Немає доходів, а є витрати — платимо зі своєї кишені: що потрібно врахувати

«Так» грошам зі «своєї кишені»

Якщо у підприємця закінчилися гроші на підприємницькому рахунку, ніхто не заборонить йому продовжувати бізнес, укладаючи в нього вже особисті заощадження. Більше того, таке право закріплене законодавством:

Водночас у багатьох виникає запитання: чи потраплять до витрат ті затрати, які здійснені за рахунок особистих заощаджень?

Витрати потраплять до Книги ОДВ

Поквапимося заспокоїти: так, потраплять. Адже підприємець має право врахувати у витратах будь-які суми, які:

1) пов’язані з підприємницькою діяльністю;

2) підтверджені документально (платіжне доручення, чек, квитанція тощо);

3) є витратами операційної діяльності.

У разі дотримання цих трьох умов сплачені кошти можна записати до Книги ОДВ за графою «Витрати». При цьому не має значення, з яких джерел здійснена оплата: з підприємницького рахунка або за рахунок особистих заощаджень. У будь-якому разі діють звичайні правила визнання витрат.

Отже, що б не оплачував підприємець власними грошима: купівлю товару, оренду, погашення рахунка за електрику, виплату зарплати тощо, усі ці суми сміливо можна включати до витрат.

Готівкові чи безготівкові витрати

Тепер поговоримо про технічні нюанси виплат «зі своєї кишені». Отже, ми з’ясували, що підприємець може без обмеження витрачати особисті гроші на свій бізнес. І якщо це готівка — узагалі жодних проблем.

А ось у тих, хто зберігає заощадження на картці, клопоту буде більше. На жаль, їм не завжди вдасться переказати гроші прямо з такого рахунка на погашення підприємницьких витрат.

Річ у тім, що в пункті 7.7 Інструкції № 492 міститься заборона на проведення операцій, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, за допомогою рахунка, відкритого громадянину. Щоправда, за порушення цієї заборони жодної відповідальності немає. Однак банки можуть просто відмовити у виконанні деяких операцій.

Але що ж робити, якщо виникне необхідність у безготівкових розрахунках (наприклад, потрібно перевести оплату за товари на рахунок постачальника)? У такому разі:

— загальносистемник може перерахувати гроші з особистого картрахунка на підприємницький, після чого — проводити безготівкові розрахунки як завжди;

— єдиноподатнику краще зняти гроші готівкою зі свого рахунка, а потім — перерахувати їх на рахунок постачальника через касу банку.

Як виплатити зарплату

Окремо поговоримо про зарплату, адже навіть якщо у підприємця немає вільних коштів, зарплату виплачувати він все одно зобов’язаний. Крім того, за затримку зарплати самому підприємцю може загрожувати не лише адмінштраф (мінімум 510 грн.), а навіть кримінальна відповідальність (статті 41 КУпАП і 175 ККУ)*.

Виплачуючи зарплату «зі своєї кишені», підприємець, найімовірніше, видасть її готівкою. При цьому виплата оформляється як завжди — зарплатною відомістю. Така відомість потрібна, щоб:

1) підтвердити факт виплати зарплати;

2) виплачена зарплата потрапила до витрат підприємця (запис про витрати вносимо до Книги ОДВ у день виплати);

3) обґрунтувати розраховану суму ПДФО;

4) виконати вимоги статті 9 Закону про ЄСВ, а саме: мати документи, які підтверджують виплату зарплати та нарахування ЄСВ.

Підприємець може вести зарплатну відомість у довільній формі, однак серед її реквізитів повинні міститися відомості про підприємця, назва документа (форми), дата складання, графи з нарахованими та розрахованими до виплати сумами зарплати, ЄСВ, ПДФО, графи для підпису працівників тощо (див. «ВД», 2013, № 11, с. 36).

Що стосується ПДФО та ЄСВ, то їх слід сплатити до бюджету окремо. При цьому важливо дотриматись установлених законодавством строків (про них ітиметься далі).

