Держконтроль за використанням та охороною земель: зміни в законодавстві
Владислава Лежніна, юрист (м. Харків, e-mail: firm_law@ukr.net)
21 березня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» від 23.02.2012 р. № 4444-VI.
Відтепер державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності буде здійснювати Державна інспекція сільського господарства України.
Нагадаємо, що раніше ці повноваження виконувала Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель.
Тож який саме нагляд буде здійснювати Держсільгоспінспекція і як це пов’язано з будівничою діяльністю, читайте далі у цій статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КУ — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.
ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон № 4444 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» від 23.02.2012 р. № 4444-VI.
Закон про охорону земель — Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 962-IV.
Закон про державний контроль за використанням та охороною земель — Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 р. № 963-IV.
Закон про Державний земельний кадастр — Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI.
Указ № 1085/2010 — Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010.
Положення про Держсільгоспінспекцію — Положення КМУ «Про Державну інспекцію сільського господарства України», затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011.
21.03.2012 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» від 23.02.2012 р. № 4444-VI (далі — Закон № 4444). Закон № 4444 уточнює повноваження Держсільгоспінспекції щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та спрямований на приведення у відповідність норм земельного законодавства із повноваженнями контрольного органу у цій сфері. Далі більш детально про те, яких змін зазнало законодавство.
Загальна характеристика Закону № 4444
Закон № 4444 було прийнято 23.02.2012 р., частково набув чинності з дня його офіційного опублікування — 21.03.2012 р. Щодо змін, які було внесено до Закону про Державний земельний кадастр, ці зміни набудуть чинності з 01.01.2013 р.
Мета прийняття Закону № 4444 — приведення норм чинного законодавства у відповідність до завдань, що покладені на Держсільгоспінспекцію та її територіальні органи згідно з Положенням про Держсільгоспінспекцію. Проаналізувавши мету цього закону, зрозуміло, що зміни носять організаційний та уточнюючий характер. Так було утворено новий виконавчий орган — Держсільгоспінспекцію, наділено її відповідними повноваженнями, але не створено умов, за яких цей орган буде виконувати завдання та реалізовувати свої повноваження. Таким чином, Закон № 4444 направлений на створення ефективних умов для реалізації повноважень Держсільгоспінспекції у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Законом № 4444 були внесені зміни до таких законодавчих актів: Земельний кодекс України (ЗКУ); Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП); Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»; Закон України «Про охорону земель»; Закон України «Про землеустрій»; Закон України «Про Державний земельний кадастр»; Закон України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах».
Держсільгоспінспекція є центральним органом виконавчої влади, головним завданням якого є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Держсільгоспінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за:
— веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;
— виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;
— дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;
— дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
— дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;
— проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;
— розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;
— здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами;
— дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
— використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;
— дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (п. 4 Положення про Держсільгоспінспекцію).
Держсільгоспінспекція має право вносити у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:
1) приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;
2) припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;
3) припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону (п. 4.14 Положення про Держсільгоспінспекцію).
Також Держсільгоспінспекція розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку (п. 4.15 Положення про Держсільгоспінспекцію).
Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право:
— складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності;
— безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України;
— отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань;
— звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;
— викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства;
— передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;
— проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства;
— залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України;
— скликати наради, створювати комісії та робочі групи з питань, що належать до повноважень Держсільгоспінспекції України (п. 5 Положення про Держсільгоспінспекцію).
Тому рекомендуємо у відносинах з Держсільгоспінспекцію та її посадовими особами враховувати широке коло повноважень, якими вони наділені.
Щодо змін до законодавства, які були внесені Законом № 4444
1. Зміни до КУпАП пов’язані з проведенням адміністративної реформи державних органів сільського господарства України.
Законодавець передусім визначив органи контролю за використанням та охороною земель, які розглядають адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у цій сфері.
Так, ст. 2381 КУАП передбачено, що розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель (ст. 52 — 535, 54 — 56 та 1885 КУАП) і накладати адміністративні стягнення мають право:
— Головний державний інспектор сільського господарства України та його заступники;
— головні державні інспектори сільського господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів та їх заступники;
— старші державні інспектори та державні інспектори сільського господарства відповідних територій.
До таких правопорушень у сфері використання та охорони земель відносяться:
— псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами (ст. 52 КУпАП);
— використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень (ст. 53 КУпАП);
— самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 531 КУпАП);
— перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду (ст. 532 КУпАП);
— зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (ст. 533 КУпАП);
— незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 534 КУпАП);
— порушення посадовою особою встановленого законодавством строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку (ст. 535 КУпАП). До набрання чинності Законом № 4444, адміністративні протоколи за цим правопорушенням складалися уповноваженими органами внутрішніх справ, а вирішення питання щодо притягнення особи до відповідальності здійснювалося судом;
— порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54 КУпАП);
— самовільне відхилення від проектів землеустрою (ст. 55 КУпАП);
— невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 1885 КУпАП).
2. Зміни до ЗКУ носять організаційний характер та спрямовані на приведення норм земельного законодавства у відповідність до Положення про Держсільгоспінспекцію.
Так, повноваження у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель виділено з відання центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Державного агентства по земельних ресурсах). Відповідні зміни було внесено до ст. 15 ЗКУ. Аналогічні зміни внесено і до Закону України «Про землеустрій».
3. Зміни до Закону про охорону земель та Закону про державний контроль за використанням та охороною земель визначають органи контролю за використанням та охороною земель, уточнюють їх повноваження.
Статтею 5 Закону про державний контроль за використанням та охороною земель визначено органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.
Законом № 4444 змінено органи, що здійснюють різні види контролю за використанням та охороною земель.
По-перше, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (ч. 1 ст. 5 Закон про державний контроль за використанням та охороною земель).
Таким органом є Держсільгоспінспекція (центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі) (п. 2 Положення про Держсільгоспінспекцію).
Раніше контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснював спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів — Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель.
По-друге, державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч. 2 ст. 5 Закон про державний контроль за використанням та охороною земель).
По-третє , моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики (ч. 3 ст. 5 Закону про державний контроль за використанням та охороною земель). Нагадаємо, що раніше моніторинг родючості ґрунтів щодо усіх категорій земель проводив спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань аграрної політики — Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи.
Аналогічні зміни щодо визначення органів державного контролю за використанням і охороною земель було внесені до ст. 19 Закону України «Про охорону земель».
Закону про охорону земель доповнено статтею 181, якою встановлено, що Держсільгоспінспекція, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.
4. Змінами до Закону про Державний земельний кадастр передбачено надання органам Держсільгоспінспекції доступу до Державного земельного кадастру. Ці зміни набувають чинності з 1 січня 2013 року.
Таким чином, Закон № 4444 спрямований на формування законодавчої бази у сфері здійснення Держсільгоспінспекцією, її територіальними органами та їх посадовими особами державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, сприяє ефективній реалізації їх повноважень.
