Зміна генпідрядника: оформляємо правильно
Роман Бережний, консультант
Об’єкт незавершеного будівництва для продовження робіт передають новому генпідряднику. Які документи необхідно при цьому оформити і яку документацію мають передати генпідряднику?
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Загальні умови
— Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.Закон про забудову
— Закон України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III.Закон № 208
— Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань та організацій за порушення у сфері містобудування» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР.Закон № 978
— Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 16.09.2003 р. № 978-IV.Закон № 687
— Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.ДБН А.3.1-5-961
— Державні будівельні норми України «Управління, організація і технологія. Організація будівельного процесу (ДБН А.3.1-5-96)», затверджені наказом Держкоммістобудування України від 03.04.96 р. № 49.ДБН А.2.2-3-2004
— Державні будівельні норми України «Проектування. Склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації для будівництва (ДБН А.2.2-3-2004)», затверджені наказом Держбуду від 20.01.2004 р. № 8.Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт
— Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 30.09.2009 р. № 1104.Порядок № 923
— Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 08.10.2008 р. № 923.Примірний договір підряду
— Примірний договір підряду в капітальному будівництві, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.10.2005 р. № 3.
1 Тут і далі використано ДБН, чинні станом на 01.01.2009 р. (згідно з інформаційним збірником «Нормативні документи у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів». — К.: НКТ «Будстандарт», 2009, розміщеним на сайті Мінрегіонбуду (www.minregionbud.gov.ua)).
На сьогодні кількість описаних у преамбулі ситуацій зростає. На перший погляд, причина криється в почастішанні банкрутств генпідрядників, спричинених тривалою фінансовою кризою, яка тепер ускладнилася передвиборними очікуваннями всього реального сектора економіки. Проте практика показує, що подібного роду ситуації зовсім не завжди зумовлені кризовими явищами (навіть у період кризи). Отже, банкрутство генпідрядників — тільки одна з можливих причин. Навскидку її можна доповнити такими процесами, як реструктуризація бізнесу, зміна «будівельної вертикалі» чи зміна суб’єктного складу учасників унаслідок зміни менеджменту проекту тощо.
Але якою б не була причина заміни генпідрядника, настання цієї події вимагає від замовника прийняття певних організаційно-правових рішень та здійснення певних дій.
Зі свого боку ми в цьому матеріалі спробуємо окреслити коло документації, яку замовнику необхідно буде передати або скласти з новим генпідрядником, щоб останній зміг приступити до виконання своїх безпосередніх обов’язків.
Зрозуміло, що перед оформленням відносин з новим генпідрядником потрібно належним чином закрити всі питання з колишнім.
Проте в цій статті ми зосередимося безпосередньо на запитаннях, що згадуються у преамбулі.Безумовно, відразу скласти перелік документації, що оформляється та передається, буде доволі важко. Та й такий перелік без відповідних вимог законодавства буде сумнівним. Тому ми діятимемо послідовно: опишемо етапи, які проходять забудовник і генпідрядник перед безпосереднім виконанням будівельних робіт, а також розглянемо законодавчі вимоги до оформлення початку таких робіт. Із цього в результаті ми зможемо вийти на шуканий перелік документації, що оформляється та передається. Щоправда, слід застерегти, що цей перелік у кожному конкретному випадку може дещо відрізнятися.
Як відомо, зміна генпідрядника полягає у припиненні зобов’язань з одним та встановленні таких з іншим генпідрядником. Звідси можна припустити, що склад документації, яка передається новому генпідряднику та оформляється з ним, принципово не відрізняється від тієї, що передавалася та оформлялася на самому початку будівництва. Тому повернемося «до витоків» і нагадаємо, як це питання врегульоване чинним законодавством. Рекомендації та вимоги до документації, що передається, застережено в
ЦКУ, Загальних умовах 2, а порядок їх передачі й документи, що оформляються у зв’язку з цим, деталізовано у Примірному договорі підряду.2 Нітрохи не зменшуючи значущості ГКУ для укладення договорів будівельного підряду, усе-таки змушені констатувати: по суті питання, що нами розглядається, назвати цей Кодекс корисним доволі важко.
Так,
ст. 875 ЦКУ, даючи характеристику договору будівельного підряду, відносить до обов’язків замовника надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передачу затвердженої проектно-кошторисної документації, якщо цей обов’язок не покладено на підрядника.Якщо ж звернутися до
Загальних умов, то побачимо, що перелік обов’язків замовника в ньому дещо ширший. Пункт 4 Загальних умов дає схоже зі ст. 875 ЦКУ визначення підрядного договору. Однак у ньому додатково встановлено обов’язок замовника щодо надання дозвільної документації.У результаті ми отримуємо: з розряду «документації, що передається» замовник зобов’язаний передати генпідряднику
проектно-кошторисну і дозвільну документацію. Не слід забувати і про будівельний майданчик: факт його передачі генпідряднику вимагає документального підтвердження.Дещо забігаючи наперед, зауважимо:
склад документації, що передається генпідряднику, буде доповнено Журналом авторського нагляду, а перелік документації, що оформляється або погоджується, поповниться Загальним журналом робіт, журналами спеціальних робіт, проектно-технологічною документацією.Зупинимося на деяких нюансах їх складання та/або передачі генпідряднику зазначеної документації.
Проектно-кошторисна документація
Частина 2 ст. 877 ЦКУ
встановлює, що договором підряду має бути визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути встановлено, яка зі сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.Згадка у
ст. 875 і 877 ЦКУ про можливість надання (і відповідно розробки) документації підрядником більшою мірою актуальна для початкового етапу будівництва, коли замовник може делегувати вирішення організаційних питань, включаючи й розробку проектно-кошторисної документації, генпідряднику. Якщо ж ідеться про заміну генпідрядника у процесі будівництва, то документація часто вже «в роботі», тобто наявна. Тому в договорі з новим генпідрядником, очевидно, застерігатиметься обов’язок замовника надати вже наявну проектно-кошторисну документацію, а також її склад, зміст і строки передачі.Водночас питання щодо обов’язків будь-якої зі сторін здійснювати розробку та погодження документації залишати поза увагою ми б не радили (особливо якщо відомо, що замовник явно не планує ним займатися). Адже цілком можливо, що в майбутньому може виникнути бажання внести якісь зміни до проектної документації. Більше того, пропозиції щодо внесення будь-яких змін до проекту може бути отримано і від генпідрядника як до укладення генпідрядного договору (після вивчення документації замовника), так і після такого (відповідне право застережено в
пп. 30, 52 Загальних умов, п. 29 Примірного договору підряду). А це, безумовно, порушить питання щодо особи, зобов’язаної займатися його вирішенням. Тому незважаючи на обов’язки замовника щодо надання документації, у договорі з новим генпідрядником рекомендуємо завчасно розподілити обов’язки з розробки та погодження можливих змін до проектно-кошторисної документації.Що стосується способу передачі документації, то тут усі крапки над «і» розставляє
Примірний договір підряду , відповідно до п. 3 якого проектно-кошторисну документацію не просто має бути передано підряднику, вона є невід’ємною частиною договору. Часто це реалізується шляхом установлення предмета договору — будівельно-монтажні роботи — у прив’язці до проектно-кошторисної документації, яка, у свою чергу, додається до договору генпідряду як один з його додатків.Також звертаємо увагу, що
п. 27 Примірного договору підряду передбачає можливість поетапної передачі проектно-кошторисної документації. У такому разі в договорі генпідряду має бути встановлено графік передачі документації3.3 Усе той же п. 27 Примірного договору підряду рекомендує встановлювати такий графік у додатку до договору.
Що стосується кількості примірників проектно-кошторисної документації, то відповідно до
п. 48 Загальних умов сторона, відповідальна за забезпечення проектно-кошторисною документацією, має надати її другій стороні у 4-х примірниках, якщо інше не встановлено договором.Якщо пригадати, що згідно з положеннями
ДБН А.2.2-3-2004 (див. його пп. 3.5, 4.5, 5.3, 6.3, 7.9) проектна організація зобов’язана передати замовнику лише 4 примірники проектної документації, то ми отримаємо, що за умовчанням у договорі генпідряду всі примірники проектно-кошторисної документації замовник зобов’язаний буде передати генпідряднику. Тому ми б рекомендували в договорі підряду застерегти іншу кількість примірників. Двох-трьох, вважаємо, цілком вистачить4.4 Одного ж примірника буде явно замало, оскільки п. 74 Загальних умов передбачає наявність одного примірника проектної документації безпосередньо на будмайданчику.
Що ж стосується складу і змісту проектно-кошторисної документації, яка передається генпідряднику, то оскільки він тісно пов’язаний з розглядом переліку документації,
що оформляється разом з генпідрядником, це питання докладніше буде висвітлено трохи нижче (див. розділ «Проектно-технологічна документація»). Поки що лише зауважимо, що нормативні вимоги до складу і змісту проектно-кошторисної документації визначаються ДБН А.2.2-3-2004 та залежать від характеру і складності об’єкта будівництва (див. його п. 2.5).Зазначимо, що зміна генпідрядника не вимагає від забудовника отримання будь-яких дозволів та/або погоджень від розробника проектної документації (генпроектувальника). Традиційно такі вимоги приурочено до відчуження проектної документації, та й те в разі, якщо їх закріплено в договорі на розробку проектної документації і забудовнику (замовнику проектної документації) не належать усі права (включаючи авторські) на цю документацію.
Зміна генпідрядника також не є підставою для переукладення договорів з виконавцями технічного та авторського нагляду. Хоча в цьому випадку необхідно виходити з умов конкретного договору. Не виключено, що вартість робіт виконавців технічного та авторського нагляду може залежати від репутації генпідрядника (наприклад, менш надійний вимагатиме ретельнішого контролю і відповідно більших витрат), що, звичайно, вимагатиме зміни вартісних показників відповідних контрактів. Також це може спричинити зміни графіка перевірки об’єкта, що спричинить складання додаткової документації.
Дозвільна документація
Вимога надати генпідряднику дозвільну документацію міститься в
пп. 4. 5, 9, 29 Загальних умов. Причому з цих норм також випливає, що в договорі генпідряду має бути застережено не лише перелік дозвільних документів, що передаються, а й порядок і строки їх передачі. Що стосується порядку передачі дозвільної документації, то п. 43 Примірного договору підряду рекомендує здійснювати це зі складанням відповідного акта.З викладеного очевидним є факт, що вирішення питання про передачу дозвільної документації повністю віддається на розсуд сторін договору — замовника і генпідрядника. Щоб уникнути непорозумінь і затримки будівельного процесу, не слід упускати це питання з уваги і докладно застерегти в договорі строки передачі дозвільної документації.
При передачі генпідряднику дозвільної документації рекомендуємо враховувати деякі важливі моменти.
Так, базові в питанні організації будівельного процесу ДБН —
ДБН А.3.1-5-96 — установлюють, що до початку виконання на об’єкті будівельно-монтажних робіт (у тому числі підготовчих) замовник має отримати дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, установленому Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 2735 (п. 1.2 ДБН А.3.1-5-96).5 На сьогодні це питання врегульовано Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт.
Перш за все впадає в очі зв’язок між підготовчими роботами і необхідністю отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Однак на сьогодні нічого дивного в цьому не немає. Адже з 15.04.2009 р. дозвільна документація на будівництво, тепер уже офіційно6, аж ніяк не завжди обмежується тільки дозволом на виконання будівельних робіт. Для певних робіт забудовники можуть отримувати
дозвіл на виконання підготовчих робіт (див. ст. 281 Закону про забудову). Відповідно їм також необхідно буде забезпечити таким дозволом нового генпідрядника.6 На цьому ми наголошуємо не випадково. Судячи з роз’яснення ДАБІ (лист від 06.03.2008 р. № 24/7-499), з метою скорочення строків будівництва інспекція й раніше допускала можливість видачі інспекціями ДАБК на місцях дозволів на виконання підготовчих робіт. І це незважаючи на те, що це питання зовсім не було врегульоване і ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV, що забороняє видачу дозволів, не передбачених законом. Більше того, проводячи аналогію з дозволами на виконання будівельних робіт, ДАБІ не забула згадати, що здійснення підготовчих робіт без відповідного дозволу розцінюватиметься як самочинне будівництво.
Не можна також залишити поза увагою питання про ордер
на порушення благоустрою міста, з вимогою про отримання якого забудовники все ще можуть зіткнутися7. Ми зараз не вдаватимемося у всі нюанси чинного законодавства щодо отримання дозвільних документів і не наводитимемо вичерпний перелік аргументів, що свідчать про незаконність подібних норм, а тільки звернемо вашу увагу, що цьому питанню було надано правову оцінку центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва — Мінрегіонбудом. У своєму листі від 08.07.2009 р. № 22/9-4131 Міністерство висловилося досить чітко і категорично: «Вимоги органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо отримання будь-яких інших дозволів, у тому числі ордерів на порушення благоустрою, є безпідставними». А оскільки немає законних підстав для отримання подібних ордерів, то й питання про необхідність забезпечення ними генпідрядника не таке актуальне.7 Наприклад, у нормативних документах столичних градоначальників (див. п. 8.2 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 р. № 11/2587) такі ордери все ще згадуються як обов’язкові документи, що дозволяють розпочинати будівельні (підготовчі) роботи.
Тепер зупинимося на іншому аспекті забезпечення генпідрядника
дозвільною документацією — її переоформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону про забудову дозвіл на виконання будівельних робіт — це «документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд». Аналогічне за змістом визначення надано і в п. 1 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт.Ми зараз не вдаватимемося у всі подробиці наведених визначень. Для нас важливий один момент —
дозвіл дає право на виконання будівельних робіт зазначеним у ньому забудовнику та підряднику (генеральному підряднику). Власне кажучи, цією ідеєю пронизано всю ст. 29 Закону про забудову і Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. І це не марні слова, оскільки в самому дозволі обов’язково вказується інформація і про замовника, і про генпідрядника (див. форму дозволу в додатку 1 до Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт), а без її надання відповідній інспекції ДАБК вам просто не видадуть дозвіл на цілком законних підставах (див. ч. 6 ст. 29 Закону про забудову і п. 8 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт).Логічно припустити, що заміна одного з названих учасників будівельного процесу вимагатиме заміни дозволу або, як мінімум, унесення до нього відповідних змін. Таке припущення підтверджується в тій самій
ст. 29 Закону про забудову:«У разі якщо право на будівництво об’єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.
Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом».
Аналогічну за змістом норму наведено в
п. 14 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт. А це означає, що перш ніж передати генпідряднику дозвіл на виконання будівельних робіт, замовник зобов’язаний його переоформити. У зв’язку з цим у договорі генерального підряду строки передачі генпідряднику дозвільної документації доцільно прив’язувати до моменту отримання такої документації замовником.На жаль, законодавець не уточнив строки подання заяви на перереєстрацію дозволу. Мабуть, здійснити це необхідно не раніше укладення договору генерального підряду з новим генпідрядником. Але як швидко це необхідно зробити — залишається під запитанням. Очевидно одне — швидке переоформлення такого дозволу на користь самого замовника.
Адже без цього генпідрядник не зможе приступити до виконання робіт, оскільки невиконання цих процедур загрожує визнанням будівництва самочинним з усіма наслідками, що звідси випливають, установленими
ст. 376 ЦКУ, абзацом другим ч. 1 ст. 1 Закону № 208, КУпАП 8.8 У частині відповідальності за КУпАП слід ураховувати лист ДАБІ від 06.08.2008 р. № 22/7-2350, в якому вона однозначно дала зрозуміти, що вважає подібні порушення триваючими, а тому уникнути відповідальності за їх вчинення внаслідок закінчення строку давності навряд чи пощастить.
Плюс до всього без чинного дозволу (переоформленого) на виконання будівельних робіт замовник не зможе здати об’єкт в експлуатацію. Формально кажучи, така залежність із положень
Закону про забудову і Порядку № 923 не випливає: у жодному з названих документів дозвіл на виконання будівельних робіт не названо як документ, необхідний для отримання Свідоцтва про відповідність побудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил9, або документом, відсутність якого є підставою для відмови у видачі такого Свідоцтва. На практиці ж без наявності зареєстрованого дозволу ДАБІ навіть не розглядатиме подані документи, та й до цього може зовсім не дійти. Місцеві органи влади просто не погодять вам Акт готовності об’єкта до експлуатації10.9 Формально ст. 301 Закону про забудову вже оперує терміном «сертифікат відповідності», порядок отримання якого має бути встановлено Кабміном. Проте через відсутність такого порядку і наявність чинного Порядку № 923 з його свідоцтвом, затвердженим тим же Кабміном, до появи відповідного порядку або внесення термінологічних коригувань до Порядку № 923 видаватимуться свідоцтва (див. лист ДАБІ від 04.11.2009 р. № 22/7-7125).
10 Форма акта, затверджена в додатку 3 до Порядку № 923, передбачає наявність даних про дозвіл на виконання будівельних робіт (див. п. 4).
Окремо зауважимо, що все описане вище буде справедливе і стосовно дозволу на виконання підготовчих робіт. Незважаючи на те що це прямо не застережено у
ст. 281 Закону про забудову та/або Порядку надання дозволу на виконання підготовчих робіт, такий висновок випливає з визначення цього виду дозволу, що зв’язує право на виконання підготовчих робіт з конкретним замовником та підрядником, зазначеними в ньому.
Журнал авторського нагляду
Як відомо, крім укладення договору генерального підряду, протягом усього періоду будівництва об’єкта архітектури забудовник зобов’язаний забезпечити здійснення технічного нагляду, а архітектор (розробник проекту) — авторського нагляду (див.
ст. 11 Закону № 687). Згідно з тією ж статтею порядки ведення обох наглядів затверджує КМУ, що було ним зроблено в постанові від 11.07.2007 р. № 903. Звернувшись до п. 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого цією постановою, неважко виявити, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, який оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках (один з яких зберігається у замовника, а другий — у генерального проектувальника) 11. З викладеного може здатися, що оформлення журналу авторського нагляду ніяк не пов’язане з генпідрядником, але такі висновки будуть поспішними. У тому ж п. 5 зазначено, що представник групи авторського нагляду під час перевірки об’єкта архітектури вносить до обох примірників (замовника та архітектора) журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом із пропозиціями щодо їх усунення та ознайомлює з ними представника генпідрядника (під розписку). Дотриматись цієї вимоги можливо тільки в разі, якщо один з примірників перебуватиме у генпідрядника. Тому логічно припустити, що замовник зобов’язаний передати його генпідряднику.11 Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений тією ж постановою, не передбачає ведення журналу технічного нагляду, тому не стосується предмета розгляду пропонованого матеріалу.
Підтвердження нашому припущенню неважко виявити в порядку ведення журналу авторського нагляду, а також формі цього журналу, які містяться відповідно в
розділі 3 і додатку В до Державних будівельних норм України «Положення про авторський нагляд за будівництвом будівель і споруд (ДБН А.2.2-4-2003)», затверджених наказом Держкомбуду від 13.06.2003 р. № 84. Зокрема:—
п. 3.1 цього ДБН вимагає зберігання журналу «на будівництві»;—
п. 3.3 вимагає передачі журналу від замовника генпідряднику, покладаючи при цьому відповідальність за збереження журналу на останнього;—
п. 3.4 установлює, що саме генпідрядник зобов’язаний надати журнал фахівцям, які здійснюють авторський нагляд, на їх вимогу;—
п. 3.9 вимагає передачі журналу від генпідрядника замовнику після закінчення будівництва;— форма журналу (
Додаток В) передбачає здійснення в ньому запису генпідрядників про ознайомлення зі зробленими зауваженнями та запису про усунення зауважень із зазначенням відповідальної особи, її підпису і дати.Необхідність ведення журналу авторського нагляду безпосередньо на об’єкті будівництва встановлено також у
п. 1.15 ДБН А.3.1-5-96.Як наслідок перелік документів, що передаються генпідряднику, ми можемо доповнити
Журналом авторського нагляду за будівництвом. Причому при зміні генпідрядника ні Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, ні зазначені ДБН не вимагають переоформлення такого журналу. Більше того, особливості його оформлення (що є наслідком укладеного між замовником і генпроектувальником договору про здійснення авторського нагляду; прив’язаний до конкретного об’єкта будівництва, а не суб’єктів, котрі здійснюють таке будівництво) навпаки свідчать про відсутність будь-яких причин для переоформлення журналу. Винятком тут є зміна самого замовника. Але вона зумовлена зовсім іншими обставинами — переукладення договору авторського нагляду.
Інші журнали виконання робіт
Уже згадуваний у попередньому розділі
п. 1.15 ДБН А.3.1-5-96 установлює обов’язок на кожному об’єкті будівництва вести, крім згаданого журналу, таку документацію:—
Загальний журнал робіт за формою, затвердженою в додатку 1 до ДБН А.3.1-5-96. Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, що відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт. Порядок ведення Загального журналу встановлено в тому ж додатку 1 до ДБН А.3.1-5-96, і відповідно до його п. 4 титульний аркуш журналу заповнюється генпідрядником до початку будівництва (тобто журнал оформляється генпідрядником та ведеться особою, відповідальною за будівництво будівлі чи споруди) за участі проектної організації (генпроектувальника) і замовника. Загальний журнал робіт має бути пронумеровано, прошнуровано, оформлено всіма підписами на титульному аркуші та скріплено печаткою будівельної організації, що його видала (п. 11 Порядку ведення Загального журналу). При здаванні об’єкта в експлуатацію Загальний та спеціальний (див. далі) журнали робіт передаються замовнику (п. 12 Порядку ведення журналу);—
спеціальні журнали за окремими видами робіт, перелік яких установлюється генпідрядником за погодженням із замовником та субпідрядними організаціями, за формами, затвердженими в додатку 2 до ДБН А.3.1-5-96 (журнал робіт з монтажу будівельних конструкцій, журнал замонолічування монтажних стиків та вузлів, журнал зварювальних робіт, журнал виконання монтажних з’єднань на болтах з контрольованою натяжкою, журнал антикорозійного захисту зварних з’єднань). Порядку оформлення та ведення таких журналів ДБН А.3.1-5-96 не встановлює. Однак титульні аркуші цих журналів схожі з титульним аркушем Загального журналу робіт і передбачають зазначення на ньому даних і підпису замовника.Як бачимо, склад документації, що оформляється замовником і генпідрядником, поповниться Загальним журналом робіт і спеціальними журналами за окремими видами робіт.
Проектно-технологічна документація
Дещо повертаючись назад, нагадаємо, що відповідно до
пп. 5, 9, 29, 69 Загальних умов у договорі генерального підряду чи попередньої домовленості з генпідрядником має бути застережено, зокрема, порядок забезпечення робіт проектною документацією та будівельним майданчиком (фронтом робіт). Тож нібито основним документом, що регламентує документальний супровід тих чи інших операцій, буде договір генерального підряду.Однак стосовно зазначених ситуацій передбачено й нормативне регулювання, що випливає зі спеціальних нормативно-правових актів — ДБН, ГОСТ, СНіП тощо, які часто недоступні широкому колу осіб. За рідкісним винятком згадку про такі правила можна зустріти в загальнодоступних нормативно-правових документах місцевого характеру — місцевих правилах забудови.
Так, згідно з
п.п. 8.2.3 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 р. № 11/2587, з метою організації будівельних робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і затверджується проект виконання робіт, що узгоджується із замовником, проектувальником та субпідрядниками. Причому без такого документа починати виконання будівельних робіт забороняється.У
п.п. 8.2.4 зазначених Правил також установлено, що будівництво дозволяється починати лише після облаштування будівельного майданчика, створення побутових умов для працівників, передачі замовником (забудовником) генпідряднику робочих креслень на перший рік зі штампом «До виконання робіт».Що це: вигадка столичних градоначальників або реальність, зумовлена якимись підзаконними актами? Для людини, яка стикається з будівництвом уперше, ближчим буде перший варіант відповіді. Але насправді відповідну вимогу Київрада почерпнула з
ДБН А.3.1-5-96 і ДБН А.2.2-3-2004.Як відомо, будівельний процес має здійснюватися відповідно до чинних державних норм і правил (див.
ст. 2, 5, 8, 16, 25 Закону України «Про засади містобудування» від 16.11.92 р. № 2780-XII, ст. 1, 7 — 9, 24, 26, 27 Закону № 687, ст. 20, 28, 281,301 Закону про забудову). У зв’язку з цим особливо цікавими є ДБН А.3.1-5-96, норми яких «встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні (надалі — «будівництво») об’єктів (підприємств, будівель, споруд і їх комплексів) будь-якого призначення. Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності». Інакше кажучи, цими ДБН установлено організаційні вимоги до початку будівництва. Щоправда, слід ураховувати, що за окремими видами спеціального будівництва, на додачу до цих ДБН, слід ураховувати вимоги відомчих нормативних документів, які відображають специфіку таких видів будівництва (див. преамбулу ДБН А.3.1-5-96).Переходячи до розгляду питань, що нас цікавлять, із жалем змушені констатувати, що
ДБН А.3.1-5-96 не містить спеціальних правил організації будівельного процесу в ситуації, коли відбувається зміна генпідрядника. Щоправда, це зовсім не виключає обов’язковості дотримуватись загальних вимог цих ДБН до початку будівництва.У
п. 1.1 ДБН А.3.1-5-96 зазначається, що будівництво об’єкта має здійснюватися на підставі попередньо розроблених рішень з організації будівництва і технології виконання робіт, які має бути відображено у проектно-технологічній документації (ПТД). Ця документація є невід’ємною складовою документації на будівництво разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями і складається з проекту організації будівництва (ПОБ) і проекту виконання робіт (ПВР12). Склад і зміст ПТД визначається в контракті на будівництво, тобто підрядному договорі, на підставі вимог розділу 3 ДБН А.3.1-5-96 (див. той же п. 1.1).12 В українському варіанті згадується «проект виконання робіт». У російському ж варіанті ДБН А.3.1-5-96 можна зустріти ППР — «проект производства работ».
Після згадки про ПТД, ПОБ і ПВР логічним є питання про співвідношення цієї документації з проектно-кошторисною. Часткову відповідь на це запитання можна знайти в
п. 3.1 ДБН А.3.1-5-96, згідно з яким документація з організації будівництва та виконання робіт уключає проекти організації будівництва об’єктів (розділ «Організація будівництва» у складі затверджених проектів та робочих проектів) і проектів виконаних робіт, що розробляються на підставі робочої документації.Як бачите, цей
пункт прямо встановлює взаємозв’язок між ПОБ, ПВР і проектно-кошторисною документацією, указуючи при цьому, що остання є підґрунтям для розробки ПОБ і ПВР. Про це свідчать і положення ДБН А.2.2-3-2004.Так,
п. 6.1 ДБН А.2.2-3-2004 встановлює, що робочий проект (РП13) розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників та виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення) .13 Тут і далі скорочення приведено у відповідність до того, як їх подано в ДБН А.2.2-3-2004.
РП
є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин — затверджуваної та робочих креслень. Останні розробляються для будівництва об’єкта і видаються в повному обсязі згідно з договором на проектування (п. 6.2 ДБН А.2.2-3-2004).Відповідно до
п. 7.1 ДБН А.2.2-3-2004 робоча документація (Р) розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. До складу Р повинні входити робочі креслення, що розробляються відповідно до вимог нормативних документів. Також (Р) включає дані про перелік видів робіт, для яких необхідне складання актів огляду прихованих робіт та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій. Оскільки власне акти складатимуться вже у процесі безпосереднього будівництва, то в контексті ситуації, що нами розглядається, вони нас не цікавлять. Тут нам важливий тільки факт, що замовник і генпідрядник уже до початку будівництва мають погоджувати перелік робіт, які згодом вимагатимуть складання актів огляду прихованих робіт і актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій14.14 Форму Акта огляду прихованих робіт затверджено в додатку 9 до ДБН А.3.1-5-96; перелік видів робіт, на які мають складатися ці акти, наведено в додатку 10 до ДБН А.3.1-5-96; форму акта проміжного прийняття відповідальних конструкцій затверджено в додатку 11 до ДБН А.3.1-5-96.
Відповідно до
п. 7.3 ДБН А.2.2-3-2004 після затвердження проекту (П), ескізного проекту (ЕП) і техніко-економічного розрахунку (ТЕР) за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятися підрядником чи іншим проектувальником із залученням авторів проекту або за їх письмовою згодою на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затверджених П, ЕП, ТЕР та авторських прав.Таким чином, проектно-кошторисну документацію логічніше розглядати як невід’ємну та обов’язкову умову договору, а ПОБ і ПВР — як виконавчу документацію, що розробляється генпідрядником на виконання таких умов (тобто на підставі розробленого проекту і пов’язана з ним) і передається у виробництво (будівництво).
Згідно з
п. 3.6 цих ДБН склад і зміст ПОБ визначається в договорі генерального підряду. Рекомендації щодо складу ПОБ наведено в додатку 3, а форми основних проектних документів — у додатку 4 до ДБН А.3.1-5-96. Зокрема, у додатку 4 наведено форми таких документів, як:— календарний план будівництва;
— відомість обсягів основних будівельних робіт, монтажних та спеціальних будівельних робіт;
— відомість потреб у будівельних конструкціях, виробах, матеріалах та обладнанні.
Оскільки ці форми складаються генпідрядником і підлягають погодженню із замовником (вимагають наявності підпису замовника), то
ними потрібно доповнити перелік документації, що оформляється. Щоправда, перелік не можна назвати вичерпним, оскільки не всі складові ПОБ, зазначені в додатку 3 до ДБН А.3.1-5-96, забезпечені відповідними формами з додатка 4. У додатку 4 наведено тільки форми основних документів. Але вважаємо, що всі інші складові ПОБ погоджуватимуться із замовником аналогічно наведеним основним документам і як наслідок також доповнять перелік документації, що оформляється.Що стосується ПВР, то відповідно до
п. 3.9 ДБН А.3.1-5-96 його склад і зміст мають формуватися на підставі додатка 5, а форми основних документів — додатка 6 до ДБН А.3.1-5-96. Потрібно визнати: на відміну від додатка 4 цих ДБН, форми документів, наведені в додатку 6, не передбачають зазначення даних замовника. Щоправда, ми не виключаємо, що така документація все-таки погоджуватиметься із замовником.Оскільки
додаток 6 до ДБН А.3.1-5-96 називається «Форми основних документів у складі проекту організації будівництва», а не «Форми ПВР», як це було зазначено в п. 3.9 ДБН А.3.1-5-96, то вже це наштовхує на думку про необхідність їх оформлення подібно до порядку, описаного вище (тобто погоджувати із замовником). Додатково звертаємо увагу на п. 3.9 ДБН А.3.1-5-96, відповідно до якого ПВР на розміщення, реконструкцію і технічне переоснащення діючого (існуючого) підприємства, будівлі або споруди має бути погоджено також із замовником.У такому разі перелік документації, що оформляється замовником та генпідрядником,
може бути доповнено основною документацією ПВР, яка включає:— календарний графік виконання робіт по об’єкту;
— графік поставки на об’єкт будівельних конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання;
— транспортно-технологічні комплекти поставки на об’єкт будівельних конструкцій, виробів та матеріалів;
— графік руху робочих кадрів по об’єкту;
— графік руху основних будівельних машин по об’єкту.
Однак і це ще не все. Відповідно до
п. 3.11 ДБН А.3.1-5-96 склад і зміст документації з організації робіт, що розробляється при підготовці будівельної організації до реалізації всієї виробничої програми з будівництва, наведені в додатку 7 до зазначених ДБН, а форми основних документів — у додатку 8. За своєю сутністю вони дублюють зазначені нами документи, тому повторюватися ми не будемо. Зауважимо лише: у додатку 7 прямо зазначено, що основні документи, які наведено в ньому та форми яких передбачено в додатку 8, підлягають погодженню із замовником, субпідрядними спеціалізованими, будівельними та іншими організаціями, які беруть участь у будівництві. І це незважаючи на те що наведені в додатку 8 форми документів не передбачають зазначення інформації про замовника.
На закінчення
Завершуючи розгляд описаної у преамбулі ситуації, підіб’ємо підсумки. При заміні генпідрядника замовнику необхідно:
передати
генпідряднику проектно-кошторисну документацію, переоформлений дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт; журнал авторського нагляду;оформити
разом з генпідрядником акт при- ймання-передачі будівельного майданчика, Загальний журнал робіт і журнали спеціальних робіт, проектно-технологічну документацію (зокрема, проект організації будівництва).Сподіваємося, у цьому матеріалі нам удалося дати загальне уявлення про документацію, що підлягає обов’язковій передачі та оформленню з новим генпідрядником, а також про деякі особливості оформлення такої документації. Ще раз нагадуємо, що вказана в цьому матеріалі документація не є вичерпною. Якщо ви звернетеся до згаданих додатків ДБН А.3.1-5-96, то побачите: практично скрізь дається застереження, що форми документів повинні уточнюватися відповідно до специфіки об’єктів галузей промисловості, видів будівництва тощо. Докладніше це питання буде з’ясоване після розробки проектно-кошторисної документації та попередніх переговорів з генпідрядниками.
