Теми статей
Обрати теми

Боротьба з порушниками у будівництві

Редакція ББ
Стаття

Боротьба з порушниками у будівництві

Анастасія Семененко, юрист-аналітик ВБ «Фактор»

 

На сайті Верховної Ради викладено законопроект, яким у майбутньому планується ужорсточити штрафні санкції до учасників будівельного процесу — порушників. Зміни вноситимуться до Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу, Закону № 208/94-ВР тощо. Причому не тільки збільшаться розміри штрафів, а й буде запроваджено диференціацію цих розмірів, з'явиться також персональна відповідальність окремих виконавців за правопорушення у сфері містобудування. Тому з цим матеріалом ми рекомендуємо ознайомитися всім, хто так чи інакше пов'язаний із будівництвом.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Проект Закону № 8597

— Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 31.05.2011 р. № 8597.

Закон № 208

— Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.94 р. № 208-94/ВР.

Закон № 3038

— Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038.

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р.

 

Ця стаття має бути цікава забудовникам, незважаючи на те що розглядатися в ній буде не діючий ще поки законодавчий акт, а лише його законопроект. Але так чи інакше, рано чи пізно, а скоріше найближчим часом, він усе ж таки віднайде своє місце у законодавстві України. І вже з моменту набуття ним чинності (хоч, можливо, і з деякими «трансформаціями») суб’єкти містобудування опиняться в нових умовах застосування до них стягнень за порушення містобудівного законодавства. І тому не завадить заздалегідь підготуватися до «сюрпризів», які на нас чекають, інакше кажучи, «осведомлен — значит вооружен».

Ми розглянемо основні і найцікавіші моменти, не досить заглиблюючись у хащі пропонованих нововведень. Потім ми ще неодноразово до них повернемося.

 

Передісторія

Нагадаємо, необхідність прийняття законодавчого акта щодо відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності була передбачена у

Законі № 3038. Так, відповідно до п. 12 розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону Кабінету Міністрів України було дано завдання внести у місячний строк з дня опублікування Закону № 3038 до Верховної Ради України проект закону щодо персоніфікації відповідальності за негативні наслідки, спричинені допущеними порушеннями будівельних норм, стандартів і правил у процесі проектування, експертизи проектів та будівництва об'єктів містобудування.

Слід також зазначити, що переважна більшість норм, включених до

Проекту Закону № 8597, уже розглядалась при підготовці Закону № 3038 і навіть були прийняті у першому читанні Верховною Радою.

Згодом у зв’язку з вилученням цих норм при підготовці до другого читання

Закону № 3038 Президентом України було, серед інших, висловлено зауваження щодо необхідності розроблення відповідного законопроекту про відповідальність у сфері містобудівної діяльності.

Отже, самі судіть, наскільки «довго» доведеться чекати введення в дію відповідного закону.

 

Яка ж мета прийняття закону про відповідальність?

Як зазначено у пояснювальній записці до

Проекту Закону № 8597, його підготовлено з метою удосконалення державної політики у сфері містобудування, посилення та персоніфікації відповідальності суб’єктів містобудування за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд.

Як ви вже знаєте,

Закон № 3038 став революційною подією в містобудівному законодавстві, він значно спростив дозвільні процедури у будівництві, але в той же час постала необхідність у посиленні контролю з боку держави за будівництвом та підвищенням відповідальності всіх учасників процесу будівництва.

В основу змін

у частині відповідальності має бути покладено зміну розмірів штрафу чи іншого покарання за порушення законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, що повинно відповідати шкоді, яка нанесена чи може бути нанесена внаслідок такого порушення. І дійсно, існуючі розміри штрафних санкцій є мінімальними, а це, в свою чергу, спонукає учасників будівельного процесу діяти поза межами правового поля.

 

Що змінює Проект Закону № 8597?

Одразу слід зазначити, що зміни, які запропоновані

Проектом Закону № 8597, підготовлені з урахуванням положень Закону № 3038. Адже, як розумієте, більшість норм чинного законодавства, в тому числі і КпАП, вже не відповідають сьогоденню. Так, зокрема, Закон № 3038 диференціював дозвільну документацію у будівництві залежно від категорії складності об’єктів будівництва, увів додаткові для суб’єктів містобудування зобов’язання, за невиконання яких має бути передбачена відповідальність.

Так, зокрема,

Проектом Закону № 8597, передбачається:

збільшити розміри штрафних санкцій

за правопорушення у сфері містобудування

та

диференціювати ці розміри залежно від категорії складності об’єктів, що будуються;

персональна відповідальність окремих виконавців

за правопорушення у сфері мостобудування тощо.

Відповідні зміни пропонується внести

до КпАП, Кримінального кодексу та деяких інших, а також викласти у новій редакції Закон № 208.

 

Що змінюється в КпАП?

Зокрема, у

Проекті Закону № 8597 пропонується

виключити з

КпАП ст. 791, якою передбачена відповідальність за недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд;

ст.

96, 961 і 97 КпАП викласти в новій редакції;

КпАП

доповнити новими ст.ст. 1491 та 18837, в яких запроваджується адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів;

внести зміни до

ст.ст. 221, 2421, 2446, 255 КпАП.

Розглянемо деякі зі змін і почнемо зі

ст. 96 КпАП. Для зручності наведемо деякі її частини в табличному варіанті.

 

Вид порушення

Стягнення

1

2

Ч. 1 ст. 96

Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд

Тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (850 грн.)

Ч. 2 ст. 96

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення

Тягнуть за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі ста нмдг (1700 грн.)

Ч. 3 ст. 96

Виконання підготовчих робіт без надіслання повідомлення про початок виконання зазначених робіт у випадках, коли надіслання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт

Тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі чотирьохсот нмдг (6800 грн.)

Ч. 4 ст. 96

Виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, якщо такі роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт

Тягне за собою накладення штрафу на громадян — замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі однієї тисячі нмдг (17000 грн.)

Ч. 5 ст. 96

Виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні

Тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі ста нмдг (1700 грн.)

Ч. 6 ст. 96

Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації:

на об’єктах І категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі однієї тисячі нмдг (17000 грн.)

на об’єктах ІІ категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі двох тисяч нмдг (34000 грн.)

на об’єктах ІІІ категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі п’яти тисяч нмдг (85000 грн.)

Ч. 7 ст. 96

Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання:

на об’єктах ІV категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі шести тисяч нмдг (102000 грн.)

на об’єктах V категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян — замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі семи тисяч нмдг (119000 грн.)

Ч. 8 ст. 96

Експлуатація об’єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію (крім об’єктів, зазначених у частинах дев’ятій і десятій цієї статті), а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації:

об’єктів І категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі однієї тисячі нмдг (1700 грн.)

об’єктів ІІ категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян — замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі двох тисяч нмдг (34000 грн.)

об’єктів ІІІ категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі п’яти тисяч нмдг (85000 грн.)

об’єктів ІV категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян — замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі двадцяти п’яти тисяч нмдг (425000 грн.)

об’єктів V категорії складності

тягне за собою накладення штрафу на громадян — замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі п’ятдесяти тисяч нмдг (850000 грн.)

 

Ми навели вищезазначену норму, щоб кожен з вас збагнув усю серйозність намірів Уряду у наведенні ладу у сфері містобудування. Як бачите,

«покарання» за порушення, передбачені в ст. 96 КпАП (в запропонованій редакції), досить жорсткі і змусять гаманці порушників значно «схуднути».

Для порівняння

ст. 96 КпАП в діючий редакції передбачає найбільший розмір штрафу за недодержання будівельного законодавства для громадян 60 нмдг (1020 грн.), а для посадових осіб — 250 нмдг (4250 грн.).

Крім того, звертаємо вашу увагу ще й на те, що ініціатори нововведень в запропонованому ними законопроекті відмовилися від притаманного встановлення штрафних санкцій в межових рамках (тобто «від» і «до»). У вищезазначені

статті та й в інших статтях КпАП, які пропонується змінити штрафи мають чітку визначеність.

А це, на нашу думку, дещо суперечить

ст. 33 КпАП, відповідно до якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Більше того, визначення в

ст. 96 КпАП (у запропонованій редакції) громадян-замовників об’єктів будівництва як суб’єктів адміністративних правопорушень, особливо це стосується правопорушень, які пов’язані з виконанням будівельних робіт, або порушенням вимог законодавства щодо будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час будівництва, або з виконанням підготовчих робіт тощо, є неприйнятними, оскільки вони є тільки замовниками, а не виконавцями цих робіт. У майбутньому це може викликати непорозуміння між тими ж замовниками та інспекторами Державної архітектурно-будівельної інспекції, які будуть проводити перевірки суб’єктів містобудування.

Натомість до позитивних моментів можна віднести диференціюю стягнень залежно від виду дозвільної документації та категорії складності об’єкта будівництва. На сьогодні вона відсутня.

У той же час,

ст. 961 КпАП (у запропонованій редакції) не розмежовує відповідальність для посадових осіб за порушення строків реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (відмови в реєстрації) декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, вимагання під час реєстрації таких декларацій та видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством. Незалежно від того, який вид документа не зареєстрований чи не виданий, відповідальність для винних осіб настає у чітко визначеному розмірі — 200 нмдг (3400 грн.).

Нині ж за недодержання термінів підготовки та надання дозволів на виконання підготовчих або будівельних робіт тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від

25 нмдг (425 грн.) до 50 нмдг (850 грн.).

Також, шановні забудовники, вам буде цікаво дізнатися, що відповідно до

ч. 8 ст. 961 КпАП (у запропонованій редакції) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, будуть каратися накладенням штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі п’яти тисяч нмдг (85000 грн.).

Крім того,

КпАП пропонується доповнити ст. 18837. Відповідно до неї ті громадяни-замовники та посадові особи, які не будуть виконувати вимоги (приписи) посадових осіб ДАБІ, будуть «піддані покаранню» у вигляді штрафу в розмірі 50 нмдг (850 грн.).

Недопущення

ж посадових осіб ДАБІ на об’єкти будівництва буде тягнути за собою накладення штрафу на громадян-замовників об’єктів будівництва та посадових осіб у розмірі 250 нмдг (4250 грн.).

Отже, виходячи із запропонованих

Проектом Закону № 8597 змін, напрошується висновок, що краще дотримуватися норм містобудівного законодавства, аніж їх порушувати. Погодьтеся, адже розміри штрафів важко назвати гуманними.

Крім того, як уже зазначалося вище, у Проекті Закону № 8597 пропонується

Закон № 208 викласти у новій редакції. Але це тема вже наступної статті, оскільки там також чимало цікавого.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі