Нюанси заповнення рахунка-фактури
Фірма займається будівельно-монтажними роботами. Чи потрібно в рахунку-фактурі, що виставляється за виконані роботи, зазначати вантажовідправника і вантажоодержувача, а також їх адреси?
Відповідно до норм гл. 33 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV і гл. 63 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV при наданні будівельно-монтажних робіт укладаються договори підряду, сторонами в яких виступають замовник і підрядник.
На підставі
ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV і п. 2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95 р. № 88 рахунок-фактуру не може бути визнано первинним документом1, а її норма не уніфікується, а отже, не є обов’язковою.1 Слід зауважити, що аналогічну позицію викладено в листі Міністерства фінансів України від 09.07.2007 р. № 31-34000-20/23-4579/4800.
Тому вважаємо, що заповнення реквізитів «вантажовідправник», «вантажоодержувач», а також їх адреси в рахунку-фактурі не є обов’язковими
.Однак, на нашу думку, найкоректнішим рішенням є розроблення підприємством власної форми рахунка-фактури, яка б ураховувала специфіку діяльності підприємства.
Володимир Овчаров
