Нещасний випадок на виробництві
(частина 2)
Яна Індюхова, економіст-аналітик ВБ «Фактор»
Олександра Українець, консультант
У попередньому номері «ББ» (№ 20, с. 29) розповідалося, які бувають нещасні випадки, як визначити, чи пов’язаний нещасний випадок з виробництвом.
Сьогодні опишемо власне механізм розслідування нещасного випадку починаючи з того, які підготовчі роботи потрібно провести, хто уповноважений проводити розслідування та які етапи таких розслідувань. Крім того, визначимо межі відповідальності роботодавця та перелічимо звітність, яку необхідно подати у зв’язку з фактом нещасного випадку на виробництві.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон про ЄВС — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинюють втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.
Порядок № 1232 — Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.
Порядок № 1112 — Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 25.08.2004 р. № 1112 (втратив чинність з 01.01.2012 р.).
Порядок № 270 — Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою КМУ від 22.03.2001 р. № 270.
Класифікатор розподілу травм — Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості, затверджений наказом МОЗ від 04.07.2007 р. № 370.
Положення № 63 — Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджене постановою правління ФНВ від 20.12.2011 р. № 63.
Порядок № 22-2 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2.
Порядок № 24 — Порядок призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затверджений постановою ФНВ від 27.04.2007 р. № 24.
Порядок № 30 — Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затверджений постановою правління ФНВ від 30.11.2010 р. № 30.
Типове положення № 15 — Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держпраці від 26.01.2005 р. № 15.
Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.
1. Механізм розслідування НВ
1.1. Підготовчі роботи перед розслідуванням НВ
Дії, що передують розслідуванню. На рисунку на с. 35 показано дії, які необхідно виконати до початку безпосереднього розслідування НВ.
Лікувально-профілактичний заклад обов’язково проводить у порядку, установленому МОЗ, необхідні дослідження, складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин), та визначає ступінь його сп’яніння. Відповідний висновок або витяг із протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми, із зазначенням коду діагнозу згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та сімейних проблем охорони здоров’я (МКХ-10), подається на запит роботодавця, ФНВ1 до створення комісії з проведення розслідування НВ або голови комісії після її створення протягом доби з моменту отримання запиту.
1 ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Якщо роботодавця своєчасно не повідомили про НВ або втрата працездатності настала не відразу, то такий НВ розслідується та береться на облік відповідно до цього Порядку № 1232 протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, незалежно від строку НВ (п. 23 Порядку № 1232). А якщо підприємство, на якому стався НВ, реорганізоване, то розслідування проводиться його правонаступником, а в разі ліквідації підприємства встановлення факту НВ розглядається в судовому порядку.
Підготовчі роботи до розслідування НВ
1.2. НВ у вихідний день
Порядок № 1232 не містить окремих вказівок на випадок, якщо НВ стався на виробництві у вихідний або святковий день. Тому Держгірпромнагляд у листі від 18.01.12 р. № 321/0/5.2-6/12 зазначає, що роботодавець зобов’язаний у встановленому порядку передати повідомлення про НВ черговим працівникам підприємства та організувати розслідування. Комісія, створена відповідно до наказу роботодавця, також проводить розслідування у вихідні та святкові дні. Це пов’язане з необхідністю в найкоротші строки провести розслідування, виявити причини, що призвели до НВ, розробити заходи щодо запобігання подібним НВ, а також своєчасно призначити страхові виплати і надати послуги потерпілому.
Що стосується практичної реалізації цього роз’яснення, то на виробництві, яке працює у вихідні для керівництва підприємства дні, завжди є безпосередній керівник робіт, який і повідомить керівництво роботодавця (етап 3 на рисунку с. 35).
2. Як розслідують НВ?
Кого включають до складу комісії? Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов’язані з її діяльністю, а також притягнених до роботи експертів, інших фахівців і сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об’єктивного проведення розслідування НВ.
У п. 11 Порядку № 1232 прописано, кого можна включати до складу комісії, а кого — не можна (див. табл. 1).
Таблиця 1
Склад комісії з розслідування НВ
| До складу комісії з розслідування НВ | Потрібно включати: | 1) керівника (спеціаліста) служби охорони праці (посадову особу, на яку роботодавець поклав виконання функцій з охорони праці) |
| 2) представника ФНВ за місцезнаходженням підприємства | ||
| 3) представника профспілки (за відсутності профспілки — уповноваженого найманими працівниками особу з питань охорони праці) | ||
| 4) представника підприємства(1) | ||
| 5) представника закладу державної СЕС (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння) | ||
| Не можна включати: | 1) безпосереднього керівника робіт | |
| 2) потерпілого чи особу, яка представляє його інтереси(2) | ||
| (1) Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки (за відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці). (2) Ці особи мають право брати участь у засіданнях комісії, уносити пропозиції, подавати документи про НВ, надавати відповідні пояснення, у тому числі викладати в усній та письмовій формі особисту думку щодо обставин та причин НВ і отримувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. | ||
У разі відсутності у роботодавця необхідної кількості осіб для створення комісії до складу комісії входять представники роботодавця (роботодавець) і райдержадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування.
Крім того, до складу комісії можуть входити страхові експерти (розд. III Положення № 63).
Зверніть увагу: керівник і спеціалісти служби охорони праці повинні під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходити за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до Типового положення № 15 (це передбачено ст. 18 Закону про охорону праці). До програм навчання з охорони праці обов’язково включаються питання щодо вивчення основних вимог Порядку № 1232. Тому для участі в роботі комісії з розслідування НВ на підприємстві мають залучатися особи, які відповідно до чинного законодавства пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці (див. лист Держгірпромнагляду від 31.01.12 р. № 716/0/3-1-6/12).
Що робить комісія? Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого чи уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.
Члени комісії мають право отримувати усні чи письмові пояснення про НВ та провадити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників, у тому числі потерпілого, та опитати осіб — свідків НВ і причетних до нього осіб, здійснювати необхідні запити, пов’язані з проведенням розслідування.
Згідно з п. 14 Порядку № 1232 за три робочі дні з моменту створення комісії вона має виконати дії, названі в табл. 2.
У випадках, зазначених у п. 31 Порядку № 1232, або в разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин та причин НВ строк розслідування може бути продовжено за письмовим погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства. У разі отримання письмової згоди роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.
У табл. 2 перелічено, що має зробити роботодавець після закінчення розслідування.
Таблиця 2
Обов’язки комісії (п. 14 Порядку № 1232)
| Завдання комісії | |
| 1 | Обстежити місце НВ, отримати письмові пояснення від потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків НВ та причетних до нього осіб |
| 2 | Визначити відповідність умов праці та його безпеки вимогам законодавства про охорону праці |
| 3 | З’ясувати обставини та причини НВ |
| 4 | Вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту чи медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо) |
| Примітка. Інформація, що міститься в медичній документації (в амбулаторній картці та історії хвороби потерпілого), є конфіденційною. Тому якщо потерпілий, його родичі чи уповноважені особи заперечують проти того, щоб комісія вивчала первинну медичну документацію, необхідно скласти акт довільної форми та засвідчити його підписами членів комісії, потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженою особи (див. лист Держгірпромнагляду від 30.01.12 р. № 680/0/5.1-6/11). | |
| 5 | Визначити, чи пов’язаний НВ з виробництвом |
| 6 | Установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним НВ |
| 7 | Скласти і передати для затвердження роботодавцю: |
| Примітка. У разі якщо НВ визнано комісією не пов’язаним з виробництвом, складається тільки акт за формою Н-5. | |
| 8 | У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, окрім актів формою Н-5 і Н-1, скласти в 6 примірниках Карту обліку професійного захворювання (отруєння) формою П-5 (додаток 5 до Порядку № 1232) |
Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем при розслідуванні НВ створеною роботодавцем комісією не потребує підтвердження Держпраці, тому що в компетенції самого роботодавця — встановити факт наявності таких трудових відносин (див. лист Держгірпромнагляду від 30.01.12 р. № 680/0/5.1-6/11). А якщо має місце спеціальне розслідування, то таке підтвердження необхідне. Про спецрозслідування див. на с. 40.
