Теми статей
Обрати теми

Строки виплати зарплати та сплати податків: краще без вільностей

Підприємець — платник єдиного податку групи 2. Зарплату найманим працівникам виплачує в поточному місяці за поточний місяць: за першу половину місяця (аванс) — 4-го числа, за другу половину — 19-го числа. Усю суму ПДФО, військового збору та ЄСВ із зарплати він перераховує разом з виплатою авансу, тобто 4-го числа кожного місяця. Чи можна так робити?

Отже, не поспішатимемо з відповіддю «так» чи «ні», а розберемося з усім по черзі.

Почнемо з правил трудового законодавства, якими встановлені вимоги щодо строків виплати зарплати. Вони застережені у статті 115 КЗпП і статті 24 Закону про оплату праці. Заробітна плата повинна виплачуватися в робочі дні не менше двох разів* на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

* Допускається виплачувати зарплату частіше (лист Мінпраці від 24.10.2008 р.), а ось рідше, наприклад один раз на місяць, — не можна.

Такі вимоги поширюються на всіх роботодавців, у тому числі й на підприємців незалежно від системи оподаткування.

Класичний варіант виплати зарплати, рекомендований Мінпраці в листі від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10, виглядає так:

— виплата за першу половину місяця (з 1-го по 15-е число), тобто аванс, здійснюється не пізніше 22-го числа поточного місяця;

— виплата за другу половину місяця (з 16-го по 30-те (31-ше) або 28-ме (29-те) у лютому), тобто безпосередньо зар­плата — не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування зар­плати.

Виходить, що в цьому випадку у роботодавця строки «переплутані», фактично він двічі виплачує аванс. Невже він порушує порядок виплати заробітної плати? Не поспішатимемо з таким висновком. Якщо подумати, то основна ідея статті 115 КЗпП в тому, щоб працівник отримував зарплату без затримки та не менше двох разів на місяць.

Для роботодавця зручно, щоб виплата відбувалася після того, як будуть отримані результати праці працівника, та й КЗпП до цього ставиться лояльно. Причому ще одне обмеження: зарплата за першу половину місяця виплачується не пізніше 22-го числа поточного місяця, а другу — 7-го числа наступного.

Формально в нашому випадку підприємець не порушив ні перше, ні друге обмеження. Просто роботодавець не заступив за межу місяця. Причому такий порядок виплати навіть вигідний працівнику.

Водночас слід замислитися про мінуси такого способу оплати праці. Так, якщо останні дні місяця не будуть відпрацьовані, то після його закінчення доведеться робити перерахунок зар­плати. Можливо, на «зайву» суму доведеться зменшити дохід майбутнього місяця.

Зауважимо, що в нормативних документах не так багато сказано, як діяти в такій ситуації із завищенням/заниженням виплат працівникам. У статті 127 КЗпП передбачений порядок відрахування із зарплати у зв’язку з лічильною помилкою. І взагалі все. Поняття лічильної помилки роз’яснене в підпункті 1 пункту 24 постанови № 13. Тож ознайомимося з цими нормами.

Стаття 127 КЗпП: Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) … для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок…, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми».

Підпункт 1 пункту 24 постанови № 13: «До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов’язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору».

Як бачимо, утримати надміру виплачену суму можна лише в разі лічильної помилки. Чи можна віднести до неї переплату в цій ситуації? Вважаємо, що так. Адже в правилах нарахування будь-яких індивідуальних виплат, передбачених законодавством, підприємець не помилився.

Для цього підприємець повинен видати розпорядження про відрахування із зарплати працівника надміру виплачених грошових коштів. До речі, щоб у працівника не виникало запитань щодо утримання, його з цим розпорядженням потрібно ознайомити під підпис.

Видати таке розпорядження потрібно не пізніше ніж за один місяць з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Зверніть увагу

Статтею 128 КЗпП встановлене обмеження на суму, яку можна утримувати з «чистої» суми (належної до виплати працівнику на руки). Загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % зарплати до виплати. В окремих випадках сума утримань не повинна перевищувати 50 %. Крім того, не можна здійснювати утримання з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат (ст. 129 КЗпП).

Якщо місячний строк пропущений, то підприємець втрачає право видати розпорядження про відрахування із зарплати надміру виплачених сум. Якщо він це зробить та утримає суму переплати, то порушить трудове законодавство з усіма наслідками (тобто штрафом в розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 17000 грн.), що випливають з такої ситуації, за статтею 41 КУпАП).

Підприємцю слід скласти письмовий розрахунок (пояснення), який свідчитиме про обґрунтованість утримання. Зауважимо, утримати потрібно не нараховану, а виплачену суму.

Приклад. Припустимо, що підприємець у липні 2014 року виплатив працівнику зайві 100 грн. У зв’язку з тим що помилково нарахували 100 грн., працівник фактично отримав на руки зайві 81,94 грн. (100 - 100 х 3,6 % - ((100 - 100 х 3,6 %) х 15 %)).

Саме «чисту» суму зайвої виплати за липень порівнюють з обмеженням по КЗпП.

А що ж робити з ЄСВ, ПДФО, військовим збором? На нашу думку, такі коригування слід проводити за рахунок зарплати працівника за місяць, в якому виправляється помилка, не чіпаючи минулі періоди. Роботодавець у наступному місяці нараховує зарплату за мінусом утриманої суми, а, отже, сплатить менше відрахувань до бюджету (перекриє переплату минулого місяця).

Водночас якщо до зарплати працівника застосовували ПСП, коригування необхідно враховувати в місяці, в якому допущена помилка. Однак якщо виявиться, що воно вплинуло на її розмір, то правильно розподілити суми та утримати ПДФО можна під час перерахунку(лист ДПСУ від 19.02.2013 р. № 2972/0/51-12/17-1115).

Продемонструємо в таблиці, як цю помилку виправити в податковому обліку.

 

Податок/звітність

Правила оподаткування у (грн.)

липні

серпні

Сума зарплати

2400,00

2350,00
(2450,00 - 100,00)

ЄСВ:

— нарахування (умовно ­— 36,76 %)

882,24

863,86

— утримання (3,6 %)

86,40

84,60

ПДФО

347,04

339,81

Військовий збір (1,5 %)

35,25

Виплачено працівнику

1966,56

1890,34

Форма № Д4:

— рядки 1, 1.1, 2, 2.1, 2.1.1, 4, 4.1, 4.1.1

2400,00

2350,00

— рядки 3, 3.1, 3.1.1

882,24

863,86

— рядки 5, 5.1

86,40

84,60

Форма № 1ДФ (увійде в дані за III квартал):

— графи 3 і 3а (розділ I)

2400,00

2350,00

— графи 4 і 4а (розділ I)

347,04

339,81

— графи доходу (розділ II)

2350,00

— графи суми збору (розділ II)

35,25

 

Додамо, якщо підприємець забуде в місячний строк видати розпорядження про утримання надміру виплаченої суми, то у нього залишається право попросити працівника добровільно повернути цю суму.

Підіб’ємо підсумок. Очевидно, ваш варіант виплати зарплати може закінчитися непередбаченим клопотом. Тому якщо ви хочете повністю «закривати» зарплатне питання в поточному місяці, то рекомендуємо встановити такі дні її виплати:

15-те число — аванс;

останній день місяця (30-те/31-ше або 28-ме/29-те лютого) — «залишок» зарплати за поточний місяць.

У цьому випадку не буде ні порушення, ні клопоту з поверненнями. Щоб змінити ситуацію, що склалася, унесіть зміни до трудового договору.

Нагадаємо про ще один важливий момент щодо строків сплати підприємцем «зарплатних» платежів. Як бачимо, він вважає за краще сплачувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ авансом. Цим він не порушує норми законодавства, що підтверджує й консультація з розділу 103.07 «ЗІР» ДФСУ. У ній податківці допускають наявність переплати (авансового внесення ПДФО) і не проти заліку цих сум у рахунок погашення поточної заборгованості. Відповідно, так можна сплачувати і військовий збір. Можливість сплати ЄСВ авансом і виникнення переплати також допускається ДФСУ (підпункт 7 пункту 4.3 Інструкції № 455).

Інакше кажучи, ПДФО, військовий збір та ЄСВ (як у частині нарахувань, так і в частині утримань) можна сплачувати авансом разом із виплатою зарплати за першу половину місяця.

Однак існує одне суворе правило розрахунку ПДФО при виплаті авансу (до того як буде нарахована зарплата за повний місяць). Так, при визначенні бази для розрахунку ПДФО в цьому випадку не можна зменшувати дохід на суму ЄСВ «знизу» і ПСП. Це можна зробити лише тоді, коли буде нарахована зарплата за весь місяць, навіть якщо вона виплачується до його закінчення.

Крім того, у роботодавця можуть виникнути проблеми з банком, якщо він для виплати зарплати знімає гроші з поточного рахунка. Так, отримуючи гроші на виплату зарплати за другу половину місяця, доведеться підтвердити переплату за «зарплатними платежами». Водночас таких проблем не буде, якщо зарплата виплачується з виручки.

 

Документи консультації

КЗпП  Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Інструкція № 455  Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.

Постанова № 13 — постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі