Про оподаткування доходів нерезидентів
Лист Державної податкової служби України від 05.09.2012 р. № 948/0/141-12/л/17-1114
<...>
Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом.
Дохід із джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морський) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів згідно з п.п. 14.1.54 «е» п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені на умовах взаємності міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, стосовно доходів, що отримуються ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної або прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.
Згідно зі ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено в п. 170.10 ст. 170 Кодексу.
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами і ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів (п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу)).
При цьому згідно з п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.
Так, відповідно до п. 63.5 ст. 63 Кодексу всі фізичні особи — платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом уключення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, котрі є, зокрема, іноземцями та особами без громадянства, не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи — платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, — до органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 70.5 ст. 70 Кодексу).
Водночас відповідно до статті 6 Закону України від 11.12.2003 р. № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Отже, ураховуючи наведене, фізична особа — нерезидент має подати декларацію за встановленою формою у строк до 1 травня року, наступного за звітним, до органу державної податкової служби за місцем її реєстрації (тимчасового проживання).
При цьому відповідно до п. 179.7 ст. 179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Також повідомляємо, що реквізити зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету можна отримати в податковому органі, до якого подається декларація.
Заступник голови О. Ігнатов