А тепер — пара нюансів. Якщо у підприємця несподівано з’явиться виручка, знайте, що зарплату можна видати і з неї. Про те, як це зробити, ми детально розповідали у «ВД», 2013, № 14, с. 10.

Якщо ж особисті кошти є на банківській картці, то можна:

— зняти їх готівкою для виплати зарплати (так можуть діяти і загальносистемники, і єдиноподатники);

— або переказати на підприємницький рахунок, а звідти — на зарплатні картки працівників (так можуть діяти лише загальносистемники, оскільки для єдиноподатників це може вважатися додатковим прибутком).

Строки сплати ПДФО, ЄСВ та інших податків

В які ж строки слід сплатити ПДФО та ЄСВ при виплаті зарплати готівкою? Відповісти на це запитання нам допоможе таблиця.

Що ж до решти податків (не пов’язаних із зарплатою), то вони сплачуються у звичайні строки.

Способи сплати ПДФО, ЄСВ та інших податків

Тепер давайте розберемося з тим, як саме сплачувати ПДФО, ЄСВ та інші податки. Зокрема: чи можна це зробити через касу банку (тобто готівкою, оминувши безготівкові платежі)?

Що стосується ПДФО та інших податків, зазначених у ПКУ, то теоретично їх можна сплатити як у безготівковій формі, так і готівкою (пункт 35.2 ПКУ). І зробити це можна за рахунок власних коштів (пункт 87.1 ПКУ).

Однак проблема полягає в тому, що на практиці можливості сплатити «підприємницькі» податки з особового рахунка немає. У банкоматах і платіжних терміналах немає такої опції, як сплата податків, тому через них податки сплатити не можна.

Сплата податків через інтернет-банкінг залежить від того, як налаштована програма (у різних банків по-різному), тобто чи пропустить інтернет-банкінг такий платіж.

Тому, по суті, більшості підприємців залишається лише зняти готівку з особового рахунка та через касу будь-якого комерційного банку чи Ощадбанку сплатити податки.

Детальніше про це ми писали у «ВД», 2013, № 5, с. 8.

З податками розібралися. Тепер поговоримо про ЄСВ. Цей внесок сплачується особливо, оскільки правила його сплати встановлені Законом про ЄСВ, а не ПКУ.

Отже, сплачувати ЄСВ готівкою мають право лише ті підприємці, які не мають банківського рахунка (частина 7 статті 9 Закону про ЄСВ). Решта зобов’язані сплачувати його безготівково. Проте ні в Законі про ЄСВ, ні в Інструкції № 455 немає штрафів за перерахування ЄСВ не з банківського рахунка (за його наявності), а через касу банку.

Отже, за необхідності ЄСВ можна сплатити готівкою через касу банку. До речі, на практиці підприємці саме так і діють. Більше того, вони здійснюють оплату ЄСВ через касу будь-якого банку (необов’язково того, в якому у підприємця відкритий рахунок). І, як свідчить практика, такі платежі проходять успішно.

Чи це дохід?

Ну і на закінчення хотілося б детальніше зупинитися на ще одному важливому для підприємців запитанні: чи є доходом підприємця особисті засоби, витрачені на підприємницькі потреби? Записувати їх до Книги ОДВ як дохід?

Логічна відповідь на це запитання: звичайно ж, ні. Адже це власні кошти підприємця, які він має повне право використовувати у своїй госпдіяльності (стаття 320 ЦКУ). Однак стараннями податківців і це запитання стало заплутаним. Тому прояснимо ситуацію за допомогою рисунка.

Зауважте, поворотну фіндопомогу потрібно оформляти від імені іншої особи (наприклад, родича). Надавати фіндопомогу самому собі як підприємцю не можна.

Крім того, грошові кошти офіційно мають бути повернені протягом 12 календарних місяців з дня їх отримання (підпункт 3 пункту 292.11 ПКУ). Інакше кажучи, протягом року єдиноподатник повинен буде оформити повернення такої допомоги. Як це зробити? Або зняти відповідну суму з підприємницького рахунка (коли на ньому з’являться кошти), або довести, що цей борг погашений за рахунок готівкової виручки (наприклад, оформити розписку).