Фінансовий моніторинг у будівництві: чи існує?
Ганна Яковлєва, консультант
Наталія Петрова, консультант
Майже 9 років минуло з моменту прийняття Закону про фінмоніторинг. Сьогодні вже не таким незвичним здається словосполучення «фінансовий моніторинг», хоча стверджувати, що ці слова нікого не лякають, усе-таки не можна. Отже, зробимо спробу розібратися, що ж таке відмивання грошей, фінансовий моніторинг та який зв'язок може існувати між усім цим та ринком нерухомості в цілому та будівельною діяльністю зокрема.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про фінмоніторинг
— Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. № 249.Наказ № 265
— наказ Держфінмоніторингу «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, через ринок нерухомого майна» від 19.12.2008 р. № 265.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.Постанова № 100
— постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України» від 31.01.2007 р. № 100.Постанова № 765
— постанова КМУ «Про порядок визначення країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму» від 25.08.2010 р. № 765.Закон № 2346
— Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.КК
— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
Відразу слід зауважити, що з 21.08.2010 р. в Україні діє вже друга редакція
Закону про фінмоніторинг. Крім того, існує безліч нормативно-правових актів щодо боротьби з відмиванням грошових коштів, виданих КМУ, Державним комітетом фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), а також іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу, серед яких — Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України тощо.Отже, згідно з
п.п. 5 п. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг:
фінансовий моніторинг
— сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу
Як видно з визначення самого терміна, фінансовий моніторинг буває
державним та первинним залежно від органів, якими він здійснюється.
державний фінансовий моніторинг
— сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;первинний фінансовий моніторинг
— сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог Закону про фінмоніторинг, що включають проведення обов'язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.
Що стосується
державного фінмоніторингу , то згідно з п. 3 ст. 5 Закону про фінмоніторинг його суб'єктами є держоргани 1:— Національний банк України;
— Міністерство фінансів;
— Міністерство юстиції;
— Міністерство інфраструктури;
— Міністерство економічного розвитку і торгівлі;
— Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
— Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
— Держфінмоніторинг, який є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, і його діяльність спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
1 У статті ми зазначили актуальні назви державних органів згідно з адміністративною реформою 2011 року, хоча в Законі про фінмоніторинг фігурують їх старі назви. Просто законодавчі акти у відповідність поки що не приведено.
До суб'єктів первинного фінансового моніторингу належать
:1) банки, страховики (перестраховики);
2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи2;
3) товарні, фондові та інші біржі;
4) професійні учасники ринку цінних паперів (торговці цінними паперами, зберігачі, депозитарії цінних паперів, реєстратори, фондові біржі тощо);
5) компанії з управління активами;
6) оператори поштового зв'язку, інші установи, які провадять фінансові операції з переказу коштів;
7) філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
8) нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
2
Еквайрингова установа (еквайр) — юридична особа, яка здійснює еквайринг.Еквайринг
— діяльність з технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.Клірингова установа
— юридична особа, яка за результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та надає інформаційні послуги.Кліринг — механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань.
Крім поділу на державний та первинний, залежно від виду здійснюваних операцій фінансовий моніторинг поділяється на внутрішній та обов'язковий:
Закон про фінмоніторинг (п. 9 ст. 1)
обов'язковий фінансовий моніторинг
— сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу відповідно до ст. 15 Закону № 249, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників, обов'язкового звітування про них Держфінмоніторингу, а також подання додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об'єктом фінансового моніторингу з боку цього органу
Закон про фінмоніторинг (п. 10 ст. 1)
внутрішній фінансовий моніторинг
— сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до ст. 16 Закону № 249, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; подання інформації Спеціально уповноваженому органу про операції, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об'єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу
Слід зауважити, що прямо про операції на ринку нерухомості та заходи фінансового моніторингу йдеться у
ст. 8 Закону про фінмоніторинг. У положеннях цієї статті зазначено, зокрема, що:по-перше
, «виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами — підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо: купівлі-продажу нерухомості...»;по-друге
, «виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень».Крім того,
Законом про фінмоніторинг передбачено переліки операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до яких операції з нерухомістю, фінансуванням будівництва не лише можуть потрапити, а як показала практика і схеми легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, потрапляють обов'язково.Отже, переліки операцій:
| Операції, що підлягають обов'язковому | Операції, що підлягають внутрішньому |
| 1 | 2 |
| Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу в разі, якщо сума, на яку вона провадиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень, та має одну або більше таких ознак: | Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше таких ознак або містить інші ризики: |
| 1) переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів до переліку офшорних зон; | 1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети; |
| 2) купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку; | 2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта |
| 3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін — учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, яка має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або однією зі сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній вище країні (території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до постанови № 765 на підставі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та підлягає опублікуванню; | 3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації (зокрема дві чи більше фінансові операції, що провадяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов'язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою ст. 15 Закону про фінмоніторинг |
| 4) зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі; | |
| 5) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи — підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи — підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи — підприємця в разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття; | У разі якщо в суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція пов'язана з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, внутрішній фінансовий моніторинг провадиться також щодо інших фінансових операцій, в уточненні яких виникла необхідність. |
| 6) переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту); | |
| 7) обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу; | |
| 8) проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах; | |
| 9) проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника; | |
| 10) здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі; | |
| 11) проведення фінансових операцій за правочинами, форму | |
| 12) одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії); | |
| 13) проведення страхової виплати або страхового відшкодування; | |
| 14) здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, | |
| 15) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою ст. 15 Закону про фінмоніторинг |
Схеми відмивання грошей
через будівельні афери
Наказом № 265
Держфінмоніторинг затвердив Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, через ринок нерухомого майна, в яких другий розділ присвячено схемам відмивання грошових коштів за допомогою будівельних афер.Так, зокрема, Держфінмоніторинг повідомляє, що зазвичай шахраї діють за такими схемами.
Компанія одержує земельну ділянку в користування та імітує початок робіт. У цей час проводиться рекламна кампанія з пропозицією купувати квартири в новобудові, ціна квадратного метра на які нижча за середню ринкову. Кошти громадян, отримані від таких продажів, як правило, використовуються з метою особистого збагачення керівників компаній, але аж ніяк не для будівництва будинку. Коли вже зібрано певну суму, будівельна компанія просто зникає.
Один із варіантів реалізації цієї схеми — це використання організацій-співінвесторів. Як приклад фірма укладає договори з організаціями-співінвесторами, за якими від їхнього імені та за їх же рахунок залучає кошти громадян; а також договори з організацією-забудовником про вкладення коштів відразу в кілька об'єктів. Знайшовши пайовиків та зібравши з них кошти, фірма зникає, у такий спосіб ошукуючи як забудовника, так і пайовиків.
Також у таких схемах часто використовуються цільові облігації.
Суть схеми полягає в тому, що в обмін на вкладені в будівництво кошти інвестори одержують цінні папери. Інтереси покупців квартир, які купують на етапі будівництва цільові облігації, начебто захищені, оскільки кожен випуск облігацій реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Однак, як свідчить практика, повернути кошти за такими цінними паперами можуть лише одиниці.
Приклад 1.
АТ «А» виступало замовником будівництва житлового багатоповерхового будинку в м. Києві. Кошти, майже 2 млн грн. ($400 тис.), отримані від фізичних осіб — інвесторів будівництва, генеральний директор указаного АТ, зловживаючи службовим становищем, фактично привласнив. У цій кримінальній справі було встановлено 54 потерпілих.Як наслідок щодо генерального директора зазначеного АТ було порушено кримінальну справу. У квітні 2010 року генеральному директору було висунуто звинувачення у вчиненні злочину, санкції за який передбачають до 12 років позбавлення волі. За рішенням суду як запобіжний захід для обвинуваченого було обрано підписку про невиїзд, але він не з'являвся на виклики слідчого, тому наприкінці серпня 2010 року він офіційно був оголошений у розшук.
Приклад 2.
У місті Києві функціонувало приватне підприємство, яке протягом двох років збирало в інвесторів кошти на будівництво житлових будинків. За цей час було зібрано близько 12 млн грн. ($2,4 млн). У результаті шахраї привласнили грошові кошти інвесторів на загальну суму понад 11,5 млн грн. ($2,3 млн).Прокуратурою за цим фактом було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 190 і ч. 2 ст. 364 КК (шахрайство та зловживання владою або службовим становищем).
До основних груп методів, що використовуються для легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, на ринку нерухомого майна можна віднести
:— використання фіктивних угод з нерухомим майном;
— використання складних позик та кредитних ресурсів;
— використання осіб нефінансових професій;
— маніпулювання оціночною вартістю об'єкта нерухомості;
— використання грошових інструментів;
— використання «технічних» («сміттєвих») цінних паперів;
— використання заставних схем.
Крім того,
активно застосовуються схеми використання фіктивних угод з нерухомим майном. Такі схеми здебільшого є лише частинами складніших схем та використовуються на першому етапі відмивання — розміщення «брудних» коштів, а також для надання таким коштам легального вигляду.Обов'язковою умовою реалізації цієї схеми є фальсифікація документів стосовно об'єкта угоди.
Суть схеми така. Кошти нелегального походження набувають законного вигляду розрахунків за угодами з нерухомим майном, а відмивання коштів злочинного походження відбувається шляхом здійснення фіктивного продажу об'єктів нерухомого майна.
Приклад 3. Пан C.
, який проживає в Україні, одержав на рахунок в українському банку від підприємства — резидента України понад 7 млн грн. ($1,4 млн) за нібито здійснений продаж будинку, що йому належить.При детальнішому аналізі було виявлено, що паспорт, який було пред'явлено від імені
пана C. як при укладанні власне угоди купівлі-продажу, так і при зарахуванні коштів, заявлено як загублений.Як було встановлено додатково в Державному реєстрі прав власності на нерухомість, інформації про те, що
пан C. колись володів або володіє нерухомістю, не знайдено. Так само не було знайдено інформації щодо реєстрації прав власності на куплену нерухомість резидентом України.З огляду на отриману інформацію щодо відсутності будь-якого нерухомого майна, що належить на праві приватної власності
пану C., є підстави вважати, що кошти, отримані зазначеною особою за проданий будинок від підприємства, є незаконно отриманими.
Ознаки шахрайства на ринку нерухомого майна
| Можливі підозри | Інструменти | Механізми та методи |
| Використання втрачених, підроблених документів, що посвідчують особу | Безготівкові перекази | Банківські рахунки клієнтів, за якими і провадились фіктивні операції з нерухомим майном |
| Походження капіталів, залучених при проведені операцій з нерухомим майном, невідоме | Фіктивні операції з нерухомим майном | |
| Покупцем виступає юридична особа з незначним періодом діяльності (як правило, такий строк не перевищує трьох місяців з дня державної реєстрації) | Втрачені, підроблені документи, що посвідчують особу | |
| Відсутня угода купівлі-продажу нерухомого майна | ||
| Відсутні майнові права на об'єкт, що передається за угодою купівлі-продажу | ||
| Інформація в угоді купівлі-продажу є непослідовною або некоректною | ||
| Угода купівлі-продажу юридично недійсна |
Відповідальність
Підбиваючи підсумки, рекомендуємо всім суб'єктам будівельної діяльності та ринку нерухомості в цілому бути акуратними та вкрай пильними. Інакше часом, того не бажаючи та не підозрюючи, можна самому опинитися учасником у схемі легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. А оскільки за будь-яку діяльність у нашій країні передбачено покарання, сфера фінансового моніторингу — яскраве підтвердження цього.
| Суть правопорушення | Відповідальність | Законодавча норма |
| 1 | 2 | 3 |
| Фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму (юридичні особи) | Можуть бути ліквідовані за рішенням суду | Ст. 23 Закону |
| Порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення | До 500 нмдг* | |
| Невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення | До 800 нмдг* | |
| Неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання недостовірної інформації | До 2000 нмдг* | |
| Порушення порядку зупинення фінансових операцій | До 1000 нмдг* | |
| Повторне (протягом року) порушення вимог | До 3000 нмдг* | |
| Повторне аналогічне протягом одного року порушення | Обмеження, тимчасове припинення дії чи анулювання ліцензії | |
| Грубе порушення посадовою особою суб'єкта первинного фінансового моніторингу вимог нормативно-правових актів | Рішення про тимчасове відсторонення такої посадової особи від посади | |
| Невиконання законних вимог посадових осіб суб'єктів державного фінансового моніторингу, створення перешкод (посадові особи) | Від 100 до 200 нмдг* | Ст. 1669 КУпАП |
| Порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації; порушення вимог щодо зберігання документів, неповідомлення про зупинення проведення фінансової операції | На посадових осіб, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності — від 100 до 200 нмдг* | |
| Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов'язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів | На посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності — від 100 до 200 нмдг* | Ст. 2091 КК |
| Розголошення в будь-якому вигляді інформації або факту її надання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю | Від 300 до 500 нмдг** | |
| Невиконання законних вимог посадових осіб суб'єктів державного фінансового моніторингу, створення перешкод | На посадових осіб — від 100 до 200 нмдг** | |
| Умисне ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації | Штраф від 1000 до 2000 нмдг** або обмеження волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років | |
| Розголошення в будь-якому вигляді інформації | Штраф від 2000 до 3000 нмдг** або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років | |
| * Тут нмдг прирівнюється до 17 грн. ** Для норм кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів чи правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. У 2011 році це 470,50 грн. | ||
