Теми статей
Обрати теми

Поширені помилки при розрахунку ПДФО: як себе проконтролювати

Хмелевська Оксана
ПДФО з доходів громадян — один з «найпопулярніших» податків. У більшості випадків обов’язок з утримання ПДФО покладено на податкових агентів (роботодавців, замовників тощо), у тому числі підприємців. Є низка моментів, які потрібно врахувати при розрахунку суми ПДФО, щоб уникнути типових помилок. У цьому матеріалі ми навели збірку таких моментів, з тим щоб ви самі змогли себе проконтролювати.

Правильно застосовуємо ПСП при «перехідних» виплатах

Якщо відпустка або хвороба працівника припадають на декілька місяців, підприємець нараховує так звані «перехідні» відпускні або лікарняні, тобто за частину днів одного і наступного за ним місяця.

Для того щоб визначити, чи є у працівника право на ПСП, «перехідні» відпускні та лікарняні розподіляються за місяцями, за які вони нараховані. Крім того, до них додається зарплата за відпрацьовані дні, і ця сума в кожному місяці порівнюється з граничним доходом для ПСП, у 2014 році — 1710,00 грн.

А ось суми премій за квартал, півріччя, рік (за період, відмінний від місячного), на відміну від відпускних або лікарняних, не розподіляють за місяцями, а включають до доходу одного місяця. Наприклад, у липні працівник отримав премію 600,00 грн. за трудові успіхи у II кварталі. Вона повністю увійде до доходу липня. Її не потрібно розподіляти за місяцями II кварталу.

Проте роботодавцям, які неправильно розподілять доходи і позбавлять працівника права на ПСП або, навпаки, неправильно застосують ПСП, штрафи не загрожують. Такі помилки вони зможуть безболісно виправити під час річного перерахунку.

 

Вихідна допомога і ПСП

Якщо довелося звільнити працівників у зв’язку зі скороченням штату (за статтею 40 КЗпП), у цьому випадку потрібно виплатити вихідну допомогу. Серед таких працівників можуть бути ті, хто мав право на ПСП. Чи потрібно враховувати суму вихідної допомоги, яку буде виплачено таким працівникам, при визначенні їх права на ПСП у місяці звільнення? Розберемося з цим питанням.

ПСП застосовується тільки до заробітної плати. Згідно з підпунктом 14.1.48 ПКУ це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Детальнішого переліку виплат, що обкладаються ПДФО у складі заробітної плати, ПКУ не містить.

Водночас можна зазначити, що визначення з ПКУ практично повторює визначення заробітної плати, надане в Законі про оплату праці. Відповідно до цього Закону була розроблена Інструкція № 5. Якраз у ній і наведено розширений перелік складових заробітної плати. Тому для визначення переліку виплат, що входять до складу заробітної плати, платники податків можуть використовувати Інструкцію № 5, але тільки в частині, що не суперечить ПКУ. Що це означає?

А те, що для цілей обкладення ПДФО ПКУ розглядає заробітну плату ширше, ніж Закон про оплату праці та Інструкція № 5. Так, відповідно до норм ПКУ для цілей обкладення ПДФО прирівняні до заробітної плати:

лікарняні (абзац третій підпункту 169.4.1 ПКУ);

— дивіденди на користь фізичних осіб за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка є більшою, ніж сума виплат, розрахована на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку (підпункт 153.3.7 ПКУ).

Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору віднесені до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (пункт 3.8 Інструкції № 5).

Тому вихідна допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку відповідно до підпункту 164.2.19 ПКУ у складі інших доходів та обкладається ПДФО за ставками, установленими пунктом 167.1 цього Кодексу.

Суму вихідної допомоги не враховують при визначенні права працівника на ПСП, оскільки застосування ПСП до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата, ПКУ не передбачено.

Також звернемо вашу увагу на те, що вихідна допомога не включається до бази справляння ЄСВ, оскільки ця виплата, як зазначалося вище, не входить до фонду оплати праці і зазначена в Переліку № 1170.

 

ПСП при неповному робочому часі

У «кризовий» період роботодавці переводять працівників у режим неповного робочого часу. Чи потрібно для них розраховувати розмір застосовуваної ПСП пропорційно їх зайнятості?

Нагадаємо, що оплата праці працівника, зай­нятого на умовах неповного робочого часу, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Водночас для оподаткування у цьому випадку не передбачено якогось особливого режиму. У загальному випадку працівник має право на застосування ПСП за умови, що його нарахована за місяць заробітна плата не перевищує граничного розміру доходу (у 2014 році — 1710,00 грн.). ПСП до його доходу застосовується в повному обсязі незалежно від установленого режиму робочого часу.

 

Приклад 1. Працівник був прийнятий на роботу з 5 серпня 2014 року на умовах неповного робочого часу у вигляді неповного робочого тижня з графіком роботи 3 дні на тиждень (понеділок, вівторок, середа) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. 18 серпня 2014 року він подав заяву про застосування звичайної ПСП. Оклад працівника — 2600,00 грн. У підприємця встановлено п’ятиденний робочий тиждень.

За серпень 2014 року працівнику має бути нарахована заробітна плата в розмірі:

2600,00 : 20 х 10 = 1300,00 грн.,

де 20 — кількість робочих днів у серпні 2014 року згідно з графіком роботи, установленим на підприємстві;

10 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у серпні 2014 року.

Оскільки заробітна плата, нарахована працівнику за серпень 2014 року (1300,00 грн.), не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (1710,00 грн.), то до його зарплати за цей місяць застосовуватиметься звичайна ПСП у розмірі 609,00 грн. Тобто, незважаючи на те що працівник у серпні 2014 року відпрацював неповний місяць, до того ж на умовах неповного робочого тижня, ПСП до його зар­плати застосовуватиметься в загальній сумі — 609,00 грн.

Розрахуємо суму заробітної плати, належної виплаті на руки працівнику за серпень 2014 року.

Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати працівника за серпень 2014 року, складе:

1300,00 х 3,6 % = 46,80 грн., військового збору: 1300,00 х 1,5 % = 19,50 грн.

Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює:

(1300,00 - 609,00 - 46,80) х 15 % = 96,63 грн.

Сума заробітної плати, належної виплаті на руки працівнику за серпень 2014 року, становитиме:

1300,00 - 96,63 - 46,80 - 19,50 = 1137,07 (грн.).

«Дитяча» ПСП для не зовсім одинокої працівниці

Досить часто у підприємців виникає питання щодо розміру ПСП для жінок, які мають дітей. Припустимо, працівниця підприємця розлучена та утримує двох дітей віком до 18 років. При цьому вона проживає з чоловіком, з яким не перебуває в офіційному шлюбі. Чи має вона право на ПСП на дітей?

У загальному випадку працівниця, про яку йдеться, може претендувати на ПСП на дітей за двома підставами:

1) як особа, яка утримує двох дітей віком до 18 років (підпункт 169.1.2 ПКУ);

2) як одинока мати, яка має дітей віком до 18 років (підпункт «а» підпункту 169.1.3 ПКУ).

Річ у тім, що для цілей застосування ПСП одинокою матір’ю вважається особа, яка, маючи дітей віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (пункт 5 Порядку № 1227). Той факт, що працівниця проживає з чоловіком у цивільному шлюбі, не повинен впливати на порядок застосування ПСП за зазначеною підставою.

Скористатися ПСП на дітей працівниця зможе в разі, якщо її місячна заробітна плата не перевищить граничного розміру заробітної плати, що дає право на ПСП. Причому для одного з батьків, які мають право на ПСП на дітей, такий граничний розмір розраховується кратно кількості дітей (у нашому випадку в 2014 році — 3420,00 грн. (1710,00 грн. х 2 дітей)), для другого — на загальних підставах (1710,00 грн.).

Претендуючи на ПСП за двома підставами, одночасно застосувати їх до суми своєї заробітної плати працівниця не зможе. У цьому випадку до її заробітної плати слід застосовувати одну ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір.

Розмір ПСП, що надається платнику податків, який утримує двох дітей віком до 18 років, становить у 2014 році 1218,00 грн. (609,00 грн. х 2 дітей віком до 18 років). Для одинокої матері, яка має двох дітей віком до 18 років, — 1827,00 грн. (913,50 грн. х 2 дітей віком до 18 років). Як бачимо, розмір ПСП, установлений для одинокої матері, вище. А отже, розлучена жінка матиме право на ПСП як одинока мати, яка має дітей віком до 18 років, але якщо сума її зарплати за місяць не перевищить граничного розміру.

Як правильно визначити базу обкладення ПДФО в аванс

Роботодавець виплачує зарплату не рідше двох разів на місяць, тобто окремо за першу (аванс) і другу половини місяця (стаття 115 КЗпП). При цьому ПДФО потрібно сплачувати до бюджету при кожній виплаті оподатковуваного доходу (підпункт 168.1.2 ПКУ): окремо при виплаті авансу та заробітної плати.

ПСП застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати (підпункт 169.2.1 ПКУ). Це підтверджує і роз’яснення, наведене в розділі 103.08.04 «ЗІР» ДФСУ. Виходить, що при утриманні ПДФО із заробітної плати за першу половину місяця (авансу) не можна застосовувати ПСП.

Крім того, алгоритм розрахунку ПДФО за ставками 15 і 17 % зі зменшенням суми нарахованої заробітної плати на суму ЄСВ до авансу не застосовується.

Як утримати ПДФО з авансу в такому разі? ПДФО з авансу визначають таким чином:

Заробітна плата за першу половину місяця х х Ставка ПДФО.

Це підтримує і ДФСУ (розділ 103.07 «ЗІР»).

До речі, роботодавець може і не сплачувати ЄСВ у частині утримань за першу половину місяця. Нагадаємо: він зобов’язаний сплатити ЄСВ «знизу» не пізніше 20-го числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону про ЄСВ).

Прийшов час нараховувати заробітну плату за другу половину місяця. При визначенні бази оподаткування суму заробітної плати за місяць зменшуємо на суму ЄСВ (у частині утримань) і ПСП у належній сумі. Після цього до бази оподаткування застосовуємо ставку ПДФО.

Різницю між сумою ПДФО, утриманою з усієї заробітної плати, і сумою ПДФО, утриманою з авансу, перераховуємо при виплаті заробітної плати за другу половину місяця.

Імовірно, що після застосування ПСП сума вже сплаченого з авансу ПДФО виявиться більшою, ніж сума ПДФО, утримана з усієї заробітної плати. Актуально це при встановленні заробітної плати на рівні мінімальної або в меншому розмірі — при запровадженні неповного робочого часу.

Що ж робити? При подальшому утриманні ПДФО урахувати таку переплату. Тобто при розрахунку ПДФО з авансу наступного місяця зменшити суму податку такої переплати.

Підкріплює такий висновок норма пункту 87.1 ПКУ: сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надмірно сплачених сум такого платежу (без заяви платника).

 

Винагорода за цивільно-правовими договорами

Підприємці без найманих працівників згадують про «цивільний» ПДФО, якщо як замовники укладають зі звичайною фізособою договір на надання послуг або виконання робіт. У цьому випадку слід пам’ятати, що винагорода, яка виплачується за цивільно-правовими договорами (далі — ЦП-договір), обкладається ПДФО. Але є низка правил, про які не варто забувати.

1. ПДФО потрібно утримати на підставі акта. При цьому винагороду, нараховану за декілька місяців, розбивати між місяцями не треба (у цьому немає необхідності).

2. При нарахуванні доходів за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму ЄСВ (пункт 164.6 ПКУ).

Тобто при утриманні ПДФО нарахований дохід зменшуємо на утриманий з такої виплати ЄСВ за ставкою 2,6 %.

Нагадаємо, що на суму винагороди нараховують ЄСВ «зверху» за ставкою 34,7 %, а утримують «знизу» за ставкою 2,6 %.

ЄСВ справляють не з усієї суми доходу, що нараховується, а тільки із суми доходу в межах максимальної величини бази, що дорівнює 17 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (у 2014 році — 20706,00 грн.).

Якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує календарний місяць, винагороду, виплачену за результатами роботи, для нарахування ЄСВ ділять на кількість місяців, за які вона нарахована (частина 2 статті 7 Закону про ЄСВ). Це робиться з метою застосування до розподіленого доходу максимальної величини бази для справляння ЄСВ для кожного місяця окремо. Якщо дія договору припадає на декілька місяців, але акти складаються щомісячно (виплата за ними нараховується щомісяця), то ділити винагороду не потрібно.

3. При утриманні ПДФО з винагороди за ЦП-договорами (тобто не у вигляді заробітної плати) ПСП не застосовується.

4. У ставках оподаткування немає нічого незвичайного. ПДФО утримують за ставками до бази оподаткування (пункт 167.1 ПКУ):

15 % — до суми бази оподаткування, що не перевищує 10 мінімальних зарплат на 1 січня поточного року (у 2014 році — 12180,00 грн.);

17 % — до суми бази оподаткування, що перевищує 10 мінзарплат на 1 січня поточного року (у 2014 році — більше 12180,00 грн., починаючи із суми 12180,01 грн.).

Порівнювати з межею в 10 мінзарплат потрібно винагороду за вирахуванням утриманого ЄСВ.

Зверніть увагу

З 03.08.2014 р. з винагороди за ЦП-договором потрібно утримати військовий збір у розмірі 1,5 %. Причому на його суму не зменшують базу для обкладення ПДФО.

