Аналіз порушень в ремонтних актах № КБ -2В, які «побачить» КРУ під час перевірки

Аналіз порушень в ремонтних Актах за Ф. № КБ-2В, які «побачить» КРУ під час перевірки

Владислав Станкус, завідувач сектора контролю установ та організацій, які фінансуються з бюджету, КРВ у м. Харкові

 

Бюджетні організації дуже багато коштів витрачають на проведення ремонтних робіт, тому цьому питанню під час проведення ревізій фінансово-господарської діяльності органами ДКРС приділяється багато уваги. Як свідчить практика проведення ревізій з цього приводу, порушення, що встановлюються, дуже різноманітні і призводять до необґрунтованого надмірного витрачання бюджетних коштів. Як то кажуть, обізнаний — озброєний. Отже, за допомогою цієї статті ви матимете змогу навчатись на чужих помилках, щоб не зробити власні.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Методичні рекомендації № 39

— Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджені наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39.

Наказ № 544

— наказ Мінрегіонбуду «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 р. № 554.

Порядок № 550

— Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

 

Контроль витрачання бюджетних коштів на проведення ремонтних робіт: основні положення

Спочатку трохи зупинимось на основних положеннях контролю витрачання бюджетних коштів на проведення ремонтних робіт.

На сьогодні основоположним документом при проведенні працівниками органів ДКРС

¹ ревізій використання коштів на будівництво є Методичні рекомендації № 39.

¹ Більш детально про засади перевірок органами ДКРС див. у газеті «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 8, с. 22.

Методичні рекомендації № 39

розроблено з метою реалізації основних завдань ДКРС при здійсненні державного фінансового контролю за використанням коштів, спрямованих на фінансування будівництва, що проводиться із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної (комунальної) власності, та на підставі договорів підряду (контрактів, інвестиційних договорів) — за рахунок інших джерел фінансування.

Метою

контролю за використанням коштів, спрямованих на фінансування будівництва, є встановлення:

— обґрунтованості визначення потреби в фінансових ресурсах на будівництво;

— дотримання норм законодавства при використанні коштів, спрямованих на будівельні роботи;

— достовірності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності фінансово-господарських операцій, пов’язаних з виконанням будівельних робіт.

Основними

напрямами контролю є:

— обґрунтованість (наявність законних підстав) виділення коштів на проведення будівництва;

— дотримання вимог чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

— дотримання вимог чинного законодавства при укладанні контрактів (договорів);

— забезпечення та наявність проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

— стан розрахунків між замовником і підрядником та правильність відображення фінансово-господарських операцій, пов’язаних з будівництвом, у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

— правильність визначення вартості будівництва (вартість будівельно-монтажних робіт; правильність визначення розміру коштів на утримання служби замовника, організацію будівництва, авторський нагляд, виконання проектно-вишукувальних робіт; витрати, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами та комплектацією устаткуванням і матеріалами, тощо).

Документальна перевірка правильності витрачання бюджетних коштів насамперед проводиться шляхом перевірки Актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (далі — Акт ф. № КБ-2в), які складаються відповідно до

наказу № 554.

 

Включення до Актів ф. № КБ-2в елементних кошторисних норм

Як свідчать результати проведених ревізій, при перевірці Актів ф. № КБ-2в найпоширенішими є порушення щодо

правильності включення до Актів ф. № КБ-2в елементних кошторисних норм.

Наведемо конкретні приклади цього виду порушення.

 

Приклад 1

При проведенні документальної перевірки Акта ф. № КБ-2в установлені

випадки подвійного врахування трудовитрат.

Так, на порушення технології виконання робіт, передбаченої нормою Р6-10-3 «Установлення віконних блоків із металопластику в кам’яних стінах, площа прорізу до 3 м

²», підрядною організацією до Актів виконаних робіт ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту фасаду будівлі для улаштування підвіконних відливів була включена елементна кошторисна норма Р13-26-1 «Улаштування підвіконних відливів», яка згідно з ДБН Д.2.4-13-2000 «Скляні, шпалерні та облицювальні роботи», затвердженими наказом Держбуду від 14.09.2000 р. № 201, має назву «Облицювання каркасів стін неперфорованим дюралюмінієм товщиною 1 мм».

Однак, до Актів ф. № КБ-2в уключена норма Р6-10-3 «Установлення віконних блоків із металопластика в кам’яних стінах, площа прорізу до 3 м

²», складом робіт якої вже передбачено виконання робіт з установлення відливів. Тобто додаткове застосування норми на встановлення відливів призвело до подвійного врахування трудовитрат.

Крім того, до Акта ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту включена елементна кошторисна норма Р20-31-1 «Пробивання борозен в цегляних стінах, переріз борозен до 20 см

²» на обсяг робіт 1050,00 м. Однак до того ж Акта ф. № КБ-2в також включена елементна кошторисна норма Р17-5-3 «Прокладання проводів при схованій проводці в борознах» на обсяг робіт 1050,00 м, яка згідно з п. 1.2.4 технічної частини збірника 17 «Електромонтажні роботи» ДБН Д.2.4-17-2000, затверджених наказом Держбуду від 14.09.2000 р. № 201, уже враховує роботи з пробивання борозен.

Таким чином, застосування елементної кошторисної норми Р20-31-1 «Пробивання борозен в стінах, переріз борозни до 20 см

²» на обсяг робіт у кількості 1050,00 м призвело до подвійного врахування трудовитрат.

Також підрядною організацією до Актів ф. № КБ-2в були включені елементні кошторисні норми Р15-31-6 «Встановлення умивальників одиночних з під’єднанням холодної та гарячої води» та Р15-35-1 «Установлення мийок на одне відділення», складом робіт яких згідно з роз’ясненнями, наданими в

збірнику офіційних документів та роз’яснень «Ціноутворення в будівництві» № 3 за 2003 рік (стор. 7), передбачено встановлення змішувачів. Однак підрядною організацією додатково включені елементні кошторисні норми Р15-32-3 «Встановлення змішувачів», тобто трудовитрати на встановлення змішувачів враховані подвійно.

 

Приклад 2

На порушення

п. 2.6 ДБН Д.1.1-4-2000 , затверджених наказом Держбуду від 14.09.2000 р. № 201 (далі — ДБН Д.1.1-4-2000), до Акта ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту були включені норми на виконання робіт з розбирання трубопроводів Р15-1-1 «Розбирання трубопроводів з водогазопровідних труб діаметром до 25 мм» на обсяг робіт 338,00 м, Р15-45-4 «Розбирання трубопроводів центрального опалення на зварюванні, діаметр трубопроводу до 50 мм» на обсяг робіт 280,14 м, Р15-2-1 «Розбирання трубопроводів з чавунних каналізаційних труб діаметром до 50 мм» на обсяг робіт 70,00 м та Р15-2-2 «Розбирання трубопроводів з чавунних каналізаційних труб діаметром до 100 мм» на обсяг робіт 73,00 м. Склад робіт зазначених норм передбачає: знімання труб і кріплень, згвинчування арматури, перевірка та очищення труб від накипу, відбирання і складування труб і фасонних частин, тобто виконання операцій з підготування труб для подальшого використання.

Проведеною документальною ревізією встановлено, що за даними бухгалтерського обліку установи, що ревізується, труби, що були в ужитку від розбирання, які придатні до подальшого використання,

не враховуються.

Зазначене свідчить про те, що підрядною організацією

не виконувались роботи з доведення трубопроводів до подальшого використання, що передбачено вищезазначеними нормами, і тому в цьому Акті ф. № КБ-2в слід було застосовувати норми Р15-15-2 «Прокладання трубопроводів водопостачання зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб діаметром 20 мм» на обсяг робіт 338,00 м, Р15-83-6 «Прокладання трубопроводів опалення зi сталевих водогазопровідних неоцинкованих труб діаметром 50 мм» на обсяг робіт 280,14 м, Р15-14-1 «Прокладання по стінах будівель і в каналах трубопроводів із чавунних каналізаційних труб діаметром 50 мм» на обсяг робіт 70,00 м та Р15-14-2 «Прокладання по стінах будівель і в каналах трубопроводів із чавунних каналізаційних труб діаметром 100 мм» на обсяг робіт 73,00 м, із застосуванням до норм витрат праці робочих-будівельників, часу експлуатації машин та механізмів коефіцієнта 0,4, що відповідає вимогам п. 2.6 ДБН Д.1.1-4-2000.

