Чи необхідна ліцензія для будівництва кіоску?
Чи потрібно отримувати ліцензію, якщо ми плануємо будувати тютюновий кіоск?
Одразу відповідаємо — ні . Звісно, необхідно враховувати, що саме запитувач мав на увазі під визначенням «кіоск»? Ми, наприклад, говоримо про невелику тимчасову споруду загальною площею до 30 м2.
Із Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності,
затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України
від 21.10.2011 р. № 244
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі — ТС) — одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (п. 1.3 Порядку).
Стаціонарна тимчасова споруда — споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м (п. 1.4. Порядку).
Тепер обґрунтуємо свою відповідь.
Цього року правове регулювання процесу ліцензування господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, зазнало масштабних змін.
Так, останні зміни та доповнення, унесені п. 2 постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 759» від 27.02.2012 р. № 148 (далі — Наказ № 148), стали підставою для виникнення певних запитань з боку суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана із створенням об’єктів архітектури.
Нагадаємо, що відповідно до Наказу № 148, що набув чинності 01.03.2012 р., п. 1 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007 р. № 1396 (далі — Порядок) було викладено в новій редакції.
Так, зокрема, згідно з нововведеннями Порядок, починаючи з березня 2012 р. встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.
Ураховуючи це, можна дійти висновку, що об’єкти архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення належать до I — III категорій складності, не вимагають наявності ліцензії для їх будівництва (!).
У той же час досі залишаються без відповідних нормативних змін Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. № 47 (далі — Ліцензійні умови).
Так, Ліцензійні умови й досі передбачають їх обов’язковість для всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов’язані із створенням об’єктів архітектури.
У зв’язку з чим і почали виникати запитання: потрібна все ж таки ліцензія для будівництва об’єктів архітектури I — III категорій складності чи ні? На допомогу прийшли Мінрегіон та Державна архітектурно-будівельна інспекція України з відповідними роз’ясненнями. Так, було підтверджено, що для зведення зазначених вище об’єктів ліцензія не потрібна (див., інтерв’ю голови ДАБІ О. В. Рибака — «ББ», 2012, № 7, с. 4).
Отже, тепер залишається лише визначитися, за якими критеріями той чи інший об’єкт архітектури належить до однієї з п’яти категорій складності. Щодо цього ми вже неодноразово писали на сторінках нашого видання, але нагадаємо.
Так, 03.06.2012 р. набула чинності постанова КМУ «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011 р. № 557 (далі — Постанова № 557), що визначила механізм віднесення об’єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності. Згідно з Постановою № 557 віднесення об’єкта будівництва до відповідної категорії складності має здійснюватися проектувальником разом із замовником. При цьому категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва.
У свою чергу, пп. 5, 6 Постанови № 557 містять ознаки, за якими той чи інший об’єкт належить відповідно до IV чи V категорії складності.
Що ж до критеріїв, за якими слід відносити об’єкти архітектури відповідно до I, II чи III категорій складності, то можна скористатися положенням усе тієї ж Постанови № 557. Зокрема, п. 4 Постанови № 557 передбачено, що клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва (який є основним критерієм віднесення того чи іншого об’єкта архітектури до певної категорії складності) має визначатися згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Так, згідно з ДБН В.1.2-14-2009 класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта.
Таких класів наслідків існує три: СС3, СС2, СС1 (більш детально з ними можна ознайомитися в Таблиці 1 до ДБН В.1.2-14-2009). Інакше кажучи, залежно від того, до якого класу віднесено об’єкт архітектури (за певними критеріями), буде залежати його належність до однієї з п’яти категорій складності.
Раніше, наприклад, щоб «скласти всі пазли в єдину картинку» і з’ясувати, до якої категорії складності належить об’єкт архітектури, необхідно було звернутися за допомогою до двох ДБН: ДБН В.1.2-14-2009 (який давав відповідь про належність об’єкта до одного з трьох класів відповідальності) та до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (які містили типи будівель, споруд та об’єктів за категоріями складності).
Але з 01.07.2012 р. згідно з наказом Мінрегіону від 03.03.2012 р. № 98 набрали чинності нові ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які «прийшли» на заміну ДБН А.2.2-3-2004. Зокрема, нові ДБН тепер містять єдину табличку, ознайомившись з якою, можна дійти висновку, якій з п’яти категорії складності відповідає один із трьох класів наслідків.
| Категорії складності | Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди | Характеристика можливих наслідків відмови будівлі або споруди | |||||
| Можлива небезпека | обсяг можливого економічного збитку | втрата об’єктів культурної спадщини | припинення функціонування об’єктів комунікацій, транспорту, зв’язку, енергетики, інших інженерних мереж | ||||
| для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті | для здоров’я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті | для життєдіяльності людей, які перебувають | |||||
| кількість осіб | кількість осіб | кількість осіб | м.р.з.п. | категорії об’єктів | рівень | ||
| V | СС3 | понад 400 | понад 100 | понад 50000 | понад 150000 | Національного значення | Загально-державний |
| IV | СС2 | 300 — 400 | 500 — 1000 | 10000 — 50000 | 15000 —150000 | Місцевого значення | Регіональний |
| III | 50 — 300 | 100 — 500 | 100 — 10000 | 2000 — 15000 | — | Місцевий | |
| II | СС1 | 0 — 50 | 50 — 100 | до 100 | до 2000 | — | — |
| I | 0 | до 50 | до 100 | до 2000 | — | — | |
Як передбачено, ДБН А.2.2-3-2012 категорія складності об’єкта будівництва визначається незалежно за кожною з наведених у колонках таблиці характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкта.
Так, наприклад, кіоск, судячи з усього, має належати до II категорії складності з класом наслідків СС1.
Отже, оскільки кіоск не належить до IV та V категорій складності, ліцензія на його будівництво не потрібна.
Яна Брусенцова
