Документ, що коментується, без перебільшення, зацікавить кожного платника ПДВ. Адже він стосується спецрахунків з ПДВ, які запроваджуються з 2015 року та наближаються з кожним днем. Точніше кажучи, «електронних рахунків» (як вони названі вже офіційно в тексті документа).
Нагадаємо, що про ПДВ-рахунки в системі електронного адміністрування (далі — СЕА) стали говорити після прийняття Закону України від 31.07.2014 р. № 1621-VII, який приготував з 01.01.2015 р. серйозні зміни в частині ПДВ. Узагалі, такі зміни спрямовані на ПДВ-«електронізацію» (складання податкових накладних (ПН) лише в електронній формі із загальною реєстрацією в ЄРПН, перехід на подання електронної ПДВ-звітності, відкриття окремих ПДВ-рахунків з абсолютно іншим механізмом сплати ПДВ тощо).
ПДВ-рахунки будуть зосереджені-таки в руках Держказначейства (а не в ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», як передбачалося спочатку у першій версії проекту). Отже, саме спільно з Державною казначейською службою органи ДФС запустять всю процедуру електронного адміністрування ПДВ.
Причому електронні рахунки з ПДВ будуть відкриті (автоматично, безоплатно) усім платникам уже напередодні різдвяно-новорічних свят — до 25.12.2014 р. (!) Про це Держказначейство повідомить ДФС, а ДФС, у свою чергу, поінформує платників (повідомить кожному платникові реквізити його електронного ПДВ-рахунка, п. 6 Порядку).
Увага! Строк інформування платника ПДВ не встановлений. Тому, щоб спокійно святкувати Новий рік, краще заздалегідь ознайомитися з реквізитами свого рахунка. Крім того, слід поповнити електронний ПДВ-рахунок «живими» грошима зі свого поточного рахунка. Інакше на початку 2015 року ви не зможете зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) жодної податкової накладної (ПН).
У Порядку закріплено, що ліміт реєстрації ПН в ЄРПН (∑Накл) розраховується в СЕА наростаючим підсумком за операціями, перша подія в яких відбулася починаючи з 01.01.2015 р. І в ньому враховуються як зареєстровані видані/отримані ПН, так і складені до них розрахунки коригування (РК).
А ось участі у формулі документів — замінників ПН (чеків РРО, транспортних квитків тощо) Порядок, судячи з усього, не передбачає. У такому разі покупцям нічого не залишається, як вимагати від постачальників зареєстровані ПН (для можливості обліку у формулі «вхідного» ПДВ). Інакше, якщо ПН не випишуть (наприклад, монополісти-комунальники або «Укрзалізниця», на яких скаржитися за допомогою додатка Д8 даремно), «вхідного» ПДВ для формули не отримати. А це в результаті може призвести до необхідності поповнювати спецрахунок живими грошима (якщо ∑Накл для реєстрації ПН буде недостатньо).
Як і раніше, не зрозуміло, як швидко та оперативно платники зможуть отримувати інформацію про стан свого ПДВ-рахунка, а також про ту суму ПДВ (∑Накл), на яку можна реєструвати ПН до ЄРПН. Пункт 13 Порядку цей момент, на жаль, не пояснює. Сподіваємося, що доступ до інформації буде вільним у будь-який час доби. Хоча останнє слово в цьому, звичайно, за ДФС.
Крім того, у Порядку уточнюється: при анулюванні ПДВ-реєстрації (у разі браку коштів спецрахунку для сплати ПДВ) остаточний розрахунок з бюджетом проводиться також через спецрахунок (п.п. 2 п. 27 Порядку). Для цього потрібну суму коштів платник переказує на ПДВ-рахунок з власного поточного рахунка. Отже, борги при анулюванні доведеться також погашати через спецрахунок. Після чого він, очевидно, вже закриватиметься (п. 7 Порядку).
Приємно, що у протилежній ситуації, коли на ПДВ-рахунку був надлишок, підпункт 3 пункту 27 Порядку закріпив право платника, який анулювався, на повернення надлишкових коштів (щоправда, не безпосередньо, а через бюджет, за заявою, з урахуванням норм статті 43 ПКУ).
Ну й особливо цікавим у Порядку є пункт 19, адже він стосується складених до 01.01.2015 р. «перехідних» ПН, а також виписаних до них РК. За його нормами виходить, що в січні доведеться реєструвати поспіль всі «старі» ПН (складені до 01.01.2015 р.) і РК до них, тобто навіть ті, які за «старими» правилами на момент виписки не підлягали ЄРПН-реєстрації (зокрема, із сумою ПДВ до 10000 грн.).
Такий підхід стосовно «перехідних» ПН, звичайно, дивує. Особливо якщо врахувати, що на ЄРПН-реєстрацію виділяється 15 днів. Виходить, втілити його вдасться лише до ПН, складених у другій половині грудня 2014 року.
Утім, реєстрація ПН є важливою лише для покупця, оскільки визначає право на податковий кредит (ПК). І тут, можливо, винуватцем усього виявиться підкоригований пункт 198.6 ПКУ, оскільки з наступного року він не дозволить формувати ПК за незареєстрованими ПН. Невже через це після 01.01.2015 р., наприклад, «старі» ПН, що вже залишилися незареєстрованими, для покупця просто пропадуть і не допоможуть підтвердити ПК? Або, ймовірно, слід поквапитись і, щоб не втратити за ними ПК, уключити такі незареєстровані ПН до періодів 2014 року, що залишилися? Добре, таке право ще є. Це, мабуть, питання питань. Без роз’яснень ДФС тут не обійтися.
Сам Порядок, що коментується, набуде чинності з 01.01.2015 р. Тоді щосили запрацюють СЕА та електронні рахунки з ПДВ.
А тепер проаналізуємо деякі роз’яснення податківців щодо електронного адміністрування ПДВ, які вже з’явилися в листі ДФСУ від 26.09.2014 р. № 4137/6/99-99-19-03-01-15.
У цьому листі податківці відреагували на деякі зауваження з приводу майбутнього функціонування СЕА.
1. Чиї гроші на спецрахунку. Контролери підтвердили, що платник ПДВ не матиме доступу до коштів, які він перерахував на електронний рахунок в СЕА, навіть якщо такі кошти виявляться надлишковими. З такого рахунка кошти можна перерахувати лише до бюджету. Так списуватимуть лише суму податкових зобов’язань (ПЗ), зазначених у декларації з ПДВ. Надміру зараховані кошти на рахунок в СЕА можуть бути використані надалі: або для реєстрації податкових накладних, або для сплати ПЗ, визначених в наступних деклараціях з ПДВ. Таким чином, надміру сплачені кошти можуть бути «заморожені» на досить тривалий час.
Від себе додамо, що отримати такі кошти платник ПДВ зможе після анулювання ПДВ-реєстрації. Адже залишок коштів з СЕА спишуть до бюджету (п. 200.18 ПКУ), а таку переплату можна буде отримати в загальному порядку згідно зі статтею 43 ПКУ.
2. Автоматичне бюджетне відшкодування. Нові критерії для автоматичного бюджетного відшкодування (БВ) (п. 200.19 ПКУ) передбачають відшкодування податку в автоматичному режимі експортерам та інвесторам.
Під «експортерами» маються на увазі платники ПДВ, в яких питома вага експорту протягом попередніх 12 місяців становить не менше 40 % загальних постачань (п.п. «а» п.п. 200.19.3 ПКУ).
«Інвесторами» вважаються платники ПДВ, які здійснили інвестиції в необоротні активи (НА) у розмірах не менше 3 млн грн. протягом останніх 12 календарних місяців (п.п. «б» п.п. 200.19.3 ПКУ).
При цьому податківці чомусь ототожнюють право на отримання БВ (не вказують, що йдеться про автоматичне БВ) зі здійсненням інвестицій у власну діяльність та/або здійсненням експортних операцій. Звичайно, право на БВ може виникнути під час проведення інших операцій. Наприклад, у результаті придбання товарів на суму, що перевищує суму реалізації.
Також насторожує висновок контролерів про те, що в разі невідповідності критеріям, визначеним у пункті 200.19 ПКУ (для автовідшкодування), суми від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту (ПК) звітного періоду. Річ у тім, що оновлені з 01.01.2015 р. норми ПКУ не заборонятимуть «звичайне», тобто неавтоматичне БВ.
3. Перенесення старих залишків БВ. Податківці цілком справедливо вказали, що немає підстав для того, щоб обліковувати в СЕА суми БВ, які були задекларовані раніше (як на поточний рахунок, так і в рахунок майбутніх платежів). Такі суми — це заборгованість бюджету перед платниками. Вони підлягають відшкодуванню в порядку, установленому відповідно до статті 200 ПКУ у редакції, що діяла станом на 31.12.2014 р. Тому ці суми не стосуються формули, яка визначає порядок формування податкових зобов’язань платника у 2015 році.
Зарахування минулих боргів порушило б одне з основних правил запровадження СЕА — відповідність суми нарахованого ПДВ сумі сплаченого ПДВ.
4. Зобов’язання не нижче кредиту. Податківці нагадали, що з 1 січня 2015 року набувають чинності зміни, унесені до статті 188 ПКУ, якими передбачається, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче за ціну придбання таких товарів/послуг. Це цілеспрямований крок для уникнення мінімізації ПЗ.
