Тендерні новини в будівництві
Валерія Константинова, консультант
19 січня 2012 року набули чинності зміни до низки законодавчих актів щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності, у тому числі й до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Отже, що чекати від нововведень у сфері державних закупівель у будівельній галузі, — далі у статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 2289 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI.
Закон № 4220 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220-VI.
Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
ДБН Д.1.1-1-2000 — Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174 (у редакції наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.06.2003 р. № 85).
Як ми вже зазначили, Законом № 4220, зокрема, були внесені зміни до Закону № 2289 і стосуються вони в першу чергу сфери будівництва.
До найголовніших змін відноситься збільшення грошового порога застосування норм Закону № 2289. Відповідно до змін ч. 1 ст. 2 Закону № 2289 така:
«Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн. (в будівництві — 300 тис. грн.), а робіт — 1 млн грн.».
Аспект № 1
Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону № 2289 послуги — будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренду), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Перше запитання, яке виникає одразу: чи означає це, що при закупівлі послуг з поточного ремонту відтепер під час прийняття рішення про застосування однієї з процедур конкурсних торгів необхідно виходити з 300 тис. грн., а не з 100 тис. грн., як було раніше?
Нагадаємо, що послуги з поточного ремонту відповідно до наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921, яким затверджено Порядок визначення предмета закупівлі, визначаються за об'єктами будівництва на основі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000. У цьому документі зазначено, що ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. При цьому нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрація пам'яток архітектури та містобудування іменується як «будівництво».
Для визначення що ж саме підпадає під термін «будівництво» можна звернутися й до Генеральної конференції Міжнародної організації праці від 20.06.88 р. № 167. Відповідно до зазначеної Конвенції термін «будівництво» охоплює:
— будівельні роботи, серед них земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;
— цивільне будівництво, включаючи земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водяних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів та поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, таких як комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;
— монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику.
Це міжнародне законодавство, але навіть спираючись на власну нормативно-правову базу, зокрема на ДБН Д.1.1-1-2000, можна стверджувати, що поточний ремонт відноситься до будівництва, відповідно грошовий поріг застосування норм Закону № 2289 складає 300 тис. грн.
Аспект № 2
У новій редакції ч. 1 ст. 2 Закону № 2289 також збільшено вартісну межу для робіт, яка відтепер складає 1 млн грн.
Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону № 2289 роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Із цього зрозуміло, що, наприклад, для капітального ремонту грошовий поріг відтепер складає 1 млн грн. При цьому під 1 млн грн. підпадає і розробка проектної документації на об’єкт, оскільки «проектування» у розумінні Закону № 2289 — це роботи.
Додатково слід зазначити й щодо питання розмежування окремих видів робіт поточного ремонту від капітального. Хоч грошовий поріг і збільшено як для першого, так і для другого видів ремонтів, усе одно у розумінні Закону № 2289 поточний ремонт відноситься до послуг, а капітальний — до робіт та відповідно грошова межа після якої необхідно застосовувати норми Закону № 2289 для послуг у будівництві тепер складає 300 тис. грн., а для робіт — 1 млн грн. Отже, віднесення будівельних робіт до тієї чи іншої категорії є вирішальним у питанні застосування процедур державних закупівель або укладання прямого договору при їх закупівлі.
Наведемо визначення капітального та поточного ремонтів, які містяться у листі Державного комітету з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. № 7/7-401.
Так, капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Крім того, наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 р. № 150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд. Так, зазначений наказ містить перелік робіт який відноситься до поточного ремонту та перелік робіт, який відноситься до капітального ремонту, на який і варто спиратися при визначенні предмета закупівлі.
Однак усе ж таки сподіваємося, що уповноважений орган, тобто Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, найближчим часом надасть офіційне роз’яснення щодо застосування нових норм Закону № 2289, адже, хоча чіткими законодавчими буквами вони прописані, багатьом не віриться, що у такому поліпшенні законодавства державних закупівель у будівельній сфері немає хитрощів. До того ж потребує додаткового роз’яснення поширення нижньої межі у 300 тис. грн., окрім поточного ремонту, на інші послуги і товари у будівництві.
Аспект № 3
Наступні зміни Закону № 2289 були внесені до ч. 3 ст. 2, тобто розширено перелік товарів, робіт, послуг, на закупівлю яких не поширюється дія Закону. З 19.01.2012 р. до нього додалися послуги з нормування та стандартизації у будівництві та роботи із знесення самочинно збудованих об'єктів, відповідно до ст. 38 Закону № 3038.
Таким чином, при закупівлі послуг з нормування та стандартизації, які раніше відносилися до робіт, дозволено укладати прямі договори без процедур конкурсних торгів.
Тепер детальніше зупинимось на порядку знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування, який регулюється ст. 38 Закону № 3038.
Так, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі — ДАБІ) видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, ДАБІ подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи , яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. При цьому замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є ДАБІ, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду. До прийняття Закону № 4220 такі роботи з боку ДАБІ здійснювалися з виконанням вимог законодавства сфери державних закупівель.
Виходячи з того, що на роботи із знесення самочинно збудованих об'єктів, відповідно до ст. 38 Закону № 3038 дія Закону № 2289 більше не поширюється, у випадку коли, наприклад, адміністративним судом за результатами розгляду справи за позовом ДАБІ винесено рішення про зобов’язання знести самовільно побудований об’єкт, то для виконання рішення суду ДАБІ більше не потрібно застосовувати норми Закону № 2289. Тобто ДАБІ вправі запрошувати до таких робіт будь-які будівельні підприємства, до того ж не враховуючи на вартісні рамки розміром у 300 тис. грн. (або 1 млн грн. для робіт).
Аспект № 4
І останнє нововведення було зроблено у ст. 39 Закону № 2289, відповідно до якого розширено перелік винятків, коли замовник може застосувати неконкурентну процедуру, тобто закупівлю в одного учасника.
Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 39 Закону № 2289 замовник має право застосувати процедуру закупівлі в одного учасника у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які через непередбачувані обставини виявились необхідними для виконання проекту.
Проте це можливо для випадків, коли одночасно виконується дві умови:
договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт
та такі роботи технічно чи економічно будуть пов'язані з головним договором.
Тобто це означає, що закупівля додаткових робіт, що виникає в процесі виконання підрядного договору, проводиться шляхом укладанням договору з підрядником за результатами процедури закупівлі в одного учасника.
Незважаючи на таку позитивну норму для замовників будівельних робіт, їм усе ж таки необхідно озброїтися всіма підтверджуючими документами «необхідності проведення додаткових будівельних робіт», оскільки, хоч у Мінекономрозитку забрали функцію погодження застосування процедури в одного учасника (відповідно до Закону України від 08.07.2011 р. № 3681-VI), у Міністерства з’явилося право здійснювати моніторинг державних закупівель відповідно до наказу від 19.10.2011 р. № 155. При цьому, як і передбачалось, об’єктом такого моніторингу виступає саме процедура закупівлі в одного учасника.
Підсумки
З 19.01.2012 р.:
1) замовники при закупівлі робіт повинні проводити конкурсні торги тільки у випадку, коли очікувана вартість закупівлі складає або перевищує 1 млн грн., а при закупівлі послуг з поточного ремонту — на суму до 300 тис. грн., що призведе до значного скорочення кількості конкурсних торгів та поліпшення проведення ремонтних робіт;
2) скасовано вимогу проведення конкурсних торгів на роботи із знесення самочинно збудованих об'єктів, замовником яких виступає інспекція державного архітектурно-будівельного контролю;
3) замовникам надано можливість дозакуповувати незаплановані роботи за об'єктом шляхом укладання договору з тим самим підрядником за результатами процедури закупівлі в одного учасника.
