Рекомендаційна методологія від КРУ
Єгор Трубніков, консультант
У «Будівельній бухгалтерії», 2009, № 4 на с. 26 було розміщено коментар до проекту Методрекомендацій контрольно-ревізійної служби щодо перевірки вартості будівництва. Кінцевий варіант цього документа зазнав певних коригувань.
Наказом ГоловКРУ від 27 лютого 2009 року № 39 затверджено Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво.
Щоб уникнути конфліктів під час перевірок, бухгалтерам підрядних організацій варто ознайомитися з цим документом.
Звернемо увагу на деякі положення Методрекомендацій.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Методрекомендації
— Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджені наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39.ДБН Д.1.1-1-2000
— Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверждені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174.
Важливо взяти до уваги, що
Методрекомендації було прийнято раніше за внесення останніх змін до ДБН Д.1.1-1-20001. Тому деякі тези Методрекомендацій уже застаріли. Отже, не слід сприймати весь документ як керівництво до дії. Сподіваємось, це розумітимуть і ревізори, для яких, власне, і було створено документ.1
З 1 квітня 2009 року до Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверждених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174, унесено зміни згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.03.2009 р. № 114. Коментар щодо таких змін див. на с. 19–20 цього номера газети.
Поточні ціни кошторису
З 1 квітня 2009 року, тобто після набуття чинності змінами до
ДБН Д.1.1-1-2000, уже навряд чи актуальним є наступне положення Методрекомендацій :«
Пам’ятати, що невід’ємною частиною контракту (договору) є розрахунок договірної ціни. При погодженні договірної ціни замовником перевіряється вартість матеріально-технічних ресурсів, яка не має перевищувати середньорегіональну (за матеріалами — за цінами виробників, що склалися в регіоні). Коли ціни на придбання матеріальних ресурсів відрізняються від середньорегіональних, у підрядної організації має бути обґрунтоване письмове погодження замовника щодо поставки на будівництво ресурсів за вищими цінами».Адже наразі кошторисні ціни орієнтовано на мінімальні рівні цін, установлені
Мінекономіки.
Проектно-кошторисна документація
Методрекомендації
містять зауваження про те, що всі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації . Обсяг і вартість поточного ремонту, що виконується господарським способом, може бути визначено на основі дефектних актів і розцінених описів робіт. Мабуть, деякі юристи стосовно цивільно-правової адекватності таких вимог (зокрема, щодо обов’язкової наявності кошторисів) могли б посперечатися. Проте ми б радили замовникам та підрядникам дослухатись до думки фахівців ГоловКРУ.
Титули
Щодо оформлення такого
обов’язкового документа, як титул, Методрекомендації наполягають на тому, щоб титули затверджувалися в такому самому порядку, як і проекти будівництва. При цьому титули на ремонтні роботи (капітальний та поточний) не складаються.
Ліцензування генпідряду
Цікава сентенція
Методрекомендацій відноситься до проблеми ліцензування генпідрядних послуг:«
Наявні випадки, коли генпідрядник не є виконавцем робіт (виконавці — субпідрядні організації), то, відповідно, і ліцензія йому не потрібна»Як бачимо, спеціалісти з ГоловКРУ і досі не відають про те, що з 2008 року ситуація з ліцензуванням генпідрядника кардинально змінилася і йому треба отримувати ліцензію від Мінрегіонбуду.
Цільове використання
Цільове використання коштів звичайно підлягає контролю з боку КРС: «
При перевірці відповідності використання коштів їх цільовому призначенню з’ясувати, чи не фінансувалися за виділені кошти інші об’єкти будівництва; чи не витрачалися кошти на придбання будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, які не пов’язані з проведенням запланованого обсягу робіт, та на потреби, що не стосуються будівництва взагалі, тощо».Тут треба визнати, що за умов, коли підрядник одночасно веде кілька об’єктів, зазвичай дуже важко виокремити, які саме кошти пішли на придбання тих чи інших ресурсів.
Матеріали замовника
Певну стурбованість бухгалтера може викликати таке положення:
«
При встановленні фактів передачі замовником будівельних матеріалів, виробів та конструкцій підрядним організаціям для виконання робіт перевірити, чи не віднесена в обліку замовника вартість таких матеріалів, виробів та конструкцій на витрати замовника, а не на розрахунки з підрядником. При передачі замовником матеріалів на будівництво об’єкта перевірити в актах приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) вартість виконаних робіт, які не мають містити вартість матеріалів, що були йому передані».По-перше, не зрозуміло на які саме «розрахунки з підрядником» замовнику треба відносити вартість будматеріалів. Традиційно вартість таких ресурсів обліковується у замовника на рахунках обліку матеріалів, а не в складі заборгованості.
По-друге, теза про те, що в актах вартість матеріалів замовника не може входити до вартості виконаних робіт, не співпадає з думкою працівників Держбуду-Мінрегіонбуду. Нагадаємо, наприклад, відомий
лист Держбуду від 28.09.99 р. № 8/8-341, що констатував таке: «вартість матеріалів поставки замовника, які безоплатно передані підрядникові за актом передачі та укладені в будівництво, включається в обсяг виконаних робіт».Можна припустити, що фахівці ГоловКРУ, даючи відповідну рекомендацію, мали на увазі те, що вартість матеріалів замовника не може
оплачуватись ним. І з цим, зрозуміло, треба погодитись.
Витрати на утримання служби замовника
Щодо зазначеного показника документ містить такі рекомендації:
«
При перевірці звернути увагу, чи не нараховувалися витрати на утримання служби замовника від запланованого обсягу капіталовкладень без урахування вартості фактично виконаних і оплачених робіт.У зведеному кошторисному розрахунку податок на додану вартість (ПДВ) нараховується на всю вартість будівництва, у тому числі і на кошти з утримання служби замовника. Проте слід взяти до уваги, що фактичне нарахування ПДВ на суму витрат з утримання служби замовника здійснюється за умови, що замовник є платником ПДВ.
Враховуючи те, що здійснення функцій замовника не належить до підрядних робіт, кошти на утримання служби замовника не включаються до типових форм первинних облікових документів № КБ-2в та № КБ-3
».Зауважимо, що в складі таких сум враховано і витрати на
технічний нагляд. Тому слід брати до уваги і те, як саме здійснюється такий нагляд: власними силами замовника чи із залученням ліцензованої компанії.
Складання кошторису
Методрекомендації
наголошують на наступних особливостях оформлення первинної документації на виконання робіт зі складання кошторису:«
Вартість робіт зі складання кошторисної документації не входить до вартості ремонтно-будівельних робіт і не відображається в Акті приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних підрядних робіт і може оплачуватися замовником на підставі договору на виконання цієї роботи або на підставі окремого пункту контракту на виконання будівельно-монтажних робіт (у разі, якщо розробка кошторисної документації здійснюється підрядником, який виконує будівельні роботи) щодо об’єкта з урахуванням умов, узгоджених сторонами і зафіксованими в контракті».
Ризики та інфляція
Не зовсім зрозумілою є рекомендація стосовно перевірки коштів на покриття ризиків та додаткові витрати, спричинені інфляцією:
«
За твердої та періодичної ціни кошти, передбачені зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на покриття ризиків усіх учасників будівництва та додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами є резервом замовника і витрачаються на цілі, зазначені в пункті 3.1.20 ДБН Д.1.1-1-2000».Про який саме «резерв» ідеться в цій рекомендації?
На нашу думку, бухгалтерам не слід термін «резерв», наведений тут, сприймати в його бухгалтерському розумінні.
Мабуть, фахівці ГоловКРУ мали на увазі те, що передбачені в кошторисі відповідні суми слід перераховувати підряднику лише у разі «збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинені інфляцією, яка може відбутися як на початку будівництва, так і впродовж його».
Тлумачення спірних питань
Важливо, що працівники КРС не наполягають на тому, що їхнє бачення тих чи інших проблем будівельної галузі є беззаперечним абсолютом.
Методрекомендації
, посилаючись на те, що формування кошторисної нормативної бази і порядку її застосування в будівництві покладено на Мінрегіонбуд України, роблять висновок: «Відповідно, законне тлумачення спірних питань, пов’язаних з будівництвом, може бути надане тільки Мінрегіонбудом України».
Перевірка вартості матеріалів
Методрекомендації
пропонують ревізорам звертатися до різних облікових форм під час перевірки:«
Правильність визначення вартості матеріальних ресурсів в актах виконаних робіт здійснюється шляхом зіставлення даних ресурсної відомості до актів приймання виконаних робіт з даними бухгалтерського обліку підрядника (Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенні з виробничими нормами (форма № М-29), Звіт про рух матеріальних цінностей (форма № М-19), рахунками, накладними на придбання матеріалів. Якщо підрядником не ведуться форми № М-29 і № М-19, дані ресурсних відомостей порівнюються з довідками (актами) про витрати основних матеріалів та оборотно-сальдовими відомостями відповідних рахунків бухгалтерського обліку)».Звертаємо увагу на те, що бухгалтерський облік підрядника відображає лише
фактичні дані про вартість матеріалів.Таким чином, ревізорам радять орієнтуватися саме на фактичні цінові показники. Чи розповсюдить ГоловКРУ цю рекомендацію і на ті контракти, кошториси під які складаються після 01.04.2009 р., поки що неясно.
Перевитрата матеріалів
Коли бухоблік свідчить про перевитрату ресурсів,
Методрекомендації пояснюють ревізорам можливі причини такого явища:«
Наявність у бухгалтерському обліку даних про залишки товарно-матеріальних цінностей «червоним» може бути пов’язане з невиконанням обсягів будівельних робіт і безпідставним списанням фактично відсутніх матеріалів або через ненадання постачальником вчасно документів для оприбуткування (матеріали отримано в борг).У цьому випадку факт виконання робіт перевіряється обстеженням чи контрольним обміром
».
Транспортно-заготівельні витрати
Окремої поради заслужила проблема адекватного переведення одиниць виміру при розрахунку витрат:
«
При перевірці вартості транспортних і заготівельно-складських витрат доцільно відстежувати правильність визначення за матеріалами та конструкціями маси одиниці виміру (правильність переведення п. м, м куб. тощо у кг, т). Неправильне визначення маси може призвести до безпідставного завищення транспортних і заготівельно-складських витрат».
«Уточнення» зарплати
Щодо можливості коригування нормативних показників оплати праці
Методрекомендації радять підряднику отримати довідку статорганів:«
Питання щодо уточнення рівня заробітної плати вирішується замовником (інвестором) та підрядником, виходячи з умов здійснення конкретного будівництва (виконання робіт у стислі терміни, у нічний час та святкові дні, за підвищеної інтенсивності праці тощо), аналізу даних щодо зміни споживчих цін на товари загального вжитку (першочергової потреби) і комунальні послуги та рівня заробітної плати по будівельній галузі, що відбулися в регіоні за певний період (на підставі довідки міського (обласного) статистичного управління)».
Маса прибутку
Методрекомендації
зазначають, що «маса прибутку, визначена на початок будівництва в договірній ціні незалежно від її виду, не уточнюється протягом всього строку будівництва, крім випадків, наведених у пункті 3.3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000».Симптоматично, що за умовами
ДБН Д.1.1-1-2000 таке ставлення до прибутку зазвичай притаманне тільки приблизним кошторисам (динамічній договірній ціні).
Відрядження
Багато уваги в Методрекомендаціях приділено питанням перевірки витрат на відрядження:
«
При перевірці витрат підрядника на відрядження слід зважати на те, що витрати на відрядження інженерно-технічних працівників враховуються в складі загальновиробничих витрат.У випадку, коли за умовами будівництва роботи виконуються в стислі терміни, за підвищеної інтенсивності праці, що призводить до скорочення термінів будівництва і часу перебування робітників у відрядженні і, відповідно, зниження витрат, пов’язаних з їх відрядженням, замовником компенсуються
фактично понесені підрядником витрати.Якщо внаслідок нераціональної організації робіт фактична трудомісткість виконаних робіт на об’єкті перевищує нормативну, витрати на відрядження оплачуються підряднику в межах нормативної трудомісткості, тобто замовником компенсуються витрати в розмірі, що не перевищує розрахований в договірній ціні на підставі нормативних трудовитрат
».
Субпідряд
Методрекомендаціями
фактично врегульовано певні прогалини в нормативному регламенті щодо порядку розрахунків між замовником, ген-, і субпідрядником:«
Якщо будівництво здійснюється за державні кошти і рішення про залучення субпідрядних організацій приймається генпідрядником після узгодження договірної ціни і підписання контракту замовником, таке рішення погоджується із замовником, і договірна ціна на весь комплекс робіт переоформляється з урахуванням вартості робіт, що доручаються субпідряднику (у межах вартості, зазначеної в акцептованій тендерній пропозиції генпідрядника).Незалежно від виду договірної ціни замовник оплачує генпідряднику вартість робіт, виконаних субпідрядником, у розмірі, що не перевищує вартість робіт, зазначену в акті виконаних робіт, підписаному генпідрядником і субпідрядником
».Також окремо зафіксовано порядок врахування в кошторисі сум податків, коли генпідрядник та субпідрядник знаходяться на різних системах оподаткування:
«
Єдиний податок за ставкою 6 або 10 % від реалізації робіт (продукції, послуг) нараховується на підсумкову вартість будівельних (ремонтно-будівельних робіт) і монтажних робіт у договірному рівні, враховується у вартості будівництва і компенсується замовником при взаєморозрахунках за виконані роботи в повному обсязі».Таким чином, навіть якщо генпідрядник не є платником єдиного податку, цей податок може бути враховано в кошторисі, якщо його платником є субпідрядник.
Перевірки
При поясненні процедур перевірки
Методрекомендації з’ясовують питання про порядок оформлення документів у разі неявки посадових осіб замовника та підрядника, а також зміст актів контрольного обміру:«
У разі неучасті представників замовника або підрядника/субпідрядника в контрольних обмірах орган контролю звертається до правоохоронних органів про сприяння у проведенні контрольного обміру.У разі неявки до контрольного заходу підрядника ревізор складає акт обстеження обсягів виконаних робіт, який пред’являється для підписання об’єкта контролю і включається до акта ревізії.
При обчисленні обсягів виконаних робіт слід керуватися правилами, наведеними в технічних частинах збірників кошторисних норм. В акті контрольного обміру як завищення відображаються обсяги та види робіт, які фактично не виконувались, але відображені в актах приймання виконаних підрядних робіт (крім прихованих робіт), та які не відповідають проектно-кошторисній документації».
