Купівля-продаж нерухомості між фізичними особами: куди сплачувати ПДФО?
Куди потрібно сплачувати ПДФО при продажу нерухомості однією фізичною особою іншій з посвідченням правочину через нотаріуса?
Згідно з
п. 172.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) нотаріус посвідчує договір купівлі-продажу нерухомого майна за наявності оцінної вартості такого нерухомого майна і документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. При цьому до якого саме бюджету має сплачуватися податок, не застерігається. Зазначено лише, що податок в таких випадках визначається і самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або міняє з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни (п. 172.5 ПКУ). При цьому фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження в річній декларації.Порядок сплати податку прописано в
п. 168.4 ПКУ. Відповідно до п.п. 168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання цього податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:а) якщо така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації в органах податкової служби;
б)
в інших випадках — за його податковою адресою.У
листі від 18.02.2011 р. № 4705/7/17-0717 ДПАУ відзначає, що нарахування податкового зобов'язання за цим правочином відбувається в декларації, що подається фізичною особою за підсумками звітного року. Якщо за підсумками декларування утворюється сума до сплати, то її має бути сплачено фізичною особою до бюджету за її місцем проживання (податковою адресою) у строк до 1 серпня року, наступного за звітним. Що стосується суми податку, яка сплачується перед нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу нерухомості, то автори листа вказують на те, що вона не відповідає поняттю податкового зобов'язання1, оскільки щодо неї не встановлено чітких строків сплати. Податок може бути сплачено в будь-який момент до нотаріального посвідчення правочину.1
Податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, має сплатити до відповідного бюджету як податок чи збір на підставі, у порядку та у строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ПКУ).Виходячи з цього ДПАУ робить висновок, що податок, який сплачується фізичною особою перед нотаріальним посвідченням правочину, може бути сплачено фізичною особою через установу банку
до бюджету за місцезнаходженням нотаріуса.На наш погляд, такий висновок неправильний. Оскільки згідно з
п. 172.5 ПКУ податок, що сплачується при продажу нерухомості, фізична особа — продавець визначає і сплачує самостійно, то, керуючись абз. «б» п.п. 168.4.5 ПКУ, такий продавець має сплатити податок за своєю податковою адресою. Такий висновок випливає також із ч. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою, яка отримує доходи від особи, котра не є податковим агентом, зараховується до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою такої фізичної особи.
Наталія Журавльова
