Теми статей
Обрати теми

Будівництво для військовослужбовців

Редакція ББ
Лист від 13.10.2011 р. № 37-91-15/15559

Будівництво для військовослужбовців

 

Кабінет Міністрів України

 

Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців
 та членів їх сімей на земельних ділянках,
 що належать до земель оборони

 

Постанова від 6 липня 2011 р. № 715

 

З метою забезпечення виконання частини другої статті 4 Закону України «Про використання земель оборони», статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 653 «Деякі питання будівництва житла військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, членам їх сімей» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 54, ст. 1809);

постанову Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. № 142 «Про затвердження Порядку залучення коштів для будівництва житла військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, членам їх сімей на аукціонах» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 11, ст. 543).

 

Прем'єр-міністр України М. Азаров

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 6 липня 2011 р. № 715

 

ПОРЯДОК

організації будівництва житла для військовослужбовців
 та членів їх сімей на земельних ділянках,
 що належать до земель оборони

 

1. Цей Порядок визначає процедуру організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (далі — будівництво житла).

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

конкурс — спосіб відбору юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які запропонували найкращі пропозиції щодо будівництва житла, взяли на себе зобов'язання виконати умови конкурсу;

конкурсна документація — документи щодо правового статусу та кваліфікаційних вимог до учасників конкурсу;

конкурсна пропозиція — документи, які містять пропозиції щодо будівництва житла;

розрахункова частка житла — частка житла (кількість квартир та загальна площа житла), яка розраховується шляхом співвідношення вартості земельної ділянки, що належить до земель оборони (далі — земельна ділянка), та опосередкованої вартості 1 кв. метра житла в регіоні, де розташована земельна ділянка, та передається замовникові будівництва житла;

учасник конкурсу — юридична особа та фізична особа — підприємець, які допущені до участі в конкурсі;

умови конкурсу — вичерпний перелік зобов'язань, які є однаковими і незмінними для всіх учасників конкурсу.

3. Будівництво житла здійснюється на конкурсних засадах.

Замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міноборони або інший центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням.

4. Дія цього Порядку не поширюється на будівництво житла, яке здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

5. На підставі погодженого з Кабінетом Міністрів України переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, Міністр оборони або інший керівник центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та голову.

До складу конкурсної комісії входить не менш як п'ять осіб.

Формою роботи конкурсної комісії є засідання.

6. Основними завданнями конкурсної комісії є:

1) визначення дати проведення конкурсу;

2) опублікування інформації про проведення та результати конкурсу в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті організатора конкурсу;

3) визначення учасників конкурсу і його переможця;

4) розгляд конкурсних пропозицій;

5) складення протоколу про результати проведення конкурсу;

6) розгляд скарг.

У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів.

7. Організатор конкурсу:

1) визначає розмір реєстраційного внеску, який обчислюється з урахуванням потреби у покритті витрат, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсу. Максимальний розмір реєстраційного внеску не повинен перевищувати 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на дату опублікування інформації про проведення конкурсу;

2) забезпечує проведення експертної грошової оцінки вартості земельної ділянки відповідно до законодавства;

3) визначає зміст конкурсної пропозиції з урахуванням розрахункової частки житла, генерального плану населеного пункту, земельно-кадастрової та містобудівної документації у разі їх наявності, строку передачі йому житла.

8. Конкурсна комісія розміщує протягом семи днів з дати прийняття рішення про проведення конкурсу в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті організатора конкурсу інформацію про проведення конкурсу.

9. В інформації про проведення конкурсу зазначаються:

1) характеристика конкурсної пропозиції (кількість квартир та загальна площа житла, місцезнаходження та інші дані щодо будівництва житла, встановлені обмеження і обтяження прав на земельну ділянку, що виділяється під таке будівництво);

2) кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу;

3) вимоги щодо будівництва житла;

4) дата та місце проведення конкурсу;

5) розмір реєстраційного внеску;

6) строк прийняття конкурсної документації;

7) адреса, номер телефону і режим роботи конкурсної комісії;

8) відомості щодо строку оскарження результатів конкурсу.

Зазначена інформація публікується конкурсною комісією не пізніше ніж за місяць до дати проведення конкурсу.

10. Конкурсна комісія розробляє та затверджує вимоги щодо будівництва житла (кількості квартир та загальної площі житла), прогнозні строки закінчення його будівництва та здачі в експлуатацію.

11. Умови, оголошені перед проведенням конкурсу, під час укладання договору про будівництво житла не змінюються.

12. Для участі в конкурсі юридичні особи та фізичні особи — підприємці подають конкурсній комісії таку конкурсну документацію:

1) заяву про участь у конкурсі із зазначенням найменування юридичної особи, прізвища та ініціалів її керівника, форми власності (для фізичної особи — підприємця — прізвища та ініціалів), реквізитів (адреси, номера телефону, телефаксу);

2) документи, що підтверджують сплату реєстраційного внеску;

3) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і нотаріально засвідчену копію довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

4) документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг з торговельного, банківського або судового реєстру (для іноземних юридичних осіб);

5) нотаріально засвідчені копії установчих документів (для юридичних осіб);

6) копію паспорта фізичної особи — підприємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

7) копії документів фінансової звітності за минулий рік та останній квартал (для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);

8) документ, що посвідчує особу представника юридичної особи та її повноваження;

9) довідку щодо відсутності розпочатої процедури банкрутства стосовно юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (для нерезидентів — довідку уповноважених органів у країні їх місцезнаходження);

10) конкурсні пропозиції.

13. Конкурсна документація подається юридичною особою та фізичною особою — підприємцем або уповноваженими ними особами і реєструється секретарем конкурсної комісії в момент її подання шляхом проставлення на ній номера, дати та часу реєстрації. Зазначеним особам видається довідка про реєстрацію, в якій зазначається номер, дата та час реєстрації конкурсної документації, прізвище, ім'я і по батькові секретаря конкурсної комісії.

14. Конкурсна документація подається у конвертах з написом «На конкурс», запечатаних печаткою юридичної особи. Конверти з конкурсними пропозиціями зберігаються у голови конкурсної комісії. Під час розпечатування конвертів на засіданні конкурсної комісії можуть бути присутні учасники конкурсу або уповноважені ними особи.

15. За результатами розгляду конкурсних пропозицій конкурсна комісія визначає учасників конкурсу.

16. Конкурсна пропозиція та конкурсна документація, оформлені та подані юридичними особами та фізичними особами — підприємцями або уповноваженими ними особами з порушенням вимог, зазначених у цьому Порядку, не розглядаються.

17. Конкурсна пропозиція та конкурсна документація можуть бути відкликані юридичними особами та фізичними особами — підприємцями не пізніше останнього дня прийняття конкурсної документації.

18. Конкурс проводиться за наявності не менш як двох учасників.

19. Конкурс проводиться в один етап, на якому визначається переможець згідно з умовами конкурсу.

20. Критерієм визначення переможця конкурсу є максимальна кількість житла (кількість квартир та загальна площа житла), що може отримати організатор конкурсу, прогнозні строки закінчення його будівництва та здачі в експлуатацію.

21. Засідання конкурсної комісії є відкритим. На засіданні конкурсної комісії можуть бути присутні учасники конкурсу або уповноважені ними особи.

22. Конкурсна комісія визначає переможця конкурсу за результатами розгляду конкурсних пропозицій.

23. Переможцем є учасник конкурсу, який подав найкращу конкурсну пропозицію.

24. Рішення про визначення переможця конкурсу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії.

25. За результатами засідання конкурсної комісії складається протокол про проведення конкурсу, в якому зазначаються:

1) відомості про учасників конкурсу;

2) результати голосування;

3) обґрунтування щодо визначення переможця конкурсу.

26. Протокол про проведення конкурсу складається та підписується у триденний строк членами конкурсної комісії, які брали участь у голосуванні.

27. Інформація про результати конкурсу надсилається в п'ятиденний строк конкурсною комісією всім учасникам конкурсу та публікується у тому самому засобі масової інформації, де публікувалася інформація про проведення конкурсу, та на офіційному веб-сайті організатора конкурсу.

28. Після оголошення результатів конкурсу його організатор укладає у місячний строк з переможцем конкурсу договір про будівництво житла на умовах, визначених у конкурсній пропозиції.

До договору обов'язково включається умова про те, що в ході його виконання не допускається зменшення максимальної кількості житла (кількості квартир та загальної площі житла), що може отримати організатор конкурсу.

29. У разі незгоди з результатами конкурсу його учасник може подати у п'ятиденний строк з моменту отримання інформації про результати конкурсу до конкурсної комісії скаргу.

30. Скарги розглядаються в п'ятиденний строк з моменту закінчення строку оскарження результатів конкурсу.

31. Рішення про задоволення скарги чи її відхилення приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії.

32. Конкурсна комісія складає протокол про результати розгляду скарг, в якому зазначаються:

1) відомості про учасника конкурсу, який подав скаргу;

2) результати голосування;

3) обґрунтування щодо задоволення скарги чи її відхилення.

33. Інформація про результати розгляду скарги надсилається в триденний строк з моменту складення відповідного протоколу учасникові конкурсу, який подав скаргу.

34. Конкурс може бути визнано таким, що не відбувся, в разі відмови його переможця від підписання договору про будівництво житла або наявності менш як двох учасників конкурсу.

 

 

Лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.10.2011 р. № 37-91-15/15559

 

<...>

Міністерство аграрної політики та продовольства України <...> стосовно операцій передачі у комунальну власність земель оборони повідомляє.

Державне агентство земельних ресурсів України не було розробником Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» від 04.11.2010 № 2674-V1.

Частиною п'ятою статті 20 «Встановлення та зміна цільового призначення земель» Земельного кодексу України чітко визначено, що земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Частиною другою статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» визначено, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Частина третя статті 77 Земельного кодексу України визначає, що навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Стаття 3 Закону України «Про використання земель оборони» визначає, що навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону. Такий закон до цього часу не прийнятий (розробником законопроекту визначено Міністерство оборони України).

Тобто, створення зон з особливим режимом використання земель навколо об'єктів Збройних Сил України є необов'язковим, а отже, будівництво житла на землях оборони проводиться з урахуванням наявності таких зон і особливостей їх використання.

 

Заступник Міністра О. В. Сень

 

КОМЕНТАР

 

13 жовтня 2011 року Міністерством аграрної політики та продовольства України було видано лист за № 37-91-15/15559 (далі — Лист). Згідно з вказаним Листом: «розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону. Такий закон до цього часу не прийнятий. Тобто створення зон з особливим режимом використання земель навколо об’єктів Збройних Сил України є необов’язковим, а отже, будівництво житла на землях оборони проводиться з урахуванням наявності таких зон і особливостей їх використання».

Однак із вказаного у Листі твердження не зрозуміло: чи можна здійснювати будівництво в зонах з особливим режимом використання земель оборони? Для чіткої та обґрунтованої відповіді на це запитання необхідно розглянути наступні аспекти цього питання.

По-перше, слід визначити, що таке є «зона» та які існують види зон землекористування з правової точки зору.

По-друге, необхідно з’ясувати правовий режим цих зон, порядок їх встановлення і закріплення, порядок скасування, особливості використання та можливості зміни правового режиму окремої зони.

Наукове визначення поняття «зона (територіальна зона)» — частина території, в межах якої регламентовано переважні та допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, встановлені єдині умови та обмеження використання земельних ділянок.

Статтею 77 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III (далі — ЗК) закріплено, що навколо військових та інших оборонних об'єктів можуть встановлюватися наступні види зон землекористування:

— захисні зони;

— охоронні зони;

— інші зони з особливими умовами користування.

Захисні зони — це території з особливим режимом землекористування. Такий режим використання земель у зазначених зонах обумовлюється характером оборонного об'єкта, що розміщується на вказаній земельній ділянці. Захисні зони можуть встановлюватися як у межах земель, наданих для потреб оборони, так і за їх межами, тобто на суміжних земельних ділянках.

Охоронні зони відповідно до ст. 112 ЗК створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Метою створення охоронних зон є забезпечення нормальних умов функціонування військових та інших охоронних об’єктів та зменшення негативного впливу на людей та навколишнє природне середовище.

Зони особливого режиму землекористування — території з особливим режимом використання землі, що виділяються відповідно до чинного законодавства України.

Особливий режим використання земель — режим землекористування, що обмежує ті або інші види господарської (або) правової діяльності на території зон особливого режиму землекористування, з метою гарантування прав власників землі, захисту населення від шкідливого впливу промислових та інших об'єктів, що мають спеціальний режим виробничої діяльності. Особливий режим землекористування встановлюється системою обмежень на використання землі.

Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель (ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» 27.11.2003 р. № 1345-IV (далі — Закон про використання земель оборони)).

Метою створення зон особливого режиму використання земель навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до Закону про використання земель оборони є забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Підстави встановлення, зміни, скасування, правовий режим зон особливого режиму використання земель мають бути визначені на законодавчому рівні. Однак вказана прогалина у законодавстві на сьогодні не вирішена та потребує своєчасного теоретичного та практичного подолання .

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Визначальним принципом діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, закріпленим у ст. 19 Конституції України, є дія посадових осіб вказаних органів виключно в межах наданим їм повноважень та відповідно до закону.

За таких умов, на законодавчому рівні не встановлено прямих заборон щодо проведення будівництва на землях, де встановлені охоронні, захисні чи інші зони з особливим використанням земель оборони. Проте, як і зазначає Міністерство аграрної політики та продовольства України у своєму Листі, у кожному конкретному випадку будівництва на землях оборони слід враховувати ті обмеження та особливості використання земель оборони, які існують навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань. Ці обмеження відображаються у відповідних документах (рішеннях, розпорядженнях, наказах) про встановлення таких зон.

Однак нагадуємо, що листи міністерств та інших органів виконавчої влади не мають обов’язкової сили, а носять лише правороз’яснювальний характер.

До того ж, звертаємо увагу на те, що правотворець (Верховна Рада України) поступово приводить у відповідність до реалій життя нормативні акти у галузі здійснення будівництва житла для військовослужбовців.

Так, Кабінет Міністрів України прийняв 6 липня 2011 року постанову № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони» (текст документа наведено на с. 4 цього номера газети «Будівельна бухгалтерія»). Вказаною постановою затверджено Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони.

Більш докладно про будівництва житла для військовослужбовців читайте у статті «Будівництво житла для військовослужбовців» // «Будівельна бухгалтерія», 2011, № 15, с. 39 — 42).

Прийняття цієї постанови надає можливість Міністерству оборони України ефективно та у стислі строки залучати позабюджетні та інвестиційні кошти на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, будувати житло для військовослужбовців на землях оборони без зміни їх цільового призначення.

Нормотворча діяльність не стоїть на місці, сподіваємось, що вже досить швидко буде вирішено питання щодо законодавчого закріплення правового режиму зон з особливим режимом використання земель оборони, порядку їх встановлення, закріплення, скасування, особливості використання та можливості зміни правового режиму окремої зони.

Владислава Лежніна

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі