Як визначити об'єм видалених дерев
Як визначити об'єми деревини, отриманої в результаті видалення аварійних, сухих дерев на вулицях, у скверах, парках і дворових територіях міста1?
1 Матеріал опубліковано в газеті «Будівельна бухгалтерія», 2011, № 34, с. 19.
Процедуру видалення зелених насаджень на території будь-якого населеного пункту визначає Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045 (далі — Порядок № 1045). Зокрема, цим нормативним документом передбачено, що видалення зелених насаджень здійснюється в разі:
— реалізації генерального плану розвитку населеного пункту;
— реконструкції або капітального ремонту об'єкта благоустрою;
— знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більше 5 сантиметрів;
— ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
— відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, затіненому деревами;
— проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції та розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційної та кабельної електромережі;
— досягнення деревом вікової межі;
— провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
— ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
При цьому роботи з видалення зелених насаджень на території певного населеного пункту можуть здійснюватися лише за наявності рішення відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування, на підставі ордера (п. 3 Порядку № 1045). Виняток становить знесення сухостоїв, аварійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою, у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян або їх майну, що здійснюється балансоутримувачем на підставі акта обстеження зелених насаджень. Крім того, за рішенням балансоутримувача можуть видалятися також зелені насадження, що знаходяться на території меморіального комплексу або кладовища.
У п.п. 9.1.16 Порядку утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105, із цього питання зазначено, що деревина знесених дерев прибуткується та використовується для власних потреб чи реалізується за ринковими цінами. Кошти від реалізації деревини надходять балансоутримувачу об'єктів державної або комунальної форми власності та використовуються на покриття витрат. Гілки та непридатна деревина утилізуються, про що складається акт.
Однак порядок визначення об'єму деревини, отриманої від ліквідації зелених насаджень у населеному пункті, нормативними документами чітко не встановлено.
Зауважимо, що в лісовому господарстві для проведення таксації лісу (обліку лісу, його матеріальної оцінки на підставі визначення віку дерев, об'єму та якості деревини) застосовують норми ДСТУ 4020-2-2001 «Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об'ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі», затвердженого наказом Держстандарту України від 05.04.2001 р. № 150 (далі — ДСТУ 4020-2-2001), і ГОСТ 2708-75 «Лесоматериалы круглые. Таблицы объемов», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 09.12.75 р. № 3824 (далі — ГОСТ 2708-75).
При цьому, на думку Державного агентства лісових ресурсів України, за допомогою вказаних нормативних документів слід визначати об'єм деревини незалежно від місця її заготівлі. Про це зазначено в листі від 27.12.2011 р. № 04-02/7435-11 на с. 4 цього номера «Будівельної бухгалтерії».
А от Мінрегіонбуд зі свого боку прокоментував це питання таким чином: норми ДСТУ 4020-2-2001 і ГОСТ 2708-75 можуть застосовуватися лише до тих зелених насаджень у межах населених пунктів, які віднесено до лісів. Про це йдеться в його листі від 04.01.2012 р. № 7/21-79 на с. 4 цього номера «Будівельної бухгалтерії». У цьому ж листі Міністерство доходить висновку про те, що «законодавством не встановлено спеціальних вимог щодо оприбуткування зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесено до лісів».
До речі, Державна митна служба України в листі «Про визначення фактичного об'єму лісоматеріалів» від 10.06.2005 р. № 9/9.2-3184-ЕП також повідомляла, що для визначення фактичного об'єму лісоматеріалів потрібно користуватися ДСТУ 4020-2-2001 і ГОСТ 2708-75.
Зауважимо, що у практичній діяльності об'єми обрізків лісоматеріалів визначають за таблицями, складеними на підставі результатів численних досліджень та накопиченого досвіду. Ці таблиці затверджено ГОСТ 2708-75. При визначенні за вказаними вище таблицями об'єму колоди необхідно знати її довжину і діаметр у верхньому торці.
ГОСТ 2708-75 включає три таблиці об'ємів круглих лісоматеріалів. Перша (основна) таблиця дає об'єми лісоматеріалів завдовжки від 1 до 9,5 м і діаметром від 3 до 70 см з градаціями розмірів за довжиною — 0,1 м, за діаметром — 1 см. Друга таблиця дає об'єми коротких лісоматеріалів завдовжки до 1 м і діаметром від 7 до 15 см. У третій таблиці, розміщеній у ГОСТ 2708-75 як додаток, наведено об'єми лісоматеріалів, отриманих з вершинної частини стовбура.
Довжину лісоматеріалів вимірюють із точністю до 0,01 м рулеткою або двометровою рейкою з нанесеними на ній поділками довжин основних сортиментів. Товщину лісоматеріалів вимірюють мірною скобою з металевим виступом на кінці, звичайним складеним метром або мірною вилкою. Не допускається вимірювати діаметр лісоматеріалів у місцях напливів та кільчастого розташування сучків. Товщина дров вимірюється в корі.
Лісоматеріали завдовжки до 2 м і завдовжки для дров до 3 м обліковують у складській мірі (у складометрах) з подальшим переведенням у щільну кубатуру. Лісоматеріали укладають рівними штабелями. Добуток довжини, ширина і висоти штабелю дає його об'єм у складометрах. При вимірюванні довжини штабелю його протяжність приймають як 0,8 фактичної довжини. Висота штабелю визначається як середня арифметична (проста) висот, виміряних через кожен метр його довжини. Для переведення складометрів у щільну кубатуру використовують перевідні коефіцієнти — коефіцієнти повнодеревності штабелю, що залежать від довжини, товщини, породи і якості лісоматеріалів. Коефіцієнти повнодеревності штабелів лісоматеріалів наведені в таблицях ГОСТ і коливаються в межах від 0,65 до 0,79.
Водночас д-р с.-г. наук А. А. Строчинський і канд. с.-г. наук В. В. Миронюк у своїй статті «Методичне та нормативно-інформаційне забезпечення системи обліку деревного запасу зелених насаджень в умовах міської забудови» / А. А. Строчинський, В. В. Миронюк // Наукові праці Лісової академії наук України. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2008. — № 6. — С. 92 — 97 із цього питання зазначають, що переважну більшість нормативів для матеріальної оцінки деревини розроблено за розрядами висот. Великий практичний досвід свідчить, що така форма зображення таблиць сортаментів є зручною та забезпечує достатню для виробництва точність таксації запасу лісових масивів. Однак коли потрібно визначити об'єм обмеженої кількості дерев, як у випадку з видаленням зелених насаджень у населених пунктах, використання розрядних таблиць сортаментів може призвести до істотних помилок, спричинених невідповідністю модельних і фактичних значень висоти дерев.
Так, хоча новий ДСТУ 4020-2-2001 і вважається точнішим, але при цьому він обов'язково вимагає враховувати деревну породу, яку здебільшого для міських зелених насаджень не наведено в цих об'ємних таблицях. У зв'язку з цим їх використання для зазначеного об'єкта є недостатньо коректним.
Таблиці ГОСТ 2708-75 не враховують деревну породу і тому з методичної точки зору можуть повністю застосовуватися для оцінки об'єму деревини в умовах міста. Практика свідчить, що при масовій таксації помилки залежно від довжини і діаметру сортименту перебуватимуть у межах 10 %. Якщо кількість колод, для яких потрібно встановити об'єми, невелика, то помилки будуть великими. Тому, на думку провідних фахівців у галузі лісівництва, у такому разі прийнятнішим є застосування простої формули серединного перетину (Губера):
V = g хH або V = (p х D2 хН) : 4,
де V — об'єм деревини, м3;
g — площа верхнього перетину, м2;
Н — висота (довжина), м;
D — діаметр кола (перетину), м.
Як бачимо, ця формула є досить простою для розрахунку та може бути легко застосована на практиці.
Отже, роботи з визначення об'єму деревини знесених міських зелених насаджень можуть бути здійснені власними силами відповідної установи чи організації. У разі ж виникнення певних труднощів доцільно залучити до проведення обмірювальних робіт фахівця (таксатора) з лісового господарства.
Юлія Крот
