«Фігаро тут, Фігаро там». Єдиноподатник і місце провадження його діяльності: якщо воно змінюється чи не визначене або якщо таких місць декілька
Як відомо, у Свідоцтві єдиноподатника зазначається місце провадження його діяльності. Фантазії податківців, як правило, вистачає лише на те, щоб визначити за ним конкретну адресу, а при цьому діяльність підприємця може бути досить різноманітною та виходити за межі приміщення.
Що зазначати єдиноподатнику, який працює в декількох різних місцях, якої думки дотримуються податківці в нестандартних ситуаціях, пов’язаних з його зазначенням у Свідоцтві, коли місце діяльності не визначене, і про деякі інші моменти ми розповімо в цій публікації.
Оксана ХМЕЛЕВСЬКА, консультант газети «Власне Діло»
Повідомляємо про місце провадження діяльності: загальні правила
Почнемо із загальнотеоретичних моментів. «Місце провадження господарської діяльності» — обов’язковий атрибут Свідоцтва єдиноподатника. Відомості про нього підприємці зазначають під час:
— подання заяви про перехід на єдиний податок;
— внесення пов’язаних з ним змін (зміни об’єкта, додавання нового тощо).
Зверніть увагу
Податкова адреса та місце діяльності є різними поняттями. Перше — це адреса прописки (реєстрації) підприємця, за нею його беруть на облік у податковому органі. А друге — та адреса, де саме провадиться діяльність (офіс, магазин тощо). Хоча, як ми з’ясуємо далі, іноді вони можуть збігатися.
Якщо місце діяльності змінюється, єдиноподатнику потрібно подати заяву до податкового органу. У ній зазначається причина її подання — зміна місця діяльності. Для цього проставляємо позначку в полі 5.3 і заповнюємо поле 7. Як і коли це потрібно робити, визначено у статтях 298 і 299 ПКУ та Порядку № 1675.
Строки подання заяви залежать від групи, в якій працює єдиноподатник (пункти 298.5 і 298.6 ПКУ). Єдиноподатники груп 1 і 2 подають таку заяву не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому змінилося місце провадження госпдіяльності (пункт 298.5 ПКУ).
Єдиноподатники групи 3 подають таку заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, в якому відбулася зміна (пункт 298.6 ПКУ).
У день подання заяви податковий орган уносить зміни до раніше виданого Свідоцтва єдиноподатника стосовно місця провадження госпдіяльності (підпункт 3 пункту 299.12 ПКУ).
За бажанням єдиноподатника раніше видане Свідоцтво можна замінити і отримати нове в порядку, передбаченому статтею 299 ПКУ. До отримання нового Свідоцтва діяльність провадиться на підставі старого Свідоцтва, яке згодом, у день отримання нового Свідоцтва, потрібно повернути до податкової.
Чи потрібен підтвердний документ
У податкових органах досить-таки поширеною є практика, коли вся інформація, яка надається єдиноподатником, підтверджується документально. А що відбувається у ситуації з місцем діяльності? За відповіддю ми традиційно звернемося до ЄБПЗ.
У консультації в ЄБПЗ міндоходівці дозволили не підтверджувати місце діяльності документально, тобто не потрібно нести до податкової і надавати документи про право власності, оренди тощо. До Свідоцтва вони вносять те, що зазначив підприємець у заяві. А при заповненні та поданні заяви також не потрібно пред’являти жодних документів або їх копій, оскільки ПКУ це не передбачено.
Що загрожує єдиноподатнику за «приховування» місця діяльності
Як правило, про відповідальність, яка загрожує в тому чи іншому випадку підприємцям, ми розповідаємо наприкінці статті. Однак у випадку з місцем діяльності озброїмося цією інформа-цією якомога раніше.
Зауважимо, що ПКУ відповідальності за невнесення до Свідоцтва відомостей про місце діяльності або за зазначення неправильної адреси не передбачено, жодних штрафів немає. Те саме стосується і прострочення подання заяви.
Міндоходівці в ЄБПЗ також зазначають: у ПКУ відповідальність передбачена лише за неправильність нарахування, несвоєчасність і неповноту сплати сум єдиного податку, а також за несвоєчасність подання податкових декларацій. А за неподання заяви та невнесення змін до раніше виданого Свідоцтва єдиноподатника її немає.
Однак за службовим обов’язком вони все ж не можуть залишити без покарання будь-яке порушення, і «на допомогу» у цьому їм приходить пункт 299.16 ПКУ. У ньому зазначено: якщо будь-які порушення єдиноподатних правил буде виявлено під час перевірки, то Свідоцтво єдиноподатника буде анульоване за рішенням органу доходів і зборів.
На нашу думку, застосовувати пункт 299.16 ПКУ до всіх без винятку великих і незначних недоліків єдиноподатників є несправедливим. Тим більше що в переліку безперечних підстав для анулювання Свідоцтва, наведеному в пункті 299.15 ПКУ, неподання заяви про зміну місця діяльності не міститься. Тому ми вважаємо, що анулювати Свідоцтво єдиноподатника можна, лише якщо невнесення відомостей про місце провадження діяльності призвело до суттєвого порушення, зокрема недоплати податку. Про це ми детальніше розповімо далі.
Якщо єдиноподатник має декілька торговельних точок (об’єктів діяльності)
На момент переходу на єдиний податок підприємець може мати декілька торговельних точок або інших об’єктів, де він провадить діяльність. Якщо їх багато, то технічно внести всі адреси до Свідоцтва буде складно. Звичайне поле (місце) для такої інформації є обмеженим. Найоптимальніший варіант для підприємця — зазначити адресу головного офісу або центрального магазину та декілька інших адрес за вибором.
Однак, судячи з роз’яснень в ЄБПЗ, міндоходівці наполягають на тому, щоб у Свідоцтві були зазначені всі адреси. Пояснимо, чим продиктовано цю вимогу.
Як відомо, єдиноподатники груп 1 і 2 сплачують єдиний податок за фіксованою ставкою. Якщо вони провадять діяльність на територіях більш ніж однієї сільської, селищної або міської ради, то застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку для відповідної групи (у 2013 році — 114,70 грн. і 229,40 грн.) (пункт 293.7 ПКУ).
Можливо, через розміщення місць діяльності в різних містах, селах, селищах єдиноподатникам групи 1 або 2 саме й доведеться сплачувати єдиний податок за максимальною ставкою.
Якщо підприємець є добросовісним, то він звичайно ж не проігнорує цю норму, а якщо ж ні? Саме цього й побоюються представники Міндоходів, тому і хочуть знати адреси всіх об’єктів.
Якщо виявиться, що єдиноподатник спеціально не зазначив деякі місця діяльності, щоб не доплачувати податок, то таке порушення, дійсно, може призвести не лише до штрафів, але і до анулювання Свідоцтва.
Водночас якщо на правильності сплати єдиного податку відсутність адреси об’єкта не позначилася, то для анулювання немає вагомих підстав. Насамперед це стосується єдиноподатників групи 3 або 5.
Додамо, що зазначене є справедливим і для довнесення до Свідоцтва нових об’єктів, які з’являтимуться у підприємця. До речі, при розширенні діяльності йому доведеться подати до податкового органу і повідомлення за формою № 20-ОПП про новий об’єкт, який використовується в підприємницькій діяльності. Повідомлення має бути подано протягом 10 робочих днів з дня оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа про право володіння, користування або розпорядження об’єктом оподаткування.
Зверніть увагу
Якщо підприємець реєструє, створює або відкриває об’єкт оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку в податковому органі, то він зобов’язаний стати в цьому органі на облік за неосновним місцем. Для цього платник податків подає заяву протягом 10 робочих днів після появи нового об’єкта.
Якщо підприємець не подасть форму № 20-ОПП або не стане на облік, то йому загрожує штраф згідно з пунктом 117.1 ПКУ в розмірі 170 грн.
Здаємо в оренду приміщення
Очевидно, що єдиноподатник, який надає в оренду своє приміщення або декілька об’єктів нерухомості, діяльність у них не провадитиме. Там розмістяться офіс, магазин або інший пункт орендаря. Тому, на перший погляд, зазначати адреси цих об’єктів у Свідоцтві орендодавцю не потрібно.
Однак міндоходівці мають іншу думку. У консультації в ЄБПЗ вони прямо визнають будь-який переданий в оренду об’єкт нерухомості місцем діяльності орендодавця. Відповідно, навіть якщо приміщення надано в оренду, то його адреса все одно зазначається у Свідоцтві орендодавця. Якщо підприємець придбав новий об’єкт нерухомості та здав його в оренду, то він повинен подати заяву, щоб додати його адресу до Свідоцтва.
До речі, при передачі об’єкта в оренду орендодавцю також потрібно повідомити про це податковий орган по формі № 20-ОПП. Річ у тім, що в самій формі № 20-ОПП у графі «Стан об’єкта оподаткування», зокрема, названо такі як «здається в оренду» та «орендується». Тому податківці вважають, що це надає їм право без поглиблення в суть орендних відносин вимагати подання форми № 20-ОПП (навіть у разі, коли обов’язок зі сплати податків не виникає).
Підприємець торгує на ринках, виставках, ярмарках
Вище ми зазначали, що податківці вимагають від єдиноподатників зазначати в полі 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви конкретну адресу місця діяльності. Однак для єдиноподатників, які здійснюють торгівлю на різних ринках, ярмарках, виставках (у попередньо не визначених місцях), вони пішли на поступки і дозволили зазначити: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше.
