Теми статей
Обрати теми

Державний земельний кадастр: «старе» по-новому

Редакція ББ
Стаття

ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР: «старе по-новому»

Яна Брусенцова, юрист-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

07.07.11 р. Верховна Рада ухвалила Закон України № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр», яким передбачено оновлення базових положень з ведення державного земельного кадастру, що містяться у чинному Земельному кодексі України. Також відповідно до прийнятого документа нас очікує скасування з 2013 року видачі державних актів на право власності на земельні ділянки. Закон набере чинності 1 січня 2012 року, про що зазначено в заключних його положеннях. Але ми не будемо чекати так довго й почнемо розбиратися з нововведеннями вже сьогодні.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 3613

— Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2012 р. № 3613-VI.

ЗКУ

— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

 

Почати необхідно з того, що Закон № 3613 покликаний перш за все врегулювати питання ведення державного земельного кадастру, призначення та завдання якого були визначені ще у ЗКУ. Нагадаємо, відповідно до ст. 194 ЗКУ призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Але щоб забезпечити всіх вищеперелічених суб'єктів необхідною інформацію, її потрібно мати, і бажано в уніфікованому вигляді. Для цього повинні існувати «правила збору» такої інформації, її занесення до єдиної бази, тощо, а таких «правил» протягом багатьох років не було. Нарешті з'явився Закон № 3613, який установлює підстави, процедуру та строки здійснення державної реєстрації земельних ділянок, визначає виключний перелік документації із землеустрою, на підставі якої така реєстрація може здійснюватись.

 

Що ж таке державний земельний кадастр?

Відповідно до

Закону № 3613 державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Інакше кажучи, державний земельний кадастр — це інформація про абсолютно всі землі, розташовані в межах державного кордону України. І ця інформація, як передбачено у Законі № 3613, має існувати як в електронному вигляді, так і паперовому.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5

Закону № 3613 державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Дані державного земельного кадастру є основою для ведення містобудівного кадастру населених пунктів, кадастрів інших природних ресурсів (щодо організації та ведення містобудівного кадастру див. у статті «Містобудівний кадастр»// «Бідвельна бухгалтерія», 2011, № 15, с. 36).

Закон № 3613

передбачає, що ведення державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

— створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

— унесення відомостей про об'єкти державного земельного кадастру;

— унесення змін до відомостей про об'єкти державного земельного кадастру;

— оброблення та систематизації відомостей про об'єкти державного земельного кадастру.

Отже, з одного боку, кадастр — це інформація; з іншого — це інфраструктура, яка дозволяє впорядкувати цей масив інформації.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього

Закону.

Необхідно сказати, що збір інформації про земельні ділянки в Україні було розпочато вже досить давно. Нагадаємо, процедурою отримання державного акта на право власності на земельні ділянки передбачено проведення землевпорядних робіт та створення документації із землеустрою за їх результатами. Уся ця інформація протягом багатьох років заносилася у державний реєстр земель, який відповідно до

ЗКУ є складовою частиною державного земельного кадастру. А відповідно до Закону № 3613 цей же державний реєстр земель став основою для наповнення державного земельного кадастру. На сьогодні при веденні державного земельного кадастру користуються різноманітною інформацією. Це в першу чергу базові планово-картографічні матеріали, які вже існують у цифровому вигляді, електронні індексні кадастрові карти, записи реєстру виданих державних актів в електронному вигляді, бази даних державної статистичної звітності із земельних ресурсів, паперові матеріали державного фонду документації із землеустрою та деякі інші відомості. Тож можна говорити, що державний земельний кадастр України вже містить певний об'єм інформації про земельні ділянки, їх характеристики, власників та правовий статус. Залишається лише його поповнювати.

 

Хто ж буде вести державний земельний кадастр?

Відповідно до

Закону № 3613 систему органів, що здійснюють ведення державного земельного кадастру, становить центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, який одночасно є держателем державного земельного кадастру.

Адміністратором

державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у кадастрі. При цьому основні організаційно-технічні питання функціонування адміністратора передбачається врегулювати відповідним Порядком ведення Державного земельного кадастру, який має затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Закон № 3613

встановив, що внесення відомостей до державного земельного кадастру та надання відомостей з нього буде здійснюватися державним кадастровим реєстратором, який працюватиме у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (сьогодні це Держземагентство) та його територіальних органів.

Державний кадастровий реєстратор сам безпосередньо буде приймати рішення про внесення відомостей до земельного кадастру, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Так,

ч. 4 ст. 9 Закону № 3613 передбачено, що державний кадастровий реєстратор:

 

1

здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до державного земельного кадастру, надання таких відомостей

2

перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства

3

формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг

4

здійснює внесення відомостей до державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні

5

присвоює кадастрові номери земельним ділянкам

6

надає відомості з державного земельного кадастру та відмову у їх наданні

7

здійснює виправлення помилок у державному земельному кадастрі

8

передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки

 

Державний кадастровий реєстратор сам підписуватиме всі документи, що надаються з кадастру, та ставитиме на них свою печатку, зазначатиме своє прізвище, ім'я та по батькові, а також орган, в якому він працює.

Вищевказані норми можна назвати прогресивними, оскільки вони мають ліквідувати ту бюрократичну процедуру, яка сьогодні існує при проходженні документації у владному органі. Після набрання ж чинності

Законом № 3613 особа, яка буде звертається до цього органу, буде чітко знати, кому вона віддала документ, а отже, легко буде визначитися, з кого необхідно спитати за виконання (або невиконання) «робіт».

Закон № 3613

передбачає, що втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

 

Що буде в земельному кадастрі?

Згідно з новоприйнятим

Законом, до державного земельного кадастру вносяться відомості про кожну земельну ділянку. Так, відповідно до ст. 15 Закону № 3613 до кадастру мають включатися такі відомості: кадастровий номер; місце розташування земельної ділянки, опис меж, площа, дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів, цільове призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв, відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка, інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких установлено відомості про земельну ділянку тощо.

Відомості про земельну ділянку будуть також містити інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Унесення відомостей до державного земельного кадастру

Закон № 3613

вперше визначив виключний перелік документації із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до державного земельного кадастру. Це обумовлено тим, що на сьогодні ані ЗКУ, ані Закон України «Про землеустрій» однозначно ці питання не врегульовують і на практиці у різних регіонах це питання вирішується різним чином.

Стаття 21

Закону № 3613 містить перелік відомостей та підстав, що дають право вносити відомості до земельного кадастру. Зокрема, відомості про межі земельної ділянки можуть вноситися до державного земельного кадастру на підставі:

— відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок — у випадках, визначених

ст. 79 ЗКУ, при їх формуванні;

— технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) — у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до

ст. 107 ЗКУ;

— проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь — у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до земельного кадастру на підставі

технічної документації з такої оцінки.

Відомості про бонітування ґрунтів вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої

технічної документації з бонітування ґрунтів.

Вище вже було зазначено, які відомості має містити державний земельний кадастр. І як уже зрозуміло, кожна така відомість має бути «підкріплена» встановленим

ст. 21 Закону № 3613 документом.

І ось що цікаво, постає запитання... При реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі на чиї плечі ляже виготовлення відповідної документації із землеустрою чи оцінки землі. Як приклад одна із складових відомостей про земельну ділянку це інформація про бонітування ґрунтів. Логічно, якщо таких відомостей не буде, не можлива і державна реєстрація земельної ділянки. Також є малоймовірним, що у бюджетах адміністративних районів, більшість яких є дотаційними, знайдуться кошти на замовлення проектів бонітування земель. Тому, скоріш за все, цей тягар буде перенаправлений на землекористувачів. Така ж проблема може постати і з отриманням інших відомостей. А ми всі розуміємо, що послуги розробників документації із землеустрою коштують нині недешево.

У той же час,

Закон № 3613 передбачає, що подання документації із землеустрою для внесення відомостей до земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.

При цьому згідно з вимогами

ст. 22 Закону № 3613 документи, які є підставою для внесення відомостей до державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати законодавству.

У той же час,

ст. 23 Закону № 3613 встановлює, що документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.

Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа будуть визначені у

Порядку ведення Державного земельного кадастру.

 

Реєстрація земельної ділянки

Згідно зі

ст. 24 Закону № 3613 державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі здійснюється державним кадастровим реєстратором за місцем їх розташування при їх формуванні шляхом відкриття Поземельних книг на такі ділянки.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

 

1

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи

2

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи

3

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності)

 

Для державної реєстрації земельної ділянки мають подаватися такі документи:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань

земельних ресурсів;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної

ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;

документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки

.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Термін проведення дій з реєстрації становить

14 днів.

Протягом цього терміну державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює

державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Про підстави відмови у державній реєстрації земельної ділянки та інші положення

Закону № 3613 ми поговоримо в наступній статті.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі