Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

В якій статті МСФЗ-балансу зазначати залишки по рахунку 15 «Капітальні інвестиції»

Редакція ББ
Будівельна Бухгалтерія Лютий, 2009/№ 4
Друк
Стаття

Рубрика: МСФЗ-формат

Іван Чалий, консультант

 

Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затверджена розпорядженням від 24 жовтня 2007 року № 911-р, передбачає

«з 2010 року обов'язкове складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами».

Чимало

акціонерних будівельних компаній, разом з деякими забудовниками, які випустили облігації , мають усі шанси потрапити в ситуацію, коли їм доведеться складати фінансові звіти відповідно до всіх вимог МСБО-МСФЗ (IAS-ІFRS). А найуспішніші підприємства будівельної галузі інтегрують свою звітну систему в МСФЗ-формат уже сьогодні.

Для тих головбухів, які намагаються вписати свій облік у міжнародно-стандартизовані рамки, ми відкриваємо рубрику «МСФЗ-формат», де роз’яснюватимемо особливості складання МСФЗ-звітів та аналізуватимемо відмінності чинних П(С)БО-нормативів від визнаних міжнародною спільнотою правил.

 

 

В якій статті МСФЗ-балансу зазначати залишки по рахунку 15 «Капітальні інвестиції»?

 

Згідно з

п. 5.3. П(С)БО 7 незавершені капітальні інвестиції є групою основних засобів.

Незважаючи на це, в українській формі Балансу їх відображають

окремо від власне основних засобів по рядку 020 «Незавершене будівництво». Така «відокремленість» усіляко заохочується Мінфіном України. У третьому розділі Форми № 5 спеціально наводиться детальна інформація про склад капітальних інвестицій. А в листі Мінфіну від 13.06.2007 р. № 31-34000-30/23-4118/4425 навіть указувалося на те, що «незавершені капітальні інвестиції не є об'єктами основних засобів, обліковуються в окремій групі, а також їх вартість не підлягає переоцінці та амортизації».

Але в системі МСБО-МСФЗ немає будь-яких особливих вимог до капітальної «незавершенки». Авторитетні вітчизняні експерти стверджують, що «МСФЗ не містять окремих положень щодо незавершених капітальних інвестицій та розглядають їх як складову основних засобів чи інших відповідних активів»*. Найчастіше така узагальнююча стаття в Балансі називається

«Нерухомість і обладнання» («Property and equipment»).

* Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — С. 210.

У зв'язку з цим також слід зауважити, що при переведенні звітів у МСФЗ-формат деякі компанії змушені виключати зі складу капітальних інвестицій витрати, пов'язані зі спорудженням активів,

призначених для реалізації.

Наприклад, у МСФЗ-звіті ЗАТ СБМО «ЛенСпецСМУ» за 2005 рік зазначено таке:

«Під час трансформації звітності було прийнято рішення про рекласифікацію

незавершеного будівництва Компанії зі складу незавершеного капітального будівництва до складу незавершеного виробництва».

Чим спричинена подібна реструктуризація звіту?

Вважаємо, традиціями пострадянського обліку.

Не таємниця, що, скажімо, українська

Інструкція про застосування Плану рахунків, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, у деяких ситуаціях досі допускає відображення по рахунку 15 витрат, що стосуються активів, призначених не для подальшої експлуатації підприємством-забудовником, а для продажу. Але намір реалізувати споруджуваний актив, з точки зору МСФО, зумовлює його оборотний характер. Тому такі суми слід відображати у складі запасів як оборотні балансові активи.

Разом з тим деякі суми, що зазвичай відображаються українськими головбухами на

оборотному (здавалося б) рахунку 205, іноді мають фіксуватися в Балансі як необоротні активи.

Якщо придбані будматеріали та обладнання, вартість яких віднесено до дебету рахунка 205, призначено для подальшого спорудження та оснащення об'єктів, які планується

довгостроково використовувати у власній госпдіяльності, то відповідні суми вважаються виведеними з операційного обороту підприємства. Це означає, що з економічної точки зору вони набули інвестиційного статусу. Отже, у Балансі вони мають відображатися не у статті запасів, а у статті необоротних активів (основні засоби та/або незавершені капітальні інвестиції).

Із тієї ж причини не вважаються оборотними й

аванси, перераховані за ресурси, які передбачаються використовувати для капітально-інвестиційних цілей. Ці суми також мають поповнити статті необоротних активів.

 

 

В якій статті МСФЗ-балансу показувати валову заборгованість замовника?

 

Український

П(С)БО 18 «Будівельні контракти» приписує відображати цей показник у складі оборотних активів у статті «Незавершене виробництво», що зумовлено, очевидно, відображенням відповідних сум на рахунку 23. Незавершене виробництво, нагадаємо, належить до категорії запасів (п. 6 П(С)БО 9 «Запаси»).

На відміну від українського нормативу,

МСБО 11 «Будівельні контракти» не висуває чітких вимог ні щодо рахунків обліку таких даних, ні щодо їх балансової класифікації. У параграфі 42 МСБО 11 лише зазначається, що підприємство має відображати «валову суму до оплати замовниками за роботи, виконані за контрактом, як актив».

Наприклад, у МСФЗ-звіті фінського забудовника SRV зазначається таке*:

«Якщо витрати і визнаний прибуток будівельних контрактів перевищують суми проміжних рахунків, різниця розкривається по статті

торговельної та іншої дебіторської заборгованості»**. Таким чином, валова заборгованість замовників відображається у складі поточної дебіторської заборгованості SRV.

* http://www.srv.fi/investors.

** Англійською мовою це формулюється так: «If costs and recorded profits construction contracts exceed amount progress billings, difference is disclosed in

Trade and other receivables» .

При цьому українські коментатори МСБУ-МСФО відзначають таку особливість термінології:

«

Формулировки «валовая задолженность заказчиков» и «валовая задолженность перед заказчиками», использованные в МСБУ 11, немного вводят в заблуждение по поводу тех действительных сумм, которые подлежат получению или уплате. <...> Во избежание путаницы подрядчик может подавать сумму под другим заголовком, как например, «затраты и предварительно оцененные прибыли, превышающие промежуточные счета по незавершенным контрактам», или «промежуточные счета, превышающие понесенные затраты и предварительно оцененные прибыли по незавершенным контрактам»***.

*** Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность по международным стандартам. — Х.: Фактор, 2007. — С. 844.

На практиці це реалізується по-різному.

Наприклад, один з великих підрядників у секторі промислово-цивільного будівництва Granite Construction Incorporated відображає статтю «Витрати та оцінений прибуток, що перевищують проміжні рахунки» («Costs and estimated earning in excess of billings») як окремий (!) балансовий показник між показниками поточної дебіторської заборгованості та запасів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі