розміщення тимчасових споруд по-новому
Анастасія Семененко, юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Нарешті дочекалися... 12.12.2011 р. набув чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» від 21.10.2011 р. № 244. Більшість підприємців з радістю сприйняли цю новину, але чи не завчасний прояв таких емоцій? Адже вже поверхневий аналіз цього нормативного документа викликає безліч запитань. Спробуємо, наскільки це можливо, розібратися з нововведеннями.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р.
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038.
Закон № 2807 — Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807.
Постанова № 982 — постанова КМУ «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» від 26.08.2009 р. № 982 (втратив чинність з 06.06.2011 р.).
Постанова № 1764 — постанова КМУ «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд» від 20.12.2006 р. № 1764.
Наказ № 244 — наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» від 21.10.2011 р. № 244 (набув чинності з 12.12.2011 р.)
Передісторія
Наказ № 244 , можна сказати, заповнив ту прогалину в законодавстві, яка утворилася в зв’язку із втратою чинності 25.05.2011 р. постанови № 982, якою був затверджений Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності.
Це був один із багатьох кроків з приведення нормативно-правових актів у відповідність із прийнятого 17.02.2011 р. Закону № 3038.
Слід нагадати, що Закон № 3038 дав нове визначення поняттю «малі архітектурні форми» та увів у дію ще один порівняно новий термін «тимчасові споруди...», який, сміливо можна говорити, багато в чому підмінив «старі» малі архітектурні форми.
Так, відповідно до постанови № 982 зазначалося, що:
пересувна мала архітектурна форма — це торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності;
стаціонарна мала архітектурна форма — це тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту.
Але, як ми вже зазначали вище, Закон № 3038 змінив ці визначення. Більше того, ні пересувних, ні стаціонарних малих архітектурних форм «не стало».
Отже, згідно зі ст. 28 Закону № 3038:
малі архітектурні форми (далі — МАФ) — невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів.
При цьому до малих архітектурних форм віднесені:
| 1 | альтанки, павільйони, навіси |
| 2 | паркові арки (аркади) і колони (колонади) |
| 3 | вуличні вази, вазони і амфори |
| 4 | декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади |
| 5 | монументальна, декоративна та ігрова скульптура |
| 6 | вуличні меблі (лавки, лави, столи) |
| 7 | садово-паркове освітлення, ліхтарі |
| 8 | сходи, балюстради |
| 9 | паркові містки |
| 10 | обладнання дитячих ігрових майданчиків |
| 11 | павільйони зупинок громадського транспорту |
| 12 | огорожі, ворота, ґрати |
| 13 | меморіальні споруди (надгробки, стели, обеліски тощо) |
| 14 | рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски |
| 15 | інші об'єкти, визначені законодавством |
Як бачите, з наведеного вище переліку сміливо можна зробити висновок, що нові МАФи не мають нічого спільного з тими, про які йшлося в постанові № 982.
Натомість у Законі № 3038 з’являються:
тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі — ТС) — одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Аналіз наведеного вище терміна дає можливість говорити про те, що він досить схожий з «колишніми» стаціонарними МАФами. Проте є і деякі трансформації:
— виключено обмеження щодо висоти (раніше МАФи не повинні були перевищувати висоту в 4 метри);
— надається уточнення щодо полегшених конструкцій (якого раніше не було). Так, зокрема, зазначається, що полегшені конструкції повинні бути виготовлені з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд.
| Зокрема, основні вимоги до споруд визначені у постанові № 1764. Так, відповідно до п. 10 постанови № 1764 споруди в цілому та окремі їх частини повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. За умови належної експлуатації споруд основні вимоги до них повинні виконуватися протягом обґрунтованого строку служби споруд з урахуванням передбачуваних впливів. Основними вимогами до споруд є: 1. Забезпечення механічного опору та стійкості. Навантаження на споруду під час зведення та експлуатації не повинне призводити до руйнування її в цілому чи окремих її частин і деформації, більшої за ту, що допускається будівельними нормами; 2. Дотримання таких вимог пожежної безпеки: 2.1. Збереження несучої здатності конструкцій протягом визначеного часу. 2.2. Обмеження поширення вогню та диму в споруді, а також на сусідні споруди і прилеглі території. 2.3. Забезпечення евакуації людей із споруди або їх рятування в інший спосіб. 2.4. Забезпечення безпеки рятувальних команд. 3. Забезпечення: 3.1. Безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища. Споруда повинна відповідати вимогам законодавства з питань охорони здоров'я людей та навколишнього природного середовища. 3.2. Безпеки експлуатації. У процесі експлуатації споруд повинні бути виключені ризики нещасних випадків. 3.3. Захисту від шуму. Рівень шуму та вібрації у спорудах не повинен перевищувати встановлені норми. 3.4. Економії енергії. Під час проектування, зведення споруди та її обладнання слід забезпечити ефективне використання енергії, необхідної для експлуатації, з урахуванням кліматичних умов. |
Відповідно ж до п. 4 постанови № 1764 вироби вважаються такими, що відповідають призначенню, якщо вони відповідають основним вимогам, визначеним у Технічному регламенті, затвердженому цією постановою, до споруд, в яких вони застосовуються, регламентним технічним умовам і будівельним нормам, а також мають національний знак відповідності.
Підбиваючи підсумок зазначеного вище, можна зробити висновок про те, які полегшені конструкції мають використовуватися при «зведенні» ТС. Так, точно кажучи, не має значення, з чого вони складаються, аби будівельні вироби, які використовувалися в них, відповідали вимогам Технічного регламенту. При цьому «сконструйована» споруда має відповідати основним вимогам, визначеним у тому ж Типовому регламенті.
У Законі № 3038 зазначається, що ТС може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
У той же час Закон № 3038 розділив порядок розміщення МАФів і ТС, відповідно до якого:
| розміщення МАФів | здійснюється відповідно до Закону № 2807 |
| розміщення ТС | здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури |
Наказ № 244 і став саме тим документом, який визначив Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі — Порядок розміщення ТС).
Про «старе» і про «нове»
Слід одразу зазначити, що старий Порядок розміщення ТС багато в чому схожий на новий Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності (далі — Порядок розміщення МАФів), але в той же час є моменти, які істотно відрізняють їх один від одного.
Наприклад, Порядок розміщення МАФів мав рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування (далі — ОМС), про що було зазначено в п. 2 постанови № 982. Так, зокрема, ОМС було рекомендовано під час прийняття рішень щодо розміщення МАФів ураховувати Порядок розміщення МАФів. Тобто ОМС приймали свої локальні нормативні акти відносно розміщення МАФів на підзвітних їм територіях, а як «основу» могли використовувати Порядок розміщення МАФів.
У Порядку розміщення ТС такий пункт відсутній, що говорить про те, що відтепер діє єдиний для всіх Порядок. На нашу думку, це логічно, адже більша частина ТС розміщується на території населених пунктів, а не за їх межами. І коли вже говорити по прийняття такого документа, як наказ № 244, то чому б не передбачити, щоб він був єдиний для всіх. До того ж, якщо уважно ознайомитися з Порядком розміщення МАФів, то неважко збагнути, що в ньому прописана не «модель» порядку для ОМС, а «інструкція до дії», якою ще тоді, без прийняття додаткових рішень, могли керуватися ОМС. Натомість, затверджуючи місцеві порядки, деякі ОМС вдавалися до «свавілля», що не завжди було на користь суб’єктів господарювання.
Наразі ж, за ОМС залишилося лише право приймати «свої» порядки у випадку розміщення ТС під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів . Отже, будемо чекати на прийняття нових «місцевих» порядків...
Порядок розміщення ТС
Продовжимо наше знайомство і почнемо з термінів. Отже, в п. 1.2 Порядку розміщення ТС зазначаються такі терміни:
архітектурний тип ТС (далі — архітип) — зовнішній архітектурний вигляд ТС із розміщенням інформації про її власника (користувача), назви продукції та/або послуг, які надаються. При розташуванні ТС відповідно до схеми розміщення ТС застосовуються типові ТС;
замовник — суб'єкт господарювання, який має намір розмістити ТС на підставі паспорта прив'язки ТС;
комплексна схема розміщення ТС — схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частини;
паспорт прив'язки ТС — комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території;
пересувна ТС — споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;
схема благоустрою ТС — схема, виконана замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 із зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення території, прилеглої до ТС (розташування квітників, під'їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами мощення тощо);
стаціонарна ТС — споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м.;
типові ТС — види ТС, виконані за проектами повторного використання.
Отже, як бачите, ТС, як у минулому МАФи, поділено на пересувні та стаціонарні. І з цим все зрозуміло. А от щодо більшості іншого — безліч запитань.
Слід зазначити, що вже перше знайомство з Порядком розміщення ТС дає підстави говорити про його недосконалість, тому, на нашу думку, невдовзі на нас чекають додаткові роз'яснення щодо практичного його застосування. А поки що розглянемо основні його моменти.
Отже, відповідно до п. 2.1 Порядку розміщення ТС підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (його форма наведена у додатку 1 до цього Порядку).
Також, у п. 2.20 Порядку розміщення ТС зазначається, що встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки і відхилення від нього не допускається (п. 2.21 Порядку розміщення ТС).
Але, щоб отримати такий паспорт, замовник має пройти, так би мовити, два етапи.
Етап перший
Замовник, який має намір установити ТС, спочатку повинен звернутися до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (далі — райдержадміністрації) із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
До заяви додаються:
| 1 | графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості |
| 2 | реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація) |
Будьте уважні! Зазначений вище перелік є вичерпним, тобто інші документи подавати не потрібно, а вимога щодо їх подання є незаконною.
Документи на першому етапі подаються з метою з'ясування відповідності намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності) та будівельним нормам.
Відповідно до п. 1.5 Порядку розміщення ТС комплексна схема розміщення ТС у межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту — це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.
При цьому в п. 1.6 Порядку розміщення ТС передбачається, що комплексна схема розміщення ТС, як і архітип, розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб'єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Отже, Мінрегіонбуд продовжив практику, коли певний документ виготовляється за рішенням одного органу, а затверджується іншим органом. Тобто...
| якщо комплексна схема розміщення ТС розроблена за рішенням відповідної місцевої ради | то затверджується вона рішенням відповідного виконавчого органу місцевої ради |
| якщо комплексна схема розміщення ТС розроблена на підставі рішення відповідної районної ради | то затверджується вона розпорядженням відповідної районної державної адміністрації |
Так, у межах населених пунктів рішення щодо комплексної схеми ТС приймається ОМС, а за межами — районними радами та райдержадміністраціями.
Пункт 2.4 Порядку розміщення ТС передбачає, що повноваження щодо визначення відповідності намірів розміщення ТС належать відповідному органу з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської рад та райдержадміністрації (далі — орган з питань містобудування та архітектури).
Причому термін, протягом якого такий орган має визначити відповідність намірів, має становити десять робочих днів з дня подання відповідної заяви.
Слід звернути увагу потенційних заявників на словосполучення «з дня подання заяви» — запам’ятайте його. Зараз пояснимо навіщо.
Вище вже говорилося про те, що заява подається у довільній формі. До того ж ми з’ясували, що Порядок розміщення ТС зобов’язує відповідний орган з питань містобудування та архітектури розглянути заяву в певні строки. Тому, щоб це правило «працювало» й у відповідних органів не було можливості ці терміни перевищувати, рекомендуємо заяву подавати в двох екземплярах, при цьому на вашому екземплярі обов’язково вимагайте проставляння дати прийняття заяви — це буде запорукою того, що подана вами заява буде розглянута у встановлені строки.
Також у Порядку розміщення ТС зазначається, що у разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної райдержадміністрації за територіальною належністю.
У такому випадку строк розгляду заяви становить п'ятнадцять робочих днів.
І ось тут ніяк не можна погодитися із зазначеними вище положеннями — вони не піддаються логічним поясненням.
Слід зазначити, що, як правило, структура виконавчих органів, зокрема, сільських та селищних рад, не передбачає наявність відповідного органу з питань містобудування та архітектури. Тобто одразу можна говорити про те, що заявник, який забажає розмістити ТС на території сільської чи селищної ради, повинен одразу буде звертатися до відповідної райдержадміністрації, в якій такий орган стовідсотково є.
А от щодо відсутності такого органу у міській раді — таке застереження, вважаємо, було зайвим, адже, наскільки відомо, орган з питань містобудування та архітектури є у кожній міській раді. До того ж нелогічно, якщо структурний орган райдержадміністрації буде вирішувати питання щодо можливості розміщення ТС на території міської ради, повноваження якої ніяким чином не можуть поширюватися на цю територію.
Отже, можна дійти висновку, що визначати відповідність намірів розміщення ТС будуть на практиці залежно від територіальної підпорядкованості відповідні органи:
— міських рад;
— райдержадміністрацій.
Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник має повідомлятися відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Ураховуючи все вище наведене, можна було б говорити про те, що заявник не менш як через тринадцять (вісімнадцять) днів отримає відповідне повідомлення, але гарантувати це неможливо. Порядок розміщення ТС не конкретизував, яким саме чином таке письмове повідомлення буде направлятися заявнику (рекомендованим листом тощо), адже в іншому випадку повідомлення може довго «шукати» свого адресата.
Тому, вважаємо, доцільно буде самостійно заявнику попіклуватися про вчасне отримання відповіді від відповідного органу, звернувшись до нього особисто після спливу термінів для розгляду заяви.
Етап другий
Надалі залишається лише здогадуватися, що заявник, отримавши повідомлення про відповідність намірів розміщення ТС, має право звернутися за отриманням паспорта прив’язки.
У п. 2.6 Порядку розміщення ТС тільки зазначається, що для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:
| 1 | схему розміщення ТС, форма якої визначена у додатку 1 до Порядку розміщення ТС |
| 2 | ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, форма яких встановлена додатком 1 до Порядку розміщення ТС |
| 3 | схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону № 2807 |
| 4 | технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж |
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
При цьому у п. 2.13 Порядку розміщення ТС міститься застереження, що при оформленні паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.
Також у п. 2.9 Порядку розміщення ТС зазначається, що для підготовки паспорта прив'язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються (!).
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку розміщення ТС протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
При цьому п. 2.14 Порядку розміщення ТС передбачаються випадки, коли у наданні паспорта прив’язки може бути відмовлено. Така ситуація можлива у разі:
| 1 | подання неповного пакета документів, визначених п. 2.6 Порядку розміщення ТС |
| 2 | подання недостовірних відомостей, зазначених у п. 2.6 Порядку розміщення ТС |
Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.
Пунктом 2.11 Порядку розміщення ТС передбачено, що паспорт прив'язки включає:
| 1 | схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території |
| 2 | ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС) |
| 3 | технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж |
| 4 | реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація) |
Цей перелік документів є вичерпним.
Паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, райдержадміністрації.
Пунктом 2.15 Порядку розміщення ТС передбачено, що паспорт прив'язки видається на безоплатній основі.
А тепер увага! У всіх перелічених вище документах відсутня необхідність подачі будь-якого документа, яка б свідчила про право заявника на неї. Та це не значить, що в ньому відпала необхідність — звісно ні. Такий документ знадобиться вам при оформленні схеми розміщення ТС, зокрема, у його формі передбачається, що площа земельної ділянки має вказуватися згідно з документами на землекористування.
Щодо цього попередній Порядок розміщення МАФів містив вимогу щодо надання правовстановлюючого документа на земельну ділянку.
Паспорт прив’язки ТС
Згідно з вимогами п. 2.16 Порядку розміщення ТС паспорт прив'язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив'язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.
Паспорт прив’язки ТС має і строк дії, який визначається відповідним органом з питань містобудування та архітектури відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій і з урахуванням строків реалізації їх положень.
Після закінчення строку продовження дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки відповідним органом з питань містобудування та архітектури.
У тому ж разі, якщо зміни відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки або на новий строк.
У той же час Порядок розміщення ТС перелічує випадки, коли дія паспорта прив’язки ТС може бути призупинена або анульована.
Так, відповідно до п. 2.26 Порядку розміщення ТС дія паспорта прив’язки призупиняється за таких умов:
| 1 | необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС. Власник ТС про таке призупинення обов’язково попереджається за один місяць, при цьому йому надається тимчасове місце для розміщення такої ТС |
| 2 | необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, — без попередження |
Згідно з п. 2.28 Порядку розміщення ТС у разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача цих мереж у місячний строк (при аварійних роботах — тижневий строк) з дати прийняття рішення (розпорядження, наказу) відповідним органом з питань містобудування та архітектури про призупинення дії паспорта прив'язки.
Отже, виходячи з вищезазначеного, можна дійти висновку, що для призупинення дії паспорта прив’язки ТС обов’язкова наявність рішення про призупинення такої дії.
При цьому має діяти така схема:
| при призупиненні дії паспорта прив’язки у зв’язку з необхідністю проведення планових ремонтних робіт | — попереджається власник ТС. Але в Порядку розміщення ТС чомусь не зазначається про необхідність надання власнику ТС відповідного рішення про таке зупинення. На нашу думку, його надання мало б бути обов’язковим |
| при призупиненні дії паспорта прив’язки у зв’язку з необхідністю проведення аварійних ремонтних робіт | — приймається рішення про таке призупинення;— протягом семи днів здійснюється перенесення ТС |
У тому ж п. 2.28 зазначається, що на період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних робіт.
Щодо тимчасового перенесення ТС. Порядок розміщення ТС, на нашу думку, має ще один недолік — у ньому не йдеться про можливість погодження з власником ТС місця перенесення ТС. Тобто, ураховуючи чинну редакцію Порядку розміщення ТС, можна говорити про те, що вибору власник ТС не має — він змушений буде погодитися з будь-яким запропонованим йому новим місцем розташування ТС (!).
Відповідно до п. 2.29 Порядку розміщення ТС підставами для відновлення дії паспорта прив'язки ТС є завершення планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт.
У свою чергу п. 2.27 Порядку розміщення ТС містить перелік умов, за яких дія паспорта прив'язки ТС анулюється. Вони такі:
| 1 | недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні |
| 2 | невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки |
| 3 | надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у п. 2.6 цього Порядку розміщення ТС, під час підготовки паспорта прив'язки ТС |
Обов’язки власника ТС
Пунктом 2.23 Порядку розміщення ТС передбачено, що після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної райдержадміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив’язки.
Також у п. 2.30 Порядку розміщення ТС зазначається, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу . Але зі змісту цього пункту незрозуміло, чи то власника ТС зобов’яжуть це зробити, чи за нього це зроблять відповідні органи та служби.
Крім того, в п. 2.22 Порядку розміщення ТС ідеться про те, що відновлення благоустрою замовником є обов'язковим. Не завадило б більш конкретно прописати цю норму, оскільки поняття «благоустрій» є досить розширеним. Можна лише здогадатися, що йдеться про приведення у належний стан території, на якій розміщувалася ТС, та прилеглої до неї території.
Висновок
Порядок розміщення ТС був довгоочікуваним документом, оскільки відсутність такого документа давала змогу порушувати права суб'єктів підприємницької діяльності та громадян у процесі оформлення дозвільних документів на розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності, оскільки неурегульованість цієї процедури давала підґрунтя для поширення корупційних схем та зловживань.
Порядок нарешті з’явився, але, на нашу думку, запитань він містить значно більше ніж дав відповідей. Залишається лише сподіватися на те, що в процесі його практичного застосування будуть з’являтися додаткові роз’яснення в законодавстві. Тому, вважаємо, до цієї теми ми ще неодноразово повернемось на сторінках нашого видання.
