Державні конкурсні торги: беремо участь і перемагаємо (частина 1)

Державні конкурсні торги:
беремо участь і перемагаємо

(частина 1)

Валерія Константинова, економіст-аналітик ВБ «Фактор»

 

Усі ми з дитинства пам'ятаємо загадку: висить груша — не можна з'їсти. Для будь-якої комерційної компанії, включаючи будівельну, одержання державного замовлення схоже на ту горезвісну лампочку із загадки: і начебто вся інформація про торги, що проводяться, загальнодоступна, і державою захищаються права всіх суб'єктів ринку, а новим Законом, що регулює сферу держзакупівель, пропагуються принципи добросовісної конкуренції та недискримінації учасників — при цьому зовсім небагатьом компаніям таки вдається прорватися на ринок держзакупівель. Проте немає нічого неможливого. Але для того, щоб будівельній компанії не лише взяти участь, а й виграти, необхідно знати всі свої права та обов'язки в межах законодавства сфери держзакупівель. От у цьому й спробуємо розібратися в цій публікації. Також приділимо увагу деяким аспектам організації торгів самою компанією.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 2289 —

Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI

Наказ № 916 —

наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Типового положення про комітет конкурсних торгів» від 26.07.2010 р. № 916

Наказ № 919

— наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Стандартної документації конкурсних торгів» від 26.07.2010 р. № 919

Наказ № 922

— наказ Міністерства економіки України «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 26.07.2010 р. № 922

Наказ № 925

— наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкція щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти» від 27.07.2010 р. № 925

 

Особливості національного тендеру

Ринкова модель економічного розвитку держави, як і будь-яка інша, передбачає наявність певних порядків і механізмів її функціонування.

Атрибутом «ринковості» економічно розвинених країн є розвинена конкуренція, як наслідок — організація закупівельної діяльності шляхом проведення тендерів (від англ. tender — торги, конкурс).

Україна — держава з ринковою економікою, принаймні офіційно має такий статус. Природно, для того, щоб відповідати розвиненим країнам, а також співпрацювати з ними на рівних, державі необхідно впроваджувати всі ринкові механізми, які десятками років успішно працюють «на Заході».

На державному рівні правила проведення торгів установлені

Законом № 2289. Звертаємо увагу, поняття «тендер» не визначено указаним нормативно-правовим актом, так само як і його похідні — «тендерна документація», «тендерна пропозиція», «тендерний комітет».

Згідно з

п. 31 ст. 1 Закону № 2289 торги (конкурсні торги) — це здійснення конкурентного відбору учасників із метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) відповідно до процедур, визначених цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника). Таким чином, у законодавстві сфери держзакупівель уживається поняття «конкурсні торги». Проте, зважаючи на те що, по-перше, Закон № 2289 поширюється лише на державні кошти, а по-друге, у діловому світі використовується саме поняття «тендер», у цій статті вживатимемо обидва поняття: і «тендер», і «конкурсні торги».

Отже, прийшовши до нас разом із ринковою економікою, поняття «тендер» міцно укріплює свої позиції, з урахуванням світової практики, але при цьому виробляючи свої правила гри. Органи державної влади, підприємства, організації та установи,

які утримуються за рахунок бюджетних коштів, незалежно від того, хочуть вони чи ні провадити свою закупівельну діяльність шляхом проведення торгів, зобов'язані її здійснювати, інакше вони будуть притягнуті до відповідальності за порушення законодавства сфери держзакупівель.

Щодо світу бізнесу, особливо у сфері будівництва, тут є свої нюанси, але про це ми поговоримо далі у статті, а поки що приділимо увагу регламентованим на законодавчому рівні правилам проведення торгів.

Так, держпідприємство (організація) має забезпечити проведення конкурсних торгів у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує

100 тис. грн. для товарів, послуг та 300 тис. грн. — для робіт.

При цьому

Законом № 2289 передбачено випадки, коли при закупівлі певних товарів, робіт і послуг його норми не застосовуються. Список таких предметів закупівлі встановлено ч. 3-4 ст. 2 Закону № 2289 (цей список не стосується будівництва, тому в межах цієї статті він не наводиться. — Прим. ред.).

Відповідно до

ст. 12 Закону № 2289 процедуру закупівлі можна провести шляхом:

— відкритих торгів

(ст. 20 — 32 Закону № 2289);

— двоступінчатих торгів

(ст. 33 — 34 Закону № 2289);

— запиту цінових пропозицій

(ст. 35 — 36 Закону № 2289);

— попередньої кваліфікації

(ст. 37 — 38 Закону № 2289);

— закупівлі в одного учасника

(ст. 39 Закону № 2289).

При цьому перші чотири види процедур є конкурентними процедурами, остання — неконкурентною.

Познайомимося ближче з кожною процедурою.

 

Види процедур у світлі Закону № 2289

Відкриті торги

— це основна процедура закупівлі. У проведенні відкритих торгів можуть брати участь усі зацікавлені особи, які запрошені замовником шляхом опублікування оголошення про проведення відкритих торгів в офіційному друкованому виданні «Вісник державних закупівель» (далі — «ВДЗ») та його оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу, тобто Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (https://tender.me.gov.ua) (далі — веб-портал). Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 2289 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів.

Алгоритм проведення відкритих торгів відобразимо у схемі, наведеній на

рис. 1.

 

Рис. 1. Алгоритм проведення відкритих торгів

 

Для застосування процедури

двоступінчатих торгів мають виконуватися такі умови:

— замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт) чи визначити вид послуг і якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;

— предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів чи розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.

Зазначена процедура проводиться у два етапи (що випливає із самої назви). На першому етапі учасники подають попередні пропозиції конкурсних торгів без зазначення ціни, на другому — остаточні, тобто із зазначенням ціни. На другому етапі процедура двоступінчатих торгів проводиться в порядку відкритих торгів.

Алгоритм проведення двоступінчатих торгів наведено на

рис. 2.

 

Рис. 2. Алгоритм проведення двоступінчатих торгів

 

Процедура запиту цінових пропозицій застосовується щодо

товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, і за умови, якщо їх вартість не перевищує 200 тис. грн. Незважаючи на те що замовник має подати свій запит не менше ніж трьом учасникам, він також має опублікувати його у «ВДЗ», що дає право брати участь у процедурі не лише запрошеним шляхом надсилання запиту цінових пропозицій, а й усім зацікавленим особам.

Схему проведення процедури запиту цінових пропозицій наведено на

рис. 3.

 

Рис. 3. Алгоритм проведення процедури запиту цінових пропозицій

 

Процедура попередньої кваліфікації

застосовується в разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника. Можна сказати, що процедура попередньої кваліфікації за аналогією до двоступінчатих торгів проводиться у два етапи. На першому етапі здійснюється перший кваліфікаційний відбір учасників відповідно до кваліфікаційної документації, що складається замовником з урахуванням ч. 3 ст. 38 Закону № 2289. На другому етапі до подальшої участі в торгах допускаються всі учасники попередньої кваліфікації, які її пройшли, при цьому їх має залишитися не менше двох. Далі процедура проводиться в порядку проведення відкритих торгів.

Алгоритм дій замовника при застосуванні процедури попередньої кваліфікації наведено на

рис. 4.

 

Рис. 4. Алгоритм дій замовника при застосуванні процедури попередньої кваліфікації

 

Процедура закупівлі в одного учасника

застосовується замовником як виняток у випадках, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону № 2289. Закупівля в одного учасника здійснюється після проведення переговорів із учасником і вимагає узгодження Уповноваженого органу. І хоча учасника заздалегідь визначено, замовнику все одно для забезпечення виконання принципу прозорості державних закупівель необхідно забезпечити опублікування інформації щодо цієї процедури у «ВДЗ», а також на веб-порталі, але такі дії не вважаються запрошенням до участі у процедурі закупівлі для невизначеного кола осіб.

Зверніть увагу, що в кінці липня цього року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 08.07.2011 р. № 3581-VI, застовування процедури закупівлі в одного учасника не вимагатиме узгодження з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.

Алгоритм проведення закупівлі в одного учасника наведено на

рис. 5.

 

Рис. 5. Алгоритм проведення закупівлі в одного учасника

 

Таким чином, ми бачимо, що кожна процедура має свої особливості проведення, але в загальних рисах механізм однаковий, а саме

:

1) замовник на початку звітного року планує свою закупівельну діяльність шляхом складання річного плану закупівель за формою, затвердженою

наказом № 922;

2) відповідальними за проведення торгів визначаються члени комітету з конкурсних торгів (

ст. 11 Закону № 2289 та Типове положення про комітет конкурсних торгів, затверджене наказом № 916);

3) на засіданні комітету з конкурсних торгів приймається рішення про закупівлю конкретного предмету закупівлі, визначеного згідно з

наказом № 921, і затверджується вид процедури закупівлі (згідно зі ст. 12 Закону № 2289). Зауважимо, що члени комітету конкурсних торгів несуть відповідальність за вибір і застосування процедур закупівлі персонально;

4) складається документація конкурсних торгів (кваліфікаційна документація, запит цінових пропозицій), у якій визначено всі вимоги до предмету закупівлі (його вид, кількість, якість), кваліфікаційні вимоги до учасників, усі необхідні строки проведення процедури;

5) в органах ЗМІ публікується оголошення про закупівлю, що проводиться (як вже зазначали, оголошення має бути обов'язково опубліковане у «ВДЗ» та оприлюднене на веб-порталі);

6) у призначений замовником день проводиться розкриття пропозицій конкурсних торгів, отриманих від учасників, які зацікавилися;

7) протягом визначеного часу (до 20 днів) проводиться оцінка пропозицій учасників і визначення максимально вигідної пропозиції;

8) з учасником, пропозицію якого визнано максимально вигідною за результатами оцінки, укладається договір про закупівлю;

9) складається звіт, а також у ЗМІ публікується оголошення про результати проведеної процедури (у «ВДЗ» + оприлюднення на веб-порталі).

Це основні етапи проведення держзакупівель, зрозуміло, на кожному етапі необхідно дотримуватися вимог

Закону № 2289, який установлює досить-таки жорсткі обмеження, починаючи від переліку документів, що підлягає опублікуванню (ст. 10 Закону № 2289), вимоги до договору закупівлі (ст. 40 — 41 Закону № 2289) тощо.

 

Продовження статті читайте в наступному номері газети «Будівельна бухгалтерія».