних даних. У такому форматі необхідно створити і повідомлення про внесення персональних даних фізичної особи до відповідної БПД і зареєструвати її (див. с. 9 цього номера)

Чи може організувати інтернет-магазин підприємець на єдиному податку?

Так, може. У цілому торгівля через інтернет-магазин не є забороненим видом діяльності для підприємців на єдиному податку. Проте не можуть відкрити інтернет-магазин єдиноподатники групи 1, а також єдиноподатники інших груп, якщо йдеться про продаж заборонених для них підакцизних товарів або товарів, які не можуть продаватися через Інтернет (наприклад, лікарські засоби)

Який КВЕД має бути зазначено у Свідоцтві єдиноподатника групи 2, котрий реалізує товари через інтернет-магазин, у тому числі на експорт?

Нагадаємо, що на сьогодні зазначати види діяльності у Свідоцтві повинні лише єдиноподатники груп 1 і 2. Вище йшлося про те, що єдиноподатники групи 1 не можуть торгувати через інтернет-магазин, оскільки здійснюють торговельну діяльність лише на території ринку.

У ДК 009:2005 діяльності з торгівлі через інтернет-магазин відповідав код 52.63, а згідно з ДК 009:2010 зазначається код 47.91.

Це стосується і того випадку, коли підприємець групи 2 експортує товари

Які способи розрахунків за товари можуть чи повинні застосовуватися підприємцями при інтернет-торгівлі?

Обмежень для здійснення розрахунків за товари інтернет-магазину на сьогодні немає.

Найпоширеніші способи прийняття платежів інтернет-магазином:

а) оплата за безготівковим розрахунком від фізичних та юридичних осіб;

б) оплата готівкою: кур’єрові у момент доставки товару або при самовивезенні з офісу (складу);

в) оплата післяплатою в разі доставки товару поштою;

г) оплата банківською пластиковою картою (БПК) через спеціальний пристрій (POS-термінал), який має бути у кур’єра або в офісі;

д) оплата за допомогою БПК на сайті;

е) оплата електронними грошима.

Зауважимо, що організація оплати за допомогою БПК на сайті — це досить трудомісткий і витратний для власника інтернет-магазину спосіб, тому підприємці його використовують не часто. Що стосується електронних грошей, то їх не зможуть використовувати підприємці на єдиному податку, про що ми розповімо далі

Чи потрібний для інтернет-магазину торговий патент?

Відразу скажемо, що питання придбання торгового патенту взагалі не актуальне для підприємців на єдиному податку.

У той же час підприємцям на загальній системі, які здійснюють готівкові розрахунки або розрахунки за допомогою БПК, доведеться його придбати.

Так, згідно з підпунктом 14.1.246 ПКУ торговельна діяльність за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток у пунктах продажу товарів підлягає патентуванню. При цьому до пунктів продажу, крім стаціонарних торговельних точок (магазинів, малих архітектурних форм, оптових баз, магазинів-складів), також віднесено автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі. У зв’язку з цим якщо інтернет-торгівля за готівку відбувається зі стаціонарних об’єктів (магазинів, складів) або з використанням пересувної торговельної мережі (з доставкою товарів кур’єром покупцям додому та проведенням готівкових розрахунків у місці доставки), то суб’єкти господарювання, які здійснюють таку торговельну діяльність, є платниками збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, у зв’язку з чим повинні придбати торговий патент у порядку, встановленому статтею 267 ПКУ.

При цьому торговий патент на проведення торговельної діяльності отримується окремо для кожного пункту продажу товарів. Тому якщо товари, припустимо, реалізовуватимуть покупцям за готівку як у приміщенні суб’єкта господарювання (магазині, офісі, складі), так і за допомогою пересувної торговельної мережі (з доставкою товарів кур’єром покупцям додому), то суб’єкту господарювання доведеться придбати два окремі патенти — один для торговельного приміщення (стаціонарного пункту продажу), а другий для автотранспортного засобу (пересувної торговельної точки)

Якими можуть бути способи доставки товарів покупцям?

Обмежень для способу доставки товарів, придбаних за допомогою інтернет-магазину, немає. Тому за вибором покупців і підприємця це може бути здійснено будь-яким із зручних способів доставки товарів:
— отримання товару в магазині (складі, офісі) продавця;
— доставка товару кур’єром додому (для цього може бути створено власну кур’єрську службу чи залучатимуться і сторонні транспортні організації);
— доставка товару поштою.

Вибраний спосіб оплати і доставки покупець зазначає при формуванні замовлення

Чи можуть підприємці-єдиноподатники приймати оплату за товари, використовуючи веб-мані?

Для того щоб використовувати такий вид платежу, продавцю потрібно укласти договір з «держателем» платіжної системи з переказу електронних грошей та встановити спецпрограму.

Суть таких розрахунків полягає в тому, що в електронних грошей немає фізичних аналогів, що забезпечує безпеку в мережі, а реальні гроші переводяться в електронні з утриманням певної комісії.

У той же час зауважимо, що надійніше використовувати в розрахунках електронні гроші, випущені банківськими установами України.

Як відомо, згідно з пунктом 292.1 ПКУ для продавця — платника єдиного податку доходом вважається, зокрема, дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). У той же час пункт 291.6 ПКУ жорстко вимагає, щоб платники єдиного податку здійснювали розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), а негрошовий дохід допускається лише в чітко визначених випадках.

У свою чергу, веб-мані не є грошовими коштами в традиційному розумінні, також їх не можна стовідсотково віднести до безготівкових платежів.

Суть операції купівлі за веб-мані полягає в тому, що покупець інтернет-магазину «переводить» на продавця ту суму коштів, яку він перерахував емітенту за веб-мані.

Тому такий спосіб розрахунку для єдиноподатника — власника інтернет-магазину неприйнятний. На думку податківців, це стосується навіть тих електронних грошей, які випущені банками (консультація з ЄБПЗ у розд. 230.04)

Як зазначити місце здійснення діяльності у Свідоцтві підприємця на єдиному податку, який торгує через інтернет-магазин?

Особливість інтернет-торгівлі полягає в тому, що її важко «прив’язати» до конкретних торговельних точок, тому і виникає запитання, що єдиноподатникам слід зазначати у Свідоцтві як місце здійснення діяльності.

На жаль, відповіді на це запитання немає ані в нормативних документах, ані в роз’ясненнях ДПСУ.

Формулювання «діяльність на території України» податківці не приймають, тому підприємцям нічого іншого не залишається, як зазначити місцем здійснення діяльності або адресу свого офісу, або свою податкову адресу, тобто адресу реєстрації місця проживання (прописки).

У деяких ДПІ податківці можуть відмовлятися приймати заяву з податковою адресою, наполягаючи на тому, що житловий фонд не може бути місцем здійснення діяльності підприємця.

Проте прямої заборони в законодавстві на це також немає, тому підприємець може оскаржити рішення податківців.

Зверніть увагу ще на такий нюанс: згідно з пунктом 293.7 ПКУ якщо підприємець групи 2 здійснює діяльність на території більш як однієї місцевої ради, то він сплачує єдиний податок за максимальною ставкою, тобто 20 % від мінімальної зарплати на 1 січня поточного року.

Якщо упереджено підходити до торгівлі через інтернет-магазин, то її можна розглядати як здійснювану на території різних міст, областей тощо.

Проте, як правило, для роздрібної торгівлі місцеві ради встановлюють максимальну ставку, тобто заниження єдиного податку не буде.

Також зазначимо, що в роз’ясненнях з ЄБПЗ податківці дозволили такі формулювання, як «Торгівля на виставках», «Торгівля на ринках». Тому, на наш погляд, можна спробувати внести до Свідоцтва формулювання «Дистанційна торгівля за адресою покупця», або, крім неї, ще й адресу офісу або свою податкову адресу

Чи не вважатиметься забороненою рекламою алкогольних напоїв їх зображення на сайті інтернет-магазину?

У статті 22 Закону про рекламу чітко зазначені заборонені способи реклами алкогольних напоїв та вимога до реклами алкоголю.

Зокрема, розміщення інформації про товар на вітрині або в каталозі інтернет-магазину під заборону не підпадає.

Крім того, дані, які зазначаються на етикетках пляшок з алкогольними напоями, містять елементи обов’язкової інформації, яка повинна доводитися до відома покупців у рамках вимог Закону про захист прав споживачів і яка не вважається рекламою, зокрема назва, термін придатності, виробник тощо. Отже, зображення з такими даними (без рекламних формулювань тощо) може розміщуватися в каталозі інтернет-магазину ^{довідка 1}

Чи обов’язково застосовувати під час розрахунків з покупцями інтернет-магазину РРО і мати платіжний (POS) термінал (забезпечувати розрахунки картками)?

Вище зазначалося про способи розрахунків за товари.

РРО застосовується при розрахунках за готівкові кошти та за допомогою платіжних карток, якщо підприємець не звільнений від його застосування. Отже, застосовувати РРО зобов’язані лише загальносистемники, а єдиноподатники від цього звільнені (пункт 296.10 ПКУ, пункт 6 статті 9 Закону про РРО).

Таким чином, у разі доставки замовлених в інтернет-магазині товарів додому покупцям для проведення готівкових розрахунків (прийому готівки і видачі покупцеві розрахункового документа — чека) мати РРО при собі повинен кур’єр, який доставляє товар (це стосується загальносистемників). У зв’язку з цим суб’єкту господарювання доведеться придбати портативний РРО.

Утім, при дотриманні певних умов у цьому випадку можна обійтися й без РРО і проводити розрахунки вдома у покупців з використанням лише розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Адже стаття 10 Закону про РРО і пункт 2 розробленого ??під неї» Переліку № 1336 дозволяють проводити розрахунки без РРО, але з використанням КОРО і РК при пересувній торгівлі — роздрібній торгівлі за межами стаціонарних приміщень, що здійснюється через засоби пересувної торговельної мережі (зокрема, автомагазини, авторозвозки тощо). Щоправда, для цього річний обсяг розрахункових операцій від пересувної торгівлі у суб’єкта господарювання
(у цілому від усіх «пересувних» пунктів) не повинен перевищувати 200 тис. грн., інакше доведеться застосовувати РРО на загальних підставах.

Нагадаємо, що видавати розрахунковий документ довільної форми вимагають норми Закону про захист прав споживачів. Єдиноподатники за бажанням можуть використовувати нефіскальний РРО, який друкуватиме розрахунковий документ (замість оформлення документа в довільній формі).

Що стосується платіжних терміналів, а, отже, обов’язкового застосування карток, то тут ситуація така. На сьогодні, доки не розроблено в нормативних документах нові вимоги до використання платіжних терміналів, слід керуватися постановою № 878. Передбачені цим документом умови поширюються лише на тих суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і зобов’язані використовувати РРО, тобто єдиноподатників це не стосується.

Крім того, звільняються від переходу на обов’язкове використання платіжних терміналів, зокрема:

1) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м
(крім автозаправних станцій);

2) суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. мешканців