Звітність за міжнародними стандартами
Лист Державної служби статистики України від 10.02.2012 р. № 04/3-12/69
На <...> запит щодо порядку інформування органів державної статистики про складання підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами повідомляємо.
Правові засади подання підприємствами фінансової звітності користувачам, серед яких є органи державної статистики, регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (зі змінами).
Відповідно до вказаних нормативних актів окремі підприємства, починаючи з дати, установленої залежно від їх виду економічної діяльності, зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами і подавати її органам державної статистики. При цьому згаданим Порядком не передбачено надання підприємствами на адресу органів державної статистики консолідованої фінансової звітності.
З метою виконання положень статті 121 зазначеного Закону щодо обов'язку інформування підприємствами органів державної статистики про складання ними фінансової звітності за міжнародними стандартами, наказом Міністерства фінансів від 09.12.2011 р. № 1591 унесено зміни до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що передбачають наведення підприємствами в адресній частині існуючих форм фінансової звітності відповідної позначки — за якими стандартами ними складена звітність: національними чи міжнародними.
Таким чином, інформування органів державної статистики про складання підприємствами фінансової звітності за міжнародними стандартами відбуватиметься шляхом її подання в існуючому на сьогодні порядку , встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (зі змінами).
Стосовно інформування про складання консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, то підприємства повинні надіслати на адресу органів державної статистики лише лист-повідомлення.
В.о. Голови В. Піщейко
КОМЕНТАР
Нагадаємо, що первісно вимога для публічних акціонерних товариств (далі — ПАТ) розкривати фінансову інформацію відповідно до МСФЗ у звіті емітента містилася тільки в ч. 6 ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.
Згідно з вимогами цієї статті ДКЦПФР рішенням від 30.11.2010 р. № 1780 затвердила Порядок розкриття інформації про діяльність публічних акціонерних товариств згідно з МСФЗ (далі — Порядок № 1780). Далі у своїх роз'яснювальних листах протягом 2010 і 2011 років комісія неодноразово вказувала на необхідність для публічних акціонерних товариств у складі річного звіту емітента подати розкриття фінансової інформації згідно з МСФЗ, як це передбачено Порядком № 1780.
Однак, зібравшись на своє засідання 9 лютого 2012 року, члени комісії раптом передумали та відмовилися від цієї вимоги, незважаючи на норми чинного законодавства (див. роз'яснення № 1, затверджене рішенням ДКЦПФР від 09.02.2012 р. № 270). У цьому роз'ясненні комісія повідомила, що ПАТ у 2011 році можуть не розкривати інформацію про свою діяльність відповідно до МСФЗ, але вже за I квартал 2012 року ті акціонерні товариства, які зобов'язані подавати свою фінансову звітність комісії, мають подати підготовлену звітність відповідно до МСФЗ, оскільки це передбачено ст. 12.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік).
Можливо, зібравшись на своє наступне засідання, комісія відмовиться і від цієї вимоги, але дію норм Закону про бухоблік вона точно скасувати не зможе. Згідно з унесеними до Закону змінами (ч. 2 cm. 121 Закону про бухоблік) з 2012 року готувати фінансову звітність за МСФЗ зобов'язані ПАТ, страхові компанії та банки, а з 2013 року до них приєднаються суб'єкти, які здійснюють діяльність у сфері фінансових послуг.
Подальші роз'яснювальні листи таких наших державних регуляторних органів, як Мінфін або Державна служба статистики, присвячені питанням підготовки звітності за МСФЗ, чіткістю та логікою не відзначаються і найчастіше замість роз’яснення ще більше заплутують ситуацію (див., наприклад, горезвісний «лист трьох»1 від 07.12.2011 р. № 12-208/1757-14830), демонструючи, наскільки далекі фахівці цих структур від реалій МСФЗ.
Лист Мінфіну від 23.02.2012 р. № 31-08410-07-27/4531 (текст див. на с. 9 цього номера) винятком не став. Лист було видано як відповідь Мінфіну на таке запитання: «...Текст МСФЗ 1, офіційно опублікований на сайті Мінфіну, не містить визначення поняття «сукупні доходи». Замість цього цей текст містить визначення поняття «загальний сукупний прибуток» та «інший загальний прибуток». Чи є різниця, з точки зору фахівців Мінфіну, між поняттями «сукупні прибутки» та «сукупні доходи»?
Читаючи це запитання та відповідь Мінфіну, необізнана людина може дійти висновку, що у стандартах МСФЗ є два різні терміни — «сукупний дохід» і «сукупний прибуток». Насправді це той самий термін, який в оригіналі звучить як «Сomprehensive income», а от варіантів його перекладу українською (російською) мовою, у тому числі і в офіційному перекладі МСФЗ, розміщеному на сайті Мінфіну, як і в іншій професійній літературі, є декілька: сукупний прибуток або сукупний дохід, інколи зустрічається навіть варіант перекладу «всеосяжний прибуток». Так, у п. 7 офіційного перекладу МСБО 1 термін перекладено як загальний сукупний прибуток, і дано його визначення: «Загальний сукупний прибуток — зміна в капіталі протягом періоду в результаті операцій та інших подій, що не є зміною в результаті операцій з власниками їх у статусі власників».
Але вже для пп. 81, 82 МСБУ 1 при перекладі замість терміна «Звіт про сукупний прибуток» (що було б логічним виходячи з наведеного у п. 7 визначення) використовують термін «Звіт про сукупні доходи».
Що насправді важливо розуміти бухгалтеру : чим відрізняється Звіт про сукупні доходи (або, по-іншому, Звіт про сукупний прибуток) від звичного нам Звіту про фінансові результати?
Загальний сукупний прибуток уключає дві складові:
— прибуток чи збиток (розраховується як загальний дохід за мінусом витрат, крім компонентів іншого сукупного прибутку);
— інший сукупний прибуток.
Звіт про сукупний прибуток відповідно включає дві частини, у першій з яких розраховується показник прибуток чи збиток за період. Власне, це і є відомий нашому бухгалтеру Звіт про фінансові результати. Показник прибуток чи збиток із цього Звіту являє собою підсумкову суму, відображену за звітний період бухгалтером на балансовому рахунку 44 «Нерозподілений прибуток» у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансовий результат».
А ось друга частина цього Звіту нашому бухгалтеру не відома: у ній відображаються компоненти показника інший сукупний прибуток. Цей термін визначено у стандарті так:
«Інший сукупний прибуток уключає статті доходу і витрати (у тому числі коригування щодо рекласифікації), що не визнані у складі прибутку або збитку, як того вимагають або допускають інші МСФЗ».
Щоб пояснити, що це таке, достатньо пригадати таку знайому нам операцію, як дооцінка основних засобів. Згідно з нашим Планом рахунків2 дооцінка відображається по кредиту рахунка 42 «Додатковий капітал». Тож зміни в сальдо цього рахунка, як і для інших балансових рахунків, що відображають операції з капіталом за звітний період (крім змін у капіталі у зв'язку з внесками або виплатами власникам), є компонентами іншого сукупного прибутку. І далі у Звіті про сукупний прибуток (сукупні доходи) значення двох цих показників — «прибуток чи збиток» та «інший сукупний прибуток» підсумовуються, і ми отримуємо загальний сукупний прибуток, або, по-іншому, загальний сукупний дохід. Стандарт також дозволяє замість одного звіту надавати цю інформацію у форматі двох звітів: 1) Звіт про прибутки та збитки, 2) Звіт про сукупний прибуток.
Що стосується другого листа Державної служби статистики від 10.02.2012 р. №04/3-12/69, то все правильно — проміжну консолідовану фінансову звітність підприємства, які готують її за МСФЗ, подавати нашим органам статистики не повинні. Згідно з п. 11 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, підприємства що мають дочірні підприємства, подають консолідовану звітність власникам (засновникам) не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу. При підготовці як окремої, так і консолідованої проміжної фінансовій звітності за МСФЗ, підприємства зобов'язані дотримуватись положень МСБО 34 «Проміжна звітність».
Вікторія Бірюченко