Будівництво і розміщення веж мобільного зв'язку: порядок та обмеження
Дмитро Вовк, юрист
Розвиток мобільного зв’язку в Україні спричинює появу на території міст та інших населених пунктів усе нових так званих веж, що забезпечують доступ абонентів до послуг мереж мобільних операторів. Водночас така забудова має і зворотний бік медалі, оскільки зазначені об’єкти є джерелами електромагнітного випромінювання, а отже, можуть становити потенційну загрозу здоров’ю людей, які проживають біля цих споруд. У межах цієї статті розглянемо порядок та обмеження, що застосовуються до будівництва цих веж, які дозволяють гарантувати їх безпечну експлуатацію.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ЦПК
— Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618.ЗК
— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.КАС
— Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 27/47-IV.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.КК
— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ.ГПК
— Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-Х.Закон про забудову
— Закон України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-ІІ.Закон про відповідальність за порушення у сфері містобудування
— Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування» від 14.12.94 р. № 208/94-ВР.Закон про інвестиційну діяльність
— Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.11.91 р. № 1560-ХІІ.Закон про забезпечення санітарного благополуччя
— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ.Закон про пожежну безпеку
— Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ.Закон про радіочастотний ресурс
— Закон України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 р. № 1770-ІІІ.Закон про телекомунікації
— Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV.Старий перелік
— Перелік проектів будівництва виробничого призначення, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи не є обов’язковим, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1269.Новий перелік
— Перелік об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 р. № 145.Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
— Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923.Державні санітарні норми захисту від електромагнітних випромінювань
— Державні санітарні норми та правила захисту населення від електромагнітних випромінювань, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.96 р. № 239.ДБН 360-92**
— ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», затверджені наказом Держкомміськбуду від 17.02.92 р. № 44.Ліцензійні умови № 179
— Ліцензійні умови провадження діяльності у сфері телекомунікації з надання послуг рухомого (мобільною) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 26.01.2006 р. № 179.Ліцензійні умови № 47
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності в будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 27.01.2009 р. № 47.
Згідно зі
ст. 1 Закону про телекомунікації вежа, що використовується для організації та надання послуг мобільного зв’язку, являє собою споруду електрозв’язку. У свою чергу, під електрозв’язком (телекомунікаціями) Закон розуміє передачу, випромінювання та (або) прийняття знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду за допомогою радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних систем. Як така споруда вежа є складовою частиною телекомунікаційної мережі, тобто комплексу технічних засобів і споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передачі та (або) прийняття знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду за допомогою радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних систем між кінцевим устаткуванням.Найважливішою в цій ситуації здається теза про те, що вежа — це
саме споруда, будівництво якої має здійснюватися з урахуванням усіх вимог законодавства, що регулює створення об’єктів архітектури. Останній висновок підтверджують і Ліцензійні умови № 179, які встановлюють, що ліцензіати (оператори) при здійсненні діяльності з надання послуг мобільного телефонного зв’язку зобов’язані створювати телекомунікаційну мережу (у тому числі й вежі мобільного зв’язку. — Прим. авт.) тільки за наявності проектної документації, розробленої відповідно до законодавства. Відсутність такої документації є порушенням ліцензійних умов та може бути підставою для звернення до контролюючого органу — Державної інспекції зв’язку (ст. 19 Закону про телекомунікації).
Особливості будівництва телекомунікаційної вежі
Будівництво вежі мобільного зв’язку має певні істотні моменти, що зумовлюються необхідністю забезпечення безпеки об’єкта телекомунікації.
По-перше
, Перелік робіт здійснення господарської діяльності в будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, що є додатком до Ліцензійних умов № 47, передбачає: проектування та монтаж систем зв’язку є будівельними роботами. Отже, будівництво вежі є ліцензійною діяльністю та може здійснюватися лише суб’єктами, які мають відповідну ліцензію.По-друге
, спорудження вежі, як і здійснення будь-якої іншої будівельної діяльності, вимагає отримання дозволу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на підготовчі та будівельні роботи (ст. 281, 29 Закону про забудову). Аналогічну думку висловлює й інспекція ДАБК у листі від 04.07.2008 р. № 22/7-1894, зазначаючи, що розміщення на дахах будинків станцій мобільного зв’язку та щогли, на якій кріпиться антена, є новим будівництвом, яке вимагає оформлення проектної документації з відповідними експертними висновками та отримання необхідних дозволів органів місцевого самоврядування та інспекції ДАБК1. Прийняття в експлуатацію таких об’єктів здійснюється на підставі Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. До прийняття вежі в експлуатацію її використання за цільовим призначенням заборонене і тягне за собою штраф у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт (ст. 1 Закон про відповідальність за порушення у сфері містобудування).1
На необхідність розроблення проектної документації на будівництво об’єктів приймально-передавальних засобів зв’язку організаціями, що мають відповідну ліцензію, також звернув увагу Мінрегіонбуд у листі від 24.10.2008 р. № 10/2-1444.По-третє
, згідно з ч. 1 ст. 31 Закону про телекомунікації проекти будівництва, реконструкції та модернізації телекомунікаційних мереж підлягають експертизі у випадках та в порядку, установлених законодавством. Витрати, пов’язані з проведенням експертизи, покладаються на операторів телекомунікацій. Частина 1 ст. 8 Закону про інвестиційну діяльність установлює, що інвестор (оператор мобільного зв’язку) зобов’язаний отримати позитивний комплексний висновок державної експертизи стосовно дотримання в інвестиційних програмах та проектах будівництва чинних нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог, за винятком об’єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок не є обов’язковим.Раніше — до 22 червня 2009 року — діяв
Старий перелік, який телекомунікаційних веж не містив, відповідно будівництво цих об’єктів було можливе тільки за наявності такого експертного висновку.Із зазначеної дати набрав чинності
наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердженні Переліку об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим» від 08.04.2009 р. № 1452 .У цьому документі вже з’явилася інформація щодо об’єктів мобільного зв’язку. Наведемо цитату:
«<...>
12. Будівництво об’єктів стільникового зв’язку, які за типовими технічними рішеннями поділяються на:
об’єкти, що будуються в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу із встановленням обладнання зв’язку, з використанням легких трубостійок для кріплення антенно-фідерних пристроїв (далі — АПФ), встановлених на існуючих будівлях, виробничих спорудах, металевих і цегляних трубах;
те саме, із встановленням на існуючих будівлях малогабаритних (до 30 м) щогл полегшеної конструкції для кріплення АПФ;
наземні щогли з відтяжками та башти для кріплення АПФ із встановленням обладнання зв’язку в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу».
2
Матеріали на тему державної комплексної експертизи проектів див. також у газеті «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 14, с. 37 — 39; № 15, с. 41–45.
Таким чином, на сьогодні держекспертизане обов’язкова для малогабаритних (до 30 м) об’єктів телекомунікацій, споруджених на вже існуючих будівлях і спорудах, або для наземних башт, але вже з розтяжками для кріплення.
Відповідно до
ч. 1 ст. 15 Закону про інвестиційну діяльність державна експертиза інвестиційних програм та проектів будівництва проводиться державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація — Центральна служба Української державної будівельної експертизи» центрального органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури (Мінрегіонбуду) та її місцевими підрозділами (філіями) за участі експертних підрозділів організацій співвиконавців комплексної державної експертизи (органи санітарного контролю, пожежної безпеки, охорони праці).Якщо вимоги щодо охорони праці та пожежної безпеки до будівництва вежі є в цій ситуації в цілому стандартними, то дотримання санітарних норм має свою специфіку.
Пункт 10.24 ДБН 360-92** установлює, що при розміщенні радіотехнічних об’єктів (радіостанцій, радіотелевізійних та радіолокаційних станцій) слід керуватися санітарними нормами та правилами захисту населення від впливу електромагнітних полів, що створюються радіотехнічними об’єктами. Ці норми та правила містяться в Державних санітарних нормах захисту від електромагнітних випромінювань. Зокрема, у п. 1.4 передбачено, що майданчики для розміщення проектованих радіотехнічних об’єктів необхідно вибирати з урахуванням потужності передавачів, характеристики спрямованості випромінювання, висоти розміщення та конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості, функціонального призначення прилеглих територій, висоти забудови для того, щоб рівні електромагнітних полів на території, призначеній для забудови, не перевищували гранично допустимі рівні (ГДР), установлені в п. 1.3 цих Норм. Майданчик радіотехнічного об’єкта (технічна територія) облаштовується відповідно до будівельних норм та правил, на її території не допускається розміщення жилих і громадських будинків. З метою захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, що створюються радіотехнічними об’єктами, установлюються санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови. Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищуються ГДР електромагнітних випромінювань. Санітарно-захисна зона, як правило, прилягає до технічної території радіотехнічного об’єкта. Зовнішня межа санітарно-захисної зони визначається на висоті до 2 м від поверхні землі за ГДР електромагнітних випромінювань.В окремих випадках допускається розміщення антен передавальних радіотехнічних засобів на дахах жилих, громадських та інших будинків, а також передавачів на дахах нежилих виробничих будинків
за умови дотримання вимог за ГДР (п.п. 1.4.2 Державних санітарних норм захисту від електромагнітних випромінювань). Таким чином, при монтажі об’єкта мобільного зв’язку на даху житлового будинку санітарно-захисна зона не встановлюється, а випромінювання такого об’єкта не може перевищувати ГДР. Інакше кажучи, пристрій на даху будинку вежі, електромагнітне випромінювання якого може перевищувати ГДР, навіть якщо розміщення такої вежі дозволяє створити санітарно-захисну зону, не допускається.По-четверте
, будівництво вежі, що використовується для надання послуг мобільного зв’язку, має здійснюватися на виділеній для цих цілей земельній ділянці. За цільовим призначенням така ділянка має належать до земель зв’язку (п. «ж» ч. 1 ст. 19 ЗК). Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 91 і п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК власники та користувачі земельної ділянки зобов’язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням. Виходячи з цього, проведення будівельних робіт на ділянці з іншим цільовим призначенням є незаконним та може спричинити скасування рішення про виділення цієї земельної ділянки (ст. 21 ЗК). Такої ж позиції дотримується Держінспекція з контролю за використанням та охороною земель (див. лист від 13.07.2005 р. № 6-8-673/448).По-п’яте
, у разі якщо будівництво вежі здійснюється на даху житлового будинку3, то замовнику будівництва необхідно заручитися згодою балансоутримувача цього будинку (наприклад, комунального підприємства, об’єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку). На думку інспекції ДАБК, ця згода є необхідною умовою видачі дозволу на проведення будівельних робіт (лист від 04.07.2008 р. № 22/7-1894). Формою згоди може бути відповідний лист.3
З можливістю такого будівництва згодні й інспекція ДАБК (див. лист від 04.07.2008 р. № 22/7-1894), і Держінспекція з контролю за використанням та охороною земель, яка вказує, що розміщення відповідного устаткування на дахах жилих будинків і споруд, трубах котелень тощо не суперечить вимогам земельного законодавства (лист від 13.07.2005 р. № 6-8-673/448).Крім того, згідно з
ч. 6 ст. 31 Закону про телекомунікації суб’єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати у приміщеннях, що їм належать на праві найму, телекомунікаційне устаткування, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного устаткування на підставі договору з власником приміщення. Зважаючи на це, замовник будівництва вежі має укласти договір на використання чужого майна (частини даху будинку) з власником жилого будинку (орган місцевого самоврядування, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку тощо). Держкомпідприємництва вважає, що в такій ситуації слід укладати договір сервітуту 4 (див. лист від 07.06.2005 р. № 4484). Однак, на наш погляд, може також укладатися і договір оренди.4
Сервітут — договір на використання чужого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не може бути задоволено іншим способом. Договір сервітуту може бути як відплатним, так і безвідплатним (ст. 403, 410 ЦК).І нарешті,
по-шосте , експлуатація встановленого на вежі радіоелектронного засобу здійснюється після отримання відповідного дозволу, що видається Українським державним центром радіочастот (ст. 42 Закону про радіочастотний ресурс).
Відповідальність замовника
У разі якщо замовник здійснює будівництво вежі з порушенням наведених вище вимог, його може бути притягнено до юридичної відповідальності.
Зокрема, згідно зі до
ст. 42 КУпАП порушення санітарно-гігієнічних (наприклад, порушення ГДР електромагнітних полів при розташуванні вежі з радіоелектронним пристроєм) та санітарно-протиепідемічних правил і норм тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти мінімальних доходів громадян і на посадових осіб — від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Відповідно до
ст. 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням (тобто будівництво вежі не на землях зв’язку), невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, уведення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель, тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Стаття 146 КУпАП
передбачає, що порушення правил експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв будь-якого виду і призначення тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією зазначених засобів та пристроїв чи без неї та на посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів та пристроїв чи без неї.Порушення правил пожежної безпеки є підставою для застосування до винних посадових осіб штрафу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (
ст. 175 КУпАП).Серйозніші негативні наслідки передбачено у
ст. 1 Закону про відповідальність за порушення у сфері містобудування, яка встановлює штрафи за проведення будівельних робіт без згоди на їх виконання або без затвердженої проектної документації (50 відсотків вартості цих робіт), виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам та правилам або проектним рішенням (10 відсотків вартості виконаних робіт), і, як уже зазначалося, за експлуатацію чи використання споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними (технічними) комісіями (десять відсотків від вартості виконаних робіт).Крім того, згідно з
ч. 1 ст. 275 КК порушення при розробленні, конструюванні, виготовленні чи зберіганні промислової продукції правил щодо їх безпечного використання, а також порушення при проектуванні чи будівництві правил щодо безпечної експлуатації будов і споруд5 особою, яка зобов’язана дотримуватись таких правил6, якщо це створило загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків чи заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років чи без такого.5
Такою спорудою буде і вежа мобільного зв’язку.6
Стосовно цієї проблеми, зокрема, може йтися про посадових осіб оператора мобільного зв’язку — замовника будівництва вежі.
Що робити, якщо здійснюється незаконне будівництво вежі мобільного зв’язку
Наостанку хотілося б дати кілька рекомендацій стосовно того,
які дії можуть зробити зацікавлених осіб в цій ситуації.По-перше
, якщо існують підстави вважати, що вежа будується з порушенням установлених нормативів, зацікавлені особи (мешканці навколишніх будинків чи будинків, на яких планується встановити устаткування мобільного зв’язку, можуть звернутися до контролюючих органів (ДАБК, органів санітарно-епідеміологічного та пожежного контролю тощо) з вимогою провести перевірку дотримання цих нормативів. Результатом такої перевірки може бути припинення будівельних робіт.Зокрема, відповідно до
п. 3 ч. 7 ст. 7 Закону про пожежну безпеку державний інспектор із пожежної безпеки має право призупинити будівельно-монтажні роботи, якщо при їх виконанні порушуються вимоги пожежної безпеки.Інспекція ДАБК може
анулювати дозволи на проведення підготовчих та будівельних робіт у разі систематичного7 порушення забудовником законодавства у сфері архітектури та будівництва під час будівництва (ч. 11 ст. 281,ч. 8 ст. 29 Закону про забудову), що також спричинить зупинення будівництва.7
Закон про забудову не конкретизує, що саме слід розуміти під систематичним порушенням. За аналогією з використанням цього терміна в законодавстві дозволимо собі зробити припущення, що йдеться про три та більше порушення. Саме таке розуміння систематичності закладено, наприклад, у Порядку визнання емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 02.01.2009 р. № 52 (п. 5 розділу 1), та в Положенні про застосування Держфінпослуг заходів впливу, затвердженому розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2005 р. № 125.Також слід зауважити, що виходячи зі змісту
ст. 10, 11, 41 Закону про забезпечення санітарного благополуччя населення громадяни можуть ініціювати проведення перевірки і в необхідних випадках санітарно-епідеміологічної експертизи проекту будівництва вежі, якщо є дані, які свідчать, що висновок експерта, складений при узгодженні проекту будівництва, є помилковим і насправді вежа створює загрозу санітарно-епідеміологічному здоров’ю населення (не дотримано норми за ГДР, не встановлено або встановлено з порушеннями санітарно-захисну зону тощо). Крім того, слід мати на увазі: якщо вежу вже побудовано, відповідний головний санітарний лікар (його заступник) має право тимчасово заборонити або припинити її діяльність, якщо виявлено порушення санітарних норм при її експлуатації (п. «а» ч. 1 ст. 42 Закону про забезпечення санітарного благополуччя населення).По-друге
, якщо вежа будуватиметься на земельній ділянці, що не належить до земель зв’язку, громадяни, юридичні особи, територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування, чиї інтереси таким будівництвом порушуються, можуть звернутися до суду з позовом про знесення об’єкта самовільно будівництва (ч. 4 ст. 376 ЦК). Якщо при цьому позивач не може надати необхідні докази нецільового використання землі, на якій побудовано вежу, він має право подати клопотання до суду про витребування подібної інформації у замовника будівництва (ч. 4 ст. 10, ч. 1 ст. 27 ЦПК, ст. 38 ГПК).По-третє
, якщо вежа зводиться на даху жилого будинку без відповідного договору з власником будинку, то цей власник може звернутися з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном (так званий «негаторний позов», ст. 391 ЦК).По-четверте
, як незаконну перешкоду у здійсненні права користування та розпорядження майном можна розглядати й функціонування вежі, побудованої з порушенням будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм, оскільки перевищення ГДР електромагнітних випромінювань або загроза пожежі позбавляє громадян можливості використовувати своє житло за призначенням, не ризикуючи при цьому своїм здоров’ям. Виходячи з цього, якщо вежу з подібними порушеннями все-таки було побудовано, громадяни, орган місцевого самоврядування, прокуратура на користь зазначених осіб можуть також звертатися з позовом до оператора мобільного зв’язку про демонтаж зазначеної вежі.По-п’яте
, особи, чиї інтереси порушено будівництвом вежі, можуть також у процесі її будівництва в порядку адміністративного судочинства подати адміністративний позов, наприклад, про скасування дозволу на проведення будівельних робіт, мотивуючи його невідповідністю проекту будівництва до вимог законодавства в частині згадуваних вище санітарних вимог, норм пожежної безпеки тощо. Строк для подання такого позову становить 1 рік з моменту, коли особи, чиї права та законні інтереси порушуються будівництвом вежі, дізналися про видачу дозволу на проведення будівельних робіт (ч. 2 ст. 99 КАС). Згідно з ч. 1 ст. 117 КАС суд за клопотанням позивача або із власної ініціативи може прийняти ухвалу про застосування заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення в адміністративній справі. Забезпечення адміністративного позову можливе у двох формах:1)
призупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;2)
заборона здійснювати певні дії (ч. 2, 3 ст. 117 КАС).Виходячи з цього позивач у такій справі може звернутися
з клопотанням про призупинення дозволу та заборону на проведення будівельних робіт до винесення рішення по суті.Якщо рішення суду про скасування дозволу на проведення будівельних робіт набрало чинності після закінчення будівництва, воно буде підставою для направлення вимоги (а за потреби — і позову) до забудовника про демонтаж побудованої споруди. Зауважимо також, що в разі заяви подібних позовних вимог позивач має право просити суд про застосування заходів забезпечення позову, наприклад, про заборону здійснювати дії, спрямовані на введення в експлуатацію (якщо будову ще не введено в експлуатацію) чи безпосередньо експлуатацію вежі (
ст. 151, 152 ЦК, ст. 66, 67 ГПК). При цьому заява про забезпечення позову має бути мотивованою, тобто заявник повинен довести, що експлуатація вежі несе загрозу для здоров’я людей, які проживають поруч з нею, або порушує інші інтереси, що охороняються законом. Цей висновок підтверджується і судовою практикою (див., напр., постанову Вищого господарського суду України від 05.07.2006 р. у справі № 22-28/38-06-938).Усі зазначені вище заходи захисту можуть застосовуватися як послідовно, так і одночасно.