Важливо
Підприємець повинен відразу визначитися, де саме він торгуватиме на ринках, виставках та/або ярмарках. Якщо він зазначив лише торгівлю на ринках, а потім матиме намір торгувати на виставках, то йому доведеться вносити зміни до Свідоцтва.
Додамо: щоб уникнути непорозумінь, єдиноподатникам груп 1 і 2 доведеться сплачувати єдиний податок за максимальною ставкою.
Роз’їзний характер робіт (послуги вдома у замовника)
Діяльність деяких єдиноподатників має роз’їзний характер, тобто вони виконують будь-які роботи або надають послуги вдома у замовника (наприклад, ремонтують сантехніку). Очевидно, що конкретну адресу в цьому випадку у Свідоцтві вказати не можна. Що робити підприємцю, адже точної відповіді в ПКУ на це запитання немає, як немає і будь-яких офіційних роз’яснень представників Міндоходів.
У деяких регіонах податківці вважають, що у Свідоцтві єдиноподатника потрібно зазначити податкову адресу, тобто адресу реєстрації (прописки) підприємця, а в інших — у рядку «Місце провадження господарської діяльності» податківці дозволяли формулювання: «За адресою замовника». При цьому формулювання на зразок «територія України» або «м. Харків», як це було за часів старої «спрощенки», сьогодні відмовляються вносити до Свідоцтва.
Ми рекомендуємо підприємцям звернутися із запитом до свого податкового органу та отримати від них індивідуальну податкову консультацію. Хоча, судячи з практики, найімовірніше, єдиноподатник повинен буде зазначити як місце провадження діяльності свою податкову адресу.
Послуги «у себе» вдома
Для єдиноподатника можлива й цілком протилежна попередній ситуація: він надає послуги, не виходячи з дому. Наприклад, пише рекламні тексти і надсилає електронною поштою замовникам.
Ураховуючи вимогу податківців наводити конкретну адресу, єдиноподатнику у цьому випадку нічого не залишається, як зазначити місцем діяльності адресу своєї реєстрації (прописки).
Торгівля через інтернет-магазин
Торгівлю з допомогою інтернет-магазину також важко «прив’язати» до конкретної торговельної точки. Спроби зазначити у Свідоцтві як місце провадження діяльності всю територію України призводять до відмови у прийманні заяви. Тому підприємцям нічого не залишається, як зазначити або адресу свого офісу, або свою податкову адресу, тобто адресу реєстрації місця проживання (прописки).
Нагадаємо
Якщо підприємець групи 2 провадить діяльність на території більш ніж однієї місцевої ради, то він сплачує єдиний податок за максимальною ставкою. Якщо упереджено ставитися до торгівлі через інтернет-магазин, то її можна розглядати як таку, що здійснюється на території різних міст, областей тощо.
Однак, як правило, для роздрібної торгівлі місцеві ради встановлюють максимальну ставку, тобто заниження єдиного податку не буде.
Також, на нашу думку, можна спробувати внести до Свідоцтва формулювання «Дистанційна торгівля за адресою покупця» або, крім нього, ще й адресу офісу, або свою податкову адресу.
Висновки
Як місце провадження господарської діяльності податківці хочуть бачити у Свідоцтві єдиноподатника лише конкретну адресу або адреси об’єктів.
Якщо підприємець змінив місце діяльності або у нього з’явилися нові об’єкти, то йому доведеться подати заяву, строки подання якої залежать від його групи.
Уносити зміни до Свідоцтва повинні не лише підприємці, які почали орендувати приміщення, а й ті, хто здає об’єкт в оренду.
Єдиноподатникам, які здійснюють торгівлю на різних ринках, ярмарках, виставках (у попередньо не визначених місцях), податківці дозволили зазначати: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше.
Діяльність деяких єдиноподатників має роз’їзний характер, тобто вони виконують будь-які роботи або надають послуги вдома у замовника (наприклад, ремонтують сантехніку). Як у цьому випадку зазначити місце провадження діяльності, незрозуміло, як правило, податківці наполягають на податковій адресі підприємця.
Те саме стосується й випадку, коли підприємець надає послуги вдома.
Що стосується відповідальності за те, що підприємець не зазначив будь-які об’єкти у Свідоцтві, то штрафних санкцій за це не передбачено. Однак податківці в роз’ясненні з ЄБПЗ акцентують увагу на тому, що за єдиноподатні порушення, виявлені під час перевірки, вони можуть анулювати Свідоцтво. Ми з таким підходом незгодні та вважаємо, що це може бути застосовно лише тоді, коли «приховування» місця діяльності спричинило й інші порушення.
Документи консультації
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Порядок № 1675 — Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджений наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675.
