Типові порушення плати за землю та відповідальність за них

Типові порушення плати за землю та відповідальність за них

Владислава Лежніна, юрист (м. Харків, e-mail: firm_law@ukr.net)

У цій статті ми визначимо, яка відповідальність загрожує платникам земельного податку/орендної плати за порушення вимог податкового законодавства; які санкції застосовуються у таких випадках та як захистити себе від зловживань органів податкового контролю.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КУ — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам — Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою КМУ від 19.04.1993 р. № 284.

Лист № 17197/7/15-0617 — лист ДПА України «Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів» від 21.06.2011 р. № 17197/7/15-0617.

Інформаційний лист — Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.07.2011 р.

Види відповідальності

Податкове законодавство ґрунтується на засадах невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення норм ПКУ та інших нормативно-правових актів у сфері податкових відносин (п.п. 4.1.3 ПКУ). А тому у разі вчинення податкового правопорушення настає відповідальність, передбачена чинним законодавством.

Порядок, умови справляння такого податку, як плата за землю, передбачено розд. 13 ПКУ. За порушення у сфері реалізації цього податку передбачені наступні види юридичної відповідальності:

— фінансова;

— адміністративна;

— кримінальна;

— земельно-правова.

Найбільш розповсюджена та частіше зустрічається на практиці фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Зведену таблицю відповідальності наведено на с. 29.

I. Фінансова відповідальність

1. Штраф за неподання декларації з плати за землю

У ст. 47 ПКУ зазначено, що відповідальність наступає саме за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах. У таких випадках до відповідальності притягаються платники податку: юридичні особи/їх посадові особи, фізичні особи/їх представники, податкові агенти.

У цьому аспекті слід розглядати 2 групи платників:

1) фізичні особи — громадяни, які не є підприємцями ;

2) юридичні особи та фізичні особи — підприємці.

Для першої групи платників за землю нарахування такого податку здійснюється органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Вказане зазначено у ст. 286 ПКУ.

Платники, які входять до другої групи, самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1  січня і не пізніше 1 лютого поточного року подають до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Увага! Якщо декларація подається вперше, разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Юридичні особи та ФОП¹ мають також право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію. Вона подається протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Указане право платника податку звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 1 лютого поточного року.

¹ ФОП — фізичні особи — підприємці.

Таким чином, якщо платник плати за землю не подав у встановлені строки ні податкову декларацію на поточний рік, ні нову звітну податкову декларацію за січень, то такий платник плати за землю вважається таким, що не виконав обов’язок щодо подання податкової декларації на поточний рік та не скористався правом подавати щомісяця нові звітні податкові декларації. До такого платника передбачено застосування санкції за неподання податкової декларації на поточний рік.

Санкції за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачені ст. 120 ПКУ.

За вказане порушення передбачено накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. У разі повторного протягом року вчинення такого порушення особою, щодо якої застосовано штраф, — передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

2. Відповідальність за порушення порядку заповнення податкових декларації.

Вимоги до заповнення податкової декларації закріплено у ст. 48 ПКУ. Обов’язковим є зазначення типу документа (звітний, уточнюючий, звітний новий), звітного періоду, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку, а також можуть зазначатися інші реквізити.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 р. за № 1015.

Увага! У разі неправильного заповнення реквізитів у податковій декларації, податковий орган має право відмовити у прийнятті вашої податкової декларації та надати вам письмове повідомлення про таку відмову із зазначенням конкретних причин

протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку;

протягом 3 робочих днів з дня отримання декларації особисто від платника податку або його представника (див. п.п. 49.11 ст. 49 ПКУ).

Якщо ви отримали повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, можливі такі варіанти дій:

— у разі згоди з висновком органу державної податкової служби про невідповідність звіту вимогам за формальними ознаками заповнення обов'язкових реквізитів — необхідно подати податкову декларацію та сплатити штраф (170 грн.), якщо граничний термін подання податкової декларації минув. Якщо ж строки подання звітності ще не минули, то ніякі санкції до платника не застосовуються. Нагадуємо, що граничний строк подання податкової декларації з плати за землю закінчується 1 лютого у разі подання податкової декларації за поточний рік та 20 числа кожного місяця, що настає за звітним, у разі подання щомісячно податкової декларації;

— у випадку незгоди з висновком органу державної податкової служби — оскарження рішення податкового органу (якщо за результатами оскарження буде встановлено неправомірність відмови у прийнятті податкової декларації, декларація вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби).

У випадку, якщо у податковій декларації допущені помилки розрахункового характеру, які призвели до заниження податкового зобов’язання, ви можете:

— подати нову податкову декларацію, якщо граничний термін її подання ще не закінчився, тоді санкції за допущені помилки у розрахунках показників раніше наданих звітів за цей же період, що призвели до заниження податкових зобов'язань, не застосовуються;

— надіслати уточнюючий розрахунок та сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

— відобразити суму недоплати у складі декларації з плати за землю, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (ст. 50 ПКУ).

3. Пеня за несвоєчасну сплату податку за землю.

Несвоєчасна сплата податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати за землі державної або комунальної власності) передбачає нарахування пені у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

Для фізичних осіб — громадян термін сплати податку на землю становить 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). Отже, нарахування пені фізичним особам здійснюється, починаючи з 61 дня після вручення податкового повідомлення-рішення.

Для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (а вони самостійно визначають cуму податку на землю) термін сплати податку на землю становить: 30 календарних днів після закінчення звітного місяця. Так, наприклад, за звітний місяць — березень власник земельної ділянки повинен сплачувати земельний податок протягом 30 днів, починаючи з 31 березня. Про це вказано у п. 287.3 ст. 287 ПКУ.

Слід зазначити, що 30 календарний день місяця, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, є граничним (кінцевим) терміном сплати плати за землю.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (ч. 1, 2 ст. 129 ПКУ). Розмір облікової ставки НБУ на 01.03.2012 р. становить 7,75 %.

Таким чином, нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання юридичною особою чи ФОП — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (останнім днем є 30 календарний день місяця, що настає за звітним місяцем, тобто на 31 день);

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання фізичній особі — громадянину, контролюючими органами — починаючи з 61 дня після вручення податкового повідомлення.

4. Штраф за порушення строків сплати податку на землю (орендної плати).

Штрафні санкції за порушення строків сплати податку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ (ст. 126 ПКУ):

— при затримці до 30 календарних днів включно , наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу).

Строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПКУ , саме: не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом (див. п. 114.1 ПКУ).

У випадку застосування до платника податку штрафних санкцій податковий орган надсилає такому платнику податкове повідомлення-рішення.

Проте платникам земельного податку слід не забувати про можливість адміністративного або судового оскарження рішень податкового органу.

5. Порядок та строки оскарження податкового повідомлення-рішення фізособами — громадянами

Якщо на думку фізособи-громадянина, податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень, то така фізособа має право:

протягом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення звернутися зі скаргою до податкового органу вищого рівня (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Якщо в задоволенні такої скарги було відмовлено, тоді фізособа може звернутися до Державної податкової адміністрації України протягом 10 днів з дня отримання такої відмови.

Податковий орган, що розглядає скаргу, повинен протягом 20 днів надати обґрунтовану відповідь та надіслати її на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Скарга вважається задоволеною, якщо протягом 20 днів податковий орган не надіслав вам відповіді за наслідками розгляду вашої скарги. Протягом адміністративного оскарження сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура судового оскарження передбачає можливість оскаржити податкове повідомлення-рішення безпосередньо у суді. Строк оскарження передбачений у 1095 днів з дня отримання такого рішення. Однак слід пам’ятати, що сума грошового зобов’язання вважається узгодженою через 10 днів з дня отримання такого повідомлення-рішення. А тому не зволікайте та звертайтесь до суду в найкоротші строки або здійснюйте процедуру адміністративного оскарження.

Якщо до судового оскарження проводилось адміністративне оскарження, фізособа має право звернутися до суду протягом 1 місяця з дня закінчення адміністративного оскарження. Пам’ятайте, що у разі судового оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Така процедура передбачена ст. 56 ПКУ.

II. Адміністративна відповідальність

Адміністративні правопорушення у сфері справляння земельного податку:

— неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податку на землю чи орендної плати (обов’язкових платежів) (ст. 163² КУпАП).

Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачає накладення штрафу у розмірі від 85 грн. до 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, далі — нмдг²). У разі повторного вчинення такого правопорушення особою, яку піддано адміністративному стягненню, передбачено накладення штрафу від 170 до 255 грн. (від 10 до 15 нмдг).

² Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

III. Кримінальна відповідальність. Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за порушення справляння земельного податку

Кримінальна відповідальність застосовується у разі вчинення найбільш небезпечних діянь, які призводять до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих, особливо великих розмірах.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в 1000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг (на 01.01.2012 р. — 1073000 грн. і більше), під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в 3000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг. (на 01.01.2012 р. — 3219000 грн. і більше) , під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг (на 01.01.2012 р. — 5365000 грн. і більше) (див. прим. 1 до ст. 212 ККУ).

Кримінальну відповідальність тягне умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) службової особи (директор, керівник юридичної особи), ФОП чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати. Умовою притягнення до кримінальної відповідальності за таке діяння є наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (ч. 1 ст. 212 ККУ).

Санкція цієї статті встановлює накладення на винну особу штраф у розмірі від 1700 — 3400 грн. (від 1000 до 2000 нмдг.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У разі вчинення такого діяння за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах встановлюється штраф від 3400 — 5100 грн. (від 2000 до 3000 нмдг) громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ці ж діяння, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, — караються штрафом від 255000 — 425000 грн. (від 150000 до 25000 нмдг) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Однак притягти до відповідальності за це порушення не так-то й просто. Умовами притягнення до кримінальної відповідальності є:

— умисні дії особи щодо несплати земельного податку — умисне ухилення від сплати податку, тобто коли платник мав змогу сплачувати податок, але не сплатив його. У випадку неможливості сплати податку відсутнє умисне ухилення, зокрема :

а) у разі арешту всіх коштів та майна платника податку;

б) відсутності коштів та майна тощо;

— обов’язковий наслідок у формі ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних/великих/особливо великих розмірах;

— особа, яка вчинила такі діяння, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила існуючу заборгованість з податків за землю (земельному податку чи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

У разі якщо відносно вас порушено кримінальну справу за ст. 212 ККУ, то необхідно оскаржувати податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у вас виник обов’язок до сплати. Позовна давність становить 1095 днів (3 роки). Обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу, яке оскаржується до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Про це вказано у п. 56.22 ст. 56 ПКУ.

Після цього ви можете оскаржити постанову про порушення кримінальної справи до суду у порядку, передбаченому КПКУ. А вже суд може зупинити усі слідчі дії у справі про умисне ухилення від сплати податків.

IV. Земельно-правова відповідальність. Випадки застосування земельно-правової відповідальності за несплату земельного податку/орендної плати

Власне ЗКУ встановлюється, що у разі систематичної несплати земельного податку або орендної плати є підстави для припинення права користування земельною ділянкою (ст. 141 ЗКУ).

Також наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ст. 782 ЦКУ).

Тому зазвичай у договорах оренди землі вказують як одну з підстав для розірвання договору — систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою протягом трьох місяців. Цікавим моментом є те, що навіть якщо в подальшому ви виплатите існуючу заборгованість зі сплати орендної плати — це не позбавляє орендодавця звернутися до суду для розірвання такого договору оренди земельної ділянки.

І цьому є підтвердження із судової практики:

«Задовольняючи позов у частині розірвання договору оренди земельної ділянки, суди правильно встановили та виходили з того, що відповідач (TOB СГП) систематично не виконував обов’язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору; не сплачував орендної плати за 2008 — 2009 роки у встановлений договором строк, а виплатив указану суму лише після звернення позивача до суду» (додатково див. інформаційний лист від 26.07.2011 р.³ та постанову ВСУ від 25.06.2011 р. № 6-17цс11).

Яка відповідальність можлива за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди на неї?

Оскільки користування землею є платним, то незважаючи на відсутність в особи документів, що підтверджують її право на земельну ділянку, така особа повинна відшкодувати збитки за користування такою земельною ділянкою.

Адже власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗКУ).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦКУ).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦКУ).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розміри таких збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, визначаються комісіями, створеними міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад відповідно до порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам).

У випадку відмови добровільного відшкодування, такі збитки стягуються примусово у судовому порядку.

Підтвердження цьому ми знаходимо у судовій практиці:

«Оскільки у відповідача відсутній державний акт на землю чи договір оренди землі, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати землевласнику збитки у вигляді неодержаних доходів за термін тимчасового невикористання земельної ділянки, завдані неотриманням за цей період орендної плати» (див. постанову ВГСУ від 07.02.2012 р. у справі № 07/5026/297/2011).

Яким чином податковий орган виявляє порушення під час справляння земельного податку/орендної плати?

У викладеному вище ми визначилися з обов’язком платників податку надавати контролюючим органам податкові декларації.

Ці декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників та у подальшому підлягають камеральній перевірці⁴ в органі державної податкової служби. Така перевірка проводиться без вашої згоди та рішення керівника відповідно податкового органу. Якщо за результатами виявлено порушення — робиться відповідний запис у відповідному розділі декларації (розрахунку) та складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів у двох екземплярах, один з яких надсилається платникові податку.

⁴ Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Камеральні перевірки податкових декларацій із земельного податку, орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій. Граничний строк подання податкової декларації з плати за землю закінчується 1 лютого у разі подання податкової декларації за поточний рік та 20 числа кожного місяця, що настає за звітним у разі подання щомісячно податкової декларації. Тобто такі перевірки проводяться протягом 60 днів з 2 лютого щодо податкових декларацій за поточний рік, та протягом 60 днів з 21 числа кожного місяця, що настає за звітним у разі подання щомісячно податкової декларації.

У разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у відповідному розділі декларації (розрахунку) (додатково див. лист від 21.06.2011 р. № 17197/7/15-0617).

Також ПКУ встановлено підстави, порядок, строки проведення перевірок платників податку з питань дотримання податкового законодавства, за наслідками яких органи податкового контролю виявляють податкові порушення платників земельного податку. До них зокрема відноситься камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підсумовуючи викладене, нагадаємо про невідворотність відповідальності за порушення порядку сплати земельного податку/орендної плати за користування землями державної та комунальної власності. Проте не слід стовідсотково покладатися на правильність рішень податкових органів, які нараховують суми, що підлягають сплаті як земельний податок. Пам’ятайте про ваше право на оскарження рішень податкових органів як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Зведена таблиця відповідальності