Котеджне селище як садівничий кооператив: оподаткування
Котеджне містечко, що споруджується підрядником, створено у формі садівничого товариства. Товариство є замовником будівель- но-монтажних робіт.
Чи обкладаються податком на прибуток надходження на користь товариства від його членів, яким після закінчення будівництва належатимуть котеджі?
Судячи з усього, така незвичайна організаційна форма замовника зумовлена деякими особливостями національного земельного законодавства.
Нагадаємо, як регулюють цю проблему ч. 3 — 6 ст. 35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III (далі — Земельний кодекс):
«3. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також
для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.4. Землі загального користування
садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування.5.
Приватизація земельної ділянки громадянином — членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.6. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та
статутів цих товариств».Багатьом забудовникам такі умови землеустрою здаються комфортними при реалізації проектів спорудження котеджних містечок.
Водночас участь у схемі забудови садівничого товариства пов'язана з деякими проблемами оподаткування.
Щоб коректно визначити податковий статус садівничого товариства, потрібно з'ясувати правову природу такого суб'єкта.
Зрозуміло, що заради задоволення вимог
Земельного кодексу зазначений суб'єкт іменується саме «садівничим товариством». Проте, із загальноправової точки зору, такі «товариства», найімовірніше, належать до кооперативів.Стаття 6 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV
(далі — Закон про кооперацію) містить таку класифікацію:«Відповідно до завдань та
характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо».Ми припускаємо, що «садівничі товариства», згадані в
Земельному кодексі, у розумінні Закону про кооперацію є «садово-городніми» кооперативами або, у крайньому разі, входять до категорії «тощо» —кооперативів1.1 При створенні товариства зв'язок із Законом про кооперацiю доцільно закріпити на рівні статутних документів.
Якщо ідентифікувати природу «товариства» в «кооперативному» ключі, то слід визначити і
характер діяльності такого кооперативного товариства.Стаття 94 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV
(далі — Господарський кодекс) містить таке визначення:«Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (
виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом».Звернемо увагу, що частина друга
ст. 95 Господарського кодексу дозволяє виробничим кооперативам займатися підприємницькою діяльністю:«
Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність , не заборонену законом».Тому
ст. 2 Закону про кооперацію зазначає, що метою створення виробничого кооперативу є отримання прибутку:«Виробничий кооператив — кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з
метою одержання прибутку».інші види кооперативів (обслуговуючий, споживчий) не ставлять собі за мету отримання прибутку.
Таким чином, якщо статут садівничого товариства не встановлює його
виробничого характеру і не фіксує положення про створення з метою отримання прибутку, то, очевидно, таке товариство в розумінні ст. 85 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) є непідприємницьким товариством, а в термінології Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) може класифікуватися як неприбуткова організація.Зауважимо, що в разі реєстрації в податкових органах неприбутковою організацією2 садівничий кооператив буде віднесено не до тієї категорії, куди входять
житлово-будівельні кооперативи (п.п. «є» п.п. 7.11.1 Закону про податок на прибуток), а до категорії «інших» юридичних осіб, «діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів» (п.п. «г» п.п. 7.11.1 Закону про податок на прибуток).2 Щодо проблем кооперативів, пов'язаних з такою реєстрацією, див. газету «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 12, с. 8 — 16.
Зауважимо, що таке тлумачення сутності організації зовсім не означає, що товариству заборонено здійснювати дохідні операції. У
статті 86 Цивільного кодексу зазначається:«Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню».
При реєстрації садівничого товариства як неприбуткової організації згідно з
п.п. «г» п.п. 7.11.1 Закону про податок на прибуток від оподаткування буде звільнено доходи, отримані у вигляді коштів або майна, що надійшли від проведення їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів.Отже,
лише при отриманні відповідного коду неприбуткової організації садівниче товариство зможе впевнено вивести з-під оподаткування надходження, що отримуються від своїх членів. Та й те лише в тому випадку, якщо такі надходження відповідатимуть основній діяльності товариства.Тому важливу роль у формуванні схеми оподаткування має не лише можливість присвоєння товариству коду неприбутковості, а й адекватне викладення сутності
основної діяльності товариства в його статуті.
Сергій Шемет