Таблиця 3
Що має зробити роботодавець після закінчення розслідування
| Дії роботодавця після закінчення розслідування | |
| 1 | Роботодавець розглядає та затверджує примірник акта за формами Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів за результатами розслідування (п. 17 Порядку № 1232) |
| 2 | Реєструє НВ у журналі за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 1232 (п. 18 Порядку № 1232) |
| 3 | Відповідно до п. 19 Порядку № 1232 примірники затверджених актів за формами Н-5 і Н-1 протягом доби надсилаються роботодавцем: |
| 4 | Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого внаслідок травми, отриманої під час НВ, роботодавець, який бере на облік НВ, складає повідомлення про наслідки НВ за формою Н-2 (додаток 8 до Порядку № 1232) і надсилає його у 10-денний строк організаціям та особам, яким відправлялися акти за формами Н-5 і Н-1, а в разі смерті потерпілого внаслідок раніше отриманих травм чи інших ушкоджень терміново подає письмове повідомлення про НВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1232 установам, організаціям, яким надсилалися акти за формами Н-5 і Н-1 (п. 22 Порядку № 1232). Повідомлення за формою Н-2 обов’язково додається до акта за формою Н-1 та зберігається разом з ним |
Матеріали розслідування. Матеріалами розслідування є:
1) акти за формами Н-5 і Н-1 (у разі якщо НВ визнано пов’язаним з виробництвом);
2) наказ про створення комісії;
3) картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння));
4) пояснення потерпілого, осіб — свідків НВ та причетних до нього осіб (за їх наявності);
5) копії документів про:
— кваліфікацію працівника;
— проведення відповідних інструктажів та медичних оглядів;
— отримання завдання на виконання роботи, під час якої стався НВ (за наявності);
— у разі потреби — витяг з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (обладнання, апаратури, матеріалів тощо), висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп’яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю наркотичних чи отруйних речовин.
Примірники актів за формами Н-5 та Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступнику, який бере на облік НВ, а в разі ліквідації підприємства — до державного архіву. У робочому органі виконавчої дирекції ФНВ примірники актів за формами Н-5 і Н-1 також зберігаються протягом 45 років.
3. Контроль та відповідальність
Хто здійснює контроль? Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування НВ, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку НВ, вжиттям заходів до усунення причин НВ здійснюють:
— органи державного управління;
— органи державного нагляду за охороною праці;
— виконавча дирекція ФНВ та її робочі органи відповідно до компетенції.
Крім того, є ще громадський контроль, який здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці за відсутності на підприємстві профспілки.
Перелічені органи та особи мають право вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування НВ, затвердження або перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання НВ пов’язаним із виробництвом і складання акта за формою Н-1 у разі, якщо виявлено порушення вимог Порядку № 1232.
У яких випадках роботодавцю видають припис? Посадова особа органу Держгірпромнагляду має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 (додаток 10 до Порядку № 1232) про необхідність проведення розслідування (повторного розслідування) НВ, затвердження або перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання НВ пов’язаним із виробництвом, складання акта за формою Н-5 або Н-1. Це може відбуватися в таких випадках:
— якщо роботодавець відмовляється скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1;
— якщо потерпілий (особа, яка представляє його інтереси) не згоден зі змістом акта за формою Н-5 або Н-1;
— надходження скарги;
— незгоди з висновками про обставини та причини настання НВ;
— приховування факту настання НВ.
Крім того, припис за формою Н-9 може бути видано, якщо при складанні актів за формами Н-5 і Н-1 допущено помилки або неточності. У такому разі комісія з розслідування НВ має скласти нові акти, до яких уносяться необхідні зміни та уточнення, які після затвердження надсилаються роботодавцем особам та органам. На раніше складених актах здійснюється запис (причина, з якої вони втратили свою чинність) і вказуються номер і дата нових актів. Відповідні зміни також уносяться до журналу реєстрації осіб, потерпілих від НВ (додаток 7 до Порядку № 1232).
Роботодавець, який отримав припис за формою Н-9, зобов’язаний у 5-денний строк після його отримання видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держгірпромнагляду в установлений ним строк (п. 35 Порядку № 1232).
Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено в судовому порядку. На час розгляду справи в суді дія припису за формою Н-9 припиняється.
Відповідальність. У зв’язку з настанням НВ працівників роботодавця можуть притягти до адміністративної відповідальності (див. табл. 4).
Таблиця 4
Можлива адміністративна відповідальність працівників роботодавця
у зв’язку з настанням та розслідуванням НВ
| Норма КУпАП | За що настає відповідальність | Розмір штрафу | Кого притягують |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Частина друга ст. 41 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці | Від 68 до 170 грн. | Працівників, які допустили порушення |
| Від 340 до 680 грн. | Посадових осіб підприємств | ||
| Частина третя ст. 41 | Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про НВ на виробництві | Від 340 до 850 грн. | Посадових осіб підприємств, ФОП, які використовують найману працю, та фізичних осіб, котрі не мають статусу підприємців та використовують найману працю |
| Примітка. Відповідальність, передбачена частиною третьою ст. 41 КУпАП, запроваджено з 15.06.2012 р. Законом України від 24.05.12 р. № 4837-VI. Саме цим Законом змінено й розміри штрафів, передбачених частиною другою ст. 41 КУпАП і ст. 1884 КУпАП. | |||
| Ст. 1654 | Несвоєчасне інформування ФНВ про НВ на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві | Від 136 до 255 грн. (за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн.) | Посадових осіб підприємств, ФОП, які використовують найману працю, фізичних осіб, котрі не мають статусу підприємців та використовують найману працю |
| Ст. 1884 | Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці з приводу усунення порушень законодавства про охорону праці (тобто невиконання припису за формою Н-9) і створення перешкод для діяльності цих органів | Від 102 до 170 грн. | Працівників, які не виконували такі вимоги |
| Від 510 до 1700 грн. | Громадян та посадових осіб | ||
| Примітка. У листі від 31.01.12 р. № 716/0/3-1-6/12 Держгірпромнагляд зазначає: у разі повторного невиконання припису за формою Н-9 матеріали передаються органам прокуратури. | |||
| 1 ФОП — фізична особа — підприємець. | |||
Роботодавець зобов’язаний провести аналіз причин настання НВ за підсумками кварталу, півріччя та року і розробити й виконати план заходів щодо запобігання подібним НВ.
Органи управління підприємств, місцеві держадміністрації зобов’язані на підставі актів за формами Н-5 і Н-1 провести аналіз обставин та причин настання НВ за підсумками півріччя й року, довести його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
4. Спеціальне розслідування НВ
Які НВ підлягають спецрозслідуванню?
Згідно з п. 36 Порядку № 1232 спеціальному розслідуванню підлягають такі випадки:
— НВ зі смертельним наслідком;
— групові НВ, що сталися одночасно з двома та більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;
— смерті працівників на підприємстві;
— зникнення працівників при виконанні трудових (посадових) обов’язків;
— НВ, що викликають тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
Про настання такого НВ, що підлягає спецрозслідуванню відповідно до пп. 36 — 56 Порядку № 1232, роботодавець має повідомити протягом 1 години з використанням засобів зв’язку та протягом 3 годин подати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2 до Порядку № 1232 до таких органів, як (п. 37 Порядку № 1232):
1) територіальний орган Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
2) орган прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
3) ФНВ за місцезнаходженням підприємства;
4) орган управління підприємства (у разі його відсутності — орган місцевої держадміністрації);
5) заклад державної СЕС, що здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь));
6) профспілка (за відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
7) вищий за рівнем органу галузевої профспілки (за відсутності — територіальне профоб’єднання за місцем настання НВ);
8) орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання НВ (за необхідності).
Строки повідомлення про НВ відлічуються з моменту отримання роботодавцем повідомлення про НВ, зокрема, від безпосереднього керівника робіт — про настання НВ; від лікувально-профілактичного закладу — про звернення потерпілого з посиланням на НВ на виробництві. Отже, строк повідомлення в одну і три години не залежить від того, коли роботодавець отримав висновок лікувально-профілактичного закладу про ступінь тяжкості травми (див. лист Держгірпромнагляду від 30.01.12 р. № 680/0/5.1-6/11).
Спецрозслідування НВ, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми. Саме орган Держгірпромнагляду, а не роботодавець, створює спецкомісію для розслідування такого НВ (п. 38 Порядку № 1232). До цієї комісії входить і представник роботодавця. Оскільки таке спецрозслідування проводиться не роботодавцем, то далі ми не розглядатимемо її діяльність, а зупинимося лише на обов’язках роботодавця при розслідуванні.
Комісія під час розслідування має отримати роз’яснення від власника (уповноваженої особи) чи опитати свідків з приводу наявності домовленості, що підтверджує трудові відносини (див. лист Держгірпромнагляду від 31.01.12 р. № 716/0/3-1-6/12).
Якщо ж територіальний орган Держгірпромнагляду протягом доби не прийме рішення про проведення спецрозслідування такого НВ, то розслідування проводиться роботодавцем чи ФНВ за місцем настання НВ у загальному порядку, керуючись при цьому пп. 3 — 32 Порядку № 1232 (як його проводять, ми описали вище). У цьому випадку комісію для розслідування НВ створюватиме роботодавець.
Як роботодавцю зрозуміти, що орган Держгірпромнагляду не проводитиме спецрозслідування? У листі від 30.01.12 р. № 680/0/5.1-6/11 Держгірпромнагляд роз’яснює: якщо протягом доби від територіального органу Держгірпромнагляду не надійшов запит про надання кандидатури представника роботодавця для включення до складу спецкомісії, можна вважати, що територіальним органом не прийнято рішення щодо проведення спецрозслідування такого НВ.
Для роботодавця важливо кваліфікувати НВ, що спричинили тяжкі наслідки. Віднесення НВ до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм.
Згідно з п. 6 цього Класифікатора медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми надається виключно лікувально-експертною комісією (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування потерпілої особи, у строк до однієї доби з моменту надходження запиту роботодавця та/або голови комісії.
Оскільки спецрозслідуванню підлягають НВ з отриманими травмами, перелік яких визначено п. 3 Класифікатора розподілу травм, то для визначення необхідності призначення спецрозслідування такого випадку достатньо повідомлення роботодавця згідно з додатком 2 до Порядку № 1232, у п. 6 якого зазначено характер травм (див. лист Держгірпромнагляду від 31.01.12 р. № 716/0/3-1-6/12).
Обов’язки роботодавця під час спецрозслідування перелічено в п. 45 Порядку № 1232. Зокрема, він має:
1) за рішенням спецкомісії зробити фотознімки місця, де стався НВ;
2) створити належні умови для роботи спеціальної комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям). Спецрозслідування проводиться протягом 10 днів. За необхідності строк може бути продовжено. Наприклад, якщо не вдалося з поважних причин (незадовільний стан здоров’я потерпілого, відсутність членів сім’ї або представника інтересів потерпілого тощо) протягом 10 робочих днів організувати зустріч із зазначеними вище особами, строк спецрозслідування може бути продовжено органом, який створив спеціальну комісію (лист Держгірпромнагляду від 31.01.12 р. № 716/0/3-1-6/12);
3) організувати в разі проведення розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження інших працівників відповідної дільниці підприємства;
4) організувати проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
5) організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування, зазначених у пп. 50 і 51 Порядку № 1232;
6) організувати доставку тіла загиблого працівника, його ідентифікацію та відшкодувати пов’язані з цим витрати.
Крім того, роботодавець зобов’язаний компенсувати витрати, пов’язані з діяльністю спецкомісії та залученням експертів (п. 46 Порядку № 1232).
У разі надходження скарги керівник Держгірпромнагляду може призначити повторне (додаткове) розслідування НВ спецкомісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формами Н-5 і Н-1. Рішення спецкомісії в іншому складі може бути оскаржено лише в судовому порядку.
Дії роботодавця після проведення спецкомісії зводяться до двох обов’язків:
1. Вжиття заходів щодо запобігання подібним НВ. Роботодавець зобов’язаний у 5-денний строк після затвердження акта за формою Н-5 видати наказ про вжиття запропонованих спецкомісією заходів та запобігання виникненню подібних НВ, який обов’язково додається до матеріалів спецрозслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємств з цих питань. Про вжиття запропонованих заходів роботодавець інформує в письмовій формі органи, що брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті форми Н-5 строки.
2. Розсилання матеріалів спецрозслідування та актів за формами Н-5 і Н-1. Роботодавець зобов’язаний у 5-денний строк після затвердження акта за формою Н-5 надіслати за свій рахунок копії матеріалів спецрозслідування, зазначених у пп. 50 і 51 Порядку № 1223, органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у проведенні спецрозслідування, Держгірпромнагляду, ФНВ, а в разі проведення розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) — також закладу державної СЕС, що здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий.
Примірники затверджених актів за формами Н-5 і Н-1 (у разі якщо НВ визнано пов’язаним із виробництвом) і примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)) надсилаються:
— потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси;
— ФНВ за місцезнаходженням підприємства;
— територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
Примірники затверджених актів за формами Н-5 і Н-1 та примірник картки за формою П-5 разом з іншими матеріалами спецрозслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступнику, який бере на облік НВ, а в разі ліквідації підприємства — до державного архіву.
Якщо НВ стався з водієм
НВ, що стався з водієм, машиністом, пілотом та іншими членами екіпажу (бригади) в рейсі під час аварії або катастрофи, розслідуються дещо інакше: або роботодавець (якщо йдеться про звичайне розслідування — див. с. 34), або спецкомісія (якщо йдеться про НВ, що підлягає спецрозслідуванню) повинні розслідувати такий НВ, ґрунтуючись на матеріалах розслідування аварії/катастрофи на транспорті, яке здійснили відповідні органи. Але комісію все одно потрібно створити. Про особливості такого розслідування йдеться у п. 31 (для звичайного розслідування) та п. 40 Порядку № 1232 (для спеціального).
Орган, що проводитиме розслідування аварії/катастрофи, має протягом 10 днів після завершення розслідування передати роботодавцю чи голові спецкомісії інформацію про обставини та причини аварії/катастрофи на транспорті, яка спровокувала НВ, також надати відомості про осіб, котрі допустили порушення вимог законодавства, незалежно від порушення кримінальної справи.
Якщо роботодавець (голова спецкомісії) не отримав від відповідних органів такі відомості протягом місяця з моменту аварії/катастрофи на транспорті, комісія складає акти за формами Н-5 і Н-1 та в пункті 10 акта за формою Н-1 зазначає найменування органу, який безпосередньо проводить розслідування, учасників дорожнього руху та осіб, які користувалися транспортним засобом, але не причетні до керування. Затверджені акти за формами Н-5 і Н-1 надсилаються відповідним органам у встановленому порядку.
Після отримання роботодавцем відомостей про обставини та причини аварії/катастрофи на транспорті, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства, ним складається висновок за формою Т-1 згідно з додатком 9 до Порядку № 1232. Цей висновок надсилається у триденний строк після його погодження з територіальним органом Держгірпромнагляду і робочим органом виконавчої дирекції ФНВ за місцем настання НВ роботодавцем представникам органів та установ, яким надіслано акти за формами Н-5 і Н-1.
5. Допомога працівникові,
облік та звітність
5.1. Допомога працівнику від ФНВ
Системою державного соціального страхування передбачено виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, що настала у зв’язку з НВ.
Якщо за результатами розслідування з’ясується, що НВ пов’язано із виробництвом, то перші п’ять днів тимчасової непрацездатності на підставі наданого працівником лікарняного листка оплачуються за рахунок роботодавця, решта днів — за рахунок коштів ФНВ. Отже, у загальному випадку на допомогу претендують застраховані працівники, потерпілі від НВ, який визнано пов’язаним з виробництвом.
У листку непрацездатності як причину непрацездатності має бути зазначено код «4», що свідчить про НВ на виробництві та його наслідки.
Допомога призначається та виплачується роботодавцем за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 % середньої зарплати згідно з положеннями Порядку № 24. Звертаємо увагу: для того щоб працівник зміг отримати допомогу, НВ має бути належно оформлено необхідними документами відповідно до Порядку № 1232 (акти за формами Н-1, Н-5, П-4 тощо).
5.2. Облік та звітність
Бухгалтерський облік. Як бачимо, на роботодавця покладено тягар обов’язків, які він має виконати, якщо на його підприємстві стався НВ. Зокрема, як уже згадувалося, роботодавець повинен забезпечити комісію всім необхідним (зв’язок, канцелярське приладдя, транспорт, фотографування місця НВ тощо), також він несе витрати й під час проведення спецрозслідування (пп. 43, 45 і 46 Порядку № 1232).
На нашу думку, витрати, пов’язані з НВ, логічніше визнати надзвичайними витратами. Але деякі фахівці вважають, що такі витрати краще віднести до інших витрат операційної діяльності.
Згідно з Інструкцією № 291 на рахунку 99 «Надзвичайні витрати» ведеться облік втрат і витрат, пов’язаних з подіями чи операціями, що відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді. До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за результатами цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, оплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаних сировини й матеріалів).
Рахунок 99 має такі субрахунки:
— 991 «Втрати від стихійного лиха»;
— 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій»;
— 993 «Інші надзвичайні витрати».
Отже, для відображення витрат, пов’язаних з НВ, що стався на підприємстві, найбільше підходить субрахунок 993.
Податковий облік. Витрати на розслідування НВ визнаються податковими витратами на підставі п.п. 138.12.2 ПКУ як інші витрати господарської діяльності, в яких прямо не встановлено обмежень щодо віднесення їх до складу витрат. І такі витрати визнають витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено відповідно до правил бухобліку (п. 138.5 ПКУ).
Що стосується ПДВ . Якщо ви є зареєстрованим платником цього податку, то, як і зазвичай, маєте право на податковий кредит (наприклад, при купівлі канцтоварів для комісії чи оплаті послуг з перевезення членів комісії).
Звітність до ПФУ2. Протягом двох робочих днів після настання НВ або професійного захворювання роботодавцю необхідно подати Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до органу ПФУ (додаток 7 до Порядку № 22-2). Наприклад, НВ стався з працівником 04.07.2012 р., отже, цей звіт потрібно подати не пізніше 06.07.2012 р.
2 ПФУ — Пенсійний фонд України.
Якщо не подати цей звіт або подати його несвоєчасно, то роботодавця може бути оштрафовано на 170 грн. (п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄВС). Крім того, у цьому випадку існує імовірність накладення адмінштрафу на підставі ст. 1651 КУпАП, якщо не закінчиться строк у два місяці, — від 340 до 510 грн. (за повторне порушення протягом року — від 510 до 680 грн.).
У зв’язку з настанням НВ клас профризику та зміна ставки ЄВС3 обов’язково не переглядаються. Згідно з п. 3.7 Порядку № 30 зміна класу профризику здійснюється робочим органом виконавчої дирекції ФНВ один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику виробництва встановлюється з початку поточного року.
3 ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
До запровадження ЄВС (до 01.01.2011 р.) рівень травматизму враховувався при встановленні ставки внеску до ФНВ у вигляді знижки та надбавки до страхового тарифу. Після введення ЄВС такої норми немає, але ФНВ усе-таки може перевести роботодавця до вищого класу ризику за поданням страхового експерта згідно з останнім абзацом ст. 47 Закону № 1105.
Статистична звітність. Роботодавець на підставі актів за формами Н-5 і Н-1 подає державну статистичну звітність про потерпілих та несе відповідальність за її достовірність — форму № 7-ТНВ (річна) «Звіт про травматизм на виробництві у 20__ році», затверджену наказом Держкомстату від 15.09.2009 р. № 350 (потрібно подати до 20 лютого року, наступного за звітним).
Якщо не подати цей звіт або подати з недостовірними відомостями чи із запізненням, то на посадових осіб підприємства та ФОП можуть накласти адмінштраф за ст. 1863 КУпАП у розмірі від 170 до 255 грн. (при повторному порушенні протягом року штраф становитиме від 255 до 425 грн.).
На цьому закінчуємо та сподіваємося, що з працівниками вашого підприємства нещасний випадок не станеться.
