Чи слід збільшувати вартість імпортованих активів до вартості, яка визначена за валютним курсом на дату платежу?
Лист Міністерства фінансів України
від 21.04.2009 р. № 31-34000-20-27/11292
Міністерство фінансів України на запит щодо дати визнання та відображення в бухгалтерському обліку
вартості товарів, придбаних у нерезидентів за іноземну валюту, повідомляє.Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, актив — це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до отримання в майбутньому економічних вигод, який відображається в балансі за умови достовірної його оцінки.
Ураховуючи наведене, датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані (отримані) активи (товари).
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, які фіксують факти їх здійснення і містять обов’язкові реквізити, визначені цим Законом, зокрема з придбання товарів — дату і місце складання документа, дані про учасників і обсяг операції, підтвердження наявності контролю за товарами.Переоцінка
визнаних товарів після їх зарахування на баланс здійснюється відповідно до пунктів 24 — 28 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246.
Заступник міністра фінансів України Д. Фудашкін
КОМЕНТАР
При стрімкому падінні курсу національної валюти, будівельні підприємства, котрі імпортують
на умовах постоплати будматеріали та обладнання, зіткнулись з проблемою відображення в обліку вартості активів, за які було сплачено валютою за курсом, що значно змінився з дня оприбуткування.Серед фахівців склалося два підходи щодо вирішення питання про те, чи слід збільшувати вартість імпортованих активів до вартості, яка визначена за валютним курсом на дату платежу.
Перший підхід
полягає в тому, що валютне коригування, викликане падінням курсу гривні, має збільшувати як вартість зобов’язання, так і вартість отриманого активу. Наприклад, стосовно товарів це відображається кореспонденцією Дт 28 — Кт 631.1 Див. «Бухгалтерія», 2009, № 15, с. 46.
Другий підхід
полягає в тому, що в результаті збільшення курсу іноземної валюти, вартість імпортованих товарів не змінюється, а негативна курсова різниця відноситься на витрати звітного періоду (Дт 945 — Кт 63)2.2 Див. «Бухгалтер», 2008, № 47, с. 48 — 49.
У листі Мінфіну йдеться про те, що переоцінка запасів можлива лише за наявності тих умов, що визначені в
п. 24 — 28 П(С)БО 9. Нагадаємо, що ці загальні норми припускають можливість збільшення вартості запасів лише в межах їхніх попередніх уцінок.Отже, дооцінювати вартість запасів лише з причини зростання валютного курсу не можна.
Таким чином, Мінфін підтвердив правильність другого підходу.
З такими висновками важко не погодитись. Адже запаси не є
монетарними активами, і тому зміна курсу валюти на їхню вартість в бухобліку не впливає (п. 7 П(С)БО 21).
Григорій Козаков