 

Приклад 2. Підряднику (звичайній фізособі) за ЦП-договором 29.08.2014 р. на підставі акта виконаних робіт нараховано винагороду в сумі 15000,00 грн., з якої утримано ЄСВ у сумі 390,00 грн. (15000,00 грн. х 2,6 %), військовий збір ­— 225,00 грн. (15000,00 х 1,5 %). Із суми такої винагороди ПДФО утримуємо так.

Визначаємо базу обкладення ПДФО:

15000,00 - 390,00 = 14610,00 (грн.).

Оскільки база обкладення ПДФО перевищує 10 мінзарплат на 1 січня (14610,00 грн. > 12180,00 грн.), ПДФО утримуємо за ставкою:

— 15 % з винагороди в сумі 12180,00 грн.:

12180,00 х 15 % = 1827,00 грн.;

— 17 % з винагороди в сумі 2430,00 грн. (14610,00 - 12180,00):

2430,00 х 17 % = 413,10 грн.

Загальна сума ПДФО: 1827,00 + 413,10 = 2240,10 (грн.).

Винагороду буде виплачено на руки фізособі 05.09.2014 р. в сумі:

15000,00 - 390,00 - 2240,10 – 225,00 = 12144,90 (грн.).

Як виправити помилку з ПДФО

Тепер поговоримо про те, що робити, якщо все ж помилку з ПДФО допущено. Підприємець, який неправильно утримав ПДФО, повинен його суму доплатити до бюджету або повернути працівнику (менше утримати з доходу майбутнього періоду) і виправитися у формі № 1ДФ.

Для цього податковий агент подає «Новий звітний» або «Уточнюючий» розрахунок. Першим способом ви можете скористатися, якщо помилка у вже поданій формі № 1ДФбула виявлена до закінчення граничного строку подання (пункт 4.2 Порядку № 49). Нагадаємо: вона надається окремо за кожен квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Причому якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважатиметься операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Наприклад, 7 липня 2014 року підприємець виявив помилку у вже поданій формі № 1ДФза II квартал 2014 року. У такій ситуації він може виправити її, подавши новий звітний розрахунок. Зробити це потрібно до закінчення граничного строку подання звітності за II квартал 2014 року, тобто не пізніше 11 серпня 2014 року.

Другий спосіб виправитися — подати уточнюючий розрахунок (зі сплатою самоштрафу 3 % при недоплаті). Цей спосіб вас врятує в разі, якщо помилка у формі № 1ДФ була виявлена після закінчення граничного строку подання цієї форми.

Припустимо, підприємець виявив у липні 2014 року помилку, допущену у формі № 1ДФза I квартал 2014 року. Оскільки граничний строк її подання вже минув, виправлятися слід через уточненку.

Звітний новий та уточнюючий розрахунки заповнюють на підставі інформації з раніше поданої форми № 1ДФ. Формують їх за одними правилами. Ці правила досить прості і зводяться до такого.

Для вилучення одного помилкового рядка із заздалегідь поданої інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і в графі 9 зазначити «1» — рядок на вилучення.

Для введення нового або пропущеного рядка необхідно повністю заповнити всі графи і у графі 9 зазначити «0» — рядок на введення.

Для заміни помилкового рядка на правильний потрібно вилучити помилкову інформацію із зазначенням у графі 9 «1» і ввести правильну інформацію, зазначивши у графі 9 такого рядка значення «0». Тобто у цьому випадку слід заповнити два рядки, один з яких вилучає помилкову інформацію, внесену раніше, а другий — вносить правильну інформацію.

Важливо

Нова звітна та уточнююча форми № 1ДФ містять інформацію тільки за рядками, що уточнюються. Вам не потрібно переписувати всі рядки табличної частини розрахунку, що були заповнені у формі № 1ДФ з відміткою «звітний». Потрібно просто вилучити/ввести/замінити потрібні рядки за правилами, озвученими вище.

Якщо ви заповнюєте новий звітний або уточнюючий розрахунок на папері, підсумкові рядки за графами 3а, 3, 4а і 4 не заповнюєте (роз’яснення податківців у категорії 103.25 «ЗІР»). А ось в електронній версії форми № 1 ДФпідсумковий рядок проставляється автоматично.

Реквізити форми № 1ДФ «Порція», «Працювало у штаті», «Працювало за цивільно-правовими договорами» мають відповідати тим, що зазначалися в раніше поданому розрахунку, який ви зараз коригуєте. Так, наприклад, у полі «Порція» уточнюючої форми № 1ДФпотрібно проставити той номер порції, що був зазначений вами у формі, поданій раніше.

Документи консультації

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, здійснюваних за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Порядок № 49 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі