Допомога по безробіттю як трамплін для бізнесу

Безробітний може отримати одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (пункт 5 статті 23 Закону № 1533). Нюанси надання такої допомоги містяться в Порядку № 307. Вивчаємо можливості.

Хто щасливчик?

Мабуть, перше запитання, яке хвилює: хто має право на таку допомогу? Обмеження дійсно є.

Так, на фінансування можуть розраховувати безробітні, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи (абзац 1 пункту 7.1 Порядку № 307).

А ось вікових обмежень немає: навіть безробітні передпенсійного віку (за 2 роки до пенсійного віку) можуть отримати допомогу на розвиток бізнесу на загальних підставах (абзац 3 пункту 7.2 Порядку № 307).

Водночас у допомозі відмовлять безробітним, які:

— протягом останніх 24 календарних місяців, що передують безробіттю, були зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності;

— отримували «стандартну» допомогу по безробіттю, але тривалість її виплати скорочувалася на підставах, передбачених підпунктом 2 пункту 5.3, пунктом 5.4 Порядку № 307, або припинялася взагалі на підставі підпункту 8 пункту 5.5 цього Порядку.

Ціна питання

Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми допомоги, призначеної конкретному безробітному (абзац 1 пункту 7.2 Порядку № 307).

Детально про правила розрахунку допомоги читайте у «ВД», 2013, № 23, с. 38 — 39.

Нагадаємо, що розрахункова щомісячна сума «стандартної» допомоги по безробіттю залежить від:

1) середньоденної заробітної плати. Дані беруть з довідки роботодавця (форму наведено в додатку 3 до Порядку № 1266). У загальному випадку для розрахунку середньоденної зарплати знадобиться заробітна плата за останні шість календарних місяців перед місяцем, в якому було припинено дію трудового договору (пункт 4 Порядку № 1266). Її суму потрібно розділити на кількість календарних днів за розрахунковий період без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (пункт 14 Порядку № 1266);

2) відсотка середньої зарплати залежно від страхового стажу працівника (цифри наведені в частині 1 статті 23 Закону № 1533);

3) кількості днів, протягом яких безробітний може отримувати допомогу. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років (частина 4 статті 22 Закону № 1533). Якщо працівника звільнено без поважних причин (стаття 38 КЗпП) або за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП), то період виплати допомоги скорочується (детальніше див. «ВД», 2013, № 23, с. 39);

4) понижуючих коефіцієнтів з частини 1 статті 23 Закону № 1533.

Відповідно на розвиток бізнесу призначається річна сума такої допомоги відразу. До речі, якщо безробітний вже отримав:

— частину призначеної допомоги по безробіттю, то на розвиток бізнесу виплатять її залишок;

— допомогу протягом 360 календарних днів, то допомогу на розвиток бізнесу можуть виплатити за наступні 360 календарних днів.

До речі, для безробітних, яким допомога призначена в мінімальному розмірі, розрахунок одноразової виплати здійснюється з урахуванням підвищення мінімального розміру допомоги, встановленого постановою правління Фонду соцстрахування на випадок безробіття, що діє на дату нарахування такої виплати (абзац 5 пункту 7.2 Порядку № 307).

Шлях у світ бізнесу

Про отримання одноразової допомоги по безробіттю не сурмлять на кожному кроці. Однак це не означає, що «схема» не працює.

Що ж потрібно знати, мати та вміти, щоб зробити допомогу по безробіттю пропуском у світ підприємництва? Розкриваємо карти.

1. Отримати офіційний статус безробітного. Інакше кажучи, необхідно стати на облік в центрі зайнятості за місцем реєстрації. Для цього будуть потрібні паспорт, облікова картка платника податків, трудова книжка, документ про освіту, за необхідності, військовий квиток.

Нагадаємо: поки вам шукатимуть роботу, ви отримуватимете «стандартну» допомогу по безробіттю.

2. Подати до центру зайнятості заяву про надання одноразової допомоги на відкриття власної справи та бізнес-план. Зауважте: зробити це можна не раніше ніж через місяць після реєстрації в центрі зайнятості. Такий висновок випливає з абзацу 1 пункту 7.1 Порядку № 307.

3. Пройти безкоштовне навчання основам бізнесу. Такі курси або семінари організує центр зайнятості (абзац 3 пункту 7.1 Порядку № 307). Не рекомендуємо відмовлятися або прогулювати. Багато з тих, хто став підприємцем у такий спосіб, підкреслюють корисність навчання.

4. Отримати згоду комісії. Ваші заяву і бізнес-план аналізуватиме спеціальна комісія. Зазвичай доводиться захищати свій бізнес-план. Остаточне рішення приймуть протягом 10 робочих днів з дня подання заяви та бізнес-плану (абзац 7 пункту 7.4 Порядку № 307). Таке рішення оформляють наказом, з яким безробітний повинен ознайомитися під підпис.

До речі, якщо під ваш проект гроші все ж таки не виділять, то відмова також має бути оформлена наказом.

5. Зареєструватися підприємцем. Цей етап проходять лише ті, хто отримав позитивне рішення комісії про виплату одноразової допомоги «на розвиток». Зокрема, безробітному необхідно стати самозайнятим: зареєструватися підприємцем протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про виплату допомоги (абзац 6 пункту 7.4 Порядку № 307).

Зауважте: обрати можна як загальну систему оподаткування (зі сплатою податку на доходи фізичних осіб), так і спрощену (зі сплатою єдиного податку). Визначитися вам допоможе шпаргалка у «ВД», 2013, № 6, с. 32.

6. Подати документи до центру зайнятості. У жодному нормативному або законодавчому акті це не передбачено. Більше того, ДФСУ зобов’язана самостійно інформувати Фонд соц­страху з безробіття про те, що фізична особа стала підприємцем.

Однак на практиці в центрах зайнятості часто вимагають надати копію документа про реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності.

7. Отримати гроші через відділення банку. Чекати доведеться не більше 30 календарних днів після отримання Фондом соцстраху з безробіття від ДФСУ інформації про реєстрацію фізичної особи підприємцем (пункт 7.5 Порядку № 307).

Часто виникає запитання: чи потрібно відображати надходження таких коштів в обліку, адже на цьому етапі ви вже перебуваєте у статусі підприємця?

Відповідаємо: ні, сума допомоги не включається до доходу підприємця.

Так, для загальносистемників є рекомендація в розділі 104.04 «ЗІР» ДФСУ: сума, видана Фондом на розвиток підприємництва відповідно до норм Порядку № 307, не включається до складу доходу фізичної особи — підприємця та не підлягає обкладенню ПДФО.

А для єдиноподатників звільняючим є підпункт 4 пункту 292.11 ПКУ, в якому зазначено, що до доходу єдиноподатника не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

От і все — сміливо можна починати свою справу. Будьте готові, що деякий час бізнес доведеться «розкручувати», тому спочатку витрати перевищуватимуть доходи. Однак якщо все зробити правильно (і якщо не перешкодить якийсь форс-мажор), то результати неодмінно будуть.

До речі, багатьох цікавить запитання: чи контролює центр зайнятості цільове використання допомоги. Відповідаємо: ні, такий контроль не передбачений. По суті одноразова допомога по безробіттю на розвиток бізнесу нічим не відрізняється від «стандартної» допомоги. Виняток становить лише порядок її виплати: щомісяця або одноразово. При отриманні «стандартної» допомоги безробітні не зобов’язані звітувати про напрямки її використання. Аналогічним має бути підхід і в цьому випадку. Проте додатково читайте інформацію на с. 38 цього випуску. Також, на нашу думку, не доведеться повертати кошти, якщо підприємець у майбутньому знайде роботу та поєднуватиме підприємницьку та трудову діяльність.

Поради бувалих: топ-7

1. Грамотне звільнення. Іноді, коли справи кепські, роботодавці пропонують працівникам звільнитися за власним бажанням (стаття 38 КЗпП) або за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП). Однак для отримання одноразової допомоги по безробіттю це непідходящий варіант, оскільки суттєво зменшить розмір допомоги (пункти 2.4 і 5.3 Порядку № 307). Прийнятний варіант звільнення: скорочення штату або ліквідація підприємства (пункт 1 статті 40 КЗпП).

2. Розумний бізнес-план. Як правило, у центрах зайнятості є зразки написання бізнес-планів, їх можна взяти за основу та проявити власну креативність. У найбільш лояльних службах написати бізнес-план допомагають самі працівники центру зайнятості.

3. Більше переконливих цифр. Переконати комісію в доцільності фінансування вашого проекту допоможуть наочні розрахунки, таблиці, діаграми та графіки. Прорахувати економічну ефективність можна навіть за допомогою Інтернету.

4. Попит народжує пропозицію. Бажаючих отримати одноразову допомогу по безробіттю досить багато, тому всі бізнес-ідеї проходять суворий відбір. На практиці перевагу віддають сфері послуг, а також проектам із соціальною спрямованістю. Торговельні проекти «урізають» частіше.

5. Сезонність. Виплата допомоги здійснюється в межах коштів, передбачених бюджетом Фонду соцстрахування на випадок безробіття. За неофіційними даними найповніший бюджет у березні — квітні, а ось грудень — лютий у цьому плані є біднішими.

6. Великі «білі» доходи. Це, звичайно, суб’єктивний фактор, адже звільнення з отриманням статусу безробітного зазвичай не планують. Та все ж зауважимо: чим вище заробітна плата за 6 місяців, що передують безробіттю, тим вище одноразова допомога. Зауважимо, що про звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП роботодавець зобов’язаний попередити працівника не пізніше ніж за два місяці до такого звільнення. Якщо вам виплатили зарплату «в конверті», є сенс у цей період її «обілити».

7. Не варта справа й заходу. Як ми вже зазначали, цільове використання коштів не перевіряють. Тому чисто теоретично можна пройти весь цей шлях, отримати гроші, однак бізнес-ідею «заморозити». Та діяти в такий спосіб не радимо. По-перше, тепер ви в статусі підприємця, а отже, зобов’язані сплачувати податки та соц­внески за себе, подавати звітність. Невиконання таких обов’язків є штрафонебезпечним. По-друге, «закрити» підприємця набагато важче та витратніше, ніж «відкрити». Крім того, це загрожує перевірками.

Для діючих підприємців ця стаття має, найімовірніше, ознайомлювальний характер. Однак, можливо, у вашому оточенні є люди, які сьогодні перебувають у стадії пошуку роботи. Для них цей матеріал може стати рятівною соломинкою. І тоді стане на одного безробітного менше та на одного підприємця більше. Боремося з безробіттям разом!