Теми статей
Обрати теми

Протидія корупції: нове законодавство

Редакція ББ
Стаття

ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ: нове законодавство

Сергій Жмурко, консультант газети, помічник прокурора Великописарівського району Сумської області

 

З 1 липня 2011 року набрав чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», а також зміни до КУпАП про посилення відповідальності за корупційні діяння. Він містить в собі низку суттєвих новел у порівнянні зі старим антикорупційним законодавством, у тому числі таких, що можуть зачіпати інтереси пересічних суб’єктів господарювання. Пропонуємо огляд основних нововведень.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ККУ

— Кримінальний кодекс України від 05.06.2001 р. № 2341-III.

Закон № 3206

— Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI (у загальній частині набрав чинності з 01.07.2011 р.).

Закон № 3207

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 р. № 3207-VI (у загальній частині набрав чинності з 01.07.2011 р.).

 

Директор підприємства як суб’єкт корупційного правопорушення

Боротьба з корупцією вже тривалий час визнається пріоритетним завданням державної політики. Однак, «оголошення війни» певному суспільно негативному явищу в нашій країні, як свідчить історичний досвід, не завжди йде на користь суспільству і державі. Зокрема, і

Закон № 3206, що загалом має прогресивний характер, не позбавлений окремих недоліків та є прикладом «правового максималізму» у законодавчій діяльності.

Як відомо, раніше прийнятий пакет антикорупційного законодавства (

закони України «Про засади запобігання та протидії корупції» № 1506-17, «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» № 1507-17; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» № 1508-17), так і не почавши діяти, був скасований Законом від 21.12.2010 р. № 2808-VI.

Закон № 3206

визначає корупцію як використання суб’єктом корупційного правопорушення наданих йому службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі — суб’єкту корупційного правопорушення, або на його вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей. При цьому неправомірною вигодою будуть вважатися грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

У свою чергу, відповідно до

ст. 4 Закону № 3206 суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, крім посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування, можуть також бути:

1. Особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням

організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних осіб приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону. Слід звернути увагу, що такі особи названі серед суб’єктів, що можуть притягатися до адміністративної відповідальності за новими видами адмінправопорушень — нові ст. 1722 та 1723 з’явилися у КУпАП завдяки змінам, внесеним Законом № 3207 (див. «Нові види адмінпорушень»).

 


Нові види адмінпорушень

Витяг із КУпАП

«Глава 13-А

АДМІНІСТРАТИВНІ КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 1722. Порушення обмежень щодо використання службового становища

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб —

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб —

тягне за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.

Примітка. 1.

Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, визначені у пунктах 1 — 3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

2

. У статтях 1722 і 1723 під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

Стаття 1723. Пропозиція або надання неправомірної вигоди

Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо такій чи іншій особі у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, —

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пропозиція або надання службовій особі неправомірної вигоди безпосередньо такій чи іншій особі у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, —

тягне за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка.

Під службовою особою у цій статті слід розуміти особу, визначену в пунктах 1 — 3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

 

Так, тлумачення змісту

організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків можна знайти в постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5.

Зокрема, Пленум ВСУ тлумачить

організаційно-розпорядчі обов'язки як обов'язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

У свою чергу,

адміністративно-господарські обов'язки тлумачаться як обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

2. Посадові особи юридичних осіб, фізичні особи — у разі одержання від них особами, уповноваженими на виконання функцій держави і місцевого самоврядування, та прирівняних до них, або за участі цих осіб іншими особами неправомірної вигоди.

Тобто до суб’єктів корупційного правопорушення віднесені також неслужбові особи — хабародавці, та особи, які виконують функції «посередників» у корупційних правопорушеннях.

Як бачимо, суб’єктом корупційного правопорушення серед осіб, які

не займають владних посад, названо не тільки тих, хто надає хабар, але й керівників приватних фірм. У той же час щодо останніх законодавець обмежився лише тим, що передбачив для них заборону відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом та надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Слід звернути увагу на той факт, що в новому

Законі немає норми, яка довгий час змушувала нервувати багатьох суб’єктів господарювання. Йдеться про заборону займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом, а також входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом, яка поширювалася у тому числі на керівників приватних підприємств, а також на фізичних осіб — підприємців. Нагадаємо, вказана норма так і не почала діяти.

 

Органи, що ведуть боротьбу з корупцією

Відповідно до нового

Закону № 3206, перелік органів, що ведуть боротьбу з корупцією, не зазнав істотних змін. Так, спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції залишилися органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Разом з тим, з метою координації здійснення органами виконавчої влади визначеної Президентом України антикорупційної стратегії передбачено створення спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики, який утворюється Президентом України. Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції залишено, як це і було раніше, за органами прокуратури.

 

Заборона отримання подарунків для органів держвлади

Як ми вже вказали, обмеження, що передбачені

Законом № 3206, стосуються переважно «традиційних» суб’єктів корупційних правопорушень — посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.

Так,

Законом № 3206 щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а також прирівняних до них осіб передбачено низку обмежень. Зокрема, перелік незаборонених для сумісництва видів діяльності було доповнено, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, також інструкторською та суддівською практикою в спорті.

Водночас

Законом № 3206 введено надзвичайно жорсткі обмеження щодо отримання такими особами подарунків та пожертв. Так, відповідно до ст. 8 Закону № 3206 забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви):

— від юридичних або фізичних осіб: за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

— якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Слід звернути увагу, що порушення заборони надання дарунку (пожертви) керівнику, якщо це не містить інших ознак корупційного правопорушення, зокрема мети схилити керівника до протиправного використання наданих йому службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей (наприклад, традиційний подарунок керівнику (шефу) на день народження), не можна розглядати як прояв корупції, а тому такі дії не повинні призводити до застосування встановленої законом відповідальності за корупційне діяння.

Закон № 3206 прямо передбачає можливість отримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а також прирівняними до них особами приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, вказаних вище, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово (на цей час до 01.10.2011 р. — 480 грн.), а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року (у  2011 році — 941 грн.).

Проте, передбачене обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які:

1) даруються (здійснюються) близькими особами — одним з подружжя, дітьми, батьками, рідними братами і сестрами, дідом, бабою, онуками, усиновлювачами, усиновленими, а також іншими особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб’єктом корупційного правопорушення;

2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Також відповідно до

ст. 17 Закону № 3206 органам державної влади, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги та майно, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України.

 

Кримінальна відповідальність за корупційне діяння для керівника приватної фірми

Втім, суб’єктів господарювання з нововведень антикорупційного законодавства найбільше зацікавити мають норми щодо відповідальності за його порушення. Тут чимало новел.

Так, за заявою власника або співвласника приватної юридичної особи може бути порушено кримінальну справу за такими статтями, новими у

ККУ (їх введено Законом № 3207):

1.

Відповідно до ст. 2351 ККУ у випадку зловживання повноваженнями, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

За вказані дії може наставати

кримінальна відповідальність для директора фірми

у вигляді штрафу від 150 до 400 НМДГ1

або виправних робіт на строк

до одного року,

або арешту на строк

до трьох місяців,

або обмеження волі на строк

до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

1 Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, він дорівнює 17 грн.

Якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, тобто

потягло завдання матеріальних збитків, які у 250 і більше разів перевищують НМДГ, воно може каратися

штрафом від 400 до 900 НМДГ

або арештом на строк

до шести місяців,

або позбавленням волі на строк

від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2.

Відповідно до ст. 2352 ККУ перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Такі дії можуть каратися

виправними роботами на строк

до одного року

або обмеженням волі на строк

до трьох років,

або позбавленням волі на строк

до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо було спричинено

тяжкі наслідки, — відповідальність може наставати у вигляді

обмеження волі на строк

до п'яти років

або позбавлення волі на строк

від чотирьох до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3.

Відповідно до ст. 2353 ККУ зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Відповідне діяння може потягнути

відповідальність у вигляді

виправних робіт на строк

до двох років

або арешту на строк

до шести місяців,

або обмеження волі на строк

до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,

а у разі спричинення

тяжких наслідків — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої.

Ми зупинилися лише на найбільш значущих нововведеннях, пов’язаних з набранням чинності з 1 липня 2011 року новим законодавством про протидію корупції. Впевнені, що практика його застосування ще змусить нас повернутися до більш детального аналізу антикорупційних положень.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі