Чи повинні оприлюднюватися відомості про всі місця роботи головбуха
Головний бухгалтер обійняв свою посаду на підприємстві в четвертому кварталі 2009 року. Одночасно зазначена особа працює головбухом ще на двох підприємствах за сумісництвом.
Після завершення року юрист підприємства звернувся до головбуха з вимогою розкрити дані про всі інші підприємства, де головбух є посадовою особою.
Чи правомірні дії юриста?
Якщо йдеться про відкрите (публічне) акціонерне товариство або про підприємство, що емітувало облігації, то дії юриста зрозумілі.
Найімовірніше, зазначена інформація необхідна йому для складання річного звіту, що підлягає поданню до ДКЦПФР.
У п. 1.8 глави другої розділу п’ятого Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 р. № 1591 (далі — Положення), зазначається таке:
«У інформації зазначаються відомості щодо голови (керівника) та членів виконавчого органу, голови ревізійної комісії, голови та членів ради товариства та головного бухгалтера. Інформація зазначається щодо кожної посадової особи окремо.
У описі до пункту 6.1 «Інформація щодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітента» вказується інформація стосовно повноважень та обов’язків посадових осіб емітента, розмір виплаченої винагороди, в тому числі у натуральній формі, наданій таким особам емітентом. У разі, якщо посадові особи емітента обіймають посади на будь-яких інших підприємствах, необхідно зазначити посаду, найменування та місцезнаходження підприємства».
Зазначена норма зазнала деяких змін після поправок, унесених до Положення у 2010 році січневим рішенням ДКЦПФР. Однак вимога щодо розкриття даних про посади, що обіймаються управлінцями в інших компаніях, у Положенні залишилася.
Таким чином, у річній звітності, призначеній для ДКЦПФР, підприємства дійсно зобов’язані оприлюднити відповідну інформацію. Що багато хто і робить.
Наприклад, у звіті за 2008 рік Вишневського ливарно-ковальського заводу розкрито таку інформацію про головбуха:
«Посаду на будь-яких iнших пiдприємствах посадова особа не обiймає».
А, скажімо, ВАТ «Укртелеком» цю проблему вирішило на рівні внутрішнього кадрового розпорядку. У звіті цієї компанії за 2008 рік містяться такі відомості про посадову особу:
«Згiдно з розкритими посадовою особою вiдомостями, вiдповiдно до дiючого в товариствi Положення про порядок урегулювання конфлiкту корпоративних iнтересiв, посади на iнших пiдприємствах не обiймає».
Річний звіт за 2008 рік Запорізького хлібозаводу №3 чесно розкриває інформацію про другу роботу свого головбуха:
«Сумiсництво: ТОВ «Аркада», код ЄДРПОУ 30419594, адреса: 71100, Запорiзька обл. м. Бердянськ, вул. Макарова, 47, посада — головний бухгалтер».
Водночас, слід визнати, що далеко не всі українські акціонерні компанії охоче розголошують дані про зайнятість своїх посадових осіб.
Деякі підприємства посилаються на відсутність необхідних повноважень у кадрової служби.
Так, у звіті за 2008 рік ВАТ «Точмаш» надано таке зауваження:
«У зв’язку з тим, що нормами трудового законодавства монiторинг трудової зайнятостi працiвникiв не передбачений, кадрова служба акцiонерного товариства облiк роботи на iнших пiдприємствах не проводить».
Інші компанії апелюють до відсутності особистої згоди відповідних посадових осіб на оприлюднення даних про них.
Наприклад, у звіті за 2008 рік ВАТ «Підсереднє» зазначено таке:
«Згоди на розкриття iнформацiї щодо наявностi посад на iнших пiдприємствах не отримано».
У таких ситуаціях юристи підприємств, як правило, посилаються на гарантії, надані громадянам України ст. 32 Конституції, ст. 270 і 302 Цивільного кодексу та ст. 23 Закону «Про інформацію».
Повертаючись до поставленого запитання, зазначимо: нормативні підстави для вимоги про оприлюднення даних щодо роботи на інших підприємствах у юриста є.
Водночас, головбух як громадянин має право на нерозголошення інформації особистого конфіденційного характеру. При цьому межі конфіденційності громадянин визначає самостійно.
Таким чином, у ситуації, що розглядається, може виникнути конфлікт інтересів.
Утім, менеджмент підприємства може уникнути такого конфлікту, ідучи на поступки в питанні оприлюднення особистих даних. Якщо керівництво підприємства визнає недоцільним розкривати таку інформацію в публічній звітності компанії, то юрист підприємства зможе відшукати в чинному законодавстві підстави для цього.
Дмитро Чечель
