Якщо ви маєте свідоцтво про держреєстрацію, видане до 01.07.2004 р.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців до Єдиного державного реєстру» від 25.03.2014 р. № 1155-VII
Свого часу Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV вимагав від зареєстрованих до 01.07.2004 р. госпсуб’єктів надати держреєстратору реєстраційну картку про включення відомостей про них до Єдиного держреєстру (далі — ЄДР). Після її отримання держреєстратор замінював старе свідоцтво про держреєстрацію на свідоцтво єдиного зразка.
Спочатку Закон виходив з того, що направити відповідну реєстраційну картку госпсуб’єкти повинні були протягом 2004 — 2005 років. Однак час минав, строки відсовувалися, і в результаті граничним строком стало 10.02.2012 р. Після цієї дати свідоцтва про держреєстрацію, видані до 01.07.2004 р. на бланках старого зразка, стали недійсними. Це було передбачено пунктом 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання» від 01.07.2010 р. № 2390-VI.
Важливо! Незважаючи на недійсність старих свідоцтв, держреєстрація юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців залишалася і залишається дійсною.
На початку 2012 року створювалися тимчасові міжвідомчі спецкомісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (Положення про них затверджено наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 575/5). Вони до 03.07.2012 р. повинні були узагальнити інформацію про госпсуб’єктів, не включених до ЄДР, і передати її до органів держреєстрації. А ті, у свою чергу, повинні були включити відомості про таких суб’єктів до ЄДР з позначкою про те, що свідоцтва про їх держреєстрацію, видані до 01.07.2004 р. на бланках старого зразка, є недійсними. Тобто, за логікою, відомості про всіх госпсуб’єктів, зареєстрованих до 01.07.2004 р., уже й так повинні міститися в ЄДР. Але не все так просто.
Наведений механізм має істотні недоліки. Зокрема, він не встановлює остаточних строків передачі держреєстраторам відомостей про госпсуб’єкти зі «старими» свідоцтвами, відомості про яких не включено до ЄДР. До того ж дійсне місцезнаходження багатьох з них визначити не вдається. У результаті інформація про досить значну кількість госпсуб’єктів досі так і не з’явилася в держреєстрі.
Разом з цим госпсуб’єктів позбавлено можливості самостійно «включитися» до ЄДР, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Як результат — проблеми з унесенням змін до установчих документів і до відомостей про сам госпсуб’єкт, з отриманням виписок, витягів і довідок з ЄДР, припиненням діяльності.
Ураховуючи ці труднощі, законодавці вирішили продовжити процес уключення до ЄДР відомостей про юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, які зареєстровані до 01.07.2004 р. і до сьогодні не подали відомостей про себе держреєстратору. Закон, що коментується, зобов’язав таких суб’єктів подати держреєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Форми реєстраційних карток (форма № 15, форма № 16) затверджено наказом Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5.
Держреєстратор після отримання реєстраційної картки повинен унести відомості про юридичну особу або про фізичну особу — підприємця та видати йому виписку з ЄДР (саме цим документом з 07.05.2011 р. підтверджується факт держреєстрації госпсуб’єкта).
Цікаво, що граничних строків подання реєстраційних карток Закон не встановлює. Однак радимо не зволікати, оскільки в сучасних реаліях повноцінна господарська діяльність неможлива за відсутності відомостей про суб’єкта в ЄДР.