 

Приклад 3

Має місце випадок невірного застосування елементної кошторисної норми, встановлений за Актом ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту входів, коридорів та приміщень будівлі бюджетної установи.

Так, до Акта ф. № КБ-2в для виконання робіт з улаштування каркасів стін з металевих профілів та облицювання каркасів стін листами гіпсокартону були включені елементні кошторисні норми Р13-23-1 «Улаштування каркасів для акустичних конструкцій стін металевих з дерев’яними брусками» та Р13-26-5 «Облицювання каркасів стін неперфорованими акустичними плитами», які за складом робіт не відповідають фактично виконаним роботам, і тому підрядній організації слід було застосувати елементну кошторисну норму Е10-9-1 «Улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами по металевому каркасу» та вирахувати трудовитрати з установлення мінераловатних плит за нормою Е34-57-1 «Заповнення каркасів стін мінераловатними плитами при товщині заповнення 50 мм» із застосуванням до норм витрат праці робочих-будівельників, часу експлуатації машин та механізмів коефіцієнта 1,15, що відповідає вимогам

п. 2.4 ДБН Д.1.1-4-2000.

 

Приклад 4

При проведенні ревізії встановлено випадок невірного застосування елементних кошторисних норм за Актом ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту приміщень бюджетної установи.

Так, у порушення технології виконання робіт, передбаченої нормою Р8-32-3 «Улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газополуменевих пальників, в два шари», до Акта ф. № КБ-2в підрядною організацією на улаштування першого основного шару покрівлі була застосована норма Р8-52-1 «Улаштування покрівель в один шар з рулонних матеріалів із застосуванням газополуменевих пальників» на обсяг робіт 50,00 м

² та для улаштування другого основного шару покрівлі застосована норма Р8-52-1 «Улаштування покрівель в один шар з рулонних матеріалів із застосуванням газополуменевих пальників» на обсяг робіт 50,00 м².

Складом робіт зазначених норм

передбачено виконання підготовчих операцій, у тому числі і ґрунтування поверхні основи. Однак ґрунтування поверхні між новими шарами руберойду не передбачено технологією виконання робіт з наплавлюваних руберойдів, оскільки наклеювання останнього верхнього шару виконується вже на підготовленій поверхні, тобто по попередньому шару. Усіма нормами на влаштування декількох шарів покрівлі групи 32 збірника 8 «Дахи, покрівлі» ДБН Д.2.4-8-2000, затверджених наказом Держбуду від 14.09.2000 р. № 201, ґрунтування поверхні основи передбачено тільки перед наклеюванням першого шару. Таким чином, підрядній організації слід було застосувати передбачену збірником 8 «Дахи, покрівлі» норму Р8-32-3 «Улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газополуменевих пальників, в два шари» на обсяг робіт 50,00 м².

 

Приклад 5

Встановлені випадки невірного застосування елементних кошторисних норм за Актами ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту будівлі бюджетної організації.

Так, до Актів ф. № КБ-2в для нанесення гідроізоляційної суміші на підлогу були застосовані елементні кошторисні норми Р11-60-1 «Шпатлювання стін шпаклівкою» та Р11-60-3 «Додавати на кожний 1 мм змінення товщини», які

передбачають виконання робіт зі шпатлювання стін, а не нанесення гідроізоляційної суміші. Тому підрядній організації слід було застосувати норми збірника 7 «Підлоги» ДБН Д.2.4-7-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.09.2000 р. № 201, а саме: Р7-19-4 «Улаштування першого шару обмазувальної гідроізоляції» та Р7-19-5 «Додавати на кожний наступний шар обмазувальної гідроізоляції», які передбачають виконання робіт з гідроізоляції підлоги та відповідають фактично виконаним роботам.

 

Приклад 6

До Акта ф. № КБ-2в для улаштування пластикового коробу були застосовані елементні кошторисні норми Р15-18-1 «Прокладання трубопроводів водопостачання з напірних поліетиленових труб діаметром 20 мм» та Р15-18-6 «Прокладання трубопроводів водопостачання з напірних поліетиленових труб діаметром 63 мм», які передбачають виконання робіт з прокладання трубопроводів, а

не пластикових коробів. Тому підрядній організації відповідно до вимог п. 2.4 ДБН Д.1.1-4-2000 слід було застосувати норму Е21-12-2 «Прокладання коробів пластикових» із застосуванням до норм витрат праці робочих-будівельників, часу експлуатації машин та механізмів коефіцієнта 1,15, яка відповідає фактично виконаним роботам.

 

Приклад 7

Підрядною організацією до Актів ф. № КБ-2в була включена норма Р15-26-2 «Врізування в діючі внутрішні мережі трубопроводів водопостачання та опалення діаметром 20 мм», складом робіт якої передбачено перекриття запірної арматури і спускання води з ділянки трубопроводу, вирубування борозни для зручності робіт, вирізування отвору в трубопроводі, виготовлення і приварювання штуцера, установлення арматури муфтової та пуск системи. Однак фактично були виконані роботи, передбачені нормою Р15-28-1 «Врізування в існуючі трубопроводи запірної арматури діаметром до 32 мм», а саме: врізування трубопроводу в існуючий сталевий трубопровід з виготовленням патрубків, нарізанням коротких і довгих різьб, вирізанням існуючої труби і нарізанням кінців труби на місці з установленням запірної арматури.

 

Приклад 8

До Акта ф. № КБ-2в з виконання робіт по капітальному ремонту приміщення бюджетної установи для улаштування штукатурки по сітці були застосовані елементні кошторисні норми Р11-54-1 «Улаштування основи під штукатурку з металевої сітки по цегляних та бетонних поверхнях» на обсяг робіт 25,10 м

² та Р11-26-1 «Просте штукатурення поверхонь стін всередині будівлі цементно-вапняним або цементним розчином по каменю та бетону» на обсяг робіт 25,10 м². Однак норма Р11-26-1 «Просте штукатурення поверхонь стін всередині будівлі цементно-вапняним або цементним розчином по каменю та бетону» передбачає штукатурення по каменю та бетону, тоді як фактично штукатурення виконувалось по сітці, і тому підрядній організації слід було застосувати елементну кошторисну норму Р11-35-1 «Поліпшене штукатурення стін по сітці без улаштування каркасу», яка відповідає фактично виконаним роботам.

 

Застосування елементних кошторисних норм

Тепер розглянемо декілька прикладів порушення

правильності та обґрунтованості застосування елементних кошторисних норм.

 

Приклад 1

У період ревізії встановлений випадок

зайвого застосування елементної кошторисної норми.

Так, на порушення

п. 1.14 ДБН Д.1.1-1.4-2000 та з урахуванням роз’яснень, наданих у збірнику офіційних документів та роз’яснень «Ціноутворення в будівництві» № 6 за 2006 рік (сторінка 34), до Акта ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітальному ремонту фасаду будівлі включена елементна кошторисна норма Р20-39-1 «Очищення приміщень від сміття».

Однак, до ревізії не були надані акти, які б підтверджували наявність сміття до початку ремонтних робіт, а нормами на розбирання конструкцій згідно з

п. 1.14 ДБН Д.1.1-4-2000 вже враховано транспортування сміття, отриманого від розбирання конструкцій у процесі виробництва робіт та складування його на будівельному майданчику.

 

Приклад 2

Під час проведення ревізії встановлені випадки невиконання повного комплексу робіт.

Так, до Акта ф. № КБ-2в з виконання робіт з поточного ремонту включена елементна кошторисна норма Р5-3-1 «Розбирання цегляних перегородок», до складу якої входить робота з очищення цегли від розчину. Ці роботи фактично не виконувались у зв’язку з тим, що цегла від розбирання була

вивезена як будівельне сміття. Тому підрядній організації слід було вирахувати трудовитрати на очищення цегли за нормою Р20-38-3 «Очищення та приведення цегли після розбирання конструкцій для повторного застосування».

Крім того, до Акта ф. № КБ-2в була включена елементна кошторисна норма Р8-53-1 «Улаштування примикань висотою 400 мм з рулонних покрівельних матеріалів до цегляних стін i парапетів з застосуванням газополуменевих пальників» на обсяг робіт 52,00 м. Склад робіт зазначеної норми включає роботу з пробивання борозен та улаштуванню рейки.

Однак проведеною ревізією було встановлено, що матеріал, а саме рейку, не включено до відомості ресурсів, що підтверджує невиконання робіт з улаштування рейки та пробиванню борозен під рейку.

 

Застосування підвищуючих коефіцієнтів та розрахунки загальновиробничих витрат

Ще одним досить поширеним порушенням є порушення

правильності та обґрунтованості застосування підвищуючих коефіцієнтів та правильності розрахунків загальновиробничих витрат.

Наведемо приклади цього порушення.

 

Приклад 1

На порушення вимог

п. 7 таблиці, наведеної в технічній частині «Вказівок по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» ДБН Д.1.1-4-2000 в Акті ф. № КБ-2в з виконання робіт з благоустрою застосований коефіцієнт до норм витрат праці робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин та механізмів для врахування умов виробництва робіт у розмірі 1,2. Але згідно з п. 1.2 таблиці, наведеної в технічній частині ДБН Д.1.1-4-2000, зазначений коефіцієнт можна застосовувати тільки у тих випадках, коли ремонтно-будівельні роботи виконуються всередині будівлі або на покрівлях та фасадах будівель, які експлуатуються.

Отже, оскільки роботи виконувалися на подвір’ї, підрядній організації

слід було застосувати підвищуючий коефіцієнт у розмірі 1,085 «Виробництво ремонтно-будівельних робіт в обмежених умовах забудованої частини населених пунктів» (без урахування впливу умов наявності розгалуженої мережі підземних комунікацій, які підлягають підвішуванню та перекладанню), що відповідає вимогам п. 7 (примітки а, в) таблиці, наведеної в технічній частині ДБН 1.1-4-2000.

 

Приклад 2

Ревізією встановлено, що на порушення вимог

«Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174 (далі — ДБН Д.1.1-1-2000), не маючи в своєму складі структурних підрозділів при розрахунку загальновиробничих витрат, підрядна організація не застосувала понижуючих коефіцієнтів К1 = 0,4123; К2 = 0,7821.

Зазначене є також порушенням вимог

листа Держбуду від 09.07.2002 р. № 7/7-630.

 

Приклад 3

В Акті ф. № КБ-2в з виконання робіт з поточного ремонту покрівлі до норми Р20-43-1 «Навантаження сміття вручну» застосований коефіцієнт до норм витрат праці робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин та механізмів для врахування умов виробництва робіт у розмірі 1,2.

Але згідно з

п. 1.2 таблиці, наведеної в технічній частині ДБН Д.1.1-4-2000, зазначений коефіцієнт можна застосовувати тільки у тих випадках, коли ремонтно-будівельні роботи виконуються всередині будівлі або на покрівлях та фасадах будівель, які експлуатуються. Проте включена норма Р20-43-1 «Навантаження сміття вручну» передбачає навантаження сміття на будівельному майданчику, і тому підрядній організації слід було застосувати підвищуючий коефіцієнт у розмірі 1,085 «Виробництво ремонтно-будівельних робіт в обмежених умовах забудованої частини населених пунктів» (без урахування впливу умов наявності розгалуженої мережі підземних комунікацій, які підлягають підвішуванню та перекладанню), що відповідає вимогам п. 7 (примітки а, в) таблиці, наведеної в технічній частині ДБН 1.1-4-2000.

 

Приклад 4

Встановлений випадок невірного розрахунку загальновиробничих витрат, а саме невірного застосування усереднених коефіцієнтів К1, К2.

Так, підрядною організацією в Акті ф. № КБ-2в з виконання поточного ремонту покрівлі загальновиробничі витрати були розраховані із застосуванням усереднених коефіцієнтів К1, К2 за видами робіт. Однак згідно з договором підрядна організація зобов’язалась виконати поточний ремонт, тому при розрахунку загальновиробничих витрат слід було застосовувати усереднені показники згідно з

п. 31 «Поточний ремонт житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою» таблиці додатка 3 до ДБН Д.1.1-1-2000.

 

Включення до відомості ресурсів вартості експлуатації машин та механізмів

Також при проведенні ревізій з питання витрачання коштів на ремонтні роботи мають місце випадки порушень

правильності та обґрунтованості включення до відомості ресурсів вартості експлуатації машин та механізмів.

Наведемо

приклад.

При проведенні ревізії встановлені випадки

необґрунтованого включення вартості експлуатації автомобілів бортових.

Так, до відомості ресурсів Акта ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту приміщень включена вартість експлуатації автомобілів бортових вантажопідйомністю до 3 т.

Однак враховуючі роз’яснення, надані в

збірнику офіційних документів та роз’яснень «Ціноутворення в будівництві» № 6 за 2004 рік, вартість експлуатації автомобілів бортових може бути врахована тільки у тих випадках, коли при проведенні ремонту передбачені складські приміщення (приоб’єктні склади) для зберігання матеріальних ресурсів, які знаходяться на значному віддаленні від об’єкта ремонту, у зв’язку з чим є потреба в транспортуванні матеріальних ресурсів від приоб’єктного складу до об’єкта ремонту автомобілями вантажопідйомністю до 3 т. У цьому випадку не були надані необхідні документи, які б підтверджували наявність та необхідність приоб’єктних складів, у зв’язку з чим включення до відомості ресурсів Актів ф. № КБ-2в вартості експлуатації автомобілів вантажопідйомністю до 3 т необґрунтоване.

 

Нарахування адміністративних витрат

Крім того, мають місце порушення

правильності та обґрунтованості нарахування адміністративних витрат.

Наведемо

приклад. Так, в Акті ф. № КБ-2в з виконання поточного ремонту системи водопостачання будівлі бюджетної установи був застосований показник адміністративних витрат на будівництво житлових будинків, громадських будівель та споруд 1,38 грн./люд.-год., тоді як слід було застосувати показник адміністративних витрат на ремонт житла, об’єктів соціальної сфери комунального призначення та благоустрою 1,23 грн./люд.-год.

 

Визначення заготівельно-складських витрат

Також у період ревізії мають місце порушення

правильності визначення заготівельно-складських витрат.

Наведемо

приклад такого порушення. Так, підрядною організацією на порушення вимог п.п. 3.1.10.13 ДБН Д.1.1-1-2000 до Акта ф. № КБ-2в з ремонту внутрішніх приміщень будинку включено заготівельно-складські витрати у розмірі, що перевищує 2 % для будівельних, санітарно-технічних та  електротехнічних матеріалів.

 

Контрольні огляди та обміри виконаних підрядних робіт

Крім того, працівниками органів ДКРС можуть також бути встановлені порушення під час проведення

контрольних оглядів та обмірів виконаних підрядних робіт.

Відповідно до

п. 9.5.10 Методичних рекомендацій № 39 керівники об’єкта контролю здійснюють організацію та проведення фактичної перевірки за участю відповідальних посадових осіб замовника, виконавця робіт (підрядника, субпідрядника) та представника контролюючого органу, за потреби — інших учасників інвестиційної діяльності (проектувальника).

У фактичній перевірці

обов’язково мають брати участь представники підрядної чи субпідрядної організації, які фактично виконували роботи.

У разі неучасті представників замовника або підрядника (субпідрядника) в контрольних обмірах орган контролю

звертається до правоохоронних органів про сприяння у проведенні контрольного обміру.

У випадку неявки до контрольного заходу підрядника (субпідрядника) представник органу ДКРС складає

акт обстеження обсягів виконаних робіт, який пред’являється для підписання об’єкта контролю і включається до акта ревізії.

Розглянемо приклади порушень, які мають місце при проведенні контрольних обмірів та оглядів.

 

Приклад 1

За результатами контрольних обмірів встановлені випадки

завищення обсягів робіт.

Так, вибірковим контрольним обміром за Актом ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту встановлено виконання робіт з облицювання каркасів стель неперфорованими акустичними плитами у обсязі 146,04 м

² (89,48 + 56,56), при цьому до Акта ф. № КБ-2в уключено облицювання каркасів стель неперфорованими акустичними плитами у обсязі 150,00 м² (92 + 58). Тобто обсяг робіт з облицювання каркасів стель неперфорованими акустичними плитами завищено на 3,96 м². Вищезазначене є порушенням п.п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

 

Приклад 2

Контрольними обмірами встановлені випадки

невірного застосування елементної кошторисної норми.

Так, до Актів ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту фасаду будівлі включена елементна кошторисна норма Р6-10-3 «Установлення віконних блоків із металопластика в кам’яних стінах, площа прорізу до 3 м

²» на обсяг робіт 640,00 м². Однак проведеним контрольним обміром було встановлено, що площа прорізів вікон різна, а саме: до 1 м² — 3,70 м², до 2 м² — 73,30 м², до 3 м² — 181,00 м² та більше 3 м² — 382,00 м². Тобто підрядній організації слід було застосувати норми Р6-10-1 «Установлення віконних блоків із металопластика в кам’яних стінах, площа прорізу до 1 м²» на обсяг робіт 3,70 м², Р6-10-2 «Установлення віконних блоків із металопластика в кам’яних стінах, площа прорізу до 2 м²» на обсяг робіт 73,30 м², Р6-10-3 «Установлення віконних блоків із металопластика в кам’яних стінах, площа прорізу до 3 м²» на обсяг робіт 181,00 м² та Р6-10-4 «Установлення віконних блоків із металопластика в кам’яних стінах, площа прорізу більше 3 м²» на обсяг робіт 382,00 м².

Приклад 3

Вибірковим контрольним обміром за Актами ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту встановлено виконання робіт з улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування (плитка тротуарна) у обсязі 796,00 м

², з установлення бортових каменів бетонних у обсязі 0,00 м та з установлення бетонних поребриків у обсязі 112,00 м. Але до вищезазначених Актів ф. № КБ-2в включено улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування в обсязі 1180,00 м², установлення бортових каменів бетонних у обсязі 35,00 м та установлення бетонних поребриків у обсязі 180,00 м. Тобто обсяги робіт з улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування завищено на 384,00 м², з установлення бортових каменів бетонних завищено на 35,00 м та з установлення бетонних поребриків завищено на 68,00 м. Вищезазначене є порушенням вимог п.п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

 

Приклад 4

За результатами контрольних обмірів встановлені випадки завищення обсягів робіт. Так, вибірковим контрольним обміром за Актом ф. № КБ-2в з виконання робіт з капітального ремонту при монтажу світильників для люмінесцентних ламп встановлено на 6 світильників менше, ніж зазначено в Акті ф. № КБ-2в, чим порушено

п.п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

 

Зустрічні звірки у суб’єктів господарювання

З метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об’єктом контролю — підконтрольною установою, з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку згідно з

п. 26 Порядку № 550 органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з об’єктом контролю — підконтрольною установою.

Звіркою документального підтвердження за даними бухгалтерського обліку кількості і вартості будівельних матеріалів, що включені в відомості ресурсів до Актів ф. № КБ-2в, працівниками органів ДКРС також встановлюються порушення. Розглянемо їх.

 

Приклад 1

Під час звірки встановлено, що на порушення вимог

п.п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 за двома Актами ф. № КБ-2в вартість 17 найменувань використаних матеріалів не відповідає вартості даних матеріалів, що враховується за даними бухгалтерського обліку підрядної організації, а використання щебеню з природного каміння у кількості 0,28 м³ при виконанні робіт з улаштування площадки з тротуарної плитки на території ревізованої організації не підтверджується обліковими даними підрядної організації.

 

Приклад 2

Проведеною вибірковою звіркою документального підтвердження за даними бухгалтерського обліку підрядних організацій кількості і вартості будівельних матеріалів, що включені в відомості ресурсів до Актів ф. № КБ-2в, встановлені

випадки завищення вартості використаних будівельних матеріалів.

Так, до ресурсної відомості до Акта ф. № КБ-2в включено мастику у кількості 0,048682 т за ціною 11711,0 грн. за 1 т на суму 570,0 грн. Проте під час зустрічної звірки у підрядної організації встановлено, що згідно з видатковими накладними постачальників та матеріальним звітом виконроба на вказаний об’єкт списано мастику у кількості 0,048682 т за ціною 9570,0 грн.за 1 т. У результаті цього в Акті ф. № КБ-2в вартість 1 т мастики була завищена на суму 2141 грн., що є порушенням вимог

п.п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

Отже, ми з вами розглянули на прикладах найсуттєвіші порушення, які мають місце при проведенні працівниками органів ДКРС ревізії з питання витрачання бюджетних коштів на проведення ремонтних робіт.

Наприкінці нагадаємо, що працівники органів ДКРС здійснюють ревізію підконтрольного об’єкта — бюджетної організації, а не виконавця будівельних чи ремонтних робіт. Тобто виконавець підрядних робіт — підрядна організація по суті не перевіряється.