Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Не працюєте на загальній системі, а на горизонті завиднівся дохід? ТОП кращих порад

МІРОШНИЧЕНКО ВІТАЛІНА
Власне Діло Липень, 2014/№ 14
Друк
Останнім часом багато хто з підприємців зайняв «вичікувальну» позицію, тимчасово припинивши діяльність. Ті з них, хто не захотів остаточно порвати з підприємництвом (не став зніматися з держреєстрації), просто не діє. А найвигідніше не діяти, як відомо, на загальній системі оподаткування (детальніше про це див. «ВД», 2014, № 7, с. 9). Але може статися й так, що в період бездіяльності підприємцю надійде разовий дохід. Наприклад, оплата за колишніми замовленнями або терміновим правочином. Що робити в такому разі? Чи потрібно з такого доходу сплачувати ПДФО та ЄСВ? І коли? І чи можна якось відстрочити отримання такого доходу? Відповіді на ці та інші запитання ви отримаєте з нашої статті.

Як відстрочити виручку

Щоб не припиняти свою «бездіяльність» і не наражатися на необхідність сплати ПДФО та ЄСВ, краще подбати про відстрочення отримання виручки доти, поки ви не поновите діяльність.

Зверніть увагу

Відвантажувати товари або виконувати послуги в період бездіяльності можна. Головне — не отримувати за це оплату. Адже саме наявність доходу — привід для сплати ПДФО та ЄСВ.

Як же притримати виручку? Для цього існує немало способів. Зараз ви про них дізнаєтеся. Однак майте на увазі: щоб обрати найоптимальніший спосіб, зважте, яка з описаних далі ситуацій найбільше схожа не вашу.

 

«Тихіше їдеш…»

Цей варіант для тих, хто отримав дохід від фізичної особи — громадянина.

Якщо отриману суму не показувати у Книзі ОДВ і в декларації про доходи, то податківці про неї і не довідаються, адже:

1) отримана сума виручки не фігурує у виписці банку;

2) письмового договору купівлі-продажу, найімовірніше, також немає.

Крім того, громадяни (покупці) не звітують до податкової та не повідомляють про те, кому та скільки виплатили коштів (на відміну від підприємців або юридичних осіб, які таку інформацію подають податківцям за формою № 1ДФ).

 

Торгівля у розстрочку

Цей варіант підійде для тих, хто планує отримати дохід від підприємця або юридичної особи.

Якщо потрібно вчинити разовий правочин (або декілька термінових правочинів), найзручніше використовувати торгівлю в кредит (із використанням відстрочення або розстрочення платежу).

Особливості продажу товарів у кредит урегульовані статтями 694 і 695 ЦКУ. Вам достатньо укласти письмовий (обов’язково — письмовий!) договір продажу у кредит, в якому прописати всі потрібні умови. Причому окремого договору на відстрочення або розстрочення платежу укладати не потрібно.

До речі, щоб ваш клієнт міг спокійно продавати товари, придбані у вас у кредит, слід вказати в договорі купівлі-продажу, що право власності на товар переходить у момент його передачі. Щоправда, це можна робити лише у тому разі, коли ви на всі сто впевнені в добросовісності покупця (у тому, що в зумовлений строк він з вами все ж таки розрахується).

Ну а стандартно при торгівлі в кредит усе відбувається так: з моменту передачі товару, проданого у кредит, і до його оплати вам належить право застави на цей товар (стаття 694 ЦКУ). Тобто:

— ваш покупець не зможе продати такий товар своїм клієнтам без вашого дозволу (стаття 17 Закону про заставу);

— у разі якщо покупець вам так і не заплатить за товар, ви маєте право вимагати повернення товару.

При цьому укладати договір застави в такому випадку не потрібно: він виникає за законом (автоматично).

 

Помічник-комісіонер

Цей варіант підійде для тих, хто лише планує отримати дохід від підприємця або юридичної особи.

Ще один спосіб затримати отримання виручки — звернутися по допомогу до комісіонера. Він продаватиме ваші товари та отримуватиме виручку від покупців. Ну а з ним вже залишається лише домовитися про те, щоб виручку він вам перерахував трохи пізніше, коли ви поновите діяльність.

Такі відносини оформляються договором комісії.

Однак цей варіант не підійде тим, хто:

— торгує вроздріб (оскільки складно знайти відповідного комісіонера);

— провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, наприклад торгівлю алкоголем (оскільки потрібно шукати комісіонера з аналогічною ліцензією);

— надає послуги (оскільки за договором комісії не можна надавати послуги).

 

Вексель

Цей варіант підійде для тих, хто вже уклав договір з підприємцем або юридичною особою: договір вже укладений, товари відвантажені (роботи виконані), однак виручку ще не отримано. Найближчим часом покупець планує здійснити оплату.

Замість грошової оплати можна попросити клієнта виписати вам вексель. Строк погашення векселя потрібно встановити на той період, коли ви плануєте поновити діяльність*.

* Строк, на який можна виписати вексель, є необмеженим. Тому ви можете вказати будь-яку прийдешню дату, яка приблизно відповідає тому періоду, коли ви плануєте повернутися до бізнесу.

Крім того, можливість розрахунку векселем має бути застережена в договорі постачання (стаття 4 Закону про векселі). Якщо ж її там немає, потрібно укласти додаткову угоду до договору, в якому зазначити основні умови вексельних розрахунків (вид векселя, строк платежу, місце платежу тощо).

Зверніть увагу

Вексель видається лише в оплату фактично поставлених товарів (робіт, послуг) — стаття 4 Закону про векселі. Тому не можна приймати вексель в оплату тих товарів (робіт, послуг), постачання яких ще не відбулося.

Майте на увазі: податківці вважають, що «датою формування загального оподатковуваного доходу такою особою при отриманні векселя за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги є дата розрахунку з векселедавцем», а не дата отримання векселя (консультація в розділі 104.04 «ЗІР» Міндоходів). Отже, дохід у вас з’явиться в той момент, коли покупець погасить вексель (а не тоді, коли видасть його вам).

Справедливості ради слід зазначити, що цей спосіб не позбавлений ризику, оскільки теоретично дохід можна визнати і на дату отримання векселя. Отже тим, хто хоче так діяти, незайвим буде заручитися адресною консультацією від податківців із цього приводу. Крім того, можна обрати інший спосіб відстрочення виручки.

 

Додаткова угода до договору про відстрочення платежу

Цей варіант підійде для тих, хто вже уклав договір з підприємцем або юридичною особою, однак виручку ще не отримав (або отримав не повністю). Товари відвантажені повністю, част­ково або ще не відвантажені.

Щоб відстрочити отримання виручки, можна змінити договір постачання, а саме: продовжити строк сплати за товар до того часу, поки ви не поновите діяльність. Робиться це дуже просто. Достатньо укласти додаткову угоду до договору постачання і зазначити в ній новий строк оплати за товар.

Зразок додаткової угоди наведений на с. 17.

 

Новація боргу

Цей варіант підійде для тих, хто вже уклав договір з підприємцем або юридичною особою, але ще не отримав виручку (або отримав не повністю).

Щоб відстрочити отримання виручки, можна замінити грошовий борг покупця на позику. Строк погашення позики встановіть на той період, коли ви плануєте поновити діяльність (стаття 1053 ЦКУ).

До речі, новацію боргу можна здійснити, навіть якщо виручка вже була частково отримана (колись давно), а зараз планується отримати чергову її частину.

Зразок угоди про новацію, після підписання якої борг за декількома партіями товару перетворюється на позику, наведений на с. 18.

 

Інші способи

Як бачимо, усі зазначені способи допомагають затримати ту виручку, яка ще не надійшла. Якщо ж гроші на рахунок вже надійшли, складно щось зробити.

Можна спробувати хіба що перекрити отриманий дохід витратами (оренда, комунальні рахунки, перевезення, зарплата тощо), аби у результаті чистий дохід за цей місяць виявився нульовим. Якщо вдасться так зробити, то наявність виручки не зіпсує «картину бездіяльності». І декларація про доходи, як і раніше, буде нульовою.

Якщо ж цього зробити не вдасться, то у крайньому разі можна використовувати такий варіант, як відмову від договору, коли сторони взаємно повертають один одному гроші та товар. Але так вчиняти є сенс лише у критичних ситуаціях (наприклад, коли наступного року підприємець хоче стати єдиноподатником групи 3, а виручка поточного року у нього вже «підійшла» до позначки 3 млн грн.). За звичайних же умов ми б цей варіант не радили.

Урешті-решт, навіщо відмовлятися від правочину, навіть якщо й доведеться сплатити ПДФО та ЄСВ? Давайте ж розглянемо, як правильно це зробити.

 

Сплата ПДФО та ЄСВ

Якщо в період бездіяльності ви все ж таки отримали дохід (ніяк не змогли його відстрочити), то ПДФО та ЄСВ з такого доходу доведеться сплатити, однак не відразу.

ПДФО.У період бездіяльності підприємці зазвичай не сплачують авансові внески з ПДФО (зменшують їх до нуля у зв’язку з відсутністю доходу*). При цьому у ПКУ немає вимоги знову збільшувати авансові внески з ПДФО, якщо в якомусь кварталі у підприємця раптом виникне дохід. А це означає, що до кінця року ви можете продовжувати не сплачувати аванси з ПДФО.

* Детальніше про це див. «ВД», 2014, № 7, с. 9.

Отже, сплатити ПДФО з отриманого доходу вам доведеться лише після закінчення року. Такий дохід і ПДФО з нього потрібно буде відобразити в декларації про доходи. Граничний строк подання декларації за 2014 рік — 09.02.2015 р. (підпункт 49.18.5 ПКУ). Граничний строк сплати ПДФО — 19.02.2015 р. (пункт 57.1 ПКУ).

Однак якщо наступного року ви залишитеся на загальній системі, доведеться сплачувати аванси з ПДФО.

Зверніть увагу

У 2015 році вам доведеться сплачувати авансові внески з ПДФО у зв’язку з тим, що у 2014 році був отриманий дохід. Із суми такого доходу і будуть розраховані аванси з ПДФО.

Уникнути їх можна буде не раніше ніж з II кварталу 2015 року, і то за умови, що в I кварталі доходу не буде взагалі.

При цьому сплачені ПДФО-аванси не пропадуть, а будуть враховані наприкінці року. Якщо виникне переплата, її можна буде повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

ЄСВ.Що стосується ЄСВ, то тут ситуація така сама, як і з ПДФО: навіть після отримання виручки ви можете, як і раніше, не сплачувати авансові внески з ЄСВ. Достатньо розрахуватися за цим внеском після закінчення року (у строк до 10 лютого).

Сума ЄСВ, яку потрібно сплатити, розраховується у звіті за формою № Д5. Граничний строк подання цього звіту — 09.02.2015 р. (пункт 3.2 Порядку № 454).

Нагадаємо, що ЄСВ визначається за формулою: 34,7 % х чистий дохід. Однак якщо ви отримали невелику суму чистого доходу (менше мінзарплати), то ЄСВ дорівнює: 34,7 % х мінзарплата того місяця, в якому отримано дохід*.

* Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ за кожний місяць, в якому отримано додатний чистий дохід, ЄСВ має бути сплачений у розмірі, не меншому ніж 34,7 % від мінзарплати.

І зрозуміло, у 2015 році (якщо ви залишитеся на загальній системі) вам доведеться сплачувати авансові внески з ЄСВ, оскільки за 2014 рік дохід не був нульовим.

На замітку

У законодавстві не передбачена можливість зменшувати авансові платежі з ЄСВ протягом року, навіть якщо дохід зменшився до нуля. Однак податківці це повністю допускають, вказуючи, що при зменшенні ПДФО-авансів можна зменшити й аванси з ЄСВ (консультація з підрозділу 301.04.02 «ЗІР» Міндоходів).

Отже, якщо в I кварталі 2015 року доходу не буде, можна спробувати з II кварталу уникнути сплати і ЄСВ-авансів.

Висновки

Не працюючи на загальній системі оподаткування, можна продавати товари (роботи, послуги). Але не слід отримувати за них оплату (щоб уникнути необхідності сплачувати аванси з ПДФО та ЄСВ). Відстрочити отримання виручки можна у різні способи:

— не відображаючи в обліку готівку, отриману від громадян;

— торгуючи у розстрочку;

— продаючи товар через комісіонера;

— отримуючи в оплату векселі;

— укладаючи додаткову угоду до договору про продовження строків оплати;

— оформляючи новацію боргу тощо.

Якщо ж виручка все ж таки надійшла на рахунок, можна спробувати «перекрити» її витратами. Однак навіть якщо це не вдасться, то до кінця року все одно можна не сплачувати аванси з ПДФО та ЄСВ. Розрахуватися за цими платежами потрібно буде лише після закінчення року (у лютому 2015 року).

Щоправда, отримання доходу у 2014 році призведе до необхідності сплачувати аванси з ПДФО та ЄСВ у 2015 році.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про заставу — Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII.

Закон про векселі Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III.

Закон про ЄСВ Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Порядок № 454 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 454.

img 1
img 2

 

img 3
img 4

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць